Иов 24 глава

Книга Иова
Библейской Лиги ERV → Українська Біблія. Турконяк

«Почему же Бог Всемогущий не назначает даты Своего суда, почему Его последователи не знают, когда этот день придёт?

Чому ж від Господа сховалися години,

Межи передвигают люди, крадут стада и на другие пастбища уводят.

а безбожні з околиць вийшли за межу, пограбувавши стадо з пастирем?

У сирот они отбирают ослиц, а у вдов уводят под залог быков, требуя расплаты по долгам.

Під’яремного відвели сиротою і взяли в заставу вола вдовиці.

Они сбивают с дороги бедных и заставляют прочь убраться их.

Звели слабких з дороги праведності, разом сховалися лагідні землі.

Как дикие ослы в пустыне бродят бедные в поисках хлеба, только так они могут добыть пропитание своим детям.

Відійшли ж, наче осли в полі, через мене вийшовши на своє діло. Солодким є його хліб для малих.

Они собирают остатки в чужих полях и подбирают на виноградниках грешных.

Передчасно пожали не своє поле. Слабкі ж обробили виноград безбожних безоплатно і без їжі.

Нет одежды у них, и они спят нагими, потому что нечем укрыться им от холода.

Численних нагих поклали спати без одягу, а накриття їхньої душі забрали.

От горных дождей они промокают насквозь, и прячутся в камнях за неимением крыши.

Вони мокрі від крапель гір, оскільки вони не мали сховища, то покрили себе скелею.

Оторваны сироты от груди, и младенцы взяты в залог за долги.

Вони забрали сироту від грудей, і впокорили того, хто відпав.

У них одежды нет, поэтому работают они нагими. Другим снопы они вяжут, а сами всегда голодны.

Нагих же неправедно приспали, а в голодуючих забрали шматок хліба.

Они выжимают масло олив, давят виноград и всё равно страдают от жажды.

У тісних проходах неправедно зробили засідку, а праведну дорогу не взнали.

Над городом разносятся стоны умирающих, и души раненых молят им помочь. Однако Господь не слышит вопли их.

Вони викидали з міста і власних домів, а душа немовлят дуже стогнала! А Він чому над цими не наглядає?

Есть те, кто против света восстают, не знают воли Божьей, а их поступки законам Господа противоречат.

Вони, будучи на землі, і не взнали, дорогу ж праведності не пізнали, і не пішли їхніми стежками.

С рассветом встает убийца, убивает бедных и слабых, а ночью становится вором.

Пізнавши їхні діла, Він їх передав у темряву, і буде вночі, наче злодій.

Глаза прелюбодея ищут сумрака, он думает: „Никто не увидит меня”, и лицо своё закрывает.

А око перелюбника підстерігало темряву, кажучи: Не взнає мене око, і поклав накриття на обличчя.

Во тьме злодеи проникают в дома, а днём сидят взаперти, опасаясь дневного света.

Він у темряві підкопав доми. У днях собі позначили, не пізнали світла.

Их утро — темень густая, знакомы им ночные страхи.

Адже ранок для них усіх разом — тінь смерті, тому що кожний пізнає жахи тіні смерті.

Они подобны обломкам на поверхности воды, уносимые паводка потоком. Над землёю их лежит проклятье, и никто не соберёт в садах их виноград.

Він легкий на поверхні води. Нехай проклятою буде їхня частка на землі.

Как тающий снег съедает жара, так и могила глотает тех, кто согрешил.

Хай же їхні рослини появляться сухими на землі, бо вони пограбували снопи сиріт.

Не помнят их люди, даже матери о них забывают, и только черви им рады. Злобные люди будут сломлены словно сухие ветви.

Тоді згадано його гріх, і він став невидимим, як туман роси. Нехай віддасться ж йому тим, що він робив, нехай знищеним буде всякий неправедний, подібно до невиліковного дерева.

Они обижают женщин бездетных, и вдовам отказывают в помощи они.

Бо він зло чинив неплідній і не помилував слабку жінку,

Своей могучею рукою Бог силы злых лишает, даже если они влиятельны и имениты, не могут быть уверены, что жизнь свою им удастся сохранить.

а знищив слабких гнівом. Отже, вставши, не матиме віри про своє життя.

Недолго злобные могут чувствовать себя в безопасности — не укрыться им от Господних глаз.

Захворівши, хай не має надії вилікуватись, але хай упаде від недуги,

На миг возвысятся они, а потом исчезнут. Пожухнут и увянут как трава, и срезанными будут как колосья.

бо його висота багатьом спричинила зло. Зів’яв же, наче мальва на спеці, чи наче колос, що сам відпав зі стебла.

Если это не так, кто докажет, что я неправ, кто обратит в ничто слова мои?»

Якщо ж ні, то хто є той, який каже, що я говорю неправду, і поставить мої слова за ніщо?

« 23 глава 25 глава »