Ефесянам 2 глава

Послание к Ефесянам святого апостола Павла
Перевод Десницкого → Сучасний переклад

Когда-то вы по своим преступлениям и грехам были мертвы:

1-2 У минулому, ви були духовно мертвими через свої провини та гріхи проти Бога, в яких жили раніше, йдучи лихими шляхами цього світу. Ви корилися володарю, який править злими силами цього світу,[2] духові, що діє в непокірних.

вы ходили путями, обычными для этого века и мира, подчинялись правителю воздушных духов — этот дух и поныне действует в тех, кто непокорен.

И мы все когда-то принадлежали к их числу, следовали плотским желаниям, поступали по внушению нечистых помыслов и, как и прочие, естественным образом навлекали на себя Божий гнев.

Усі ми теж колись жили серед них, задовольняючи свою гріховну природу, йдучи за її бажаннями та прагненнями. І, як усі люди на світі, були приречені зазнати гніву Божого.

Но Божья милость изобильна, а любовь его к нам велика,

Та Бог багатий милосердям через Його велику любов до нас.

и хотя мы и были мертвы по своим преступлениям, Бог оживил нас, как и Христа. Вы спасены благодатью!

Навіть коли ми були мертвими через гріхи свої, Він дарував нам нове життя разом із Христом (і були ви врятовані завдяки Божій милості).

Он нас воскресил и посадил в небесном мире со Христом Иисусом,

Бог воскресив нас до життя разом із Христом і посадив разом із Ним на престолі у Царстві Небеснім. Господь зробив це заради нас в Ісусі Христі.

чтобы показать в грядущих веках, как безмерно велики Его благодать и доброта к нам, проявленные через Христа Иисуса.

Бог зробив це для того, щоб показати на всі прийдешні часи незрівнянне багатство милості Своєї. Він зробив це завдяки доброті до нас в Ісусі Христі.

Спасение дается вам по вашей вере как благодать, это не ваше достижение, а дар Божий,

Бо саме Божою милістю спаслися ви завдяки вірі. Спасіння не є ваша заслуга, то є дар Божий.

и не по заслугам, так что хвалиться тут нечем.

То не винагорода за чийсь труд, й не те, чим хтось міг би хвалитися.

Мы — Его творение, Бог заново создал нас в единении со Христом Иисусом, чтобы нам заниматься добрыми делами, для которых Он нас и предназначил.

Бо ми — створіння Божі. Він створив нас у Ісусі Христі для добрих справ. І справи ті Бог приготував заздалегідь, щоб ми могли свої життя присвятити їм.

Итак, помните: вы когда-то были по плоти язычниками, иудеи вас называли «необрезанными», ведь они гордятся, что их плоть обрезана человеческими руками.

Тож пам’ятайте, що колись вас, народжених поганами, євреї називали «необрізаними», а себе вони називають «обрізаними» [3] (маючи на увазі дію, яка виконується руками людськими).

В то время вы были без Христа и чужды израильскому обществу, к вам не относились Божьи заветы и связанные с ними обещания, не на что было вам надеяться, безбожникам в этом мире.

Пам’ятайте, тоді ви були без Христа і не належали до народу ізраїльського. Ви були чужими тим Угодам,[4] що пов’язані з Божою обітницею людям, та жили в цьому світі без надії і без Бога.

А теперь в единении со Христом Иисусом вы, кто прежде был далек от Бога, стали Ему близки благодаря крови Христовой.

Колись ви були такі далекі від Бога, але зараз ви — в Христі Ісусі, та стали близькими Йому через смерть Христову.

Примирение состоялось в Его телесной смерти, Он соединил обрезанных и необрезанных воедино и разрушил разделявшую их стену вражды.

Христос є нашим джерелом миру. Він об’єднав нас в один народ і зламав перешкоду, стіну ворожнечі, пожертвувавши Своїм власним Тілом.

Он упразднил закон с его заповедями и правилами, создал нового человека из двух разделенных половин, утвердив между ними мир.

Він покінчив із Законом, з його правилами та заповідями, щоб забезпечити мир, створивши в Собі один новий народ із двох.[5]

В церкви как в едином теле Он восстановил общение с Богом для тех и других — умерев на кресте, он в Себе Самом умертвил их вражду с Богом.

Він примирив ці два народи з Богом в одному тілі через Свою смерть на хресті і так Він припинив ворожнечу між ними.

Он пришел с благой вестью о мире вам, кто был далеко, и тем, кто был вблизи.

Христос прийшов і приніс вам Звістку про мир — далеким від Бога і близьким.[6]

И так мы, дальние и ближние, получили в Едином Духе доступ к Отцу.

Бо саме через Христа ми всі маємо доступ до Отця в єдиному Дусі.

Итак, вы уже не чужаки, не иноземцы, но сограждане святым и свои для Бога.

Отже, ви, неюдеї, вже не чужинці й не сторонні. Ви співгромадяни з людьми Божими та Його родиною.

Вы утверждены на том самом основании, которое заложили апостолы и пророки, а его краеугольный камень — Иисус Христос.

Ви, віруючі, подібні до споруди, зведеної Господом: ви збудовані на підвалинах, закладених апостолами і пророками, а наріжним каменем [7] є Сам Христос Ісус.

На Нем держится всё здание, которое строится как святой храм для Господа —

І вся будівля тримається на Ньому. Завдяки Христу вона росте, щоб стати святим Храмом [8] у Господі.

и вы сами под воздействием Духа становитесь домом, где обитает Бог.

Через Нього і ви всі об’єднуєтеся і створюєте єдине житло, де Бог живе через Духа Святого.

« 1 глава 3 глава »