Римлянам 11 глава

Послание к Римлянам апостола Павла
Еврейский Новый Завет → Пераклад праваслаўнай царквы

 
 

"В таком случае, говорю я, неужели Бог отрёкся от Своего народа?" Да запретят Небеса! Ведь сам я сын Израиля, от семени Авраама, из колена Вениамина.
 
Дык я кажу́: хіба́ адмо́віўся Бог ад народа Свайго? — Ні ў якім разе. Бо і я Ізраільця́нін, з се́мені Аўраа́мавага, з кале́на Веніямінавага.

Бог не отрёкся от Своего народа, который Он предызбрал. Разве вы не знаете, что Еврейские Писания говорят об Илии? Тот жалуется Богу на Израиль:
 
Не адмо́віўся Бог ад народа Свайго, які Ён наперад знаў. Ці ж вы не ве́даеце, што́ гаворыць Пісанне пра Ілію́ як ён скардзіцца Богу на Ізраіль, кажучы:

"Господь, пророки Твои убиты и жертвенники Твои разрушены, лишь я один остался, а теперь и меня хотят убить!"
 
«Госпадзі! прарокаў Тваіх пазабівалі, ахвярнікі Твае паразбуралі; я застаўся адзін, і шукаюць душу́ маю́».

Но что ответил ему Бог? "Я оставил Себе семь тысяч, чьи колени не преклонились перед Баалом".
 
Што ж гаворыць яму Божы адказ? — «Я пакінуў Сабе сем тысяч чалавек, якія не схілілі каленяў перад Ваалам».

То же самое и в настоящем веке: есть остаток, избранный из милости.
 
Так і ў цяперашні час, паводле абрання благадаці, захаваўся астатак.

(Если же из милости, значит, не на основании законнических дел; иначе милость перестала бы быть милостью).
 
А калі паводле благадаці, то не паводле спраў; інакш благадаць не была б ужо благадаццю. Калі ж паводле спраў, то гэта ўжо не благадаць; інакш справа — гэта ўжо не справа.

Отсюда следует, что Израиль не достиг цели, к которой стремится. Избранные достигли её, но остальные сделались жестокосердными,
 
Дык што ж? Ізраіль чаго шукаў, таго не атрымаў; абраныя ж атрымалі, а астатнія зрабіліся бясчу́лымі,

подобно тому, как говорится в Еврейских Писаниях: "Бог дал им дух усыпления — глаза невидящие, уши неслышащие вплоть до сего дня".
 
як напíсана: «Бог даў ім дух здранцве́ласці, вочы, якімі не бачаць, і вушы, якімі не чуюць, аж па сённяшні дзень».

И Давид говорит: "Да будет стол их ловушкой для них и капканом, западнёй и наказанием.
 
І Давід кажа: «няхай будзе трапе́за іх па́сткаю, і сіло́м, і капка́нам, і адпла́таю ім;

Пусть помрачатся глаза их, чтобы не видеть, и спины их сделай согбенными навсегда".
 
няхай зацьмя́цца вочы іх, каб не бачылі, і спіна іх няхай сагне́цца назаўжды́».

"В таком случае, говорю я, не споткнулись ли они, чтобы отпасть навсегда?" Да запретят Небеса! Напротив, именно благодаря тому, что они преткнулись, избавление пришло к язычникам, чтобы возбудить в них ревность.
 
Дык я пытаюся: няўжо яны спатыкнуліся, каб зусім упасці? — Ні ў якім разе. Але ад іх падзення — спасенне язычнікам, каб абудзіць у іх раўнівасць.

Более того, если их преткновение обогащает мир — то есть если Израиль был временно поставлен в положение менее благоприятное, чем у язычников, и это обогатило последних, — то насколько же большее богатство принесёт им Израиль в своей полноте!
 
Калі ж іх падзенне — багацце для свету, і іх заняпа́д — багацце для язычнікаў, дык наколькі ж большая паўната іх!

Однако вам, язычники, скажу следующее: в силу того, что сам я посланник, направленный к язычникам, я рассказываю [всюду] о важности моего труда,
 
Вам кажу, язычнікам: будучы Апосталам язычнікаў, я праслаўляю служэнне маё;

в надежде, что мне удастся возбудить ревность у некоторых [представителей] моего народа и спасти некоторых из них!
 
можа не́як абуджу́ я раўнівасць у суродзічах маіх і спасу некаторых з іх?

Ведь если отвержение Иисуса с их стороны несёт примирение миру, то что же принесёт принятие? Это будет жизнь из мёртвых!
 
Бо калі адвяржэнне іх — прымірэнне свету, дык чым будзе прыняцце, калі не жыццём з мёртвых?

Далее, если хала, приносимая в качестве первого плода, свята, то [свята] и вся булка. И если корень свят, то и ветви [святы].
 
Калі рошчына святая, такое ж і цеста; і калі корань святы, такія ж і галіны.

Но если некоторые из ветвей отломились, а ты — дикая маслина — был привит посреди них и стал наравне с ними пользоваться богатством корня маслины,
 
Калі ж некаторыя з галін адламаліся, а ты, будучы дзікай аліваю, быў прышчэплены замест іх і стаў супольнікам кораня і соку алівы,

то не хвались, словно ты лучше [остальных] ветвей! Однако, если хвалишься, помни, что не ты поддерживаешь корень, а корень поддерживает тебя.
 
то не ганарыся перад галінамі; а калі ганарышся, дык па́мятай, што не ты корань трымаеш, а корань — цябе.

Тогда ты скажешь: "Ветви отломились, чтобы я привился".
 
Ты скажаш: галіны адламаліся, каб мне быць прышчэпленым.

Правильно, но что дальше? Они отломились из-за недостатка доверия [Богу]. Но ведь ты держишься только благодаря своему доверию [Богу]. Потому не будь заносчив; наоборот, бойся!
 
Добра. Яны адламаліся з-за нявер’я, а ты трымаешся вераю: не ганарыся, а бойся.

Ведь если Бог не пожалел природные ветви, то, конечно же, не пожалеет и тебя!
 
Бо калі Бог не пашкадаваў прыродных галін, то можа і цябе не пашкадаваць.

Потому приглядись повнимательней к Божьей доброте и строгости: с одной стороны, строгости по отношению к отломившимся, но, с другой стороны, Божьей доброте по отношению к тебе — если только сам ты хранишь себя в этой доброте! Иначе и ты будешь отсечён!
 
Дык убач добрасць і строгасць Божую: строгасць да тых, якія адпа́лі, а добрасць Божую да цябе, калі застане́шся ў Яго добрасці; інакш і ты будзеш адсе́чаны.

Более того, оставшиеся [ветви], если не станут упорствовать в недостатке доверия [Богу], будут привиты обратно; поскольку Бог в силах привить их обратно.
 
Але і тыя, калі не застану́цца ў нявер’і, будуць прышчэ́плены, таму што Бог ма́е сілу зноў прышчапіць іх.

Ибо если ты был отрезан от дикой по природе маслины и привит, вопреки природе, к культивированной маслине, насколько же проще эти природные ветви привьются обратно к своей собственной маслине!
 
Бо калі ты быў адсе́чаны ад дзікай па прыродзе алівы і, насуперак прыродзе, прышчэплены да добрай алівы, дык тым больш гэтыя прыродныя будуць прышчэплены да сваёй алівы.

Я же, братья, хочу, чтобы вы осознали истину, которую Бог прежде хранил в тайне, но теперь открыл, чтобы вы не думали, что знаете больше того, что есть на самом деле. [Истину] о том, что жестокосердие, в какой-то мере, нашло на Израиль до тех пор, пока не войдёт полное число язычников;
 
Не хачу я, браты, пакінуць вас у няведанні пра тайну гэтую, каб вы не лічылі самі сябе мудрымі: ажарсцвенне сталася з часткаю Ізраіля да таго, пакуль не ўвойдзе паўната язычнікаў,

и что именно таким образом весь Израиль спасётся. Как говорят Еврейские Писания: "Из Сиона придет Избавитель; он отвратит нечестие от Иакова
 
і тады ўвесь Ізраіль спасёны будзе, як напíсана: «прыйдзе з Сіёна Збавіцель і адверне бязбожнасць ад Іакава;

и вот договор Мой с ними... когда Я прощу им грехи их".
 
і гэта ім ад Мяне запавет, калі здыму грахі іх».

В отношении Доброй Вести они ненавидимы ради вас. Но в отношении избрания, они любимы ради Патриархов,
 
Адносна дабравесця — яны ворагі Богу дзеля вас, але адносна абра́ння — яны ўзлюбленыя Богам дзеля айцоў.

поскольку Божьи дары и Его призвание не подлежат пересмотру.
 
Бо дары́ і паклíканне Божае неадме́нныя.

Подобно тому, как сами вы прежде были непокорны Богу, но теперь помилованы из-за непокорности Израиля,
 
Бо як і вы калісьці былí непаслухмянымі Богу, а цяпер памілаваны праз іх непаслухмянасць,

так и Израиль непокорен сейчас, чтобы быть помилованным Богом, если вы проявите к нему ту же милость, которую Бог проявил к вам.
 
так і яны цяпер непаслухмяныя дзеля вашага памілавання, каб і самім ім быць памíлаванымі.

Ибо Бог заключил всё человечество в непокорности, чтобы проявить милость ко всем.
 
Бо ўсіх замкнуў Бог у непаслухмянасць, каб усіх памілаваць.

О глубина богатства, мудрости и познания Бога! Как непостижимы Его суды! Как неисследимы Его пути!
 
О, бяздонне багацця, і прамудрасці, і ведання Божага! Якія неспасціжныя суды́ Яго і нязве́даныя шляхí Яго!

Ибо кто познал ум Господа? Кто был Ему советником?
 
Бо хто спазна́ў розум Гасподні? Альбо хто быў дара́дцам Яго?

Или, кто давал Ему что-либо, чтобы Он должен был возвратить?
 
Альбо хто папярэдне даў Яму, каб атрымаць адпла́ту?

Ибо от Него и через Него и для Него всё. Ему да будет слава вовеки! Аминь, да будет так.
 
Таму што ўсё — з Яго, і праз Яго, і дзеля Яго. Яму і слава на ве́кі. Амінь.



2007–2024. Сделано с любовью для любящих и ищущих Бога. Если у вас есть вопросы или пожелания, то пишите нам: bible-man@mail.ru.