Римлянам 6 глава

Послание к Римлянам святого апостола Павла
Перевод Десницкого → Переклад Огієнка

Что же дальше? Продолжим грешить, чтобы благодать была еще изобильней?

Що ж скажемо? Позоста́немся в гріху́, щоб благодать примно́жилась? Зо́всім ні!

Ни в коем случае! Для греха мы мертвы — как же нам теперь в нем жить?

Ми, що вмерли для гріха, як ще будемо жити в нім?

Разве вы не знаете, что когда все мы крестились во имя Иисуса Христа, то приобщились Его смерти?

Чи ви не знаєте, що ми всі, хто христився у Христа Ісуса, у смерть Його христилися?

В крещении мы все, словно умершие, были похоронены с Ним, чтобы обрести новую жизнь, как и Отец воскресил Христа из мертвых, явив Свою славу.

Отож, ми поховані з Ним хрищенням у смерть, щоб, як воскрес Христос із мертвих славою Отця, так щоб і ми стали ходити в обно́вленні життя.

Мы прошли через подобие Его смерти — нас ждет и подобие Его воскресения.

Бо коли ми з'єдна́лися подо́бою смерти Його, то з'єднаємось і подобою воскре́сення,

Мы знаем, что наша падшая природа умерла, наше подвластное греху тело умерло с Ним на кресте, чтобы нам больше не быть рабами греха:

знаючи те, що наш давній чоловік розп'я́тий із Ним, щоб зни́щилось тіло гріхо́вне, щоб не бути нам більше рабами гріха,

кто умер, более в грехе не повинен.

бо хто вмер, той звільни́всь від гріха!

Если мы умерли со Христом, то веруем, что и жить будем вместе с Ним.

А коли ми померли з Христом, то віруємо, що й жити з Ним бу́демо,

И мы знаем, что после воскресения из мертвых Христос уже не умирает, смерть уже не имеет силы над Ним.

знаючи, що Христос, воскре́снувши з мертвих, уже більш не вмирає, — смерть над Ним не панує вже більше!

Он умер — единожды умер для греха, и Он жив — жив для Бога.

Бо що вмер Він, то один раз умер для гріха, а що живе, то для Бога живе.

Так и вы считайте себя мертвыми для греха и живыми для Бога в единении со Христом Иисусом.

Так само ж і ви вважайте себе за мертвих для гріха й за живих для Бога в Христі Ісусі, Господі нашім.

Пусть грех не царствует в смертном вашем теле, не подчиняйтесь его прихотям.

Тож нехай не панує гріх у смерте́льному вашому тілі, щоб вам слухатись його пожадли́востей,

Не позволяйте греху превращать ваши тела в орудия греха. Вы умерли, но теперь живы, так отдайте себя Богу, пусть ваши тела будут у Него орудиями праведности.

і не віддавайте членів своїх гріхові за знаря́ддя неправедности, але віддайте себе Богові, як ожилих із мертвих, а члени ваші — Богові за знаря́ддя праведности.

А грех над вами уже не властен: вы подчинялись закону, но теперь живете по благодати.

Бо хай гріх не панує над вами, — ви бо не під Законом, а під благода́ттю.

Что же теперь? Раз мы уже не подчинены закону, но живем по благодати, станем грешить? Ни в коем случае!

Що ж? Чи бу́демо грішити, бо ми не під Законом, а під благода́ттю? Зо́всім ні!

Сами знаете: кому вы себя отдали в послушание и рабство, тому вы стали послушными рабами. Вы послушны либо греху, что ведет к смерти, либо Богу — к праведности.

Хіба ви не знаєте, що кому віддаєте себе за рабів на по́слух, то ви й раби того, кого слухаєтесь, — або гріха на смерть, або послуху на праведність?

Благодарение Богу: вы были рабами греха, но теперь от всего сердца преданы принятому вами учению.

Тож дяка Богові, що ви, бувши рабами гріха, від серця послухались того роду науки, якому ви себе віддали́.

Освободившись от греха, вы стали рабами праведности.

А звільни́вшися від гріха́, стали рабами праведности.

Я объясняю это на примерах из человеческой жизни, потому что человек слаб. Прежде вы сами отдали свои тела нечистоте и беззаконию (вот и получалось беззаконие), а теперь отдайте их в рабство праведности, тогда они станут святыми.

Говорю́ я по-лю́дському, через неміч вашого тіла. Бо як ви віддавали були члени ваші за рабів нечи́стості й беззако́нню на беззако́ння, так тепер віддайте члени ваші за рабів праведности на освя́чення.

Когда вы были рабами греха, то были «свободны» от праведности.

Бо коли були́ ви рабами гріха, то були вільні від праведности.

И что же вам это принесло? Урожай, которого стыдитесь, а следствие его — смерть.

Який же плід ви мали тоді? Такі речі, що ними соромитесь тепер, бо кінець їх — то смерть.

Теперь, освободившись от греха и став рабами Бога, вы собираете урожай святости, он приведет вас к вечной жизни.

А тепер, звільни́вшися від гріха й ставши рабами Богові, маєте плід ваш на освячення, а кінець — життя вічне.

Расплата за грех — смерть, но Бог дарует вам жизнь вечную во Христе Иисусе, Господе нашем.

Бо заплата за гріх — смерть, а дар Божий — вічне життя в Христі Ісусі, Господі нашім!

« 5 глава 7 глава »