Марка 12 глава

Євангелія від св. Марка
Переклад Хоменка → Перевод Еп. Кассиана

І почав до них промовляти притчами: "Один чоловік насадив виноградник, обвів його муром, видовбав винотоку, збудував башту, винайняв його виноградарям і від'їхав на чужину.

И начал говорить им притчами: насадил человек виноградник и обнес стеной, и выкопал точило, и построил башню, и сдал его виноградарям, и уехал.

І послав він своєчасно до виноградарів слугу, щоб узяти від виноградарів свою частину плодів виноградних.

И послал к виноградарям в свое время раба, чтобы взял у виноградарей от плодов виноградника;

Вони ж його схопили, побили й відослали ні з чим.

и те, взяв его, прибили и отослали ни с чем.

І знов послав до них іншого слугу. Але й тому побили голову і зневажили.

И снова послал к ним другого раба, и того ранили в голову и обесчестили.

Ще іншого він послав, а вони того — вбили. Та й багато інших — їх вони або побили, або повбивали.

И другого послал, и того убили; и многих других — кому наносили побои, кого убивали.

Ще мав єдиного сина улюбленого — і його послав до них наостанку, кажучи: Матимуть пошану до мого сина.

Еще один у него был: сын возлюбленный; послал он его последнего к ним, говоря: «устыдятся сына моего».

Та виноградарі оті казали між собою: Це спадкоємець, нумо вб'ємо і його, то й спадщина буде наша.

Но виноградари те сказали друг другу: «это наследник: давайте, убьем его, и наследство будет наше».

І схопивши його, вбили та викинули з виноградника.

И взяв, убили его и выбросили его вон из виноградника.

Що, отже, зробить господар виноградника? Прийде, вигубить виноградарів, а виноградник віддасть іншим.

Что же сделает господин виноградника? Придет и предаст виноградарей смерти, и отдаст виноградник другим.

Чи ви не читали цього Писання: Камінь, що його знехтували будівничі, став каменем наріжним.

Неужели вы и этого Писания не читали: «Камень, который отвергли строители, он сделался главою угла:

Господь зробив це, і воно дивне в очах наших!"

от Господа это, и удивительно в глазах наших»?

І шукали, щоб його впіймати, але боялися народу, бо зрозуміли, що він до них сказав ту притчу. Тож, зоставивши його, відійшли.

И намеревались Его схватить, но побоялись народа; ибо поняли, что о них сказал Он притчу; и оставив Его, ушли.

Послали до нього декого з фарисеїв та іродіян, щоб його впіймати на слові.

И посылают к Нему некоторых из фарисеев и из иродиан, чтобы поймать Его на слове.

Прийшли ті й кажуть до нього: "Учителю, знаємо, що ти щиросердий і не зважаєш ні на кого: бо не дивишся на обличчя людей, лише по правді наставляєш на путь Божу. Отож, чи личить давати данину кесареві, чи ні? Давати, чи не давати?"

И те, придя, говорят Ему: Учитель, мы знаем, что Ты истинен и не считаешься ни с кем; ибо не смотришь на лицо людей, но воистину учишь пути Божию; можно ли платить подать кесарю, или нет? Платить нам, или не платить?

Він же, знавши їхнє лукавство, сказав їм: "Чого мене спокушаєте? Принесіть мені динарій, щоб я бачив."

Он же, зная их лицемерие, сказал им: что Меня искушаете? Принесите Мне посмотреть динарий.

Вони й принесли. І каже їм: "Чий це образ і напис?" — "Кесарів", — ті йому відповідають.

Они принесли. Говорит им: чье это изображение и надпись? Они сказали Ему: кесаря.

Тоді Ісус промовив до них: "Віддайте кесареві, що кесареве, а Богові — що Боже." І вони дивувались йому.

А Иисус сказал им: кесарево отдавайте кесарю, а Божие Богу. И очень удивлялись Ему.

І прийшли до нього садукеї, які кажуть, що немає воскресіння, і ставлять йому таке питання:

И приходят к Нему саддукеи, которые утверждают, что воскресения нет; и стали спрашивать Его:

"Учителю, Мойсей був написав нам, що коли в когось помре брат і зоставить жінку, дітей же не зоставить, то щоб брат його взяв жінку і воскресив потомство братові своєму.

Учитель, Моисей написал нам: «Если у кого брат умрет и оставит жену и не оставит детей, да возьмет брат его жену и восстановит семя брату своему».

Сім братів було. Перший узяв жінку і помер, не лишивши потомства.

Было семь братьев: и первый взял жену, и умирая, не оставил семени;

Узяв її другий — і помер, не лишивши потомства; так само і третій.

и второй взял ее и умер, не оставив семени. И третий также.

Ніякий із сімох не лишив потомства. А після всіх померла й жінка.

И все семеро не оставили семени. После всех и жена умерла.

При воскресінні, як вони воскреснуть, — котрого з них вона буде жінкою? Бо семеро мали її за жінку."

В воскресение, когда воскреснут, кого из них будет она женой? Ибо все семеро имели ее женой.

Ісус же сказав їм: "Чи не тому ви помиляєтеся, що не знаєте Письма й Божої сили?

Сказал им Иисус: не потому ли вы заблуждаетесь, что не знаете Писаний, ни силы Божией?

Бо як воскресають із мертвих, то ні женяться, ані заміж виходять, а будуть як ангели на небі.

Ведь, когда из мёртвых воскреснут, не женятся, и замуж не выходят, но пребывают, как ангелы на небесах.

А про мертвих — що вони воскреснуть — хіба ви не читали про той кущ в книзі Мойсея, як ото Бог сказав до нього: Я — Бог Авраама, Бог Ісаака й Бог Якова!

О мёртвых же, что они восстают, разве не читали вы в книге Моисея, в повествовании о купине, как сказал ему Бог: «Я Бог Авраама, и Бог Исаак, и Бог Иакова»?

Він Бог не мертвих, а живих. Тож дуже ви помиляєтеся."

Он не есть Бог мёртвых, но живых. Вы весьма заблуждаетесь.

Один же з книжників, що чув їхню суперечку, а й бачив, як він їм добре відповів, підійшов і спитав його: "Яка перша з усіх заповідей?"

И подойдя, один из книжников, услышав, как они спорят, зная, что Он хорошо ответил им, спросил: какая заповедь первая из всех?

Ісус відповів: "Перша — Слухай Ізраїлю! Наш Господь Бог — Господь Єдиний,

И ответил Иисус: первая есть: «Слушай, Израиль! Господь Бог наш есть Господь единый;

і будеш любити Господа, Бога твого, всім серцем твоїм, усією душею твоєю, всією думкою твоєю й усією силою твоєю.

и возлюби Господа Бога твоего всем сердцем твоим, и всею душою твоею, и всем разумом твоим, и всею крепостию твоею».

А друга: Будеш любити ближнього твого, як себе самого. Іншої, більшої від цих, заповіді немає."

И вот вторая: «Возлюби ближнего твоего, как самого себя». Нет другой заповеди большей этих.

І сказав йому книжник: "Добре, Учителю: ти сказав по правді, що він — Єдиний, і що нема іншого, крім нього.

И сказал Ему книжник: хорошо, Учитель. Истинно Ты сказал, что Он един, и нет другого, кроме Него;

А й що любити його усім серцем, усім розумом та силою всією, й любити ближнього, немов себе самого, — це більш, ніж усі всепалення та жертви."

и любить Его всем сердцем, и всем разумением, и всею крепостию, и любить ближнего, как самого себя, — больше всех всесожжений и жертв.

Ісус же побачивши, що відрік розумно, сказав до нього: "Ти недалеко від Божого Царства." І ніхто не смів більше його запитувати.

И Иисус, увидев, что он разумно отвечал, сказал ему: недалеко ты от Царства Божия. И никто больше не смел спрашивать Его.

Заговорив тоді Ісус і казав, навчаючи у храмі: "Як можуть книжники казати, що Христос — син Давидів?

И снова говорил Иисус, уча в храме: как говорят книжники, что Христос есть сын Давидов?

Адже ж: Давид сам був промовив Святим Духом: Сказав Господь Владиці моєму: Сиди праворуч від мене, доки не покладу ворогів твоїх підніжком тобі під ноги.

Сам Давид сказал в Духе Святом: «Сказал Господь Господу моему: сядь по правую сторону Мою, доколе Я не положу врагов Твоих под ноги Твои».

Сам Давид зве його Господом; як же тоді він — його син?" І багато людей слухало його радо.

Сам Давид говорит, что Он — Господь: откуда же Он — сын его? И многолюдная толпа слушала Его охотно.

І він говорив у своїм повчанні: "Остерігайтесь книжників, що люблять проходжуватися у довгих шатах, вітання на майданах,

И в учении Своем Он говорил: берегитесь книжников, любящих длинные одежды и приветствия на площадях,

перші сидження у синагогах, перші місця на бенкетах,

и первые сиденья в синагогах, и первые места на званых обедах.

що з'їдають доми вдовині й довго моляться для виду. На них буде суворіший присуд."

Поедающие дома вдов и для вида долго молящиеся, эти примут большее осуждение.

І сівши проти скарбоні, дивився, як народ кидає гроші у скарбоню. Чимало заможних кидали багато.

И сев напротив сокровищницы, Он смотрел, как народ кладет медь в сокровищницу. И многие богатые клали много.

І ось прийшла одна вбога вдовиця і вкинула дві лепти, тобто кодрант.

И пришла одна бедная вдова и положила две лепты, то есть кодрант.

І прикликавши своїх учнів, сказав їм: "Істинно кажу вам, що ота вбога вдовиця вкинула більш від усіх, які кидали у скарбоню.

И призвав учеников Своих, Он сказал им; истинно говорю вам, вдова эта бедная положила больше всех клавших в сокровищницу;

Усі бо кидали з свого надміру, вона ж: з убозтва свого все, що мала, вкинула, — увесь свій прожиток."

ибо все от избытка своего положили, она же от скудости своей всё, что имела, положила: всё, что у нее было на жизнь.

« 11 глава 13 глава »