Да Піліпян 2 глава

Ліст сьвятога Паўлы апостала да Піліпян
Пераклад Яна Станкевіча → Синодальный перевод

 
 

Дык калі ё такое захочаньне ў Хрысту, калі якое пацяшэньне міласьцяй, калі якое ўзаем’е Духа, калі якая спагада а жаль,
 
Итак, если есть какое утешение во Христе, если есть какая отрада любви, если есть какое общение духа, если есть какое милосердие и сострадательность,

Дык напоўніце радасьць маю, каб вы думалі тое самае, мелі тую самую міласьць, задзіночыліся душою, праз адно думалі;
 
то дополните мою радость: имейте одни мысли, имейте ту же любовь, будьте единодушны и единомысленны;

Няхай нічога ня будзе ў духу сьпіраньня альбо пустое славы, але ў пакоры адны адных за вышшых за сябе майце.
 
ничего не делайте по любопрению или по тщеславию, но по смиренномудрию почитайте один другого высшим себя.

Не глядзі кажны толькі сябе, але кажны таксама іншых.
 
Не о себе только каждый заботься, но каждый и о других.

Бо няхай тая думка будзе ў вас, якая і ў Хрысту Ісусу,
 
Ибо в вас должны быть те же чувствования, какие и во Христе Иисусе:

Каторы, будучы ў хорме Божай, не ўважаў сабе за грабеж быць роўным із Богам;
 
Он, будучи образом Божиим, не почитал хищением быть равным Богу;

Але паніжыў Сябе Самога, бяручы хорму нявольніка, стаўшы падобным да людзёў,
 
но уничижил Себя Самого, приняв образ раба, сделавшись подобным человекам и по виду став как человек;

І з выгляду стаў як людзіна; паніжыўся, стаў паслухменым аж да сьмерці, і сьмерці крыжавой.
 
смирил Себя, быв послушным даже до смерти, и смерти крестной.

Затым і Бог высака ўзьняў Яго і даў Яму імя над кажнае імя,
 
Посему и Бог превознёс Его и дал Ему имя выше всякого имени,

Каб у імя Ісусава кажнае калена клякала на небе, і на зямлі, і пад зямлёю,
 
дабы пред именем Иисуса преклонилось всякое колено небесных, земных и преисподних,

І кажны язык вызнаваў, што Ісус Хрыстос ё Спадар на славу Бога Айца.
 
и всякий язык исповедал, что Господь Иисус Христос в славу Бога Отца.

Дык, любовыя мае, як вы заўсёды былі паслухменыя, ня толькі ў прытомнасьці маёй, але шмат балей цяпер у часе няпрытомнаеьці мае, із страхам а дрыготаю дзейце спасеньне свае,
 
Итак, возлюбленные мои, как вы всегда были послушны, не только в присутствии моём, но гораздо более ныне во время отсутствия моего, со страхом и трепетом совершайте своё спасение,

Бо Бог дзее ў вас і хаценьне і дзеяньне, подле добрае волі Свае.
 
потому что Бог производит в вас и хотение и действие по Своему благоволению.

Усе рабіце без нараканьня а сьпярэчак,
 
Всё делайте без ропота и сомнения,

Каб вы былі беззаганныя й простыя бязупічныя дзеці Божыя сярод непасьцівага а крутадушнага пакаленьня, памеж каторага вы, як сьветлы на сьвеце,
 
чтобы вам быть неукоризненными и чистыми, чадами Божиими непорочными среди строптивого и развращённого рода, в котором вы сияете, как светила в мире,

Дзержачы слова жыцьця, на пахвалу маю дня Хрыстовага, каб я не дарма бег ані дарма працаваў.
 
содержа слово жизни, к похвале моей в день Христов, что я не тщетно подвизался и не тщетно трудился.

Але хоць бы я быў выліты як узьліваньне на аброк а паслугу веры вашае, я цешуся і цешуся супольна з усімі вамі.
 
Но если я и соделываюсь жертвою за жертву и служение веры вашей, то радуюсь и сорадуюсь всем вам.

Гэтак жа й вы цешчася і цешчася з імною.
 
О сём самом и вы радуйтесь и сорадуйтесь мне.

Я ж спадзяюся ў Спадару Ісусу неўзабаве паслаць Цімоха да вас, каб і я пацешыўся, даведаўшыся праз вас.
 
Надеюсь же в Господе Иисусе вскоре послать к вам Тимофея, дабы и я, узнав о ваших обстоятельствах, утешился духом.

Бо я ня маю аднадумца, каторы бы так шчыра рупіўся праз тое, як вы маецеся;
 
Ибо я не имею никого равно усердного, кто бы столь искренно заботился о вас,

Бо ўсі шукаюць свайго, а не таго, што Ісуса Хрыста,
 
потому что все ищут своего, а не того, что угодно Иисусу Христу.

А вы ведаеце ўзумеласьць ягоную, што, як дзяцё айцу, ён служыў імне ў Дабравесьці.
 
А его верность вам известна, потому что он, как сын отцу, служил мне в благовествовании.

Дык яго я спадзяюся без адвалокі паслаць, як толькі абачу, што будзе дзеяцца з імною.
 
Итак, я надеюсь послать его тотчас же, как скоро узнаю, что будет со мною.

Але я спадзяюся ў Спадару, што я сам уборзьдзе прыйду да вас.
 
Я уверен в Господе, что и сам скоро приду к вам.

Ано я ўважаў за патрэбнае паслаць да вас Епафродыта, брата а супрацаўня а сужаўнера майго, а вашага пасланца й слугачага ў патрэбе маёй,
 
Впрочем, я почёл нужным послать к вам Епафродита, брата и сотрудника и сподвижника моего, а вашего посланника и служителя в нужде моей,

Бо ён тужыў па ўсіх вас і быў зьнемарашчаны з тога, што вы пачулі, што ён быў хворы.
 
потому что он сильно желал видеть всех вас и тяжко скорбел о том, что до вас дошёл слух о его болезни.

Бо запраўды ён быў хворы пры сьмерці, але Бог зьмілаваўся над ім і не над адным ім, але й над імною, каб я ня меў смутку да смутку.
 
Ибо он был болен при смерти; но Бог помиловал его, и не его только, но и меня, чтобы не прибавилась мне печаль к печали.

Затым я ахватней паслаў яго, каб вы, абачыўшы яго ізноў, усьцешыліся, і я быў меней смутны.
 
Посему я скорее послал его, чтобы вы, увидев его снова, возрадовались, и я был менее печален.

Прыміце яго ў Спадару з усёй радасьцяй і майце такіх у сьці,
 
Примите же его в Господе со всякою радостью, и таких имейте в уважении,

Бо за справу Хрыстову ён быў блізка сьмерці, рызыкуючы жыцьцём сваім, каб запоўніць нястачу вашых паслугаў імне.
 
ибо он за дело Христово был близок к смерти, подвергая опасности жизнь, дабы восполнить недостаток ваших услуг мне.

Примечания:

 
 
Синодальный перевод
15 чадами — детьми.
 


2007–2024. Зроблена з любоўю для тых, што любяць і шукаюць Бога. Калі ў вас ёсць пытанні ці пажаданні, то пішыце нам: bible-man@mail.ru.