Марка 15 глава

Євангелія від св. Марка
Переклад Хоменка → Перевод Еп. Кассиана

З самого ранку первосвященики вчинили нараду із старшими та книжниками — увесь синедріон. Зв'язавши ж Ісуса, вони повели та й видали його Пилатові.

И тотчас же утром первосвященники со старейшинами и книжниками и весь синедрион вынесли решение и, связав Иисуса, отвели и передали Пилату.

Пилат спитав його: "Ти — цар юдейський?" Він же у відповідь мовить йому: "Ти кажеш."

И спросил Его Пилат: Ты Царь Иудейский? Он же говорит ему в ответ: ты говоришь,

А первосвященики багато обвинувачували його.

И первосвященники обвиняли Его много.

І знову спитав його Пилат, кажучи: "Не відказуєш нічого? Дивись, скільки тебе винуватять."

Пилат же снова спросил Его: Ты ничего не отвечаешь? Смотри, как Тебя обвиняют.

Та Ісус нічого не відповідав більше, тож дивувався Пилат.

Но Иисус и на это ничего не ответил, так что Пилат удивлялся.

На свято Пасхи відпускав він їм одного в'язня, того, якого вони просили.

На Праздник же отпускал он им одного узника, которого они себе выпрашивали.

А був один, що звавсь Варавва, ув'язнений з бунтівниками, які під час бунту вчинили були вбивство.

Был тогда в узах человек, называемый Варавва, вместе с повстанцами, которые, во время восстания, совершили убийство.

І народ, підвівшися, почав просити про те, що він робив їм завжди.

И поднявшись наверх, толпа начала просить Пилата о том, что он обычно делал для них.

Пилат же відповів їм, кажучи: "Хочете, щоб я відпустив вам царя юдейського?"

Пилат же ответил им: хотите, я отпущу вам Царя Иудейского?

Знав бо, що первосвященики видали його через заздрощі.

Ибо знал он, что первосвященники предали Его из зависти.

Первосвященики ж підбурили народ, щоб він відпустив їм радше Варавву.

Но первосвященники возбудили толпу, чтобы он отпустил им лучше Варавву.

Пилат знову заговорив і мовив до них: "Що ж мені робити з тим, що ви звете царем юдейським?"

Пилат же снова отвечал им: что же мне делать с Тем, Кого вы называете Царем Иудейским?

А ті знову закричали: "Розіпни його!"

Они снова закричали: распни Его!

Пилат же сказав до них: "Що за зло вчинив він?" А вони ще гірше кричали: "Розіпни його!"

Пилат же говорил им: какое же Он сделал зло? А они еще сильнее закричали: распни Его!

Тоді Пилат, бажаючи догодити юрбі, відпустив їм Варавву, Ісуса ж, убичувавши, видав, щоб його розіп'яли.

И Пилат, желая угодить толпе, отпустил им Варавву, и предал Иисуса, по бичевании, на распятие.

Вояки повели його в середину двору, тобто у Преторію, та й скликали всю чоту.

Воины отвели Его внутрь двора, то есть в преторию. И созывают всю когорту,

Вони вдягли його в багряницю і, сплівши вінець із тернини, поклали на нього

и одевают Его в пурпур и, сплетя терновый венец, надевают на Него.

та й почали його вітати: "Радуйся, царю юдейський!"

И начали приветствовать Его: да здравствует Царь Иудейский!

І били його тростиною по голові, плювали на нього й, падаючи на коліна, поклонялись йому.

И били Его по голове тростью, и плевали на Него и, опускаясь на колени, поклонялись Ему.

Коли над ним наглумилися, зняли з нього багряницю й одягнули його в його одежу. Опісля ж повели його на розп'яття.

Когда же надругались над Ним, сняли с Него пурпур и одели Его в одежды Его. И выводят Его, чтобы распять Его.

Одного ж перехожого, Симона Киринея, батька Олександра та Руфа, що повертався з поля, присилували нести його хрест.

И заставляют некоего прохожего, Симона Киринеянина, идущего с поля, отца Александра и Руфа, взять крест Его.

І привели його на місце Голготу, що значить Череп-місце,

И приводят Его на место Голгофу, что значит в переводе: «Лобное место».

та й дали йому пити вина, змішаного з міррою, та він не прийняв.

И давали Ему вино со смирной; но Он не принял.

Тоді розіп'яли його й поділили його одежу, кинувши на неї жереб, хто що візьме.

И распинают Его и делят между собой одежды Его, бросая о них жребий, кому что взять.

Була ж: третя година, коли вони розіп'яли його.

Был же час третий, когда распяли Его.

А був і напис, за що його засуджено, написаний: "Цар Юдейський."

И стояло обозначение вины Его в надписи: Царь Иудейский.

І розіп'яли з ним двох розбійників, одного праворуч, а другого ліворуч від нього.

И с Ним распинают двух разбойников, одного справа и другого слева от Него.

Тоді збулось Писання, що каже: "І з беззаконними полічено його."

Стих 28 прежних русских переводов: «и исполнилось Писание, которое говорит: и к беззаконным причтен» совпадающий во второй своей части с Лк 22:37, отсутствует в древнейших рукописях Мк.

І прохожі хулили його й, киваючи своїми головами, промовляли: "Гей, ти, що храм руйнуєш і в три дні знов його будуєш

И прохожие хулили Его, кивая головами своими и говоря: О, Разрушающий храм и Воздвигающий в три дня!

— спаси себе з хреста!"

Спаси Себя Самого, сойди с креста.

А й первосвященики глузували між собою й разом з книжниками приказували: "Інших спасав, а себе — не може спасти!

Подобным образом и первосвященники, издеваясь вместе с книжниками, говорили друг другу: других спас. Себя Самого не может спасти!

Христос, цар Ізраїля — хай зійде тепер із хреста, щоб ми побачили й увірували." Та й ті, що були з ним розп'яті, зневажали його.

Христос, Царь Израилев, пусть сойдет теперь с креста, чтобы мы увидели, и уверовали. И распятые с Ним поносили Его.

А як настала шоста година, темрява наступила по всій землі аж до дев'ятої години.

И когда настал час шестой, тьма наступила по всей земле до часа девятого.

О дев'ятій же годині Ісус скрикнув голосом сильним: "Елої, Елої, лама савахтані?" — що означає у перекладі: "Боже мій, Боже мій! Чому єси покинув мене?"

И в девятом часу возопил Иисус громким голосом: Элои, Элои! лама савахфани? что в переводе значит: Боже Мой, Боже Мой! Зачем оставил Ты Меня?

Деякі з тих, що там стояли, почувши те, казали: "Он, Іллю кличе!"

И некоторые из стоявших тут, услышав, говорили: вот, Илию зовет.

Побіг один і, намочивши губку оцтом та настромивши на тростину, давав йому пити, кажучи: "Чекайте, побачимо, чи прийде Ілля зняти його!"

А кто-то побежал, наполнил губку уксусом и, наткнув на трость, давал Ему пить, говоря: оставьте, посмотрим, придет ли Илия снять Его.

А Ісус, голосом сильним скрикнувши, віддав духа.

Иисус же, воззвав громким голосом, испустил последний вздох.

Тоді завіса в храмі роздерлася надвоє, зверху аж донизу.

И завеса храма разорвалась надвое, сверху донизу.

Бачивши ж сотник, що стояв проти нього, що так віддав духа, сказав: "Чоловік цей справді був Син Божий."

А сотник, стоявший тут напротив Него, увидев, что Он, так возгласив, испустил последний вздох, сказал: воистину Этот Человек был Сын Божий.

Були й жінки, що дивилися здалека. Між ними була Марія Магдалина, Марія, мати Якова Молодшого та Йосифа, і Саломія,

Смотрели издали и женщины; между ними и Мария Магдалина, и Мария, мать Иакова Меньшего и Иосита, и Саломия,

що слідом за ним ходили і йому услугували, як був він у Галилеї, та й багато інших, що з ним були прийшли в Єрусалим.

те, которые следовали за Ним и служили Ему, когда Он был в Галилее, и другие многие, пришедшие вместе с Ним в Иерусалим.

Коли настав уже вечір, — тому що була це п'ятниця, тобто перед суботою,

И уже вечером, так как это была пятница, то есть канун субботы,

— Йосиф Ариматейський, поважний радник, що й сам очікував Божого Царства, прибув і, сміливо ввійшовши до Пилата, попросив тіло Ісуса.

пришел Иосиф из Аримафеи, видный член совета, который и сам пребывал в ожидании Царства Божия. Он осмелился войти к Пилату и попросил тело Иисуса.

Пилат же здивувався, що вже вмер; і прикликавши сотника, спитав його, чи давно помер.

Пилат удивился, что Он уже мертв; и призвав сотника, спросил его: давно ли Он умер?

Довідавшись від сотника, він видав Йосифові тіло;

И узнав от сотника, даровал тело Иосифу.

а Йосиф, купивши полотно, зняв його, обгорнув полотном і поклав його у гробі, що був висічений у скелі; потім прикотив камінь до входу гробу;

И купив полотно, он снял Его, обвил полотном и положил Его в гробницу, которая была высечена в скале; и привалил камень ко входу в гробницу.

Марія ж Магдалина й Марія, мати Йосифа, дивились, де його покладено.

Мария же Магдалина и Мария Иоситова смотрели, где Он был положен.

« 14 глава 16 глава »