Иов 24 глава

Книга Иова
Библейской Лиги ERV → Переклад Хоменка

«Почему же Бог Всемогущий не назначает даты Своего суда, почему Его последователи не знают, когда этот день придёт?

«Чому Всемогутній не затаїв часи, а ті, що його знають, днів його не бачать?

Межи передвигают люди, крадут стада и на другие пастбища уводят.

Безбожники пересувають межі, отару й чабана займають.

У сирот они отбирают ослиц, а у вдов уводят под залог быков, требуя расплаты по долгам.

Відводять осла в сиротини, беруть у заклад вола вдовиці.

Они сбивают с дороги бедных и заставляют прочь убраться их.

Убогі поступаються з дороги, усі пригноблені в краю мусять від них ховатись.

Как дикие ослы в пустыне бродят бедные в поисках хлеба, только так они могут добыть пропитание своим детям.

Мов дикі осли в пустині, вони виходять на роботу, шукаючи запопадливо їжі, а ввечорі — немає дітям хліба.

Они собирают остатки в чужих полях и подбирают на виноградниках грешных.

Жнуть на чужому полі, виноград грішника збирають.

Нет одежды у них, и они спят нагими, потому что нечем укрыться им от холода.

Голі вони ночують, без одежі, не мають чим накритись, коли холодно.

От горных дождей они промокают насквозь, и прячутся в камнях за неимением крыши.

В горах на дощі мокнуть, за браком сховку туляться до скелі!

Оторваны сироты от груди, и младенцы взяты в залог за долги.

Сиріт від грудей відривають, беруть у заклад дитину в бідних.

У них одежды нет, поэтому работают они нагими. Другим снопы они вяжут, а сами всегда голодны.

Голі блукають, без одежі, і голодні зносять снопи.

Они выжимают масло олив, давят виноград и всё равно страдают от жажды.

Вичавлюють між мурами олію, спраглі, топчуть виноград у точилі.

Над городом разносятся стоны умирающих, и души раненых молят им помочь. Однако Господь не слышит вопли их.

З міста чути людей стогін, душа смертельно поранених кличе на допомогу, та Бог не чує їхньої молитви!

Есть те, кто против света восстают, не знают воли Божьей, а их поступки законам Господа противоречат.

Є поміж ними й вороги світла, які шляхів його не знають, стежками його не простують.

С рассветом встает убийца, убивает бедных и слабых, а ночью становится вором.

Удосвіта стає убивник, убиває бідного й сіромаху, вночі бродить злодюга.

Глаза прелюбодея ищут сумрака, он думает: „Никто не увидит меня”, и лицо своё закрывает.

Око перелюбця пильнує, коли смеркне. Він думає: Ніхто мене не бачить, і кладе собі на вид запинало.

Во тьме злодеи проникают в дома, а днём сидят взаперти, опасаясь дневного света.

В пітьмі підкопують домівки, а вдень замикаються, не знають світла.

Их утро — темень густая, знакомы им ночные страхи.

Тінь смерти то для всіх них ранок; коли ж він зійде, жах їх огортає.

Они подобны обломкам на поверхности воды, уносимые паводка потоком. Над землёю их лежит проклятье, и никто не соберёт в садах их виноград.

Вони від дня втікають; маєтність їх на землі проклята, в їх виноградниках не завертає виноградар.

Как тающий снег съедает жара, так и могила глотает тех, кто согрешил.

Посуха й спека пожирає сніжну воду — так грішника Шеол хапає.

Не помнят их люди, даже матери о них забывают, и только черви им рады. Злобные люди будут сломлены словно сухие ветви.

Утроба, що його родила, його забуває, черва собі солодко ним пасеться, не згадується більше його ім'я; так кривда, неначе деревина, ломиться.

Они обижают женщин бездетных, и вдовам отказывают в помощи они.

Він чинив зло безплідній, що не родить; він не чинив добра вдовиці!

Своей могучею рукою Бог силы злых лишает, даже если они влиятельны и имениты, не могут быть уверены, что жизнь свою им удастся сохранить.

Та той силою своєю хапає дужих, встає, і він життя непевний.

Недолго злобные могут чувствовать себя в безопасности — не укрыться им от Господних глаз.

Забезпечує його й дає опору, та Господні очі за його путями стежать.

На миг возвысятся они, а потом исчезнут. Пожухнут и увянут как трава, и срезанными будут как колосья.

Вони ледь-ледь піднесуться, — і вже в'януть, немов зірвана мальвія, немов головки колосків зів'ялих.

Если это не так, кто докажет, что я неправ, кто обратит в ничто слова мои?»

А як воно не так, то хто мене спростує, на ніщо оберне мою мову?»

« 23 глава 25 глава »