Иов 27 глава

Книга Иова
Библейской Лиги ERV → Переклад Огієнка

И продолжил Иов свою речь:

І Йов далі вів мову свою та й казав:

«Верно, что жив Бог, лишивший меня справедливости. И как верно то, что жив Всемогущий, верно и то, что Он заставил меня горькую чашу испить.

„Як живий Бог, — відкинув Він право моє, і душу мою засмутив Всемогу́тній,

Но пока во мне будет жизнь и в ноздрях моих Его дыхание,

і як довго в мені ще душа моя, і дух Божий у ні́здрях моїх, —

уста мои неправды не обронят, язык мой не запятнает себя ложью.

неправди уста́ мої не говори́тимуть, а язик мій не скаже ома́ни!

Пока я не умру, я не признаю за вами правоты, и непорочности моей не изменю.

Борони мене, Боже, призна́ти вас за справедливих! Доки я не помру́, своєї невинности я не відкину від себе, —

Я неотступно буду отстаивать мою праведность, пока живу, и не буду знать угрызений совести.

за свою справедливість тримаюся міцно, — й її не пущу́, моє серце не буде ганьби́ти ні о́дного з днів моїх, —

Да будут враги мои наказаны словно грешники, пусть будут покараны противники мои!

нехай буде мій ворог — немов той безбожник, а хто повстає проти мене — як кривдник!

На что надеяться неверному, когда Господь отнимет его жизнь?

Яка ж бо наді́я лукавому, коли відірве́, коли ві́зьме Бог душу його?

Слышит ли Господь его мольбы, когда к нему несчастье подступает?

Чи Бог ви́слухає його крик, коли при́йде на нього нещастя?

Найдёт ли он во Всемогущем наслаждение, будет ли призывать Бога во все времена?

Чи буде втіша́тися він Всемогутнім? Буде кликати Бога за кожного ча́су?

Я открою вам могущество Господа, я не скрою Его путей.

Я вас буду навчати про Божую руку, що є у Всемогутнього — я не сховаю, —

Вы видели всё это сами! Так к чему же все эти слова пустые?

таж самі ви це бачили всі, то чого ж нісені́тниці пле́щете?

Вот уготованное Господом для грешников, вот что достанется жестоким от Бога Всемогущего:

Така доля люди́ни безбожної, це спа́дщина насильників, що отри́мають від Всемогутнього:

у злого человека может быть много детей, но все они погибнут на войне, и никогда у них не будет вдоволь хлеба.

Як розмно́жаться діти його — то хіба для меча, а наща́дки його не наси́тяться хлібом!

Все его дети умрут, и вдовы по нему не будут горевать.

Позосталих по нім морови́ця сховає, і вдовиці його не заплачуть...

Злодей накопит серебро, но для него оно как пыль, и столько соберёт одежд, что для него они как грязь.

Якщо накопи́чить він срібла, немо́в того по́роху, і наготу́є одежі, як глини,

Пусть собирает он одежду, а праведники пусть её наденут, и серебро его невинные получат.

то він наготу́є, а праведний вдягне, а срі́бло невинний поділить.

Он строит дом непрочный, словно из паутины, иль как сторожа шатёр.

Він будує свій дім, як та міль, й як той сторож, що ставить собі куреня́,

Богатым он ложится спать, но неимущим он проснётся, глаза откроет — всё пропало.

він лягає багатим, та більше не зробить того: свої очі відкриє — й немає його.

Как наводнение, его настигнет ужас, как будто буря сметает ночью всё на своём пути.

Страхі́ття дося́гнуть його, мов вода, вночі буря укра́де його,

Восточный ветер подует — и нет его, унесён из дома навсегда.

східній вітер його понесе́ — і мине́ться, і бурею схо́пить його з його місця...

Ураган обрушится на него нещадно, и не сможет он убежать от бушующей стихии.

Оце все Він кине на нього, — і не змилосе́рдиться, і від руки Його мусить той спішно втікати!

С насмешкой рукоплещут люди и свистят, когда злобные бегут из своего дома».

Своїми доло́нями спле́сне над ним, і сви́сне над ним з свого місця.