Марка 7 глава

Євангелія від св. Марка
Сучасний переклад → Cовременный перевод WBTC

Дехто з фарисеїв та законників прийшли до Ісуса з Єрусалиму.

Вокруг Иисуса собрались фарисеи и несколько законоучителей, пришедших из Иерусалима.

Вони побачили деяких Ісусових учнів, які їли «нечистими» руками, тобто неомитими.

И они увидели, что некоторые из Его учеников ели нечистыми, то есть немытыми руками.

Бо фарисеї і всі юдеї, дотримуючись традицій своїх пращурів, які не беруться до їжі, доки не омиють руки особливим, належним чином.

Ибо, следуя древнему обычаю, фарисеи и все другие иудеи не едят, пока не вымоют руки,

А повернувшись із ринку, вони не вживають продуктів, поки не омиють їх особливим, належним чином. Існує й багато інших звичаїв, яких вони дотримуються: як то миття чаш, глеків, мідного посуду й лави.[17]

и, придя с рынка, не едят пищу, пока не помоют её особым образом. И многие другие обряды соблюдают они, как, например, особым образом моют чаши, кувшины и медные сосуды.

То ж фарисеї та законники запитали Ісуса: «Чому Твої учні не дотримуються звичаїв наших предків і вживають їжу, не омивши руки?»

Поэтому фарисеи и законоучители спросили Его: "Почему Твои ученики не следуют обычаям предков и едят немытыми руками?"

Ісус відповів їм: «Правий був пророк Ісая, коли пророчив про вас, лицемірів: „Ці люди шанують Мене на словах, та їхні серця далеко від Мене.

Иисус сказал им: "Исайя был прав, когда пророчествовал о вас, лицемерах. Как это написано: "Эти люди чтут Меня устами, но сердца их от Меня далеки.

Пошана їхня до Мене — даремна, бо вчення їхнє — то закони, придумані людьми”.

И напрасно поклоняются они Мне, ибо их учения — это свод правил, придуманных людьми".

Божу заповідь ви зневажили, а людських звичаїв дотримуєтеся».

Вы пренебрегаете заповедями Божьими и придерживаетесь людских обычаев".

І далі вів Ісус: «У вас це спритно виходить: відкинути Закон Божий заради своїх власних звичаїв.

И Он сказал им: "Вы считаете, что умно поступаете, пренебрегая Божьими заповедями ради того, чтобы следовать своим обычаям.

Бо Мойсей заповідав: „Шануйте своїх батька й матір”. А також: „Хто злословить на батька чи матір, тому смерть має бути”.

Моисей сказал: "Почитай отца и мать" и "Человек, хулящий отца и мать своих, да будет предан смерти".

11-12 Але ви навчаєте людей, що коли хтось скаже своїм батькові й матері: „Все, чим я можу вам допомогти, я віддам Богові” — то такий чоловік уже має право не піклуватися про батьків своїх.

Но вы утверждаете, что если человек говорит своему отцу или матери: "то, что я вам должен, уже отдано Богу",

то он уже может ничего не делать для отца и матери.

Через цей ваш звичай, який ви самі встановили, ви відкидаєте заповідь Господню. І ще багато подібного ви чините».

Так вы отменяете слово Божье своим обычаем, который передаёте своим последователям. И вы делаете много подобного этому".

Ісус знову скликав до Себе народ і звернувся до нього: «Всі Мене послухайте і зрозумійте!

И снова, призвав к Себе народ, Иисус сказал: "Слушайте Меня все и вникайте.

Не існує нічого такого, що ввійшовши ззовні [18] в людину, могло б опоганити [19] її. Але заплямувати людину може тільки те, що виходить із неї.

Ничто, входящее в человека извне, не может осквернить его. Исходящее из человека — вот что оскверняет его".

[Той, хто має вуха, нехай почує!»] [20]

Имеющий уши да слышит.

Коли Ісус залишив натовп і ввійшов у дім, учні запитали Його про цю притчу.

Когда Он покинул народ и вошёл в дом, ученики спросили Его о притче.

І Він відповів: «Невже ви не зрозуміли? Невже не ясно, що людину не може заплямувати ніщо з того, що входить у неї ззовні?

Он им ответил: "Неужели вы тоже не понимаете? Разве вы не видите, что ничто, входящее в человека извне, не может осквернить его?

Бо їжа потрапляє не до серця, а до шлунку, і потім виходить геть». (Так Він проголосив будь-яку їжу чистою, або придатною для вживання).

Ибо оно идёт не в сердце к нему, а в желудок и затем выходит вон". (Так Он объявил всю пищу чистой.)

Потім Ісус додав: «Людину поганить те, що виходить із неї.

Он сказал: "То, что выходит из человека, оскверняет его,

21-22 Адже це зсередини, з людського серця виходять лихі думки та блуд, грабіжництво, вбивство, перелюб, жадність, злоба, брехня, непристойність, заздрість, наклеп, пиха й дурість.

ибо изнутри, из человеческого сердца, исходят дурные помыслы, распутство, кражи, убийства,

прелюбодеяние, себялюбие, коварство, обман, непотребство, зависть, клевета, высокомерие и безрассудство.

Усе це зло йде зсередини й робить людину нечистою (перед Богом)».

Всё это зло исходит изнутри и оскверняет человека".

Залишивши те місце, Ісус подався до околиць Тира. Він бажав, щоб ніхто не довідався про Його прихід, тож Він увійшов у дім, але так і не зміг утаїтись.

Покинув то место, Иисус направился в окрестности Тира. Когда Он входил в дом, то не хотел, чтобы об этом узнали, но не смог утаиться.

Одна жінка, в якої дочка була одержима нечистим, почула про Ісуса, прийшла і впала перед Ним на коліна.

Случилось так, что одна женщина, чья дочь была одержима нечистым духом, узнала про Иисуса и тотчас пришла туда и припала к Его ногам.

Жінка не була єврейкою, а була родом з сирійській Фінікії. Вона благала Ісуса вигнати біса з її дочки.

Эта женщина была язычница, сирофиникиянка родом. Она стала умолять Иисуса, чтобы Он изгнал беса из её дочери.

Ісус сказав їй: «Не годиться забирати хліб у дітей і давати його собакам, по-перше дай дітям наїстися».

Иисус сказал: "Прежде дай насытиться детям, ибо нехорошо взять хлеб у детей и бросить его собакам".

Та вона відповіла: «Так, Господи, але й собакам під столом перепадають крихти від того хліба, що діти їдять».

Но она ответила Ему: "Господи, даже собаки под столом подъедают крохи у детей".

Тоді Ісус мовив до неї: «Це дуже добра відповідь, тож іди з миром; біс вийшов із твоєї дочки».

Тогда Он сказал ей: "За такой ответ ты можешь идти с миром домой. Бес вышел из твоей дочери".

Жінка пішла додому й побачила, що дочка її лежить у ліжку, а біс і справді залишив її.

И вернувшись домой, она нашла, что её дочь лежит в постели, и бес вышел из неё.

Ісус залишив околиці Тира й подався через Сидон до Ґалилейського озера через землі Десятимістя.

Иисус возвращался из окрестностей Тира, направляясь через Сидон и Десятиградие к Галилейскому озеру.

Там до Нього привели глухого чоловіка, який і говорив дуже погано й благали Ісуса покласти на нього руки.

Там к Нему привели человека, который был глухим и едва мог говорить, и стали просить Иисуса возложить на него руки.

Ісус відвів глухого вбік, подалі від натовпу, і вклав пальці в його вуха. Потім, сплюнувши, Ісус торкнувся його язика.

Иисус отвел его в сторону и вложил Свои пальцы ему в уши, затем сплюнул и, коснувшись его языка,

Тоді подивився на небо, глибоко зітхнув і сказав глухому: «Еффата!» (Тобто: «Відкрийся!»)

посмотрел на небо, глубоко вздохнул и сказал ему: "Еффафа!", что значит "Откройся!"

І тієї ж миті вуха глухого відкрилися, і язик його розв’язався, і він почав говорити виразно.

И тотчас тот стал слышать, язык его развязался, и он чисто заговорил.

Ісус наказав усім присутнім нікому про це не розповідати. Але чим суворіше Він наказував, тим більше вони розголошували.

Иисус велел никому об этом не рассказывать, но чем строже Он запрещал, тем больше об этом все говорили.

Всі були дуже вражені й казали: «Він все робить добре: навіть глухим повертає слух, а німим дарує новий голос».

Люди были чрезвычайно изумлены и говорили: "Он всё делает хорошо. Он даже возвращает слух глухим и дар речи немым".

« 6 глава 8 глава »