Марка 7 глава

Євангелія від св. Марка
Переклад Хоменка → Cовременный перевод WBTC

Фарисеї ж і деякі з книжників, які були прийшли з Єрусалиму, зібрались коло Ісуса.

Вокруг Иисуса собрались фарисеи и несколько законоучителей, пришедших из Иерусалима.

І бачивши, що дехто з його учнів їсть хліб нечистими, тобто немитими руками, —

И они увидели, что некоторые из Его учеников ели нечистыми, то есть немытыми руками.

бо фарисеї й усі юдеї, додержуючи передання старших, не їдять, поки не вимиють добре рук,

Ибо, следуя древнему обычаю, фарисеи и все другие иудеи не едят, пока не вымоют руки,

і не споживають, повернувшися з торгу, поки себе не покроплять, та й багато іншого вони перейняли й дотримують: миття чаш, глеків, мосяжного посуду, —

и, придя с рынка, не едят пищу, пока не помоют её особым образом. И многие другие обряды соблюдают они, как, например, особым образом моют чаши, кувшины и медные сосуды.

отож питали його книжники та фарисеї: "Чом твої учні не поводяться за переданнями старших, а їдять немитими руками?"

Поэтому фарисеи и законоучители спросили Его: "Почему Твои ученики не следуют обычаям предков и едят немытыми руками?"

Він же відповів їм: "Добре пророкував про вас, лицемірів, Ісая, як ото написано: Народ цей устами мене почитає, серце ж їхнє далеко від мене;

Иисус сказал им: "Исайя был прав, когда пророчествовал о вас, лицемерах. Как это написано: "Эти люди чтут Меня устами, но сердца их от Меня далеки.

та вони марно мене почитають, навчаючи наук — наказів людських."

И напрасно поклоняются они Мне, ибо их учения — это свод правил, придуманных людьми".

Заповідь Божу занедбавши, притримуєтеся ви передання людського: «обмиваєте глеки та кухлі й ще багато в тому роді.»"

Вы пренебрегаете заповедями Божьими и придерживаетесь людских обычаев".

І сказав їм: "Красненько відкидаєте заповідь Божу, щоб зберегти ваше передання.

И Он сказал им: "Вы считаете, что умно поступаете, пренебрегая Божьими заповедями ради того, чтобы следовать своим обычаям.

Мойсей бо наказав: Шануй батька твого й матір твою, і — хто проклинає батька або матір — смерть такому!

Моисей сказал: "Почитай отца и мать" и "Человек, хулящий отца и мать своих, да будет предан смерти".

А ви твердите: Коли хтось батькові скаже чи матері — корван, мовляв, священний дар є те, чим я мав би тобі допомагати, —

Но вы утверждаете, что если человек говорит своему отцу или матери: "то, что я вам должен, уже отдано Богу",

тим то й не даєте більше змоги зробити щось для батька чи матері.

то он уже может ничего не делать для отца и матери.

Тож ви якраз касуєте слово Боже тим вашим переданням, яке ви самі собі передали, — та й чимало іншого такого чините!"

Так вы отменяете слово Божье своим обычаем, который передаёте своим последователям. И вы делаете много подобного этому".

І прикликавши знову народ, промовляв до нього: "Слухайте мене всі й розумійте!

И снова, призвав к Себе народ, Иисус сказал: "Слушайте Меня все и вникайте.

Нема нічого зовнішнього для людини, що, входивши в неї, могло б її осквернити; лише те, що виходить з людини, те осквернює людину.

Ничто, входящее в человека извне, не может осквернить его. Исходящее из человека — вот что оскверняет его".

Хто має вуха слухати, хай слухає!"

Имеющий уши да слышит.

І коли він увійшов до хати, оподаль від народу, учні його спитали його про притчу.

Когда Он покинул народ и вошёл в дом, ученики спросили Его о притче.

А він і каже їм: "То й ви ще такі недотепні? Не розумієте, що все, що ззовні входить у людину, не може її осквернити,

Он им ответил: "Неужели вы тоже не понимаете? Разве вы не видите, что ничто, входящее в человека извне, не может осквернить его?

— воно бо не входить в її серце, лише в живіт і виходить геть, виявляючи всі страви чистими."

Ибо оно идёт не в сердце к нему, а в желудок и затем выходит вон". (Так Он объявил всю пищу чистой.)

Далі казав: "Те, що виходить з людини, — те осквернює людину.

Он сказал: "То, что выходит из человека, оскверняет его,

З нутра бо, з серця людини, виходять недобрі намисли, розпуста, злодійство, вбивство,

ибо изнутри, из человеческого сердца, исходят дурные помыслы, распутство, кражи, убийства,

перелюби, загребущість, лукавство, обман, безсоромність, заздрий погляд, наклеп, бундючність, безглуздя.

прелюбодеяние, себялюбие, коварство, обман, непотребство, зависть, клевета, высокомерие и безрассудство.

Уся ця погань виходить із нутра й осквернюе людину."

Всё это зло исходит изнутри и оскверняет человека".

І вирушивши звідти, пішов у сторони Тиру та Сидону. Увійшовши ж в один дім, не хотів, щоб довідався хто-небудь про те, але не міг скритися.

Покинув то место, Иисус направился в окрестности Тира. Когда Он входил в дом, то не хотел, чтобы об этом узнали, но не смог утаиться.

Бо відразу одна жінка, дочка якої мала злого духа, дізнавшись про нього, прийшла й до ніг йому впала.

Случилось так, что одна женщина, чья дочь была одержима нечистым духом, узнала про Иисуса и тотчас пришла туда и припала к Его ногам.

Була ж та жінка грекиня, родом сирофінікійка. Благала вона його, щоб вигнав біса з її дочки.

Эта женщина была язычница, сирофиникиянка родом. Она стала умолять Иисуса, чтобы Он изгнал беса из её дочери.

Він відповів їй: "Дай спершу, щоб діти наїлись; не личить бо взяти хліб у дітей та й кинути щенятам.-

Иисус сказал: "Прежде дай насытиться детям, ибо нехорошо взять хлеб у детей и бросить его собакам".

Вона ж озвалась та й каже йому: "Так, Господи, але й щенята їдять під столом крихти по дітях."

Но она ответила Ему: "Господи, даже собаки под столом подъедают крохи у детей".

І сказав їй: "За це слово йди: біс вийшов з твоєї дочки."

Тогда Он сказал ей: "За такой ответ ты можешь идти с миром домой. Бес вышел из твоей дочери".

Повернулася вона до свого дому і знайшла дитину, що лежала на ліжку, — біс вийшов.

И вернувшись домой, она нашла, что её дочь лежит в постели, и бес вышел из неё.

І знову, покинувши країну Тирську, прийшов через Сидон над море Галилейське у межі околиць Десятимістя.

Иисус возвращался из окрестностей Тира, направляясь через Сидон и Десятиградие к Галилейскому озеру.

І приводять йому глухонімого й благають його, щоб на нього руку поклав.

Там к Нему привели человека, который был глухим и едва мог говорить, и стали просить Иисуса возложить на него руки.

І взявши його набік від народу, вклав йому пальці свої в уха і, добувши своєї слини, торкнув йому язика;

Иисус отвел его в сторону и вложил Свои пальцы ему в уши, затем сплюнул и, коснувшись его языка,

а глянувши на небо, зідхнув та й каже: "Ефата", тобто: "Відкрийся!"

посмотрел на небо, глубоко вздохнул и сказал ему: "Еффафа!", что значит "Откройся!"

І зараз же відкрились його вуха, і розв'язалися зав'язі його язика, і почав він виразно говорити.

И тотчас тот стал слышать, язык его развязался, и он чисто заговорил.

І наказав їм нікому про це не говорити. Та що більше він їм наказував, то більше вони те розголошували.

Иисус велел никому об этом не рассказывать, но чем строже Он запрещал, тем больше об этом все говорили.

І, зачудовані понад усяку міру, говорили: "Він усе гаразд учинив: і глухим дає слух, і мову — німим."

Люди были чрезвычайно изумлены и говорили: "Он всё делает хорошо. Он даже возвращает слух глухим и дар речи немым".

« 6 глава 8 глава »