Иеремия 51 глава

Книга пророка Иеремии
Новый русский перевод → Пераклад Васіля Сёмухі

 
 

Так говорит Господь: «Я поднимаю губительный вихрь[183] на Вавилон и жителей Лев-Камая[184].
 
Так кажа Гасподзь: вось, Я падыму на Вавілон і на жыхароў ягоных супраціўнікаў Маіх.

Я пошлю в Вавилон чужеземцев, они развеют его и разграбят его землю, обступят его со всех сторон в день бедствий.
 
і пашлю на Вавілон вейнікаў, і разьвеюць яго, і спустошаць зямлю яго, бо ў дзень бедства нападуць на яго з усіх бакоў.

Не давайте лучнику натянуть лук, не давайте надеть кольчугу. Не щадите юношей Вавилона, полностью истребите[185] его войско.
 
Хай лучнік напінае лук супроць таго, хто напінае лук, і на таго, хто выстаўляецца бранёю сваёю; і ня літуйце юнакоў яго, зьнішчыце ўсё войска ягонае.

Падут они мертвыми на земле халдейской, смертельно пронзенными на его улицах».
 
Пабітыя няхай упадуць на зямлі Халдэйскай і прабітыя — на дарогах яе.

Ведь Израиль с Иудеей не покинуты их Богом, Господом Сил, хотя их земля[186] и полна вины перед Святым Израиля.
 
Бо не аўдавеў Ізраіль і Юда ад Бога свайго, Госпада Саваофа, хоць зямля іх поўная грахамі перад Сьвятым Ізраілевым.

Бегите из Вавилона! Спасайтесь бегством, чтобы не погибнуть за его грехи! Настало время Господней мести; Он воздаст Вавилону по заслугам.
 
Уцякайце з асяродзьдзя Вавілона і ратуйце кожны душу сваю, каб не загінуць ад беззаконьня яго, бо гэта час помсты ў Госпада: Ён аддасьць яму аддачу.

Вавилон был золотым кубком в руке Господа; он напоил всю землю. Народы пили его вино, и вот они безумствуют.
 
Вавілон быў залатою чараю ў руцэ ў Госпада, што ап’яняла ўсю зямлю; народы пілі зь яе віно і вар’яцелі.

Вавилон внезапно падет и погибнет. Рыдайте о нём! Принесите бальзам для его ран, может быть, он исцелится.
 
Раптоўна ўпаў Вавілон і разьбіўся; галасеце па ім, вазьмеце бальзаму на раны яго, можа, ён ацаліцца.

«Мы лечили Вавилон, но нет ему исцеления. Оставим его, и пусть каждый идет в свою землю, так как его кара достигла небес, поднялась до облаков».
 
Лекавалі мы Вавілон, але не ацаліўся; пакіньце яго, і хадземце кожны ў сваю зямлю, бо вырак пра яго дастаў да нябёсаў і падняўся да воблакаў.

«Господь оправдал нас! Пойдем и поведаем на Сионе о делах Господа, нашего Бога».
 
Гасподзь вывеў на сьвятло праўду нашу; хадземце і ўзьвесьцімце на Сіёне дзею Госпада Бога нашага.

Точите стрелы, готовьте щиты! Господь распалил царей Мидии, потому что решил погубить Вавилон. Это Господне возмездие! Это возмездие за Его храм!
 
Вастрэце стрэлы, напаўняйце калчаны; Гасподзь разбудзіў дух цароў Мідыйскіх, бо ў Яго ёсьць намер супроць Вавілона, каб зьнішчыць яго, бо гэта ёсьць помста Госпада, помста за храм Ягоны.

Поднимите боевое знамя против стен Вавилона! Усильте охрану, расставьте дозорных, устройте засаду! Что Господь задумал, то Он и сделает, что Он сказал о жителях Вавилона, то и исполнит.
 
Насупроць сьцен Вавілона падымеце сьцяг, узмоцніце нагляд, расстаўце варту, падрыхтуйце засады, бо, як Гасподзь намысьліў, так і зробіць, што мовіў на жыхароў Вавілона.

Ты живешь у великих вод, богат сокровищами, но твоя гибель близка, нить твоей жизни отрезана.
 
О, ты, што жывеш каля водаў вялікіх, багаты скарбамі! прыйшоў канец твой, мера прагнасьці тваёй!

Клянется Собой Господь Сил: «Непременно наполню тебя войсками, Вавилон, как пожирающей саранчой, и они поднимут против тебя победный клич».
 
Гасподзь Саваоф, запрысягнуўся Самім Сабою: у ісьціне кажу, што напоўню цябе людзьмі, як саранчою, і падымуць крык супроць цябе.

Он создал землю Своим могуществом, утвердил мир Своей мудростью, распростер небеса Своим разумом.
 
Ён стварыў зямлю сілаю Сваёю, сьцвердзіў сусьвет мудрасьцю Сваёю і розумам Сваім расхінуў нябёсы.

Когда Он возвышает голос, шумят небесные воды; Он поднимает тучи с края земли. Он посылает молнии среди ливня и выводит ветер из Своих кладовых.
 
Па голасе Яго шумяць воды на нябёсах, і Ён узводзіць воблакі ад краёў зямлі, творыць маланкі сярод дажджу і выводзіць вецер са сховішчаў Сваіх.

Все люди глупы и нет у них знания; всякий плавильщик позорит себя своими идолами. Его изваяния лживы, и нет в них дыхания.
 
Вар’яцее кожны чалавек у сваім веданьні, сарамаціць сябе кожны гутнік балванам сваім, бо балван ягоны ёсьць хлусьня, і няма ў ім духу.

Они ничтожны и смешны; пробьет их час, и они погибнут.
 
Гэта — поўная пустата, дзея аблуды; у час наведаньня іх яны зьнікнуць.

Но Он, Удел Иакова, не таков, как они, потому что Он — Творец всего, и Израиль — народ Его наследия; Господь Сил — вот Его имя.
 
Не такая, як іхняя, доля Якава, бо Бог ягоны ёсьць Творца ўсяго, і Ізраіль ёсьць жазло спадчыны Ягонай, імя Яго — Гасподзь Саваоф.

«Ты, Вавилон, — Моя булава, оружие для сражений; тобой Я сокрушу народы, тобой Я погублю царства,
 
Ты ў мяне — молат, зброя вайсковая; табою Я пабіваў народы і табою разбураў царствы;

тобой Я сокрушу и коня, и всадника, тобой Я сокрушу и колесницу, и возничего;
 
табою пабіваў каня і вершніка яго і табою пабіваў калясьніцу і калясьнічага яе;

тобой Я сокрушу и мужчин, и женщин, тобой Я сокрушу и стариков, и юных, тобой Я сокрушу и юношей, и девушек;
 
табою пабіваў мужа і жонку, табою пабіваў і старога і маладога, табою пабіваў і юнака і дзяўчыну;

тобой Я сокрушу и пастуха, и стадо, тобой Я сокрушу и пахаря, и волов, тобой Я сокрушу и наместников, и военачальников.
 
і табою пабіваў пастуха і статак ягоны, табою пабіваў і земляроба і працоўнае быдла ягонае, табою пабіваў і начальнікаў вобласьцяў і кіроўцаў гарадоў.

На ваших глазах Я воздам Вавилону и всем, кто живет в землях халдеев, за всё то зло, какое они причинили Сиону», — возвещает Господь.
 
І аддам Вавілону і ўсім жыхарам Халдэі за ўсё тое ліха, якое яны чынілі на Сіёне на вачах у вас, кажа Гасподзь.

«Я против тебя, гора погибели, губящая всю землю», — возвещает Господь. «Я простру на тебя Свою руку и низвергну тебя со скал; Я сделаю тебя обгорелой горой.
 
Вось, Я — на цябе, гара загубная, кажа Гасподзь, што руйнуе ўсю зямлю, і працягну на цябе руку Маю, і скіну цябе са скалаў і зраблю цябе гарою абгарэлаю.

Не возьмут из тебя ни камня на угол, ни камня на фундамент; ты будешь пребывать в вечном запустении», — возвещает Господь.
 
І ня возьмуць зь цябе каменя для вуглоў і каменя на падмурак, а вечна будзеш запусьценьнем, кажа Гасподзь.

«Поднимите боевое знамя над страной! Трубите в рог среди народов! Подготовьте народы к войне с Вавилоном; созовите эти царства, чтобы восстать против него: Арарат и Минни с Ашкеназом. Поставьте военачальника против него; пошлите конницу, как стаю саранчи.
 
Падымеце сьцяг на зямлі, трубеце ў трубу сярод народаў, азбройце супроць яго народы, склічце на яго царствы Арарацкія, Мінійскія і Аскеназскія, пастаўце правадыра супроць яго, навядзеце коней, як страшную саранчу.

Приготовьте народы к войне с Вавилоном: царей Мидии, их наместников, их военачальников и все подвластные им края.
 
Азбройце супроць яго народы, цароў Мідыі, начальнікаў абласьцей і ўсіх кіроўцаў яе гарадоў і ўсю зямлю, падуладную ёй.

Земля содрогается и трепещет; сбываются замыслы Господа о Вавилоне — превратить вавилонский край в пустыню, где никто не будет жить.
 
Трасецца зямля і трымціць, бо спраўджваюцца над Вавілонам намеры Госпада зрабіць зямлю Вавілонскую пусткаю без жыхароў.

Перестали сражаться вавилонские воины и сидят в своих крепостях. Они истощены, стали трусливы, как женщины. Дома Вавилона сожжены, засовы его ворот сломаны.
 
Перасталі змагацца асілкі Вавілонскія, сядзяць ва ўмацаваньнях сваіх; вычарпалася сіла іхняя, зрабіліся як жанчыны, жытлішчы іхнія спалены, замкі іхнія патрушчаны.

Гонец сменяет гонца, и вестник идет за вестником, чтобы возвестить царю Вавилона, что весь его город взят,
 
Ганец бяжыць насустрач ганцу, і весьнік — насустрач весьніку, каб узьвясьціць цару Вавілонскаму, што горад яго ўзяты з усіх бакоў,

что броды уже захвачены, что укрепления горят и воины в ужасе».
 
і броды захоплены, і агароджы спалены агнём, і ваяры ахоплены страхам.

Так говорит Господь Сил, Бог Израиля: «Дочь Вавилона подобна гумну, когда люди обмолачивают на нём зерно; скоро настанет время её жатвы».
 
Бо так кажа Гасподзь Саваоф, Бог Ізраілеў: дачка Вавілона падобная на гумно ў час малацьбы ў ім; яшчэ крыху, і настане час жніва яе.

«Навуходоносор, царь Вавилона пожирал нас, привел нас в замешательство, сделал нас пустым кувшином. Он глотал нас, как морское чудовище; набивал свой живот нашими сластями, но потом извергнул нас.
 
Жэр мяне і грыз мяне Навухаданосар, цар Вавілонскі; зрабіў мяне пустым посудам; праглынуў мяне, як дракон; напаўняў чэрава сваё слодычамі маімі, вывяргаў мяне,

Пусть воздастся Вавилону за жестокость против нас[187]», — скажут жители Сиона. «Пусть воздастся за нашу кровь живущим в стране халдеев», — скажут жители Иерусалима.
 
Крыўда мая і плоць мая — на Вавілоне, скажа насельніца Сіёна, і кроў мая — на жыхарах Халдэі, скажа Ерусалім.

Поэтому так говорит Господь: «Я заступлюсь за вас и отомщу за вас. Я осушу вавилонские реки и иссушу его источники.
 
Таму так кажа Гасподзь: вось, я ўступлюся ў тваю дзею і адпомшчу за цябе, і асушу мора яго, і высушу каналы яго.

Вавилон станет грудой развалин, логовом шакалов, ужасом и посмешищем, необитаемой землей.
 
І Вавілон будзе грудаю руінаў, селішчам шакалаў, жудасьцю і пасьмешышчам, без жыхароў.

Заревут его жители вместе, как львы, зарычат, словно львята.
 
Як ільвы зыркаюць усе яны, і заравуць як шчанюкі ільвіныя.

Когда они разгорячатся Я устрою им пир и напою их, чтобы они развеселились и потом уснули вечным сном, и не проснулись больше», — возвещает Господь.
 
У час іхняга разгарачэньня зраблю ім гасьціну і ўпаю іх, каб яны павесяліліся і заснулі вечным сном, і не прачыналіся, кажа Гасподзь.

«Сведу их, как ягнят, на убой, как баранов с козлами.
 
Зьвяду іх як ягнят на закол, як бараноў з казламі.

О, как будет взят Шешах[188], захвачена слава всей земли! Каким ужасом явится Вавилон среди народов!
 
Як узяты Сэсах, і заваявана слава ўсёй зямлі! Як зрабіўся Вавілон жахам сярод народаў!

Море поднимется над Вавилоном, и ревущие волны покроют его.
 
Памкнулася на Вавілон мора; ён пакрыты мноствам хваляў яго.

Его города станут пустынями, иссохшей и безлюдной землей, землей, где никто не живет, по которой никто не ходит.
 
Гарады яго зрабіліся пустымі, зямля сухою, стэпам, зямлёю; дзе ня жыве ніводзін чалавек, і дзе не праходзіць сын чалавечы.

Я накажу Бела[189] в Вавилоне и заставлю его извергнуть проглоченное. Не будут больше стекаться к нему народы, и падут вавилонские стены.
 
І наведаю Віла ў Вавілоне і вырву з вуснаў ягоных праглынутае ім, і народы ня будуць болей сьцякацца да яго, нават і муры Вавілонскія асыплюцца.

Выходи, Мой народ, из Вавилона! Спасайся бегством от пылающего гнева Господня!
 
Выходзь з асяродзьдзя яго, народзе Мой, і ратуйце кожны душу сваю ад палымянага гневу Госпада.

Не падай духом, не бойся слухов, что ходят в стране; в этом году — один слух, в следующем — другой; слухи о зверствах в стране, о ссорах правителей.
 
Хай не аслабне сэрца вашае, і ня бойцеся чуткі, якая будзе пачута на зямлі; чутка прыйдзе ў адзін год, і потым на другі год, і на зямлі будзе гвалт, валадар паўстане на валадара.

Ведь непременно настанут дни, когда Я накажу идолов Вавилона. Вся его земля будет опозорена, и падут там все пораженными.
 
Таму вось, прыходзяць дні, калі Я наведаю балваноў Вавілона, і ўся зямля ягоная будзе пасаромлена, і ўсе пабітыя яго ўпадуць сярод яго.

А небо, земля и всё, что на ней, будут кричать от радости, потому что разорители Вавилона явятся с севера», — возвещает Господь.
 
І ўзрадуюцца над Вавілонам неба і зямля і ўсё, што на іх; бо з поўначы прыйдуць да яго спусташальнікі, кажа Гасподзь.

«Падет Вавилон, потому что убивал израильтян и другие народы по всей земле.
 
Як Вавілон не скідаў пабітых Ізраільцян, так у Вавілоне будуць скінуты пабітыя ўсёй краіны.

Уцелевшие от меча, уходите, не мешкайте! Помните Господа в дальнем краю и думайте об Иерусалиме».
 
Хто ўратуецца ад меча, уцякайце, ня спыняйцеся, спамянеце здалёк пра Госпада, і хай узыдзе Ерусалім на сэрца ваша.

«Мы устыдились, когда услышали оскорбления, и позор покрыл наши лица, когда чужеземцы вошли в святыни дома Господа».
 
Сорамна нам было, калі мы слухалі нагану; ганьба пакрывала твары нашыя, калі чужаземцы прыйшлі ў сьвятыню дома Гасподняга.

«Но наступают дни, — возвещает Господь, — когда Я накажу идолов Вавилона, и по всей его земле застонут раненые.
 
Затое вось, прыходзяць дні, кажа Гасподзь, калі я наведаю балваноў ягоных, і па ўсёй зямлі яго будуць стагнаць параненыя.

Даже если поднимется Вавилон до небес и укрепит свои высокие крепости, Я пошлю на него разорителей», — возвещает Господь.
 
Хоць бы Вавілон узвысіўся да нябёсаў, і хоць бы ён на вышыні ўмацаваў цьвярдыню сваю; але ад мяне прыйдуць да яго спусташальнікі, кажа Гасподзь.

«Звук вопля донесется из Вавилона, звук великого разрушения — из земли халдеев.
 
Праляціць гул ляманту ад Вавілона і вялікае разбурэньне — ад зямлі Халдэйскай,

Погубит Господь Вавилон и заставит его великий шум умолкнуть. Враги его заревут, как волны могучих вод, разнесется шум их голосов.
 
бо Гасподзь спустошыць Вавілон і пакладзе канец ганарыстаму голасу ў ім. Зашумяць хвалі іх як вялікія воды, пачуецца шумны голас іх.

Опустошитель придет в Вавилон; его воины будут захвачены, их луки будут сломаны. Ведь Господь — это Бог воздаяния, Он воздает сполна.
 
Бо прыйдзе на яго, на Вавілон, спусташальнік, і ўзяты будуць ратаборцы ягоныя, паламаныя будуць лукі іхнія; бо Гасподзь, Бог аддачаў, аддасьць аддачу.

Я напою его вождей и мудрецов, наместников, начальников и воинов, и они уснут вечным сном и не проснутся больше», — возвещает Царь, Чье имя Господь Сил.
 
І напаю дап’яна князёў яго і мудрацоў яго, начальнікаў вобласьцяў яго і кіроўцаў гарадоў яго, і ваяроў яго, і заснуць сном вечным і не прачнуцца, кажа Цар, — Гасподзь Саваоф імя Яго.

Так говорит Господь Сил: «Толстые стены Вавилона сравняют с землей, а высокие ворота сожгут дотла. Народы изнуряют себя напрасно, их труды — лишь пища для огня».
 
Так кажа Гасподзь Саваоф: тоўстыя муры Вавілона да падмурку будуць разбураны, і высокія брамы яго будуць спалены агнём; і вось, дарма працавалі народы, і плямёны мучылі сябе дзеля агню.

Вот послание, которое пророк Иеремия вручил главному служащему Серае, сыну Нирии, сыну Махсеи, когда тот уходил в Вавилон с Цедекией, царем Иудеи, в четвертом году его правления[190].
 
Слова, якое прарок Ерамія наказаў Сэраю, сыну Нірыі, сыну Маасэі, калі ён выпраўляўся ў Вавілон з Сэдэкіем, царом Юдэйскім, у чацьвёрты год яго цараваньня; Сэрая быў галоўны пасьцельнік.

Иеремия записал в свиток все бедствия, которым суждено было случиться с Вавилоном — всё, что было записано о Вавилоне.
 
Ерамія ўпісаў у адну кнігу ўсе бядоты, якія павінны былі прыйсьці на Вавілон, усе гэтыя прамовы, напісаныя на Вавілон.

Он сказал Серае: — Когда придешь в Вавилон, прочитай все эти слова вслух
 
І сказаў Ерамія Сэраю: калі ты прыйдзеш у Вавілон, дык глядзі, прачытай усе гэтыя прамовы,

и скажи: «Господь! Ты сказал, что погубишь этот край, чтобы не жили здесь ни человек, ни животное, чтобы эта земля лежала в вечном запустении».
 
і скажы: Госпадзе! Ты прамовіў пра месца гэтае, што зьнішчыш яго так, што не застанецца ў ім ні чалавека, ні быдла, а яно будзе вечнаю пустэльняю.

Дочитав свиток, привяжи к нему камень и брось в реку Евфрат.
 
І калі закончыш чытаньне гэтай кнігі, прывяжы да яе камень і кінь яе на сярэдзіну Еўфрата,

И скажи: «Так потонет Вавилон, и он не поднимется больше из-за бедствий, которые Я нашлю на него. И все его жители погибнут». Здесь заканчиваются слова Иеремии.
 
і скажы: так апусьціцца Вавілон і не паўстане ад таго бедства, якое Я навяду на яго, і яны зусім зьнямогуцца. Дагэтуль прамовы Ераміі.

Примечания:

 
Новый русский перевод
1 [183] — Или: « Я возбуждаю дух губителя…»
1 [184]Лев-Камай. Криптограмма названия Халдея.
3 [185] — См. Исх 22:20 и сноску к нему.
5 [186] — Или: а земля вавилонян.
35 [187] — Или: против нас и наших детей.
41 [188]Шешах. Криптограмма названия Вавилон.
44 [189] — См. Иер 50:2.
59 [190] — В 593 г. до н. э.
 
 


2007–2024. Сделано с любовью для любящих и ищущих Бога. Если у вас есть вопросы или пожелания, то пишите нам: bible-man@mail.ru.