Римлянам 6 глава

Послание к Римлянам апостола Павла
Синодальный перевод → Переклад Огієнка

Что же скажем? оставаться ли нам в грехе, чтобы умножилась благодать? Никак.

Що ж скажемо? Позоста́немся в гріху́, щоб благодать примно́жилась? Зо́всім ні!

Мы умерли для греха: как же нам жить в нём?

Ми, що вмерли для гріха, як ще будемо жити в нім?

Неужели не знаете, что все мы, крестившиеся во Христа Иисуса, в смерть Его крестились?

Чи ви не знаєте, що ми всі, хто христився у Христа Ісуса, у смерть Його христилися?

Итак, мы погреблись с Ним крещением в смерть, дабы, как Христос воскрес из мёртвых славою Отца, так и нам ходить в обновлённой жизни.

Отож, ми поховані з Ним хрищенням у смерть, щоб, як воскрес Христос із мертвих славою Отця, так щоб і ми стали ходити в обно́вленні життя.

Ибо если мы соединены с Ним подобием смерти Его, то должны быть соединены и подобием воскресения,

Бо коли ми з'єдна́лися подо́бою смерти Його, то з'єднаємось і подобою воскре́сення,

зная то, что ветхий наш человек распят с Ним, чтобы упразднено было тело греховное, дабы нам не быть уже рабами греху;

знаючи те, що наш давній чоловік розп'я́тий із Ним, щоб зни́щилось тіло гріхо́вне, щоб не бути нам більше рабами гріха,

ибо умерший освободился от греха.

бо хто вмер, той звільни́всь від гріха!

Если же мы умерли со Христом, то веруем, что и жить будем с Ним,

А коли ми померли з Христом, то віруємо, що й жити з Ним бу́демо,

зная, что Христос, воскреснув из мёртвых, уже не умирает: смерть уже не имеет над Ним власти.

знаючи, що Христос, воскре́снувши з мертвих, уже більш не вмирає, — смерть над Ним не панує вже більше!

Ибо что Он умер, то умер однажды для греха; а что живёт, то живёт для Бога.

Бо що вмер Він, то один раз умер для гріха, а що живе, то для Бога живе.

Так и вы почитайте себя мёртвыми для греха, живыми же для Бога во Христе Иисусе, Господе нашем.

Так само ж і ви вважайте себе за мертвих для гріха й за живих для Бога в Христі Ісусі, Господі нашім.

Итак, да не царствует грех в смертном вашем теле, чтобы вам повиноваться ему в похотях его;

Тож нехай не панує гріх у смерте́льному вашому тілі, щоб вам слухатись його пожадли́востей,

и не предавайте членов ваших греху в орудия неправды, но представьте себя Богу, как оживших из мёртвых, и члены ваши Богу в орудия праведности.

і не віддавайте членів своїх гріхові за знаря́ддя неправедности, але віддайте себе Богові, як ожилих із мертвих, а члени ваші — Богові за знаря́ддя праведности.

Грех не должен над вами господствовать, ибо вы не под законом, но под благодатью.

Бо хай гріх не панує над вами, — ви бо не під Законом, а під благода́ттю.

Что же? станем ли грешить, потому что мы не под законом, а под благодатью? Никак.

Що ж? Чи бу́демо грішити, бо ми не під Законом, а під благода́ттю? Зо́всім ні!

Неужели вы не знаете, что кому вы отдаёте себя в рабы для послушания, того вы и рабы, кому повинуетесь, или рабы греха к смерти, или послушания к праведности?

Хіба ви не знаєте, що кому віддаєте себе за рабів на по́слух, то ви й раби того, кого слухаєтесь, — або гріха на смерть, або послуху на праведність?

Благодарение Богу, что вы, быв прежде рабами греха, от сердца стали послушны тому образу учения, которому предали себя.

Тож дяка Богові, що ви, бувши рабами гріха, від серця послухались того роду науки, якому ви себе віддали́.

Освободившись же от греха, вы стали рабами праведности.

А звільни́вшися від гріха́, стали рабами праведности.

Говорю по рассуждению человеческому, ради немощи плоти вашей. Как предавали вы члены ваши в рабы нечистоте и беззаконию на дела беззаконные, так ныне представьте члены ваши в рабы праведности на дела святые.

Говорю́ я по-лю́дському, через неміч вашого тіла. Бо як ви віддавали були члени ваші за рабів нечи́стості й беззако́нню на беззако́ння, так тепер віддайте члени ваші за рабів праведности на освя́чення.

Ибо, когда вы были рабами греха, тогда были свободны от праведности.

Бо коли були́ ви рабами гріха, то були вільні від праведности.

Какой же плод вы имели тогда? Такие дела, каких ныне сами стыдитесь, потому что конец их — смерть.

Який же плід ви мали тоді? Такі речі, що ними соромитесь тепер, бо кінець їх — то смерть.

Но ныне, когда вы освободились от греха и стали рабами Богу, плод ваш есть святость, а конец — жизнь вечная.

А тепер, звільни́вшися від гріха й ставши рабами Богові, маєте плід ваш на освячення, а кінець — життя вічне.

Ибо возмездие за грех — смерть, а дар Божий — жизнь вечная во Христе Иисусе, Господе нашем.

Бо заплата за гріх — смерть, а дар Божий — вічне життя в Христі Ісусі, Господі нашім!

« 5 глава 7 глава »