Марка 12 глава

Євангелія від св. Марка
Сучасний переклад → Cовременный перевод WBTC

Ісус, навчаючи народ, розповів таку притчу: «Один чоловік посадив виноградник. Навколо нього поставив огорожу, викопав яму для чавильні й звів башту. Потім здав виноградник в оренду та й поїхав собі мандрувати.

Он стал говорить с ними притчами: "Один человек посадил виноградник, огородил его, вырыл яму для виноградных тисков и построил башню. Затем он сдал виноградник в наём нескольким виноградарям и отлучился.

Як настала пора, він послав слугу до виноградарів, щоб одержати свою частку врожаю.

В положенное время он послал к виноградарям слугу, чтобы тот получил с них причитающуюся ему долю урожая с виноградника.

Але орендарі схопили його, побили й відіслали ні з чим.

Но они схватили слугу, избили его и отослали прочь ни с чем.

Тоді господар послав іншого слугу, але виноградарі тому розбили голову й безсоромно з нього познущалися.

Тот человек послал к ним другого слугу, но они разбили ему голову и обошлись с ним постыдно.

Господар послав третього, але цього орендарі вбили. Знову й знову він посилав слуг, а виноградарі кого з них били, а кого й убивали.

Тогда он послал третьего слугу, и того они убили. Посылал он и многих других. Некоторых они избили, а других убили.

З ним лишився тільки улюблений син його. Тож зрештою господар послав сина свого, міркуючи: „Вони неодмінно поважатимуть сина мого!”

У него остался только один человек, его любимый сын. Он послал его к ним самым последним, говоря: "Они отнесутся к моему сыну с уважением".

Але ж орендарі сказали одне одному: „Це спадкоємець! Давайте вб’ємо його, то й спадщина буде наша!”

Но виноградари сказали друг другу: "Это — наследник. Если мы убьём его, наследство будет наше".

Тож вони схопили сина господаря, викинули його з виноградника і вбили.

И вот они схватили его, убили и выбросили его труп из виноградника.

То що тепер власникові виноградника діяти з ними? Він піде та вб’є тих орендарів, а виноградник здасть в оренду іншим.

Что же сделает хозяин виноградника? Он придёт, предаст виноградарей смерти и отдаст виноградник другим.

Хіба не читали ви у Святому Писанні: „Той камінь, що будівельники відкинули, став наріжним каменем.

Разве вы не читали в Писании: "Камень, отвергнутый строителями, стал краеугольным.

Так Господь зробив, та дивовижно це для нас”».

Это свершил Господь, и видеть это чудесно"."

Почувши цю притчу, головні священики й книжники зрозуміли, що Ісус говорить саме про них, та почали вигадувати, як би схопити Його, але побоялися народу. Тож вони залишили Ісуса та й пішли собі геть.

Иудейские предводители знали, что эта притча направлена против них и придумывали, как бы схватить Его, но боялись народа. Поэтому, оставив Его, они ушли.

Згодом, юдейські лідери підіслали до Ісуса декого з фарисеїв та іродіанців, аби зловити Його на слові.

И подослали они к Нему некоторых фарисеев и иродиан, чтобы те поймали Его на слове.

Ті підійшли до Ісуса й сказали: «Вчителю, ми знаємо, що Ти — чоловік чесний, і не зважаєш на те, хто і що про Тебе подумає, бо не дивишся на чин та звання людей. Ти правдиво наставляєш на шлях Божий. Тож скажи нам, чи справедливо сплачувати податки цезареві, чи ні? Мусимо ми платити їх, чи ні?»

Фарисеи и иродиане подошли и сказали Ему: "Учитель! Мы знаем, что Ты справедлив, и Тебя не заботит, кто что подумает, ибо Ты не лицеприятствуешь, а учишь пути Божьему в соответствии с истиной. Правильно ли платить налоги кесарю? Должны ли мы платить их или нет?"

Їхні підступні наміри були відомі Ісусові, тож Він на те відповів: «Навіщо ви перевіряєте Мене, аби зловити Мене на слові? Принесіть динар, щоб Я міг подивитися на нього».

Но Он видел их лицемерие и сказал: "Зачем вы испытываете Меня? Принесите Мне динарий и дайте на него взглянуть".

Коли вони принесли динар, Ісус запитав: «Хто тут зображений й чиє ім’я викарбоване на монеті?» Вони відповіли: «Цезареве».

Они принесли, и Он спросил: "Чьё здесь изображение и чьё имя?" Они ответили: "Кесаря".

Тоді Ісус і каже: «Тож віддайте цезарю цезареве, а Богу — Боже». Почувши таку відповідь, вивідники були вражені.

Тогда Иисус сказал им: "Так отдайте кесарю кесарево, а Богу — Божие". И они удивились Его словам.

Згодом, декілька саддукеїв (вони стверджують, буцімто ніякого воскресіння з мертвих не буде взагалі) прийшли до Ісуса й спитали Його:

Подошли к Нему несколько саддукеев, которые утверждают, что нет воскресения, и спросили:

«Вчителю, Мойсей заповів нам: „Якщо чоловік помре бездітний, то його брат мусить взяти шлюб з жінкою померлого і народити з нею дітей, аби продовжити рід свого брата”.[36]

"Учитель! Моисей написал для нас: "Если человек умрёт бездетным, то брат его должен жениться на вдове и иметь с ней детей для продолжения рода своего умершего брата".

От було собі семеро братів. Перший одружився і скоро помер, не залишивши дітей.

Было семеро братьев. Первый из них женился, но умер, не оставив детей.

Тож другий брат узяв шлюб із тією жінкою та також помер бездітним. Те ж саме трапилося й з третім братом.

На этой женщине женился второй брат и тоже умер, не оставив детей. То же самое случилось и с третьим братом.

Усі семеро мали шлюб з тією жінкою, але всі вони померли, не залишивши дітей. Останньою померла жінка.

Ни один из семерых братьев не оставил детей. Последней умерла женщина.

Отже, в майбутньому житті, після воскресіння з мертвих, чиєю дружиною вона буде, адже всі семеро мали шлюб з тією жінкою?»

При воскресении, когда люди воскреснут из мёртвых, кому она будет женой? Ведь она была женой семерых".

Ісус відповів їм: «Звісно, причиною вашої помилки є те, що ви не знаєте ні Святого Писання, ані сили Божої.

Иисус сказал им: "Не это ли приводит в заблуждение вас, не знающих ни Писаний, ни силы Божьей?

Адже, коли люди повстануть із мертвих, вони не одружуватимуться, ані заміж виходитимуть. Вони будуть подібні до Ангелів Небесних.

Ибо, когда люди воскреснут из мёртвых, они не будут ни жениться, ни замуж выходить, а уподобятся ангелам на небесах.

А щодо воскресіння з мертвих, то хіба не читали ви в книзі Мойсеєвій, де йдеться про палаючий кущ [37]? Бог сказав Мойсеєві: „Я — Бог Авраама, Бог Ісаака і Бог Якова”.

Что же касается воскресения из мёртвых, то разве не читали вы в книге Моисея о пылающем кусте и о том, как Бог сказал Моисею: "Я — Бог Авраама, Бог Исаака, Бог Иакова".

Тобто Господь є Богом живих, а не мертвих. Тож усі вони — живі. Саме тому ви, саддукеї, глибоко помиляєтесь».

Он Бог не мёртвых, а Бог живых. Вы глубоко заблуждаетесь, саддукеи".

Один із книжників, наблизившись до Ісуса, слухав, як Він розмоляв з саддукеями, та фарисеями. Побачивши, як добре Ісус відповідав, книжник запитав Його: «Вчителю, яка заповідь Закону є найважливішою?»

Один из законников подошёл и, слыша, как они спорили и как хорошо Иисус отвечал им, спросил Его: "Какая заповедь важнейшая из всех?"

Ісус відповів: «Ось найважливіша заповідь: „Слухай, Ізраїлю! Всевишній Господь наш — єдиний Бог.

Иисус ответил: "Вот важнейшая заповедь: "Слушай, о, Израиль! Господь Бог наш есть единый Господь,

Тож любіть Господа Бога свого всім серцем, усією душею, всім розумом і силою своєю”.

и ты должен возлюбить Господа Бога твоего всем сердцем твоим, всей душой твоею, всем разумом твоим и всей силой твоею".

Друга за важливістю заповідь така: „Любіть ближнього [38] свого, як себе самого”. Немає важливішої заповіді, ніж оці дві».

Вторая заповедь такая: "Возлюби ближнего своего, как самого себя". Нет никакой другой заповеди важнее этих".

І книжник погодився: «Добре сказано, Вчителю. Ти маєш слушність, кажучи: Господь Всевишній — єдиний Бог, і немає іншого, крім Нього.

И законоучитель ответил Ему: "Хорошо сказано, Учитель. Ты прав, говоря, что Бог один, и нет другого, кроме Него.

Кожен мусить любити Його всім серцем, усім розумінням і силою своєю, а також любити ближнього свого, як себе самого, — усе те є багато важливішим за всі підношення й пожертви».

И возлюбить Его всем сердцем своим, всем разумом своим, всей силой своею, и возлюбить ближнего своего, как самого себя, означает гораздо больше, чем все приношения и жертвы".

Почувши таку мудру відповідь, Ісус сказав книжникові: «Ти недалекий від Царства Божого». І відтоді ніхто не наважувався Ісуса про щось питати.

Когда Иисус увидел, что тот отвечает так разумно, Он сказал: "Ты недалёк от Царства Божьего". После этого никто не решался задавать Ему вопросы.

Навчаючи у Храмі, Ісус говорив: «Чому книжники стверджують, що Христос — Син Давидів?

Когда Иисус учил народ в храме, Он сказал: "Как могут законоучители говорить, что Христос — сын Давида?

Адже сам Давид, якого надихнув Дух Святий, казав: „Господь Бог мовив до Господа мого: „Сядь по праву руку від Мене, доки не покладу Я ворогів Твоїх до ніг Твоїх [39]””.

Давид сам, вдохновлённый Духом Святым, сказал: "Господь сказал Господу Моему: Сядь по правую руку от Меня, и Я повергну Твоих врагов к ногам Твоим".

Тобто сам Давид називав Христа „Господом” своїм. То як же Він може бути Сином Давидовим?» Та величезний натовп слухав Ісуса з задоволенням.

Давид сам называет Его Господом. Так как же Он может быть его сыном?" И множество народа внимало Ему с восторгом.

38-39 Ісус продовжував навчати народ, кажучи: «Стережіться книжників: вони люблять походжати в довгому вбранні, виглядаючи важливо. Вони полюбляють, щоб їх шанобливо вітали на базарах, й щоб у них були найповажніші місця в синагогах і найпочесніші місця на бенкетах.

Он говорил в Своём учении: "Берегитесь законоучителей. Они любят ходить в длинных одеждах, принимать приветствия на площадях

и занимать самые почётные места в синагогах и на пиршествах.

А самі вони оббирають вдів і виживають їх із їхніх осель, а потім моляться довго напоказ, щоб виглядати щирими. Господь покарає їх найтяжче».

Они, пожирающие имущество вдов и подолгу молящиеся напоказ, получат тягчайшее наказание".

Ісус сів біля жертовної скриньки у Храмі й почав стежити, як люди кладуть гроші до скарбнички. Й чимало багатіїв залишали там значні суми.

Сев напротив ящика для сбора пожертвований, Иисус наблюдал, как люди клали в него деньги. И многие богачи клали много денег.

Аж ось підійшла бідна вдова й поклала дві дрібні мідні монети.

А одна бедная вдова, придя, положила две мелкие монеты, которые едва составляли один грош.

Тоді Ісус зібрав Своїх учнів і сказав їм: «Істинно кажу вам, що ця бідна вдова пожертвувала більше, ніж усі інші люди.

Тогда, призвав к себе Своих учеников, Иисус сказал им: "Истинно говорю: эта бедная вдова положила в дароносицу больше, чем все богатые жертвователи,

Адже всі вони давали від лишка свого, а вона, бідна, віддала все, що мала на прожиття».

ибо те пожертвовали от избытка своего, она же отдала всё, что у неё было на жизнь".

« 11 глава 13 глава »