Марка 7 глава

Євангелія від св. Марка
Переклад Хоменка → Перевод Еп. Кассиана

Фарисеї ж і деякі з книжників, які були прийшли з Єрусалиму, зібрались коло Ісуса.

И сходятся к Нему фарисеи и некоторые из книжников, пришедшие из Иерусалима.

І бачивши, що дехто з його учнів їсть хліб нечистими, тобто немитими руками, —

И увидев, что некоторые из учеников Его едят хлеб нечистыми, то есть неумытыми, руками,

бо фарисеї й усі юдеї, додержуючи передання старших, не їдять, поки не вимиють добре рук,

(ибо фарисеи и все Иудеи, если установленным образом не умоют рук, не едят, держась предания старцев;

і не споживають, повернувшися з торгу, поки себе не покроплять, та й багато іншого вони перейняли й дотримують: миття чаш, глеків, мосяжного посуду, —

и придя с рынка, если не окропятся, не едят; есть и многое другое, чего они приняли держаться: омовения чаш и кружек и медной посуды), —

отож питали його книжники та фарисеї: "Чом твої учні не поводяться за переданнями старших, а їдять немитими руками?"

спрашивают Его фарисеи и книжники: почему не поступают ученики Твои по преданию старцев, но нечистыми руками едят хлеб?

Він же відповів їм: "Добре пророкував про вас, лицемірів, Ісая, як ото написано: Народ цей устами мене почитає, серце ж їхнє далеко від мене;

Он же сказал им: хорошо пророчествовал Исаия о вас лицемерах, как написано: «Этот народ устами Меня чтит, сердце же их далеко отстоит от Меня;

та вони марно мене почитають, навчаючи наук — наказів людських."

но тщетно воздают Мне почитание, уча учениям, предписаниям человеческим».

Заповідь Божу занедбавши, притримуєтеся ви передання людського: «обмиваєте глеки та кухлі й ще багато в тому роді.»"

Оставив заповедь Божию, вы держитесь предания человеческого.

І сказав їм: "Красненько відкидаєте заповідь Божу, щоб зберегти ваше передання.

И говорил им: отменять заповедь Божию, чтобы предание ваше соблюсти, это вы умеете,

Мойсей бо наказав: Шануй батька твого й матір твою, і — хто проклинає батька або матір — смерть такому!

Моисей, ведь, сказал: «Почитай отца твоего и матерь твою»; и: «Злословящий отца или мать смертью да умрет».

А ви твердите: Коли хтось батькові скаже чи матері — корван, мовляв, священний дар є те, чим я мав би тобі допомагати, —

Вы же говорите: если скажет человек отцу или матери: «корван (то есть дар) то, чем бы ты от меня воспользовался», —

тим то й не даєте більше змоги зробити щось для батька чи матері.

вы позволяете ему уже ничего не делать для отца или матери,

Тож ви якраз касуєте слово Боже тим вашим переданням, яке ви самі собі передали, — та й чимало іншого такого чините!"

отменяя слово Божие преданием вашим, которое через вас же и идет. И много подобного в этом роде вы делаете.

І прикликавши знову народ, промовляв до нього: "Слухайте мене всі й розумійте!

И призвав снова народ, говорил им: послушайте Меня все и уразумейте.

Нема нічого зовнішнього для людини, що, входивши в неї, могло б її осквернити; лише те, що виходить з людини, те осквернює людину.

Ничто, входящее в человека извне, не может осквернить его; но то, что исходит из человека, то оскверняет человека.

Хто має вуха слухати, хай слухає!"

Стих 16 прежних русских переводов: «Если кто имеет уши слышать, да слышит!» отсутствует в древнейших рукописях Мк.

І коли він увійшов до хати, оподаль від народу, учні його спитали його про притчу.

И когда Он оставил толпу и вошел в дом, спрашивали Его ученики Его о притче.

А він і каже їм: "То й ви ще такі недотепні? Не розумієте, що все, що ззовні входить у людину, не може її осквернити,

И Он говорит им: неужели и вы еще не разумеете? Не понимаете, что ничто, извне входящее в человека, не может осквернить его?

— воно бо не входить в її серце, лише в живіт і виходить геть, виявляючи всі страви чистими."

Потому что входит не в его сердце, но в чрево и выходит вон (тем самым Он объявляет чистой всякую пищу).

Далі казав: "Те, що виходить з людини, — те осквернює людину.

Он говорил: то, что из человека исходит, то оскверняет человека;

З нутра бо, з серця людини, виходять недобрі намисли, розпуста, злодійство, вбивство,

изнутри, ведь, из сердца людей, злые мысли исходят, блудодеяния, кражи, убийства,

перелюби, загребущість, лукавство, обман, безсоромність, заздрий погляд, наклеп, бундючність, безглуздя.

прелюбодеяния, хищения, лукавства, коварство, распутство, глаз лукавый, хула, гордость, безумство.

Уся ця погань виходить із нутра й осквернюе людину."

Всё это зло изнутри исходит и оскверняет человека.

І вирушивши звідти, пішов у сторони Тиру та Сидону. Увійшовши ж в один дім, не хотів, щоб довідався хто-небудь про те, але не міг скритися.

И встав, Он пошел оттуда в область Тира и Сидона. И войдя в дом, хотел, чтобы никто не узнал; и не мог укрыться.

Бо відразу одна жінка, дочка якої мала злого духа, дізнавшись про нього, прийшла й до ніг йому впала.

Но, тотчас услышав о Нем, женщина, дочка которой имела духа нечистого, пришла и упала к ногам Его —

Була ж та жінка грекиня, родом сирофінікійка. Благала вона його, щоб вигнав біса з її дочки.

а женщина была язычница, Сирофиникиянка родом — и просила Его изгнать беса из дочери ее.

Він відповів їй: "Дай спершу, щоб діти наїлись; не личить бо взяти хліб у дітей та й кинути щенятам.-

И Он говорил ей: дай прежде насытиться детям; нехорошо, ведь, взять хлеб у детей и бросить собакам.

Вона ж озвалась та й каже йому: "Так, Господи, але й щенята їдять під столом крихти по дітях."

Она же ответила Ему: да, Господи; и собаки едят под столом крошки у детей.

І сказав їй: "За це слово йди: біс вийшов з твоєї дочки."

И сказал Он ей: за это слово, иди; вышел из твоей дочери бес.

Повернулася вона до свого дому і знайшла дитину, що лежала на ліжку, — біс вийшов.

И уйдя в дом свой, она нашла, что дитя лежит на постели, и что бес вышел.

І знову, покинувши країну Тирську, прийшов через Сидон над море Галилейське у межі околиць Десятимістя.

И снова выйдя из области Тира, Он пришел через Сидон к морю Галилейскому в области Десятиградия.

І приводять йому глухонімого й благають його, щоб на нього руку поклав.

И приводят к Нему глухого и косноязычного и просят Его возложить на него руку.

І взявши його набік від народу, вклав йому пальці свої в уха і, добувши своєї слини, торкнув йому язика;

И отведя его в сторону от толпы и оставшись с ним наедине, Он вложил пальцы Свои в уши его и, плюнув, коснулся языка его;

а глянувши на небо, зідхнув та й каже: "Ефата", тобто: "Відкрийся!"

и подняв глаза к небу, тяжело вздохнул и говорит ему: эффафа, то есть откройся.

І зараз же відкрились його вуха, і розв'язалися зав'язі його язика, і почав він виразно говорити.

И открылись его уши, и тотчас разрешились узы языка его, и он стал говорить правильно.

І наказав їм нікому про це не говорити. Та що більше він їм наказував, то більше вони те розголошували.

И приказал Он им, чтобы никому не говорили. Но чем больше приказывал, тем больше они разглашали.

І, зачудовані понад усяку міру, говорили: "Він усе гаразд учинив: і глухим дає слух, і мову — німим."

И чрезвычайно изумлялись, говоря: хорошо Он всё сделал: и глухим дает слышать и немым говорить.

« 6 глава 8 глава »