Числа 35 глава

Четверта книга Мойсеєва: Числа
Переклад Хоменка → Новый русский перевод

Промовив Господь до Мойсея у степах моавських над Йорданом, проти Єрихону:

На равнинах Моава, у Иордана, напротив Иерихона, Господь сказал Моисею:

“Повели синам Ізраїля, щоб із спадкоємної посілости своєї надали левітам міста на поселення, та нехай також дадуть їм пасовиська навкруги міст.

«Вели израильтянам дать левитам города для обитания из удела, которым они владеют. Дайте им и пастбища вокруг городов.

Міста їм будуть, щоб жити там, а пасовиська для їхнього товару, для отар їхніх та для всякої худоби.

Тогда у них будут города для обитания и пастбища для стад, отар и прочего скота.

Пасовиська навкруги міст, які дасте левітам, простягатимуться від валів міста й далі в поле на тисячу ліктів навколо.

Пастбища для скота вокруг городов, которые вы дадите левитам, пусть простираются на 1 000 локтей[113] вокруг городской стены.

Відміряєте за містом зо східнього боку дві тисячі ліктів, із західнього боку дві тисячі ліктів і з північного боку дві тисячі ліктів, з містом посередині; і то будуть для них пасовиська навколо міст.

Вне города отмерьте 2 000 локтей[114] на восток, 2 000 локтей на юг, 2 000 локтей на запад и 2 000 локтей на север, а город — посередине. Эта земля будет у них городским пастбищем для скота.

Міста ж, які віддасте левітам, — шість міст нехай будуть охоронні, куди міг би сховатись убивця; а крім тих дасте їм ще 42 міста.

Шесть из городов, которые вы дадите левитам, пусть будут городами-убежищами. Туда сможет убежать убивший кого-либо. Сверх того, дайте им ещё сорок два города.

Усіх міст, що їх віддасте левітам, буде 48, з їхніми пасовиськами.

Всего дайте левитам сорок восемь городов с пастбищами.

Щождо міст, які віддасте з посілостей синів Ізраїля, то в котрого коліна їх більше, візьмете більше, а в кого менше — візьмете менше; кожне коліно дасть із своїх міст левітам згідно з тим, що успадкує.”

Города, которые вы дадите левитам из удела израильтян, нужно давать по уделу каждого рода: берите больше городов у родов, чей удел больше, но меньше у тех, чей удел меньше».

Господь промовив до Мойсея:

Господь сказал Моисею:

“Скажи синам Ізраїля й повідай їм: Як перейдете через Йордан у Ханаан-землю,

«Обратись к израильтянам и скажи им: Когда вы переправитесь через Иордан в Ханаан,

то виберете собі міста, щоб були вам містами захисту, щоб можна було туди втекти вбивці, який убив когось ненароком.

то выберите себе города-убежища, куда сможет убежать всякий, кто убил человека неумышленно.

Міста оті будуть вам за непорушний притулок від месника, щоб убивця не загинув перше, ніж стане на суд перед громадою.

Они будут у вас убежищем от мстителя, чтобы убийце не погибнуть, прежде чем он предстанет перед обществом на суд.

Міста ж, які ви призначите для того, будуть у вас-шість охоронних.

Шесть городов, которые вы назначите, будут у вас городами-убежищами.

Три міста будуть потойбіч Йордану, а три у Ханаан-землі; то будуть міста захисту.

Назначьте три города на этой стороне Иордана и три — в Ханаане как города-убежища.

Для синів Ізраїля, для чужинця й для приходня, що перебуває між вами, будуть оті шість міст притулком, щоб можна було туди втекти кожному, хто б ненароком убив когось.

Шесть этих городов будут убежищем для израильтян, чужеземцев и кого-либо ещё, кто будет жить среди них: сюда сможет убежать всякий, кто убил человека неумышленно.

А коли він ударив когось залізним знаряддям так, що той помер, то він душогубець і, як душогубець, мусить бути покараний смертю.

Если человек ударит другого железным предметом так, что тот умрет, он — убийца. Убийцу нужно предать смерти.

Абож коли він ударив когось, кидавши каменюку, від якої можна загинути, так, що той помер, то він душогубець і, як душогубець, мусить бути покараний смертю.

Или если у человека в руке камень, которым можно убить, и он ударит другого так, что тот умрет, он — убийца. Убийцу нужно предать смерти.

Абож коли ударив когось чимсь дерев'яним, що ним можна вбити, і той помер, то він душогубець і, як душогубець, мусить бути покараний смертю.

Или если у человека в руке деревянный предмет, которым можно убить, и он ударит другого так, что тот умрет, он — убийца. Убийцу нужно предать смерти.

Кровомесник сам може скарати душогубця; будь його десь зустріне, то сам може його вбити.

Мститель за кровь — это тот, кто предаст убийцу смерти; встретив его, он предаст его смерти.

Коли хтось із ненависти штовхне когонебудь або навмисне кине щось на когонебудь так, що той помре,

Если человек со злым умыслом толкнет другого или бросит в него что-нибудь так, что тот умрет,

або, ворогуючи, вдарить його рукою так, що той помре, то вбивця мусить умерти; він — душогубець; кровомесник може вбити душогубця, як тільки зустріне його.

или во вражде ударит его кулаком так, что тот умрет, его нужно предать смерти — он убийца. Встретив убийцу, мститель за кровь предаст его смерти.

Коли ж випадком, не ворогуючи, штовхне когонебудь або кине на когонебудь чимось не навмисне,

Но если человек без вражды, нечаянно толкнет другого или без злого умысла бросит в него чем-нибудь,

абож, не бачивши того, пустить на нього каменем, від якого можна вмерти, і коли той справді помре, а він же не ворогував з ним і не бажав йому зла, —

или, не видя его, уронит на него камень, которым можно убить, и тот умрет, хотя он не враждовал с ним и не желал ему зла,

то нехай громада розсудить згідно з цими правилами між тим, хто вдарив, та кровомесником,

то пусть общество рассудит между убийцей и мстителем за кровь по этим законам.

і вирятує вбивцю з рук кровомесника та поверне його назад до міста захисту, куди він був утік; він пробуде в ньому аж до смерти первосвященика, помазаного святим миром.

Пусть народ защитит убийцу от мстителя за кровь и отправит его обратно, в город-убежище, куда он убежал. Пусть он живет там до смерти первосвященника, помазанного священным маслом.

Коли ж убивця вийде за межі міста захисту, куди був утік,

Но если убийца выйдет из города-убежища, в который он убежал,

і кровомесник зустріне його за межами міста захисту й уб'є його, він не буде винний;

и мститель за кровь найдет его вне города, то мститель за кровь может убить его и не будет виновен в убийстве.

бо вбивця мусить сидіти у своєму охоронному місті аж до смерти первосвященика, і лише по смерті первосвященика може повернутись у свою власну землю.

Убийца должен находиться в городе-убежище до смерти первосвященника. Только после смерти первосвященника он может вернуться домой.

Ці веління будуть вам установою правосуддя для ваших потомків, де б вони не осілися.

Таковы установленные законы для вас и грядущих поколений, где бы вы ни жили.

Кожного, хто вб'є людину, після переслухання свідків, треба вбити; одного лише свідка не вистачає, щоб засудити когось на смерть.

Любого, кто убьет человека, нужно предать смерти как убийцу, по показанию свидетелей. Но нельзя предавать смерти по показанию лишь одного свидетеля.

Не прийматимете викупу за душогубця, який повинен умерти: він мусить умерти.

Не берите выкупа за жизнь убийцы, который заслужил смерть. Его непременно нужно предать смерти.

Не прийматимете викупу й за такого, хто втікши з міста захисту, хоче повернутися і жити у своїй землі перед смертю первосвященика.

Не берите выкупа за убежавшего в город-убежище, чтобы позволить ему вернуться и жить на своей земле, прежде чем умрет первосвященник.

Не допускайте, щоб осквернилася земля, де ви живете; кров бо оскверняє землю, і нічим не можна очистити землю від пролитої на неї крови, як тільки кров'ю того, хто кров пролив.

Не оскверняйте землю, где вы живете. Кровь оскверняет землю, и для земли, на которую была пролита кровь, нельзя совершить искупление иначе, как кровью того, кто её пролил.

Не оскверняйте землю, на якій живете й серед якої живу я, бо я — Господь, який живу серед синів Ізраїля.”

Не оскверняйте землю, где вы живете, и где Я обитаю; ведь Я Господь, обитаю среди израильтян».

Примечания:

Новый русский перевод

4 [113] — Около 450 м.

5 [114] — Около 900 м.

« 34 глава 36 глава »