Матвія 18 глава

Євангелія від св. Матвія
Сучасний переклад → Под редакцией Кулаковых

Саме тоді учні підійшли до Ісуса і спитали: «Хто є найвеличнішим у Царстві Божому?»

Подошли тогда же к Иисусу ученики и спросили: «Кто же больше всех в Царстве Небесном?»

2-3 Тоді Він покликав до Себе дитину, поставив перед ними й мовив: «Істинно кажу вам, поки ви не змінитесь і не станете мов діти серцем своїм, то ніколи не ввійдете до Царства Небесного.

Подозвав ребенка, Иисус поставил его посреди них

и сказал: «Поверьте Мне, если не обратитесь и не станете как дети, — не войти вам в Царство Небесное.

Отже, хто буде покірливим, подібно до цієї малої дитини, той стане найвеличнішим у Царстві Небеснім.

Потому, кто смирит1 себя и станет таким, как это дитя, — тот и больший в Царстве Небесном.

Хто приймає таку малу дитину в ім’я Моє, той приймає і Мене».

И кто принимает такое вот дитя во имя Мое — Меня принимает.

«Та якщо хтось введе в гріх одного з малих оцих, які вірують в Мене, то краще було б для нього, щоб почепили йому на шию жорно і втопили в глибокому морі.

А если станет кто причиной падения хотя бы одного из малых сих, верующих в Меня, лучше бы тому было, чтобы повесили ему на шею жернов и утопили его в пучине морской.

Горе світу цьому від каменів спотикання,[52] бо вони завжди існуватимуть, та горе тому, через кого вони з’являються.

Горе миру от соблазнов! Неизбежны они здесь, но горе тому человеку, через которого соблазн приходит.

Якщо рука твоя чи нога примушує тебе на гріх, відітни її і викинь геть. Краще ввійти у вічне життя калікою, ніж мати обидві руки та ноги, та потрапити у пекло незгасне.

И если рука твоя или нога твоя тебя на зло влекут, отруби ее и отбрось: лучше тебе без руки войти в жизнь или без ноги, чем с двумя руками или с двумя ногами быть брошенным в огонь вечный.

Якщо твоє око спричиняє спотикання, виколи його та викинь геть, бо краще ввійти у вічне життя з одним оком, ніж, маючи обидва, бути кинутим до пекельного вогню».

Если же глаз твой влечет тебя на зло, вырви его и отбрось: лучше с одним глазом войти тебе в жизнь, чем с двумя быть брошенным в огонь геенны.

«Глядіть, не ставтеся зверхньо до жодного з цих малих дітей, бо кажу Я вам, що їхні Ангели-охоронці на Небі завжди перебувають із Батьком Моїм Небесним.

Смотрите же, никогда не пренебрегайте ни одним из малых сих. Ибо, говорю вам, ангелы их постоянно видят лицо Отца Моего Небесного.

[Бо Син Людський прийшов, щоб врятувати загублених.] [53]

[отсутствует] 2

Як ви думаєте, коли хтось із вас має сто овець, і одна з них заблукає, то чи не залишить він оті дев’яносто дев’ять на схилі гори й чи не піде шукати її?

Как считаете вы, если сто овец у человека, и одна из них заблудилась, разве он не оставит девяносто девять в горах и не пойдет искать заблудившуюся?

Істинно кажу вам: коли він знайде її, то буде їй радий більше, ніж тим дев’яноста дев’ятьом, що не заблукали.

И если удастся найти ее, он будет, заверяю вас, радоваться ей больше, чем девяноста девяти незаблудившимся.

Так само й Отець ваш Небесний не хоче, щоб хтось із малих отих дітей заблукав».

Так и Отцу вашему Небесному вовсе не угодно, чтобы погиб хоть один из малых сих.

«Якщо брат твій має гріх проти тебе,[54] іди й покажи йому помилку наодинці. Якщо він тебе послухає, то ти повернув собі брата.

Если же согрешит [против тебя] брат твой, пойди к нему и с глазу на глаз укажи ему на вину его. Если послушается он тебя, приобрел ты брата своего.

Якщо ж ні, то візьми ще одного або двох свідків із собою, щоб кожне зауваження було підтверджене устами ще двох або трьох свідків. [55]

Если же не послушается, пойди к нему с кем-нибудь, с одним или с двумя, ибо каждое дело подтверждается устами двух или трех свидетелей.3

Якщо ж він відмовиться вислухати, розкажи про все церкві. Якщо ж він і церкву не послухає, то стався до нього як до безбожника чи збирача податків.

Если их он тоже не послушается, скажи общине;4 а если он и общины не послушается, пусть будет он для тебя подобен язычнику и сборщику налогов.

Істинно кажу вам: коли ви судитиме на землі, те буде судом Божим, а коли ви обіцятиме прощення тут на землі, то буде прощення від Господа.[56]

Поверьте Мне, что свяжете вы на земле, то уже связано на Небесах, и что разрешите5 на земле, то уже разрешено на Небе.

19-20 І ще істинно кажу вам: якщо двоє з вас тут на землі погодяться про щось і молитимуться про це, хоч би що то було, воно буде здійснене для них Отцем Моїм Небесним. Бо там, де двоє чи троє збираються разом в ім’я Моє, Я теж буду серед них».

Еще6 говорю вам: если двое из вас на земле согласятся просить о чем-либо, дарует им то Отец Мой Небесный.

Ибо, где двое или трое собраны во имя Мое, там Я среди них».

Тоді Петро підійшов до Ісуса й сказав: «Господи, скільки разів я маю прощати свого брата,[57] коли він грішить проти мене, може, сім разів?»

Тогда подошел к Нему Петр и спросил Его: «Господи! Сколько раз я должен прощать брату моему, если он будет грешить против меня? До семи ли раз?»

Ісус йому відповів: «Кажу тобі, що не лише сім разів. Ти мусиш прощати його навіть коли він согрішить проти тебе сімдесят сім разів! [58]

«Говорю тебе, что не до семи, но до семидесяти раз по семи,7 — ответил ему Иисус. —

Отже, Царство Небесне подібне до царя, який вирішив упорядкувати рахунки зі своїми слугами.

Царство Небесное вот с чем поэтому можно сравнить. Некий царь пожелал потребовать от слуг своих отчета.

І як тільки він почав це робити, привели до нього боржника, який був винен десять тисяч талантів.

Когда занялся он этим, привели к нему того, кто должен был ему десять тысяч талантов.8

Оскільки той не мав, чим сплатити борг, цар наказав продати його разом з жінкою, дітьми та майном, що той мав, аби повернути гроші.

И так как у слуги этого не было чем заплатить, то господин приказал для уплаты долга продать и самого слугу, и жену его, и детей, и всё, что у него было.

Тоді слуга впав на коліна і почав благати: „Зажди трохи і, клянуся, я поверну все!”

Слуга же упал пред ним ниц и просил: „Потерпи меня! Я всё, что должен, отдам тебе!“

І змилосердився цар, простив той борг і відпустив його.

И господин над слугою тем сжалился, отпустил его и простил ему долг.

Коли слуга пішов, то знайшов одного зі своїх побратимів, який був винен йому сто динарів, схопив того за горло і сказав: „Поверни все, що винен мені!”

Как только вышел слуга, он нашел одного из служивших вместе с ним. Тот должен был ему сто денариев. Слуга схватил его за горло и стал душить, говоря: „Отдавай то, что должен“.

Той упав на коліна й почав благати: „Зажди трохи, і я поверну все!”

А тот, пав ниц, стал просить его: „Потерпи меня, я всё, что должен, отдам тебе!“

Але перший слуга відмовив, пішов і кинув його за грати на весь час, аж доки не сплатить борг.

Но слуга не согласился, а пошел и бросил его в тюрьму до тех пор, пока тот не отдаст ему долг.

Коли інші слуги побачили, що сталося, то дуже обурились і пішли розповіли про все хазяїну.

Другие слуги, увидев всё это, сильно огорчились и пошли к своему господину доложить обо всем происшедшем.

Цар покликав того слугу й мовив до нього: „Ти — негідний рабе! Я простив тобі весь твій борг, бо ти благав мене!

Тогда господин призвал помилованного слугу и сказал: „Бесстыдный раб! Весь твой долг простил я тебе, когда просил ты меня.

То хіба ти не мусив так само виявити милосердя до свого побратима, як я це зробив?”

Не должен ли был и ты сжалиться над твоим сотоварищем, как сжалился я над тобой?“

І, розгнівавшись, він звелів покарати слугу і тримати у в’язниці, аж доки той не сплатить усе вповні.

И, разгневавшись, господин отдал его на мучение, пока тот не вернет всё, что должен.

Ось як Мій Отець Небесний учинить з вами, якщо кожен з вас від усього серця не простить брата чи сестру свою».

Точно так же с вами поступит Отец Мой Небесный, если каждый из вас от всего сердца не простит брата своего».9

Примечания:

Под редакцией Кулаковых

4 [1] — Или: умалит/принизит.

11 [2] — Некот. рукописи добавляют: ибо Сын Человеческий пришел, чтобы отыскать и спасти погибшее (ср. Лк 19:10).

16 [3] — Втор 19:15.

17 [4] — Или: церкви; здесь и далее в этом стихе.

18 [5] — Букв.: развяжешь.

19 [6] — В некот. рукописях: еще истинно.

22 [7] — Или: до семидесяти семи раз.

24 [8] — Талант — греч. мера стоимости, примерно соответствует 6000 римских денариев; большая сумма денег золотом или серебром.

35 [9] — В некот. рукописях: брату своему согрешений его.

« 17 глава 19 глава »