Марка 8 глава

Євангелія від св. Марка
Переклад Хоменка → Перевод Еп. Кассиана

За тих днів, як знову була сила народу, їсти ж не мали що, то закликав учнів і каже їм:

В те дни, когда снова было много народа, и им нечего было есть, Он, призвав учеников, говорит им:

"Шкода мені люду, — ось уже три дні перебуває зо мною, а не має що їсти.

жаль Мне народа, уже три дня остаются они со Мной, и нечего им есть;

Коли відпущу голодних додому, ослабнуть дорогою; деякі бо з них поприходили здалека."

и если отпущу их неевшими домой, они обессилеют в дороге, а некоторые из них пришли издалека.

Тож відказали йому учні його: "З чого й хто міг би нагодувати їх хлібом ось тут у пустелі?"

И ответили Ему ученики Его: как насытить их хлебами здесь, в пустыне?

Він же спитав їх: "Скільки маєте хлібів?" "Сім", — відказали ті.

И Он спрашивал их: сколько у вас хлебов? Они сказали: семь.

Тоді повелів він народові сісти на землю і, взявши сім хлібів та воздавши хвалу, поламав їх та й дав своїм учням, щоб роздавали, і вони роздали народові.

И повелевает толпе возлечь на землю; и взяв эти семь хлебов, воздав благодарение, преломил и давал ученикам Своим, чтобы они разносили; и они разнесли народу.

Мали й дещо риб, тоді поблагословив і їх і наказав теж роздати.

И было у них немного рыбок; и благословив их. Он велел разносить и их.

І вони їли й наситились, ще й поназбирали полишених куснів аж сім кошиків;

И ели и насытились, и собрали оставшихся кусков семь корзин.

було ж їх із чотири тисячі. І відпустив їх.

А было их около четырех тысяч. И Он отпустил их.

А ввійшовши відразу в човен із своїми учнями, прибув у Далманутський край.

И тотчас войдя в лодку с учениками Своими, прибыл в пределы Далмануфские.

Тоді вийшли фарисеї й завели з ним суперечку — вимагали від нього знаку з неба, ставивши його на пробу.

И вышли фарисеи и начали спорить с Ним, требуя от Него знамения с неба, искушая Его.

Зідхнув же він з усього свого духу та й каже: "Чого бо це поріддя домагається знаку? Істинно кажу вам: Не дасться отому поріддю знаку!"

И восстенав в духе Своем, Он говорит: почему род этот требует знамения? Истинно говорю вам, не будет дано роду этому знамения.

І покинувши їх, знову сів у човен і поплив на той бік.

И оставив их, Он снова сел в лодку и отбыл на другую сторону.

Учні ж забули взяти хліба — мали з собою лиш один хліб у човні.

И забыли они взять хлебы, и только один хлеб был у них с собой в лодке.

І наказував їм, кажучи: "Глядіть, бережіться фарисейської закваски та закваски Іродової!"

И Он наказывал им: смотрите, берегитесь закваски фарисейской и закваски Иродовой.

І стали перемовлятись про те, що не мають хліба.

И рассуждали между собой, что хлебов у них нет.

Ісус, довідавшись про те, каже до них: "Чого перемовляєтесь про те, що хліба у вас нема? Невже ж іще не збагнули, не второпали? Невже ж іще у вас нечуле серце?

И узнав это. Он говорит им: что рассуждаете о том, что нет у вас хлебов? Всё еще не понимаете и не разумеете? Огрубело ваше сердце?

Маючи очі — не бачите? Маючи вуха — не чуєте? Не пам'ятаєте,

Глаза имея, не видите? И уши имея, не слышите? И разве не помните:

як я ламав п'ять хлібів на п'ять тисяч? Скільки ви повних кошиків із куснями зібрали?" — "Дванадцять" — кажуть йому.

когда Я те пять хлебов преломил для пяти тысяч, сколько коробов, полных кусками, вы собрали? Говорят Ему: двенадцать.

"А коли я помножив сім хлібів на чотири тисячі, скільки ви повних кошиків із куснями зібрали?" — "Сім", — кажуть.

А когда те семь для четырех тысяч, в скольких корзинах вы собрали оставшиеся куски? Говорят: в семи.

І він сказав їм: "То й ще не розумієте?"

И Он сказал им: вы всё еще не разумеете?

Приходять же вони у Витсаїду, і ось приводять йому сліпого та й просять його, щоб його доторкнувся.

И приходят в Вифсаиду; и приводят к Нему слепого и просят Его прикоснуться к нему.

Узявши ж сліпого за руку, вивів він його за село і, слиною помазавши йому очі, поклав на нього руки та й спитав його: "Чи бачиш щонебудь?"

И взяв слепого за руку. Он вывел его из селения и, плюнув на глаза его, возложил на него руки и спрашивал: видишь ли ты что-нибудь?

Глянув той і каже: "Бачу людей, — наче б дерева ходячі!"

И посмотрев, тот говорит: вижу людей, потому что различаю как бы деревья, но они ходят.

Тоді знову поклав він йому на очі руки і той прозрів, і одужав, і почав бачити усе і здалека, і чітко.

Потом Он снова возложил руки на глаза его, и тот посмотрел пристально и исцелился и стал видеть ясно всё.

І послав його додому, кажучи: "Навіть у село не входь."

И Он отправил его в дом его, говоря: даже и в селение не входи.

І пішов Ісус із своїми учнями до сіл Филипової Кесарії, і дорогою розпитував учнів своїх, мовивши до них: "За кого мене люди мають?"

И пошел Иисус и ученики Его в селения Кесарии Филипповой. И дорогою Он спрашивал учеников Своих: за кого Меня почитают люди?

Ті йому й відказали: "Одні за Йоана Христителя, інші за Іллю, а ще інші за котрогось із пророків."

Они сказали Ему: за Иоанна Крестителя, а другие — за Илию, другие же говорят: это один из пророков.

"А ви, — спитав їх, — що кажете про мене: хто я?" Озвавсь Петро та й каже до нього: "Ти — Христос."

И спрашивал Он их: а вы за кого Меня почитаете? И отвечает Ему Петр: Ты — Христос.

Але наказав їм гостро, щоб нікому не говорили про нього.

И строго наказал им никому не говорить о Нем.

І він узяв навчати їх, що Синові Чоловічому багато треба вистраждати, а й відцураються його старші, первосвященики та книжники, буде він убитий, по трьох же днях воскресне.

И начал учить их, что надлежит Сыну Человеческому много претерпеть и быть отвергнутым старейшинами и первосвященниками и книжниками, и быть убитым, и через три дня воскреснуть.

А говорив про це відкрито. Тоді Петро, взявши його набік, заходився йому докоряти.

И это слово Он говорил открыто. И отозвав Его, Петр начал Ему выговаривать,

Він же, обернувшись і глянувши на своїх учнів, скартав Петра і сказав: "Геть від мене, сатано! Бо гадаєш ти не про те, що Боже, лише про те, що людське."

Он же, обернувшись и увидев учеников Своих, строго укорил Петра и говорит: прочь! За Мною, сатана, потому что думаешь ты не о Божьем, но о человеческом.

І прикликавши народ разом із своїми учнями, сказав їм: "Коли хтось хоче йти за мною, хай зречеться себе самого, візьме на себе хрест свій і йде слідом за мною.

И призвав народ вместе с учениками Своими, сказал им: если кто хочет за Мною пойти, да отречется от самого себя и возьмет крест свой и следует за Мною.

Бо хто хоче спасти свою душу, той її погубить; а хто погубить свою душу мене ради та Євангелії, той її спасе.

Ибо, кто хочет душу свою спасти, тот погубит ее; кто же погубит душу свою ради Меня и Евангелия, тот спасет ее.

Бо яка користь людині здобути світ увесь, а занапастити свою душу?

Ибо какая выгода человеку весь мир приобрести и повредить душе своей?

Що бо людина може дати взамін за власну душу?

Ибо что даст человек в обмен за душу свою?

Хто, отже, буде соромитися мене й моїх слів перед цим родом перелюбним та грішним, того посоромиться і Син Чоловічий, коли прийде у славі Отця свого з святими ангелами."

Ибо, кто постыдится Меня и Моих слов в роде этом прелюбодейном и грешном, того постыдится и Сын Человеческий, когда придет во славе Отца Своего с ангелами святыми.

« 7 глава 9 глава »