Числа 35 глава

Четверта книга Мойсеєва: Числа
Українська Біблія. Турконяк → Новый русский перевод

Господь звернувся до Мойсея на заході Моава, біля Йордану, поблизу Єрихона, промовляючи:

На равнинах Моава, у Иордана, напротив Иерихона, Господь сказал Моисею:

Накажи ізраїльським синам, хай дадуть левітам зі спадщини їхньої власності міста для проживання, і прилеглі околиці міст, що довкола них, вони також дадуть левітам.

«Вели израильтянам дать левитам города для обитания из удела, которым они владеют. Дайте им и пастбища вокруг городов.

Міста будуть їм для проживання, а відділена земля буде їм, їхній худобі та всім їхнім чотириногим.

Тогда у них будут города для обитания и пастбища для стад, отар и прочего скота.

Околиці міст, які дасте левітам, простягатимуться від стін міста й далі, — на дві тисячі ліктів довкола.

Пастбища для скота вокруг городов, которые вы дадите левитам, пусть простираются на 1 000 локтей[113] вокруг городской стены.

Тож відміряєш ззовні міста сторону, що до сходу, — дві тисячі ліктів, і сторону, що до півдня, — дві тисячі ліктів, і сторону, що до моря, — дві тисячі ліктів, і сторону, що до півночі, — дві тисячі ліктів. А місто для вас буде посередині цього, — і прилеглі території міста.

Вне города отмерьте 2 000 локтей[114] на восток, 2 000 локтей на юг, 2 000 локтей на запад и 2 000 локтей на север, а город — посередине. Эта земля будет у них городским пастбищем для скота.

З міст, які дасте левітам, шість міст будуть як сховища, щоб утікали туди вбивці, а крім них, — ще сорок два міста.

Шесть из городов, которые вы дадите левитам, пусть будут городами-убежищами. Туда сможет убежать убивший кого-либо. Сверх того, дайте им ещё сорок два города.

Усіх міст, які дасте левітам, буде сорок вісім — їх і їхніх прилеглих околиць.

Всего дайте левитам сорок восемь городов с пастбищами.

Щодо міст, які передасте з володіння ізраїльських синів, то від численних виділите більше, а від нечисленних — менше, — кожний, у залежності від свого спадку, який отримав, передасть міста левітам.

Города, которые вы дадите левитам из удела израильтян, нужно давать по уделу каждого рода: берите больше городов у родов, чей удел больше, но меньше у тех, чей удел меньше».

І промовляв Господь до Мойсея, кажучи:

Господь сказал Моисею:

Скажи ізраїльським синам і звели їм: Ви переходите через Йордан у Ханаанську землю.

«Обратись к израильтянам и скажи им: Когда вы переправитесь через Иордан в Ханаан,

Ви відділите самі собі міста: міста-сховища будуть у вас, щоб утікали туди вбивці, — ті, хто вбив душу не навмисно.

то выберите себе города-убежища, куда сможет убежать всякий, кто убил человека неумышленно.

І будуть вам ці міста за сховища від кровних месників; і не помре той, хто вбив, перш ніж стане на суд перед громадою.

Они будут у вас убежищем от мстителя, чтобы убийце не погибнуть, прежде чем он предстанет перед обществом на суд.

І міста, котрі дасте, — це шість міст, які будуть для вас сховищами.

Шесть городов, которые вы назначите, будут у вас городами-убежищами.

Три міста дасте по інший бік Йордану і три міста дасте в Ханаанській землі.

Назначьте три города на этой стороне Иордана и три — в Ханаане как города-убежища.

Вони будуть сховищами для ізраїльських синів, для приходьків і тих, які живуть між вами; ці міста будуть сховищами, щоб утекти туди кожному, хто вбив душу ненавмисне.

Шесть этих городов будут убежищем для израильтян, чужеземцев и кого-либо ещё, кто будет жить среди них: сюда сможет убежать всякий, кто убил человека неумышленно.

Але той, хто вб’є його залізним знаряддям, і він загине, то це — убивство; убивця неодмінно має померти [1]!

Если человек ударит другого железным предметом так, что тот умрет, он — убийца. Убийцу нужно предать смерти.

Якщо ж ударить його каменем з руки, від якого можна померти, і той помре, то він — убивця; убивця неодмінно має померти [2]!

Или если у человека в руке камень, которым можно убить, и он ударит другого так, что тот умрет, он — убийца. Убийцу нужно предать смерти.

Якщо ж ударить його дерев’яним знаряддям з руки, від якого можна померти, і той помре, то він — убивця; вбивця неодмінно має померти [3]!

Или если у человека в руке деревянный предмет, которым можно убить, и он ударит другого так, что тот умрет, он — убийца. Убийцу нужно предать смерти.

Кровний месник, — він уб’є вбивцю; коли він його зустріне, — він його вб’є.

Мститель за кровь — это тот, кто предаст убийцу смерти; встретив его, он предаст его смерти.

Якщо ж штовхне його з ворожості або кине на нього будь-яку річ із засідки і той помре,

Если человек со злым умыслом толкнет другого или бросит в него что-нибудь так, что тот умрет,

або в гніві вдарить його рукою і той помре, то той, хто вдарив, неодмінно має померти [4]; він — убивця. Убивця неодмінно має померти [5]. Кровний месник хай уб’є вбивцю, коли його зустріне.

или во вражде ударит его кулаком так, что тот умрет, его нужно предать смерти — он убийца. Встретив убийцу, мститель за кровь предаст его смерти.

Коли ж штовхне його випадково, не через ворожнечу, чи кине на нього будь-яку річ не з ненависті,

Но если человек без вражды, нечаянно толкнет другого или без злого умысла бросит в него чем-нибудь,

якимось каменем, від якого він помре, не знаючи, що він упаде на нього і вб’є, а він не був його ворогом і не шукав йому зла,

или, не видя его, уронит на него камень, которым можно убить, и тот умрет, хотя он не враждовал с ним и не желал ему зла,

то хай розсудить громада між тим, хто вдарив, і між кровним месником.

то пусть общество рассудит между убийцей и мстителем за кровь по этим законам.

І громада визволить убивцю від кровного месника, і громада поверне його до його міста-сховища, куди утік; і житиме там до смерті великого священика, якого помазали святою олією.

Пусть народ защитит убийцу от мстителя за кровь и отправит его обратно, в город-убежище, куда он убежал. Пусть он живет там до смерти первосвященника, помазанного священным маслом.

Якщо ж убивця часом вийшов би [6] поза межі міста, до якого він утік,

Но если убийца выйдет из города-убежища, в который он убежал,

і знайде його кровний месник поза межами міста-сховища, і кровний месник уб’є вбивцю, то не буде він винний;

и мститель за кровь найдет его вне города, то мститель за кровь может убить его и не будет виновен в убийстве.

тож нехай живе в місті-сховищі, доки не помре великий священик. А після смерті великого священика нехай повернеться вбивця в землю свого володіння.

Убийца должен находиться в городе-убежище до смерти первосвященника. Только после смерти первосвященника он может вернуться домой.

І це буде вам за правило суду у ваші роди, у всіх ваших поселеннях.

Таковы установленные законы для вас и грядущих поколений, где бы вы ни жили.

Кожен, хто вб’є душу, — при свідках буде покараний як убивця, але не один свідок свідчитиме на душу, щоб їй заподіяти смерть.

Любого, кто убьет человека, нужно предать смерти как убийцу, по показанию свидетелей. Но нельзя предавать смерти по показанию лишь одного свидетеля.

І не візьмете викупу за душу від убивці, на якому вина і який повинен бути вбитим; він неодмінно має померти [7].

Не берите выкупа за жизнь убийцы, который заслужил смерть. Его непременно нужно предать смерти.

Не візьмете викупу, щоб утік до міста-сховища і далі жив на землі, доки не помре великий священик.

Не берите выкупа за убежавшего в город-убежище, чтобы позволить ему вернуться и жить на своей земле, прежде чем умрет первосвященник.

І не оскверните вбивством землю, на якій ви живете. Бо та кров — вона оскверняє вбивством землю. Земля не буде очищена через пролиту на ній кров, хіба кров’ю того, хто пролив.

Не оскверняйте землю, где вы живете. Кровь оскверняет землю, и для земли, на которую была пролита кровь, нельзя совершить искупление иначе, как кровью того, кто её пролил.

І не оскверните землю, на якій живете, на якій Я поселюся між вами. Бо Я Господь, Котрий живе між ізраїльськими синами.

Не оскверняйте землю, где вы живете, и где Я обитаю; ведь Я Господь, обитаю среди израильтян».

Примечания:

Новый русский перевод

4 [113] — Около 450 м.

5 [114] — Около 900 м.

« 34 глава 36 глава »