Числа 35 глава

Четверта книга Мойсеєва: Числа
Переклад Огієнка → Новый русский перевод

І Господь промовляв до Мойсея на моавських степах над приерихо́нським Йорда́ном, говорячи:

На равнинах Моава, у Иордана, напротив Иерихона, Господь сказал Моисею:

„Накажи Ізраїлевим синам, і нехай вони дадуть Левитам зо спа́дку свого володіння міста́ на сидіння; і пасови́сько для міст навколо них дасте ви Левитам.

«Вели израильтянам дать левитам города для обитания из удела, которым они владеют. Дайте им и пастбища вокруг городов.

І будуть ті міста їм на сидіння, а їхні пасови́ська будуть для їхньої скотини, і для їхньої худоби та для всієї їхньої звірини.

Тогда у них будут города для обитания и пастбища для стад, отар и прочего скота.

А пасови́ська тих міст, що дасте Левитам, будуть тягнутись від міської стіни й назо́вні — тисяча локтів навко́ло.

Пастбища для скота вокруг городов, которые вы дадите левитам, пусть простираются на 1 000 локтей[113] вокруг городской стены.

І відміряєте поза містом на схі́дню сторону — дві тисячі лі́ктів, і на півде́нну сторону — дві тисячі ліктів, і на за́хідню сторону — дві тисячі ліктів, і на півні́чну сторону — дві тисячі ліктів, а місто — усере́дині. Це будуть для вас міські пасови́ська.

Вне города отмерьте 2 000 локтей[114] на восток, 2 000 локтей на юг, 2 000 локтей на запад и 2 000 локтей на север, а город — посередине. Эта земля будет у них городским пастбищем для скота.

А з міст, що дасте́ Левитам, буде шість міст на схо́вища, що дасте, щоб утікати туди убі́йникові. А окрім них дасте́ сорок і два міста.

Шесть из городов, которые вы дадите левитам, пусть будут городами-убежищами. Туда сможет убежать убивший кого-либо. Сверх того, дайте им ещё сорок два города.

Усі ті міста, що дасте Левитам, — сорок і вісім їхніх міст та їхні пасови́ська.

Всего дайте левитам сорок восемь городов с пастбищами.

А ті міста, що дасте з володіння Ізраїлевих синів, — від більшого дасте більше, а від меншого — менше, кожен за спа́дком своїм, яким володітиме, дасть із своїх міст Левитам“.

Города, которые вы дадите левитам из удела израильтян, нужно давать по уделу каждого рода: берите больше городов у родов, чей удел больше, но меньше у тех, чей удел меньше».

І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:

Господь сказал Моисею:

„Промовляй до Ізраїлевих синів та й скажи їм: Коли ви пере́йдете Йорда́н до ханаанського кра́ю,

«Обратись к израильтянам и скажи им: Когда вы переправитесь через Иордан в Ханаан,

то виберіть собі міста, — вони будуть на схо́вища для вас, і втече туди убійник, що заб'є душу невмисне.

то выберите себе города-убежища, куда сможет убежать всякий, кто убил человека неумышленно.

І будуть для вас ті міста на схо́вища перед месником, і не помре убійник, поки не стане на суд перед громадою.

Они будут у вас убежищем от мстителя, чтобы убийце не погибнуть, прежде чем он предстанет перед обществом на суд.

А ті міста, що дасте, — шість міст на схо́вища буде для вас.

Шесть городов, которые вы назначите, будут у вас городами-убежищами.

Три місті дасте по той бік Йорда́ну, а три місті дасте в ханаанському кра́ї, — вони будуть міста на схо́вища.

Назначьте три города на этой стороне Иордана и три — в Ханаане как города-убежища.

Ці шість міст будуть на схо́вища для Ізраїлевих синів, і для прихо́дька та для осілого серед них, щоб утік туди кожен, хто заб'є кого невми́сне.

Шесть этих городов будут убежищем для израильтян, чужеземцев и кого-либо ещё, кто будет жить среди них: сюда сможет убежать всякий, кто убил человека неумышленно.

А коли б хто вдарив кого залізним знаря́ддям, а той помер, — він убійник, буде конче забитий той убійник.

Если человек ударит другого железным предметом так, что тот умрет, он — убийца. Убийцу нужно предать смерти.

А якщо вдарив його ка́менем, що був у руці, що від нього можна померти, і той помер, — він убійник, буде конче забитий той убійник.

Или если у человека в руке камень, которым можно убить, и он ударит другого так, что тот умрет, он — убийца. Убийцу нужно предать смерти.

Або вдарив його дерев'я́ним знаряддям, що було в руці, що від нього можна померти, і той помер, — він убійник, буде конче забитий той убійник.

Или если у человека в руке деревянный предмет, которым можно убить, и он ударит другого так, что тот умрет, он — убийца. Убийцу нужно предать смерти.

Месник за кров — він заб'є убійника; як спіткає його, він заб'є його.

Мститель за кровь — это тот, кто предаст убийцу смерти; встретив его, он предаст его смерти.

А якщо пхне його з не́нависти, або кине на нього чим навмисне, а той помре,

Если человек со злым умыслом толкнет другого или бросит в него что-нибудь так, что тот умрет,

або з ворогува́ння вдарив його своєю рукою, а той помер, — буде конче забитий той, хто вдарив, він убійник; ме́сник за кров заб'є убійника, як спіткає його.

или во вражде ударит его кулаком так, что тот умрет, его нужно предать смерти — он убийца. Встретив убийцу, мститель за кровь предаст его смерти.

А як хто випадко́во, без не́нависти пхнув кого або кинув на нього невмисне якимбудь знаря́ддям,

Но если человек без вражды, нечаянно толкнет другого или без злого умысла бросит в него чем-нибудь,

або якимбудь ка́менем, що від нього можна померти, кинув на нього не бачачи, і той помер, а він не був ворог йому й не шукав йому зла,

или, не видя его, уронит на него камень, которым можно убить, и тот умрет, хотя он не враждовал с ним и не желал ему зла,

то розсудить громада між убійником та між ме́сником за кров за цими постановами.

то пусть общество рассудит между убийцей и мстителем за кровь по этим законам.

І громада ви́зволить убійника з руки месника за кров, і громада верне його до міста схо́вища його, що втік був туди. І ося́де він у ньому аж до смерти найвищого священика, пома́заного святою оливою.

Пусть народ защитит убийцу от мстителя за кровь и отправит его обратно, в город-убежище, куда он убежал. Пусть он живет там до смерти первосвященника, помазанного священным маслом.

А якщо убійник, виходячи, вийде з границі міста схо́вища його, куди втік був,

Но если убийца выйдет из города-убежища, в который он убежал,

і зна́йде його месник за кров поза границями міста схо́вища його, і замордує месник за кров убійника, — нема йому вини кро́ви!

и мститель за кровь найдет его вне города, то мститель за кровь может убить его и не будет виновен в убийстве.

Бо він пови́нен сидіти в місті сховища свого аж до смерти найвищого священика. А по смерті найвищого священика ве́рнеться убійник до землі володіння свого.

Убийца должен находиться в городе-убежище до смерти первосвященника. Только после смерти первосвященника он может вернуться домой.

І буде це для вас на правну постанову для ваших поколінь по всіх ваших оселях.

Таковы установленные законы для вас и грядущих поколений, где бы вы ни жили.

Коли хто заб'є кого, то месник за словами свідків заб'є убійника. А одного свідка не до́сить проти кого, щоб осудити на смерть.

Любого, кто убьет человека, нужно предать смерти как убийцу, по показанию свидетелей. Но нельзя предавать смерти по показанию лишь одного свидетеля.

І не ві́зьмете окупу для душі убійника, що він повинен умерти, бо буде він конче забитий.

Не берите выкупа за жизнь убийцы, который заслужил смерть. Его непременно нужно предать смерти.

І не ві́зьмете о́купу від змушеного втікати до міста схо́вища його, щоб вернувся сидіти в краю́ до смерти священика.

Не берите выкупа за убежавшего в город-убежище, чтобы позволить ему вернуться и жить на своей земле, прежде чем умрет первосвященник.

І не збезче́стите того кра́ю, що ви в ньому, бо та кров — вона безче́стить край, а краєві не проща́ється за кров, що проли́та в ньому, як тільки кров'ю того, хто її пролив.

Не оскверняйте землю, где вы живете. Кровь оскверняет землю, и для земли, на которую была пролита кровь, нельзя совершить искупление иначе, как кровью того, кто её пролил.

І не занечи́стиш того кра́ю, що ви сидите в ньому, що Я пробуваю серед нього. Бо Я — Господь, що пробуваю посеред синів Ізраїлевих!“

Не оскверняйте землю, где вы живете, и где Я обитаю; ведь Я Господь, обитаю среди израильтян».

Примечания:

Новый русский перевод

4 [113] — Около 450 м.

5 [114] — Около 900 м.

« 34 глава 36 глава »