Марка 4 глава

Євангелія від св. Марка
Переклад Хоменка → Перевод Еп. Кассиана

Знову розпочав Ісус навчати над морем. Сила людей зібралась навколо нього, тож він увійшов у човен, і сидів у ньому, на морі, а ввесь народ був на землі при морі.

И снова начал Он учить у берега моря; и собирается к Нему толпа весьма многолюдная, так что Он, войдя в лодку, был на море, а вся толпа на земле у моря.

І він багато навчав їх притчами, і говорив до них своїм повчанням;

И учил Он их в притчах многому и говорил им в учении Своем:

"Слухайте: Ось вийшов сіяч сіяти.

слушайте, вот, вышел сеятель сеять.

Коли він сіяв, дещо з зерна впало при дорозі, та прилетіло птаство й видзьобало його.

И было: когда он сеял, иное семя упало при дороге, и прилетели птицы и поклевали его.

Інше впало на ґрунт каменистий, де не було землі багато, і вмить зійшло, бо земля була не глибока.

И другое упало на камень, где у него немного было земли, и тотчас взошло, ибо земля у него не была глубока;

Коли ж зійшло сонце, воно згоріло і, за браком коріння, висхло.

и когда взошло солнце, было опалено и, не имея корня, засохло.

А інше впало між тернину, і зійшла тернина та його поглушила, тоді воно не дало плоду.

И другое упало в терние, и поднялось терние и заглушило его, и плода оно не дало.

Ще ж інше впало на добру землю — і дало плід, що сходив і ріс; і принесли: те у тридцять, те у шістдесят, а те й у сто разів більше."

И другие упали на землю добрую и давали плод, поднимаясь и возростая, и приносили по тридцати и по шестидесяти и по ста.

І додав: "Хто має вуха слухати, хай слухає!"

И говорил им: кто имеет уши слышать, да слышит!

А коли був Ісус насамоті, спитали його ті, що були біля нього разом із дванадцятьма, про притчі.

И когда Он оказался один, стали спрашивать Его окружающие вместе с Двенадцатью о притчах.

І він сказав їм: "Вам дана тайна Божого Царства; для тих же, що осторонь, усе стається притчами,

И говорил им: вам дана тайна Царства Божия, тем же внешним всё бывает в притчах,

щоб вони дивлячись, не бачили, слухаючи, не зрозуміли, щоб, бува, не навернулись, і щоб їм не простилось."

чтобы они глазами глядели и не увидели, и слухом слышали и не уразумели, чтобы не обратились они, и не было прощено им.

І сказав їм: "Не розумієте цієї притчі? Як же тоді вам розуміти всі притчі?

И говорит им: не постигаете этой притчи? Как же вы поймете все притчи?

Сіяч сіє слово.

Сеятель сеет слово.

Ті, що край дороги, де сіється те слово, коли почують слово, — зараз же сатана приходить і забирає посіяне в них слово.

И вот те, что при дороге, где сеется слово: когда они услышат, тотчас приходит сатана и уносит слово, посеянное в них.

Так само посіяне на каменистому ґрунті, — це ті, що, як почують слово, зараз же з радістю його приймають,

А вот подобным же образом и те, что сеются на камне: они, когда услышат слово, тотчас с радостью принимают его,

але не мають коріння у собі й непостійні, тож згодом, коли стаеться утиск чи гоніння за слово, вони негайно ж зневірюються.

но не имеют корня в себе и держатся короткое время; потом с наступлением скорби или гонения за слово, тотчас соблазняются.

Ще інші, посіяні між терня, це ті, що чули слово,

И вот другие, те, что сеются в тернии: это — услышавшие слово,

але ось клопоти світу цього, принада багатства й жадоба інших речей, увійшовши, заглушують слово, і воно стає неплідним.

и заботы века и обольщение богатства и прочие вожделения, входя, заглушают слово, и оно делается бесплодным.

А що посіяні на добру землю, — це ті, які чують слово, його приймають, отож і приносять плід: той у тридцять, той у шістдесят, той у сто разів більше."

А вот и те, что на земле доброй посеяны: они слышат слово и принимают и дают плод по тридцати и по шестидесяти и по ста.

І говорив їм: "Хіба приносять світло на те, щоб поставити його під посудом або під ліжком, а не на те, щоб поставити його на свічнику?

И говорил им: разве для того приносится светильник, чтобы поставить его под сосуд или под кровать? Не для того ли, чтобы поставить его на подсвечник?

Немає бо нічого схованого, що не мало б стати явним, ані немає нічого тайного, що у наявність не вийшло б.

Ведь, если что скрыто, то лишь для того, чтобы быть обнаруженным, и сокровенным оно стало только для того, чтобы выйти наружу.

Хто має вуха слухати, хай слухає!"

Если кто имеет уши слышать, да слышит.

І казав їм: "Вважайте, що чуєте! Якою мірою міряєте, такою й вам відміряють, та ще й причинять вам, що слухаєте.

И говорил им: замечайте, что слышите: какою мерой мерите, такою будут мерить вам, и будет прибавлено вам.

Бо хто має, тому дасться, а в того, хто не має, заберуть і те, що має."

Ибо кто имеет, тому будет дано, и кто не имеет, у того будет взято и то, что имеет.

І казав: "Із Царством Небесним так, як з отим чоловіком, що кидає насіння в землю:

И говорил: таково Царство Божие: оно подобно человеку, который бросит семя в землю,

чи спить він, чи встає, чи то вночі, а чи вдень, — насіння те кільчиться й росте. А як — він сам не знає.

и спит и встает, ночью и днем, а семя всходит и тянется вверх, он сам не знает как;

Сама від себе земля плід приносить: спершу стебельце, потім колос, а потім повну в колосі пшеницю.

земля сама собой дает плод: сперва зелень, потом колос, потом полное зерно в колосе;

А коли плід доспіє, він зараз же з серпом посилає, бо жнива настали."

когда же созреет плод, он тотчас посылает серп, потому что настала жатва.

І мовив: "До чого прирівняємо Царство Боже — або у якій притчі ми його появимо?

И говорил: каким подобием выразить нам Царство Божие? Или в какой притче представить его?

Воно — немов зерно гірчичне, що, коли сіється у землю, найменше від усіх насінь, що на землі.

Подобием зерна горчичного. Когда его посеют в землю, оно, самое маленькое из всех семян на земле,

А як, посіявши, виростає, стає більшим над усю городину, а віття пускає таке велике, що й небесне птаство в його тіні може сховатись."

поднимается и становится больше всех овощей и пускает большие ветви, так что птицы небесные могут вить гнёзда под тенью его.

І багатьма такими притчами він проповідував їм слово, оскільки вони могли зрозуміти.

И такими многими притчами Он говорил им, насколько они могли слышать.

Без притчі не говорив він їм; насамоті ж пояснював усе своїм учням.

Без притчи же им не говорил, но ученикам Своим отдельно от других объяснял всё.

Того ж дня, як настав вечір, він їм і каже: "Перепливімо лишень на той бік!"

И говорит им в тот день, когда вечер настал: переправимся на ту сторону.

І зоставивши народ, беруть його з собою, так як і був у човні; а були й інші човни з ним.

И они, оставив народ, берут Его с собой, как Он был в лодке; и другие лодки были с Ним.

І знялася хуртовина, ще й з вітром, і хвилі линули у човен, отож уже наповнювався.

И поднимается сильный вихрь; и волны били в лодку, так что лодка уже наполнялась водой.

А він був на кормі, — спав на подушці. Вони будять його і кажуть йому: "Учителю, тобі байдуже, що гинемо?"

А Он спал на корме на изголовье. И будят Его и говорят Ему: Учитель, Тебе всё равно, что мы погибаем?

Тоді він устав, погрозив вітрові і сказав до моря: "Замовкни! Ущухни!" І затих вітер, і залягла велика тиша.

И проснувшись. Он возбранил ветру и сказал морю: молчи, стихни. И прекратился ветер, и настала тишина великая.

Тоді сказав до них: "Чого ви такі боязкі? Ще досі не маєте віри?"

И сказал им: что вы так боязливы? Как у вас нет веры?

І страх великий огорнув їх, і вони казали один до одного: "Хто це такий, що йому вітер і море послушні?"

И они устрашились страхом великим и говорили друг другу: кто же Он, что и ветер и море повинуются Ему?

« 3 глава 5 глава »