Иов 35 глава

Книга Иова
Библейской Лиги ERV → Переклад Куліша та Пулюя

И продолжая, отвечал Елиуй:

І вів Еліуй далїй свою річ і говорив:

«Иов, справедлив ли ты, говоря: „Я более прав, чем Бог?”

Не вже ж видиться тобі се справедливим, що ти сказав: Я праведнїйший, анїж сам Бог?

Ты спрашиваешь Господа: „Какая польза в том, что я стараюсь угодить Тебе? Что мне с того, что я безгрешен?”

Ти бо сказав: що за користь менї, й що прибуло б менї з того навперід, як і послї того, як би я согрішив?

Тебе и твоим друзьям ответить я хочу.

Я відкажу й самому тобі й твоїм друзям з тобою:

Взгляни на небо и на облака, которые гораздо выше тебя.

Глянь лиш на небо й побач; глянь на хмарі, що над тобою.

Что делаешь ты Господу, Иов, когда грешишь? Влияют ли на Бога твои бесчисленные грехи?

Як ти грішиш, що за шкоду йому причиняєш? і хоч би ти проступки твої незнати як збільшив, то що вдїєш ти йому?

И если ты праведен, Иов, какую пользу извлекает из того Господь? Ведь от тебя Он ничего получить не может.

Коли ти праведен, що ж даєш йому? або що він з руки в тебе візьме?

Грехи твои и праведность твоя — лишь для других людей, тебе подобных.

Безбожність твоя причинить шкоди тільки чоловікові, та й праведність твоя буде хосенна синові чоловічому.

От бремени бессчётных притеснений страдают люди, и защиты просят от угнетателей своих.

Під силою угнїтаючих стогнуть угнетені й нарікають під рокою можних;

Но ни один не говорит: „Где мой Господь, где мой Творец, дарующий песни в ночи,

Та нїхто не говорить: Де Бог, мій сотворитель, що його й в ночі осьпівують?

Который сделал нас мудрее земных зверей и птиц небесных?”

Що більш, як зьвіррє земне, нас навчає, і більш, як птаство піднебесне, врозумляє?

Господь не отвечает воплям людей, поскольку слишком гордые они.

Хоч і кричать, не відказує, задля гординї злих людей.

Господь и вправду просьб пустых не слышит, внимания на них не обращает.

Але се неправда, будьто Бог не чує й Вседержитель не вглядає в те.

Поэтому, Иов, Господь не будет слушать тебя, когда ты говоришь, что Он тебе невидим. Ты ждёшь с Ним встречи, чтоб доказать свою невиновность.

Хоч ти й сказав, що не бачиш його, та суд уже готовий у його, — жди його.

Ты думаешь, что Господь обходит наказаньем грешных, внимания на их грех не обращая.

Але тепер, тим що гнїв Божий не навідав його, й він іще не спізнав його по всїй лютостї його,

Иов, в устах твоих пустые речи, ты умножаешь безрассудные слова».

Відчинив Йов легкодушно уста свої й розкидає нерозважно словами.