Марка 5 глава

Євангелія від св. Марка
Переклад Хоменка → Перевод Еп. Кассиана

Перевезлись вони на той бік моря, в країну Геразинську.

И прибыли на другой берег моря в страну Герасинскую.

І коли з човна він вийшов, відразу перестрів його чоловік з гробу, що мав у собі нечистого духа.

И когда высадился Он из лодки, тотчас вышел к Нему навстречу из могильных пещер человек, одержимый духом нечистым,

Він перебував у гробах, і ніхто навіть ланцюгом не міг його зв'язати;

Жилище его было в могильных пещерах, и никто еще не мог связать его даже цепью:

— раз-у-раз його зв'язували кайданами та ланцюгами, але він розривав ланцюги і трощив кайдани, й ніхто не міг його уговтати.

потому что он многократно бывал связан кандалами и цепями, но разрывал цепи и разбивал кандалы, и никто не в силах был его укротить;

Днями і ночами, завжди перебував він по гробах та горах, кричав і товк себе камінням.

и всегда, ночью и днем, в могильных пещерах и в горах, он кричал и бил себя камнями.

Побачивши здалека Ісуса, він прибіг, уклонився йому

И увидев Иисуса издалека, он прибежал и поклонился Ему,

і закричав великим голосом: "Що мені, та й тобі, Ісусе, Сину Всевишнього Бога? Заклинаю тебе Богом: Не муч мене!"

и закричал громким голосом: что Тебе до меня, Иисус, Сын Бога Всевышнего? Заклинаю Тебя Богом, не мучь меня.

Бо він сказав до нього: "Вийди, нечистий душе, з цього чоловіка!"

Ибо Он говорил ему: выйди, дух нечистый, из этого человека.

Ще й спитав його: "Як тебе звати?" Той же відрік: "Легіон — мені ім'я, багато бо нас!"

И спрашивал его: как имя тебе? И он говорит Ему: легион имя мне, потому что нас много,

І благав його вельми, щоб не виганяв їх з краю.

И просил Его, чтобы не высылал их вон из этой страны.

А було там на узгір'ї велике стадо свиней, що паслося собі.

Паслось же там при горе большое стадо свиней.

Тож удалися до нього з проханням: "Пошли нас у тих безрогих, щоб ми ввійшли в них."

И попросили Его: пошли нас в свиней, чтобы нам войти в них.

І дозволив він їм. І вийшовши, нечисті духи ввійшли у свиней, тож кинулось стадо — близько дві тисячі! — з кручі у море та й потопилось у морі.

И позволил им. И выйдя, духи нечистые вошли в свиней; и ринулось стадо — около двух тысяч голов — с крутизны в море, и тонули в море.

А пастухи їхні повтікали й порозповідали про те в місті та по селах, — то й повиходили побачити, що сталось.

И пастухи побежали и объявили в городе и в деревнях. И люди пришли посмотреть, что такое случилось.

Приходять вони до Ісуса та й бачать біснуватого; сидить одягнений, при здоровому глузді, — той, що мав у собі легіон, — і полякались.

И приходят к Иисусу и видят, что бесноватый сидит, одетый и в здравом уме, тот, в котором был легион, и устрашились.

І розповіли їм очевидці, як воно сподіялося з біснуватим, а й про безрогих.

И рассказали им видевшие, как это произошло с бесноватым, и о свиньях.

Тож просили його, щоб вийшов з їхніх околиць.

И начали просить Его уйти из области их.

І коли сідав у човен, заходився його просити колишній біснуватий про змогу бути при ньому.

И когда входил Он в лодку, тот, кто некогда бесновался, просил Его, чтобы быть с Ним.

Ісус же йому не дозволив, а сказав до нього: "Іди до свого дому, до своїх, і повідай їм, що Господь зробив для тебе і як змилосердивсь над тобою."

И Он не допустил его, но говорит ему: иди в дом твой, к твоим, и возвести им, что сделал тебе Господь и как помиловал тебя.

Пішов він і взяв проповідувати у Десятимісті те, що зробив йому Ісус, — отож чудувалися всі.

И он пошел и начал проповедовать в Десятиградии, что сделал ему Иисус. И все удивлялись.

Коли Ісус переплив човном знову на той бік, зібралась до нього сила народу, і перебував він над морем.

И когда переправился Иисус в лодке снова на другую сторону, собралось много народа вокруг Него, и был Он на берегу моря.

Аж ось приходить один із старшин синагоги, Яір на ім'я, а побачивши його, упав йому до ніг

И приходит один из начальников синагоги, по имени Иаир, и увидев Его, падает к ногам Его

і благав його вельми, кажучи: "Дочка моя вже на сконі. Прийди, поклади лишень на неї руки, щоб видужала й жила."

и умоляет Его, говоря: дочка моя при смерти. Только бы Ты пришел и возложил руки на нее, чтобы она была спасена и осталась жива!

Тож пішов з ним. Слідом же за ним ішло багато люду, що тиснувся до нього.

И Он пошел с ним, и следовало за Ним много народа, и теснили Его.

А жінка, що дванадцять років страждала на кровотечу

И женщина, страдавшая кровотечением двенадцать лет,

й натерпілася чимало від лікарів численних та витратила все, що мала, а допомоги ніякої не зазнала, — ба, навпаки, ще гірше було їй, —

много претерпевшая от многих врачей, истратившая всё, что у нее было, и не получившая никакой пользы, но даже пришедшая в худшее состояние,

почувши про Ісуса, підійшла в юрмі ззаду та й доторкнулась його одежі.

услышав об Иисусе, подошла в толпе сзади и прикоснулась к одежде Его.

Мовляла бо: "Як доторкнуся до його одежі — видужаю."

Ибо она говорила: если прикоснусь хотя бы к одеждам Его, буду спасена;

І всох тієї ж хвилини витік її крови, і вона зчулася тілом, як одужала від хвороби.

и тотчас высох источник крови ее, и она ощутила в теле, что исцелена от недуга,

Ісус же, відчувши негайно у собі, що з нього вибуло сили, обернувшись до народу, спитав: "Хто доторкнувся до моєї одежі?"

И почувствовав тотчас в Самом Себе, что из Него вышла сила, Иисус повернулся в толпе и спросил: кто прикоснулся к Моим одеждам?

Учні ж його сказали йому: "Бачиш, як натовп тиснеться до тебе, а питаєш: Хто мене доторкнувся?"

И говорили Ему ученики Его: Ты видишь, что толпа теснит Тебя, и говоришь: «кто прикоснулся ко Мне?»

Отож озирнувся навколо себе, щоб побачити ту, що вчинила так.

И Он смотрел вокруг, чтобы увидеть ту, которая это сделала,

Жінка ж, налякана й тремтяча, — знала бо, що сталося з нею, — приступила, впала перед ним та й оповіла всю правду.

Женщина же, испуганная и дрожащая, зная, что произошло с ней, подошла и пала перед Ним на землю и сказала Ему всю истину.

А він же їй: Дочко, тебе спасла віра твоя. Іди в мирі й будь здорова від своєї недуги."

Он же сказал ей: дочь Моя! Вера твоя спасла тебя. Иди с миром и будь здорова, избавившись от недуга твоего.

Коли він ще говорив, приходять від старшини синагоги й кажуть: "Дочка твоя померла, навіщо клопочеш Учителя?"

Пока Он еще говорил, приходят от начальника синагоги и говорят: дочь твоя умерла; что еще утруждаешь Учителя?

Але Ісус, почувши слово, що ті сказали, промовив до старшини синагоги: "Не бійся! Тільки віруй."

Иисус же, уловив это слово налету, говорит начальнику синагоги: не бойся, только веруй.

І не дозволив іти нікому з собою, окрім Петра, Якова та Йоана, брата Якова.

И не допустил никого последовать вместе с Ним, кроме Петра, Иакова и Иоанна, брата Иакова.

Приходять вони до старшини синагоги в хату, — бачить він метушню і тих, що ридали й голосили вельми.

И приходят в дом начальника синагоги, и видит Он смятение и плачущих и громко причитающих.

Увійшов же й каже: "Чого метушитесь і плачете? Не померло дівча, спить воно!"

И войдя, говорит им: что смущаетесь и плачете? Дитя не умерло, но спит.

І насміхались з нього. Він же відсторонив усіх, узяв батька дівчати та матір і тих, що з ним були, та й увійшов, де дівча лежало.

И смеялись над Ним. Он же, удалив всех, берет с Собой отца ребенка и мать и бывших с Ним и входит туда, где было дитя.

Взявши ж дівча за руку, сказав до нього: "Таліта кум" — що значить у перекладі: "Дівчино, кажу тобі, встань!"

И взяв ребенка за руку, говорит: талифа кум, что в переводе значит: отроковица, тебе говорю, встань.

І притьмом устало дівча й почало ходити, — років же дванадцять мало, — і нараз охоплені були всі дивом-дивенним.

И тотчас встала девочка и начала ходить; была она лет двенадцати. И изумились тотчас изумлением великим.

Та повелів їм суворо, щоб ніхто про те не довідався, — і наказав дати їй їсти.

И повелел им настоятельно, чтобы никто не узнал об этом, и сказал, чтобы дали ей есть.

« 4 глава 6 глава »