Марка 8 глава

Євангелія від св. Марка
Переклад Хоменка → Новый русский перевод

За тих днів, як знову була сила народу, їсти ж не мали що, то закликав учнів і каже їм:

В те же дни, когда опять собралась большая толпа и у них не было еды, Иисус подозвал учеников и сказал:

"Шкода мені люду, — ось уже три дні перебуває зо мною, а не має що їсти.

— Мне жаль этих людей, они со Мной вот уже три дня, и у них не осталось еды.

Коли відпущу голодних додому, ослабнуть дорогою; деякі бо з них поприходили здалека."

Если Я отпущу их по домам голодными, то они в дороге ослабеют, ведь некоторые пришли издалека.

Тож відказали йому учні його: "З чого й хто міг би нагодувати їх хлібом ось тут у пустелі?"

— Как же здесь, в этой пустыне, найти достаточно хлеба, чтобы их накормить? — удивились ученики.

Він же спитав їх: "Скільки маєте хлібів?" "Сім", — відказали ті.

— Сколько у вас хлебов? — спросил Иисус. — Семь, — ответили ученики.

Тоді повелів він народові сісти на землю і, взявши сім хлібів та воздавши хвалу, поламав їх та й дав своїм учням, щоб роздавали, і вони роздали народові.

Иисус велел людям возлечь на землю. Затем Он взял семь хлебов и, поблагодарив за них Бога, стал разламывать на куски, передавая ученикам, а те раздавали хлеб народу.

Мали й дещо риб, тоді поблагословив і їх і наказав теж роздати.

Было у них и несколько рыбок; Иисус благословил их и тоже велел раздать.

І вони їли й наситились, ще й поназбирали полишених куснів аж сім кошиків;

Люди ели и насытились, и ещё набралось семь корзин остатков.

було ж їх із чотири тисячі. І відпустив їх.

А было там около четырех тысяч только мужчин. Иисус отпустил народ

А ввійшовши відразу в човен із своїми учнями, прибув у Далманутський край.

и сразу же, сев вместе с учениками в лодку, отправился в земли Далмануты.

Тоді вийшли фарисеї й завели з ним суперечку — вимагали від нього знаку з неба, ставивши його на пробу.

К Иисусу подошли фарисеи и стали с Ним спорить. Они хотели испытать Его и требовали от Него знамения с неба.

Зідхнув же він з усього свого духу та й каже: "Чого бо це поріддя домагається знаку? Істинно кажу вам: Не дасться отому поріддю знаку!"

Иисус глубоко вздохнул и спросил: — Почему это поколение требует знамения? Говорю вам истину, ему не будет дано никакого знамения.

І покинувши їх, знову сів у човен і поплив на той бік.

И, оставив их, Он снова сел в лодку и отправился на другую сторону озера.

Учні ж забули взяти хліба — мали з собою лиш один хліб у човні.

Ученики забыли взять с собой хлеба, и в лодке у них был всего один хлеб.

І наказував їм, кажучи: "Глядіть, бережіться фарисейської закваски та закваски Іродової!"

А Иисус предостерегал их: — Смотрите, берегитесь закваски фарисеев и закваски Ирода.

І стали перемовлятись про те, що не мають хліба.

Ученики стали рассуждать между собой: — Он говорит это потому, что у нас нет хлеба?

Ісус, довідавшись про те, каже до них: "Чого перемовляєтесь про те, що хліба у вас нема? Невже ж іще не збагнули, не второпали? Невже ж іще у вас нечуле серце?

Иисус, зная, о чем они говорят, сказал: — Почему вы рассуждаете о том, что у вас нет хлеба? Неужели вы всё ещё не сознаете и не понимаете? Неужели сердца ваши совсем окаменели?

Маючи очі — не бачите? Маючи вуха — не чуєте? Не пам'ятаєте,

У вас есть глаза, и вы не видите? Есть уши, и вы не слышите?[38] Неужели вы не помните?

як я ламав п'ять хлібів на п'ять тисяч? Скільки ви повних кошиків із куснями зібрали?" — "Дванадцять" — кажуть йому.

Когда Я разделил пять хлебов на пять тысяч человек, сколько полных корзин остатков вы набрали? — Двенадцать, — ответили ученики.

"А коли я помножив сім хлібів на чотири тисячі, скільки ви повних кошиків із куснями зібрали?" — "Сім", — кажуть.

— А когда семь хлебов на четыре тысячи, сколько полных корзин остатков вы набрали? — Семь, — ответили те.

І він сказав їм: "То й ще не розумієте?"

— Так неужели вы всё ещё не понимаете? — сказал Иисус.

Приходять же вони у Витсаїду, і ось приводять йому сліпого та й просять його, щоб його доторкнувся.

Когда они пришли в Вифсаиду, к Иисусу привели слепого и попросили прикоснуться к нему.

Узявши ж сліпого за руку, вивів він його за село і, слиною помазавши йому очі, поклав на нього руки та й спитав його: "Чи бачиш щонебудь?"

Иисус взял слепого за руку, вывел из селения, плюнул ему на глаза и, возложив на него руки, спросил: — Видишь что-нибудь?

Глянув той і каже: "Бачу людей, — наче б дерева ходячі!"

Тот посмотрел вокруг и сказал: — Вижу людей: словно двигаются деревья.

Тоді знову поклав він йому на очі руки і той прозрів, і одужав, і почав бачити усе і здалека, і чітко.

Иисус ещё раз приложил руки к его глазам, и он исцелился, зрение вернулось к нему, и он стал видеть всё четко и ясно.

І послав його додому, кажучи: "Навіть у село не входь."

Иисус отправил его домой, сказав: — Смотри, в селение не заходи.[39]

І пішов Ісус із своїми учнями до сіл Филипової Кесарії, і дорогою розпитував учнів своїх, мовивши до них: "За кого мене люди мають?"

Иисус с учениками пошел в селения, прилегающие к Кесарии Филипповой. По дороге Иисус спросил их: — За кого принимают Меня люди?

Ті йому й відказали: "Одні за Йоана Христителя, інші за Іллю, а ще інші за котрогось із пророків."

Ученики ответили: — За Иоанна Крестителя; другие же — за Илию; а некоторые — за одного из пророков.

"А ви, — спитав їх, — що кажете про мене: хто я?" Озвавсь Петро та й каже до нього: "Ти — Христос."

— А вы кем считаете Меня? — спросил их Иисус. Петр ответил: — Ты — Христос[40].

Але наказав їм гостро, щоб нікому не говорили про нього.

Но Иисус велел им никому не говорить о Нем.

І він узяв навчати їх, що Синові Чоловічому багато треба вистраждати, а й відцураються його старші, первосвященики та книжники, буде він убитий, по трьох же днях воскресне.

И Он начал учить их, что Сыну Человеческому должно много пострадать и быть отвергнутым старейшинами, первосвященниками и учителями Закона, что Он будет убит, но через три дня воскреснет.

А говорив про це відкрито. Тоді Петро, взявши його набік, заходився йому докоряти.

Он прямо говорил об этом. Тогда Петр отвел Его в сторону и стал возражать.

Він же, обернувшись і глянувши на своїх учнів, скартав Петра і сказав: "Геть від мене, сатано! Бо гадаєш ти не про те, що Боже, лише про те, що людське."

Иисус же, обернувшись и посмотрев на учеников, строго сказал Петру: — Прочь от Меня, сатана! Ты рассуждаешь по-человечески и не понимаешь того, что хочет Бог.

І прикликавши народ разом із своїми учнями, сказав їм: "Коли хтось хоче йти за мною, хай зречеться себе самого, візьме на себе хрест свій і йде слідом за мною.

Подозвав народ и Своих учеников, Иисус сказал им: — Если кто желает быть Моим последователем, пусть отречется от самого себя, возьмет свой крест и последует за Мной,

Бо хто хоче спасти свою душу, той її погубить; а хто погубить свою душу мене ради та Євангелії, той її спасе.

потому что тот, кто хочет сберечь свою жизнь[41], потеряет её, а кто потеряет свою жизнь ради Меня и Радостной Вести, тот спасет её.

Бо яка користь людині здобути світ увесь, а занапастити свою душу?

Что пользы человеку приобрести весь мир, если при этом он повредит своей душе?

Що бо людина може дати взамін за власну душу?

И что человек может дать в обмен за свою душу?

Хто, отже, буде соромитися мене й моїх слів перед цим родом перелюбним та грішним, того посоромиться і Син Чоловічий, коли прийде у славі Отця свого з святими ангелами."

Кто постыдится Меня и Моих слов в этом развратном и грешном поколении, того и Сын Человеческий постыдится, когда придет в славе Своего Отца со святыми ангелами.

Примечания:

Новый русский перевод

18 [38] — См. Иер 5:21; Иез 12:2.

26 [39] — В некоторых древн. рукописях: « Не заходи в селение и не рассказывай никому в селении».

29 [40] — Христос. Переводится как: Помазанник, т. е. праведный Царь и Освободитель, Спаситель, обещанный Богом еще в Законе, Псалмах и Пророках.

35 [41] — Это греч. слово означает: жизнь душа. Так же в ст. 36-37.

« 7 глава 9 глава »