Псалтирь 40 псалом

Псалтирь
Под редакцией Кулаковых → Переклад Куліша та Пулюя

Руководителю хора Псалом Давида

Проводиреві хора. Псальма Давидова. Т ерпеливо дожидав я Господа, і він нахилився до мене; вислухав молитву мою.

Блажен тот, кто о слабом и бедном помнит, — в день бедствия спасет его ГОСПОДЬ,

Він випровадив мене з погибельної пропастї, з болотнистого багна; і поставив ноги мої на скалу, і утвердив кроки мої;

защитит его ГОСПОДЬ, сохранит жизнь ему; счастливым будут звать его на земле. Бога просить будут: «Не отдавай его на произвол врагам».

А в уста мої вложив нову пісню, псальму Господеві нашому. Побачать многі, побояться і вповати муть на Господа.

ГОСПОДЬ и на одре болезни его поддержит. Боже, Ты и постель его всю сделаешь для него мягкой.1

Щаслив чоловік, йому же Господь надїя, і котрий не пристає до гордовитих і тих, що до брехнї прихиляються.

А что до меня, я говорю: «Сжалься надо мной, ГОСПОДИ, исцели меня, ибо против Тебя согрешил я».

Многі чудеса твої явив єси, Господи, Боже мій, і помисли твої про нас; нїхто не зможе розказати про них. Як би хотїв я звістити і розповісти, то за багацько їх, щоб їх полїчити.

Со злобой враги мои рассуждают обо мне: «Когда он умрет, когда о нем вспоминать перестанут?»

Жертви і приноси тобі не до вподоби; слух приготовив ти для мене: Ти не домагався жертов палення і приносів за гріхи.

Если и приходит кто меня навестить — говорит пустое; такие всё худое слагают в уме2 своем и, выйдя от меня, о том рассказывают повсюду.

Тодї сказав я: Ось я приходжу; в змістї книги написано про мене.

Все ненавидящие меня друг с другом перешептываются обо мне и, приписывая мне наихудшее, говорят:

Чинити волю твою, мій Боже, моя радість: і закон твій в глубинї серця мого.

«Дела его плохи:3 он слег и больше ему не встать».

Я звістив про справедливість у великому зборі; уст моїх неспиняв я — Господи, ти про се знаєш!

Даже друг мой, которому я доверял, тот, что ел хлеб мой, — восстал на меня.4

Не заховав я в серединї мого серця твою справедливість; я розказував про вірність твою і спасеннє твоє, не затаїв доброти і правди твоєї перед великим збором.

Сжалься надо мной, ГОСПОДИ, дай подняться мне, чтобы смог я воздать им.

Ти, Господи, не відхиляй від мене милосердя твого; милість твоя і правда твоя нехай завсїди стоять на сторожі коло мене!

И тогда узнаю, что я угоден Тебе, что не восторжествуют надо мной враги мои.

Лиха без кінця обступили мене, мої несправедливостї постигли мене, що годї переглянути їх; більше їх, як волосся на голові моїй, і серце моє опустило мене.

А меня Ты хранишь в чистоте моей и даешь мне вовек пред Тобой5 пребывать.

Нехай буде воля твоя, Господи, спасти мене! Господи поспіши на поміч мою!

Слава ГОСПОДУ, Богу Израиля, во веки веков! Аминь, да! Аминь!6

Нехай осоромляться і повстидаються всї, що чигають на життє моє, щоб запропастити його; нехай назад повернуться і осоромляться ті, що з мого нещастя втїшаються!

Примечания:

Под редакцией Кулаковых

4 [1] — Букв.: и всю постель его Ты сменишь / преобразишь. Это может быть понято и как указание на полное исцеление.

7 [2] — Букв.: в сердце; см. примеч. к 7:10.

9 [3] — Букв.: слово / дело от Велиала излилось на него. См. примеч. «а» к 2Кор 6:15.

10 [4] — Букв.: поднял на меня пяту.

13 [5] — Букв.: пред лицом Твоим.

14 [6] — Заключительный стих представляет собой славословие (доксологию), которым завершается Первая книга псалмов.

« 39 псалом 41 псалом »