Иов 24 глава

Книга Иова
Библейской Лиги ERV → Пераклад Антонія Бокуна

 
 

«Почему же Бог Всемогущий не назначает даты Своего суда, почему Его последователи не знают, когда этот день придёт?
 
Чаму ня вызначаны час [суду] Усемагутнага, і тыя, што ведаюць Яго, ня бачаць дзён Ягоных?

Межи передвигают люди, крадут стада и на другие пастбища уводят.
 
[Бязбожнікі] межы пераносяць, рабуюць статкі і пасьвяць іх,

У сирот они отбирают ослиц, а у вдов уводят под залог быков, требуя расплаты по долгам.
 
асла ў сіротаў адбіраюць, бяруць у заклад вала ў удавы,

Они сбивают с дороги бедных и заставляют прочь убраться их.
 
убогіх спіхваюць з дарогі, і ўсе прыгнечаныя зямлі змушаныя хавацца.

Как дикие ослы в пустыне бродят бедные в поисках хлеба, только так они могут добыть пропитание своим детям.
 
Вось, як аслы ў пустыні, выходзяць [небаракі] на працу сваю, шукаючы хлеб для дзяцей у стэпе.

Они собирают остатки в чужих полях и подбирают на виноградниках грешных.
 
Жнуць яны траву на полі і зьбіраюць вінаград у бязбожнага,

Нет одежды у них, и они спят нагими, потому что нечем укрыться им от холода.
 
начуюць голыя, без адзеньня, і ня маюць чым накрыцца ў холад,

От горных дождей они промокают насквозь, и прячутся в камнях за неимением крыши.
 
мокнуць у гарах ад дажджоў, і, ня маючы прытулку, туляцца да скалаў.

Оторваны сироты от груди, и младенцы взяты в залог за долги.
 
Адрываюць сіротаў ад грудзей, і ад убогіх бяруць заклад.

У них одежды нет, поэтому работают они нагими. Другим снопы они вяжут, а сами всегда голодны.
 
Голыя ходзяць яны, без адзеньня, і галодныя носяць снапы.

Они выжимают масло олив, давят виноград и всё равно страдают от жажды.
 
У мурах выціскаюць алей, і ціснуць віно ў тоўчні, і смагнуць.

Над городом разносятся стоны умирающих, и души раненых молят им помочь. Однако Господь не слышит вопли их.
 
У гарадах, паміраючы, стогнуць; душа калечаных крычыць, але Бог не зважае на зло.

Есть те, кто против света восстают, не знают воли Божьей, а их поступки законам Господа противоречат.
 
Яны бунтуюцца супраць сьвятла, і ня ведаюць шляхоў Ягоных, і не сядзяць на сьцежках Ягоных.

С рассветом встает убийца, убивает бедных и слабых, а ночью становится вором.
 
На сьвітаньні ўстае забойца, забівае ён беднага і ўбогага, і ноччу ходзіць як злодзей.

Глаза прелюбодея ищут сумрака, он думает: „Никто не увидит меня”, и лицо своё закрывает.
 
Вока чужаложніка чакае цемры, кажучы: “Ня ўбачыць мяне вока”, і хавае твар свой за заслонай.

Во тьме злодеи проникают в дома, а днём сидят взаперти, опасаясь дневного света.
 
У поцемках падкопваюцца пад дамы, а днём замыкаюцца, і ня ведаюць яны сьвятла.

Их утро — темень густая, знакомы им ночные страхи.
 
Бо раніца для іх усіх — цень сьмерці; бо ведаюць яны жудасьці цемры.

Они подобны обломкам на поверхности воды, уносимые паводка потоком. Над землёю их лежит проклятье, и никто не соберёт в садах их виноград.
 
Лёгкі ён на абліччы вады, і праклятая доля ягоная на зямлі, і ня вернецца ён на шлях да вінаградніку.

Как тающий снег съедает жара, так и могила глотает тех, кто согрешил.
 
Суш і сьпякота высушылі воды сьнегавыя, і гэткая адхлань для тых, што саграшылі.

Не помнят их люди, даже матери о них забывают, и только черви им рады. Злобные люди будут сломлены словно сухие ветви.
 
Няхай забудзецца пра яго ўлоньне [маці], і няхай смакуюць цела ягонае чэрві, няхай не застаецца памяці пра яго, але як дрэва няхай зломіцца беззаконьнік.

Они обижают женщин бездетных, и вдовам отказывают в помощи они.
 
Ён пасьвіцца з бясплоднай, якая не нараджала, і ўдаве ня робіць дабра.

Своей могучею рукою Бог силы злых лишает, даже если они влиятельны и имениты, не могут быть уверены, что жизнь свою им удастся сохранить.
 
Ён здужвае сілай сваёю магутных, ён устае, і [ніхто] ня мае пэўнасьці ў жыцьці сваім.

Недолго злобные могут чувствовать себя в безопасности — не укрыться им от Господних глаз.
 
[Бог] дае яму месца бясьпекі, і ён на гэта абапёрся, але вочы Ягоныя — на шляхах іхніх.

На миг возвысятся они, а потом исчезнут. Пожухнут и увянут как трава, и срезанными будут как колосья.
 
Падняліся яны трохі, і няма іх, і паніжаны, і прападаюць, і зрэзаныя яны як каласы.

Если это не так, кто докажет, что я неправ, кто обратит в ничто слова мои?»
 
Калі гэта ня так, хто зможа мяне аспрэчыць і марнотай палічыць словы мае?»



2007–2024. Сделано с любовью для любящих и ищущих Бога. Если у вас есть вопросы или пожелания, то пишите нам: bible-man@mail.ru.