Иов 27 глава

Книга Иова
Библейской Лиги ERV → Переклад Хоменка

И продолжил Иов свою речь:

І повів Іов далі свою мову, кажучи:

«Верно, что жив Бог, лишивший меня справедливости. И как верно то, что жив Всемогущий, верно и то, что Он заставил меня горькую чашу испить.

«Клянуся Богом, що позбавив мене права, і Всесильним, що напоїв гіркотою душу мою!

Но пока во мне будет жизнь и в ноздрях моих Его дыхание,

Покіль мій дух у мені, і Божий подих у моїх ніздрях,

уста мои неправды не обронят, язык мой не запятнает себя ложью.

мої уста не говоритимуть неправди, брехні язик мій не промовить.

Пока я не умру, я не признаю за вами правоты, и непорочности моей не изменю.

Не бувати тому, щоб я та визнав за вами слушність! Покіль не вмру, я досконалости моєї не зречуся.

Я неотступно буду отстаивать мою праведность, пока живу, и не буду знать угрызений совести.

Триматимусь моєї правди, я її не облишу. Совість моя ні одним моїм днем мені не докоряє!

Да будут враги мои наказаны словно грешники, пусть будут покараны противники мои!

Нехай з моїм ворогом буде як з безбожником, а з тим, хто встає проти мене — як з беззаконником!

На что надеяться неверному, когда Господь отнимет его жизнь?

Яку безбожний має надію, коли молиться, коли підносить душу свою до Бога?

Слышит ли Господь его мольбы, когда к нему несчастье подступает?

Чи ж вислухає Бог його взивання, коли прийде на нього нужда?

Найдёт ли он во Всемогущем наслаждение, будет ли призывать Бога во все времена?

Чи буде відрадою йому Всесильний? Чи буде прикликати Бога повсякчасно?

Я открою вам могущество Господа, я не скрою Его путей.

Я пояснюю вам поведінку Божу, я не таю Всесильного задумів.

Вы видели всё это сами! Так к чему же все эти слова пустые?

А якщо усі ви те бачили самі, то чого марнотою пустословите?

Вот уготованное Господом для грешников, вот что достанется жестоким от Бога Всемогущего:

Ось яка злій людині від Бога доля, й участь, що від Всесильного насильникові випадає!

у злого человека может быть много детей, но все они погибнут на войне, и никогда у них не будет вдоволь хлеба.

Як матиме синів багато, під меч підуть; і його потомки не будуть мати досита хліба.

Все его дети умрут, и вдовы по нему не будут горевать.

Тих, що зостануться по ньому, мор забере до гробу, їхні вдови плакати по них не будуть.

Злодей накопит серебро, но для него оно как пыль, и столько соберёт одежд, что для него они как грязь.

Хоч він і назбирає, немов пилу, срібла, й одежі, мов болота, наскладає,

Пусть собирает он одежду, а праведники пусть её наденут, и серебро его невинные получат.

з наскладаного праведник буде вдягатись, срібло наслідує невинний.

Он строит дом непрочный, словно из паутины, иль как сторожа шатёр.

Він будував дім собі, немов гніздечко; немов курінь, що робить собі сторож.

Богатым он ложится спать, но неимущим он проснётся, глаза откроет — всё пропало.

Багатим ляже, та востаннє; відкриває очі: нічого більш немає!

Как наводнение, его настигнет ужас, как будто буря сметает ночью всё на своём пути.

Удень прийде страх на нього, а вночі вхопить його буря.

Восточный ветер подует — и нет его, унесён из дома навсегда.

Його підійме східній вітер, і геть піде; він вихопить його із його місця.

Ураган обрушится на него нещадно, и не сможет он убежать от бушующей стихии.

На нього непощадно кидатимуть камінням, від караючої руки він утік би радо.

С насмешкой рукоплещут люди и свистят, когда злобные бегут из своего дома».

Над ним плескатимуть у долоні; де б він тільки був, його висвистуватимуть.»