Иов 13 глава

Книга Иова
Библейской Лиги ERV → Переклад Огієнка

 
 

Иов сказал: «Я это видел раньше, я слышал всё, что сказали вы, я это понимаю.
 
Ось усе оце бачило око моє, чуло ухо моє, — та й усе заува́жило.

Я это знаю так же, как и вы, я не глупее вас.
 
Як знаєте ви — знаю й я, я не нижчий від вас,

Но с вами я спорить не желаю, хочу я с Богом обо всём поговорить. Хочу я спорить с Ним о постигнувших меня несчастьях.
 
і я говори́тиму до Всемогутнього, і переко́нувати хочу Бога!

Но вы втроём невежество своё прикрыть пытались ложью, вы как лжелекари, которые вылечить больного неспособны.
 
Та неправду кує́те тут ви, лікарі́ непутя́щі ви всі!

Хотел бы я, чтоб вы замолкли! Для вас была бы в этом мудрость.
 
О, коли б ви наспра́вді мовчали, то вам це за мудрість було́ б!

Теперь послушайте все доводы мои, послушайте, что должен я сказать.
 
Послухайте но переко́нань моїх: і ви́слухайте запере́чення уст моїх.

Лгать Богу будете и дальше? Вы вправду верите, что Бог услышать хочет вашу ложь?
 
Чи будете ви говорити неправду про Бога, чи будете ви говорити ома́ну про Нього?

Пытаетесь ли Бога предо мной вы защищать? Вы несправедливы, вы солидарны с Богом лишь потому, что это Бог.
 
Чи будете ви уважати на Нього? Чи за Бога на прю постаєте?

Если бы Бог вас испытать решил, признал бы Он, что правы вы? Вы думаете, что одурачить Бога так же просто, как одурачить человека?
 
Чи добре, що вас Він дослі́дить? Чи як з люди́ни сміються, так будете ви насміха́тися з Нього?

Вы знаете, что Бог бы обвинил вас, если в суде вы приняли бы сторону того, кто важен.
 
Насправді Він вас покарає, якщо бу́дете ви потура́ти таємно особі!

Величие Бога вас пугает, боитесь Бога вы.
 
Чи ж ве́лич Його не настра́шує вас, і не напада́є на вас Його страх?

Все ваши доводы ничего не стоят, ответы ваши ничего не значат.
 
Ваші нага́дування — це прислі́в'я із по́пелу, ваші ба́шти — це гли́няні башти!

Замолкните и дайте мне сказать! Я принимаю всё, что бы со мною ни случилось.
 
Мовчіть передо мною, — а я говори́тиму, і нехай щобудь при́йде на ме́не!

Опасности себя я подвергаю, я отбираю собственную жизнь своими же руками.
 
Нащо де́ртиму я своє тіло зубами своїми, а душу свою покладу́ в свою ру́ку?

Я не утрачу веры в Бога, пусть даже Он меня убьёт. Перед лицом Его я защищу себя.
 
Ось Він мене вб'є, і я надії не матиму, — але перед обли́ччям Його про доро́ги свої спереча́тися буду!

И если Бог даст мне и дальше жить, то потому, что я сказать осмелился. Никто из нечестивых не решится предстать пред Богом лицом к лицу.
 
І це мені буде спасі́нням, бо перед обличчя Його не піді́йде безбожний.

Внимательно послушайте и дайте мне объяснить.
 
Направду послухайте сло́ва мого́, а моє це осві́дчення — в ваших ушах нехай бу́де.

Я защитить себя готов, и осторожно я представляю доводы свои. Я буду прав, я знаю.
 
Ось я суд споряди́в, — бо я справедливий, те знаю!

Докажет кто-нибудь, что я неправ, тогда я сразу замолчу.
 
Хто той, що буде зо мною прова́дити прю? Бо тепер я замовк би й помер би.

Боже, исполни для меня две просьбы, тогда от Тебя таиться я не буду:
 
Тільки двох цих речей не роби Ти зо мною, тоді від обличчя Твого́ я не буду ховатись:

наказывать меня остановись и перестань пугать Своею силой.
 
віддали Свою руку від мене, а Твій страх хай мене не жаха́є!

Тогда спроси, и я отвечу, иль дай мне говорить, и Сам ответь.
 
Тоді клич, а я відповіда́тиму, або я говори́тиму, Ти ж мені відповідь дай!

Как много у меня грехов? Что сделал я неверно? Мои грехи, мою неправоту дай мне увидеть.
 
Скільки в мене провин та гріхів? Покажи Ти мені мій пере́ступ та гріх мій!

Зачем меня Ты избегаешь, Бог, и за врага меня считаешь?
 
Чому Ти ховаєш обличчя Своє і вважаєш мене Собі во́рогом?

Ты испугать стараешься меня? А я всего лишь лист, несомый ветром, Ты нападаешь на соломинку сухую!
 
Чи Ти будеш страха́ти заві́яний вітром листо́к? Чи Ти соломи́ну суху будеш гнати?

Ты список веских обвинений выдвинул против меня, Ты посылаешь мне страдания за грехи, по молодости мной совершенные.
 
Бо Ти пишеш на мене гірко́ти й провини мого молоде́чого віку даєш на спа́док мені,

Ты ноги мои цепями оковал, Ты за каждым шагом моим следишь, за каждым моим движеньем.
 
і в кайда́ни зако́вуєш но́ги мої, і всі дороги мої стере́жеш, на́зирці ходиш за мною,

От этого слабею быстро я как дерева гниющего кусок, как одежда, поедаемая молью».
 
і він розпадається, мов та трухля́вина, немов та одежа, що міль її з'їла!



2007–2024. Сделано с любовью для любящих и ищущих Бога. Если у вас есть вопросы или пожелания, то пишите нам: bible-man@mail.ru.