Числа 35 глава

Четверта книга Мойсеєва: Числа
Переклад Куліша та Пулюя → Новый русский перевод

І промовив Господь до Мойсея в рівнинах Моаба на Йорданї проти Єрихону, кажучи:

На равнинах Моава, у Иордана, напротив Иерихона, Господь сказал Моисею:

Повели синам Ізрайлевим, щоб із наслїдньої держави своєї дали міста Левітам, на оселю їм; і пасовиска кругом міст мусите ви дати Левітам.

«Вели израильтянам дать левитам города для обитания из удела, которым они владеют. Дайте им и пастбища вокруг городов.

І будуть міста їм, щоб жити там, а пасовиска будуть про скотину їх і про майно їх, і про всю животину їх.

Тогда у них будут города для обитания и пастбища для стад, отар и прочего скота.

А пасовиска кругом міст, що дасьте їх Левітам, будуть простиратись від валів міста дві тисячі локот на всї сторони.

Пастбища для скота вокруг городов, которые вы дадите левитам, пусть простираются на 1 000 локтей[113] вокруг городской стены.

І відміряєте за містом на схід сонця дві тисячі локот, і на полудне дві тисячі локот, і на захід сонця дві тисячі локот, і на північ дві тисячі локот, а місто по серединї. Такими нехай будуть пасовиска кругом міст їх.

Вне города отмерьте 2 000 локтей[114] на восток, 2 000 локтей на юг, 2 000 локтей на запад и 2 000 локтей на север, а город — посередине. Эта земля будет у них городским пастбищем для скота.

А міста, що оддасьте Левітам, такі: шість міст охоронних, що їх дасьте їм, щоб можна було втїкати туди, коли хто заподїяв яке убійство;

Шесть из городов, которые вы дадите левитам, пусть будут городами-убежищами. Туда сможет убежать убивший кого-либо. Сверх того, дайте им ещё сорок два города.

А крім тих дасьте їм ще сорок і два міста. Усїх міст, що оддасьте Левітам, сорок і вісїм міст з пасовисками їх.

Всего дайте левитам сорок восемь городов с пастбищами.

Що ж до міст, котрих віддасьте Левітам із держави синів Ізрайлевих, то, в котрого поколїння багато буде, багато й візьмете, а в котрого мало буде, мало й возьмете; кожне поколїннє по тому, яке наслїддє його, давати ме міста свої Левітам.

Города, которые вы дадите левитам из удела израильтян, нужно давать по уделу каждого рода: берите больше городов у родов, чей удел больше, но меньше у тех, чей удел меньше».

І рече Господь до Мойсея:

Господь сказал Моисею:

Промов до синів Ізрайлевих і скажи їм:

«Обратись к израильтянам и скажи им: Когда вы переправитесь через Иордан в Ханаан,

Як перейдете через Йордань у Канаан землю, так повибирайте собі міста: охоронними містами будуть вони вам, щоб можна було втїчи туди убийцеві, що ненароком убив людину.

то выберите себе города-убежища, куда сможет убежать всякий, кто убил человека неумышленно.

І будуть у вас міста сї прибіжещем від местника, щоб не погиб убийця перше, нїм стане на суд перед громадою.

Они будут у вас убежищем от мстителя, чтобы убийце не погибнуть, прежде чем он предстанет перед обществом на суд.

Із тих міст, що дасьте, буде в вас шість міст охоронних.

Шесть городов, которые вы назначите, будут у вас городами-убежищами.

Три міста будуть по сїм боцї Йорданї, і три міста в Канаан землї; міста охоронні будуть вони.

Назначьте три города на этой стороне Иордана и три — в Ханаане как города-убежища.

Про синів Ізрайлевих і про приходня, і про такого, що пробуває між вами, будуть шість міст сих прибіжищем, щоб можна втїкти туди кожному, хто ненароком забив людину.

Шесть этих городов будут убежищем для израильтян, чужеземцев и кого-либо ещё, кто будет жить среди них: сюда сможет убежать всякий, кто убил человека неумышленно.

Коли ж зелїзним знаряддєм вдарив його, так що той помер, то він душогубець; умерти мусить душогубець.

Если человек ударит другого железным предметом так, что тот умрет, он — убийца. Убийцу нужно предать смерти.

Або коли вдарив його каменюкою, котрою орудував, а від якої погибнути можна, так що той помер, то він душогубець, і мусить душогубець вмерти.

Или если у человека в руке камень, которым можно убить, и он ударит другого так, что тот умрет, он — убийца. Убийцу нужно предать смерти.

Або коли оруддєм деревяним, котрим він орудував, таким що можна кого вбити, ударив його, так що той помер, то він душогубець, і мусить душогубець вмерти.

Или если у человека в руке деревянный предмет, которым можно убить, и он ударит другого так, что тот умрет, он — убийца. Убийцу нужно предать смерти.

Кровоместник сам нехай вбє душогубця; як тілько подістане його, убити мусить його.

Мститель за кровь — это тот, кто предаст убийцу смерти; встретив его, он предаст его смерти.

І коли з ненависті штовхне його, чи кине на його знарошна, так що той помре,

Если человек со злым умыслом толкнет другого или бросит в него что-нибудь так, что тот умрет,

Або ворогуючи вдарить його рукою, так що той помре, то мусить вмерти забияка; душогубець він; кровоместник убє душогубця, як тілько подістане його.

или во вражде ударит его кулаком так, что тот умрет, его нужно предать смерти — он убийца. Встретив убийцу, мститель за кровь предаст его смерти.

А коли з ненарошна, не ворогуючи, штовхне його, або кине на його знаряддєм яким невмисне,

Но если человек без вражды, нечаянно толкнет другого или без злого умысла бросит в него чем-нибудь,

Або необачки пустить на його якого каменя, від котрого можна вмерти, і коли той помре, він же не ворогував і не мислив йому зла,

или, не видя его, уронит на него камень, которым можно убить, и тот умрет, хотя он не враждовал с ним и не желал ему зла,

Так нехай таким судом розсудить громада між тим, що вдарив, і між кровоместником;

то пусть общество рассудит между убийцей и мстителем за кровь по этим законам.

І вирятує громада виновника убійства з рук кровоместника, і верне громада його до міста охоронного, куди він втїк; і зістанеться він там аж до смерти великого сьвященника, що помазано його олїєю святою.

Пусть народ защитит убийцу от мстителя за кровь и отправит его обратно, в город-убежище, куда он убежал. Пусть он живет там до смерти первосвященника, помазанного священным маслом.

Коли ж виновник убийства та вийде за гряницю охоронного свого міста,

Но если убийца выйдет из города-убежища, в который он убежал,

І кровоместник запопаде його за границею охоронного міста його, і кровоместник вбє убийцю, то не буде на йому вини за кров.

и мститель за кровь найдет его вне города, то мститель за кровь может убить его и не будет виновен в убийстве.

Бо в охоронному містї свому він мусїв пробувати до смерті великого сьвященника; а по смерті великого сьвященника може убийця вернутись в землю батьківщини своєї.

Убийца должен находиться в городе-убежище до смерти первосвященника. Только после смерти первосвященника он может вернуться домой.

І буде се вам установою правосуддя в роди ваші по всїх оселях ваших.

Таковы установленные законы для вас и грядущих поколений, где бы вы ни жили.

Кожного, хто вбив людину: після переслуху сьвідків треба вбити душогубця; тілько один сьвідок не може доказати, щоб вбити його.

Любого, кто убьет человека, нужно предать смерти как убийцу, по показанию свидетелей. Но нельзя предавать смерти по показанию лишь одного свидетеля.

І не приймете викупу за душу душогубця, що повинен вмерти, тілько він мусить вмерти.

Не берите выкупа за жизнь убийцы, который заслужил смерть. Его непременно нужно предать смерти.

І не приймете викупу за такого, що втїк до охоронного міста, щоб можна було йому вернутись та й жити в землї перед смертю сьвященника.

Не берите выкупа за убежавшего в город-убежище, чтобы позволить ему вернуться и жить на своей земле, прежде чем умрет первосвященник.

І не опоганюйте землї, що живете на їй, кров бо опоганює землю; нїчим не можна спокутувати землю за кров на їй пролиту, як тілько кровю того, хто пролив її.

Не оскверняйте землю, где вы живете. Кровь оскверняет землю, и для земли, на которую была пролита кровь, нельзя совершить искупление иначе, как кровью того, кто её пролил.

Тим же то не опоганюйте землї, що на їй самі живете, та що серед неї сам я живу: я бо, Господь, живу посеред синів Ізрайлевих.

Не оскверняйте землю, где вы живете, и где Я обитаю; ведь Я Господь, обитаю среди израильтян».

Примечания:

Новый русский перевод

4 [113] — Около 450 м.

5 [114] — Около 900 м.

« 34 глава 36 глава »