Иов 13 глава

Книга Иова
Библейской Лиги ERV → Пераклад Чарняўскага 2017

 
 

Иов сказал: «Я это видел раньше, я слышал всё, что сказали вы, я это понимаю.
 
Вось, усё гэта бачыла маё вока і чула маё вуха, і зразумеў я ўсё.

Я это знаю так же, как и вы, я не глупее вас.
 
Паводле вашага ведання і я ведаю; не ніжэйшы я за вас.

Но с вами я спорить не желаю, хочу я с Богом обо всём поговорить. Хочу я спорить с Ним о постигнувших меня несчастьях.
 
Але ж, аднак, я буду прамаўляць да Усемагутнага, і прагну я паразважаць з Богам;

Но вы втроём невежество своё прикрыть пытались ложью, вы как лжелекари, которые вылечить больного неспособны.
 
а вас буду выкрываць, як завадатараў хлусні, вас усіх — як марных лекараў.

Хотел бы я, чтоб вы замолкли! Для вас была бы в этом мудрость.
 
Хоць бы вы памаўчалі, каб было гэта вам [залічана] за мудрасць!

Теперь послушайте все доводы мои, послушайте, что должен я сказать.
 
Дык паслухайце скаргу маю і зважце на дамаганні маіх вуснаў.

Лгать Богу будете и дальше? Вы вправду верите, что Бог услышать хочет вашу ложь?
 
Няўжо дзеля Бога вы гаворыце няпраўду і дзеля Яго прамаўляеце хітрыя словы?

Пытаетесь ли Бога предо мной вы защищать? Вы несправедливы, вы солидарны с Богом лишь потому, что это Бог.
 
Няўжо вы запабягаеце перад Ім і спрабуеце замест Бога выступаць у судзе?

Если бы Бог вас испытать решил, признал бы Он, что правы вы? Вы думаете, что одурачить Бога так же просто, как одурачить человека?
 
Ці добра, калі Ён вас адкіне? Ці пакпіце вы з Яго, як кпяць з чалавека?

Вы знаете, что Бог бы обвинил вас, если в суде вы приняли бы сторону того, кто важен.
 
Ён вас будзе выкрываць, калі будзеце патаемна глядзець на аблічча.

Величие Бога вас пугает, боитесь Бога вы.
 
Няўжо веліч Яго не ўсхвалюе вас і павага да Яго не агорне вас?

Все ваши доводы ничего не стоят, ответы ваши ничего не значат.
 
Меркаванні вашы — гэта выслоўі з попелу; браня ваша — браня гліняная.

Замолкните и дайте мне сказать! Я принимаю всё, что бы со мною ни случилось.
 
Памаўчыце крыху, каб я гаварыў, і хай што-колечы на мяне прыйдзе.

Опасности себя я подвергаю, я отбираю собственную жизнь своими же руками.
 
Навошта мне кусаць цела сваё зубамі сваімі і душу сваю трымаць рукамі сваімі?

Я не утрачу веры в Бога, пусть даже Он меня убьёт. Перед лицом Его я защищу себя.
 
Нават калі Ён заб’е мяне, я буду ўскладаць надзею на Яго; аднак жа сцверджу перад абліччам Яго шляхі мае.

И если Бог даст мне и дальше жить, то потому, что я сказать осмелился. Никто из нечестивых не решится предстать пред Богом лицом к лицу.
 
І гэта будзе збаўленне маё, бо ніводзін бязбожнік не з’явіцца перад абліччам Яго.

Внимательно послушайте и дайте мне объяснить.
 
Слухайце словы мае і ўспрымайце вушамі сваімі тлумачэнне маё.

Я защитить себя готов, и осторожно я представляю доводы свои. Я буду прав, я знаю.
 
Вось, наладзіў я суд; ведаю, што мяне знойдуць справядлівым.

Докажет кто-нибудь, что я неправ, тогда я сразу замолчу.
 
Хто ёсць, хто б паспрачаўся са мной? Тады я замаўчу і скончу жыццё.

Боже, исполни для меня две просьбы, тогда от Тебя таиться я не буду:
 
Дзвюх толькі рэчаў не рабі мне, і тады я не буду хавацца ад Твайго аблічча:

наказывать меня остановись и перестань пугать Своею силой.
 
прымі руку Сваю далей ад мяне і жах Твой хай мяне не палохае.

Тогда спроси, и я отвечу, иль дай мне говорить, и Сам ответь.
 
Пакліч мяне, і я адкажу Табе; або я буду гаварыць, а Ты мне адкажаш.

Как много у меня грехов? Что сделал я неверно? Мои грехи, мою неправоту дай мне увидеть.
 
Якія правіннасці і грахі я маю? Пакажы мне мае ліхадзействы і злачынствы.

Зачем меня Ты избегаешь, Бог, и за врага меня считаешь?
 
Чаму Ты хаваеш Сваё аблічча і лічыш мяне ворагам Сваім?

Ты испугать стараешься меня? А я всего лишь лист, несомый ветром, Ты нападаешь на соломинку сухую!
 
Ты сурова абыходзішся з лістком, што сарваны ветрам, і пераследуеш сухую саломінку.

Ты список веских обвинений выдвинул против меня, Ты посылаешь мне страдания за грехи, по молодости мной совершенные.
 
Бо Ты пішаш на мяне ўсякія горычы і хочаш апанаваць мяне грахамі маладосці маёй.

Ты ноги мои цепями оковал, Ты за каждым шагом моим следишь, за каждым моим движеньем.
 
Ты закаваў у кайданы ногі мае, і пільна сочыш за ўсімі сцежкамі маімі, і прыглядаешся да слядоў ног маіх.

От этого слабею быстро я как дерева гниющего кусок, как одежда, поедаемая молью».
 
І я спарахнею, як бурдзюк і як адзенне, што паточана моллю.



2007–2024. Сделано с любовью для любящих и ищущих Бога. Если у вас есть вопросы или пожелания, то пишите нам: bible-man@mail.ru.