Об’явлення 18 глава

Об'явлення св. Івана Богослова
Українська Біблія. Турконяк → Перевод Десницкого

Після цього я побачив іншого ангела, який сходив з неба і мав велику владу, і земля освітилася від його слави.

После этого я увидел еще одного ангела. Он спускается с неба, и у него великая власть, а земля озарена его славой.

І він вигукнув гучним голосом, проголошуючи: Упав, упав великий Вавилон, розпусниця! Вона стала житлом бісів, оселею всякого нечистого духа, сховищем усіх нечистих птахів і сховищем усяких нечистих і потворних звірів.

Он возгласил громким голосом:— Пал, пал великий Вавилон! Стала столица прибежищем для бесов, укрытием для всякого нечистого духа, укрытием для всякой нечистой птицы, укрытием для нечистого и мерзкого зверя.

Тому що вином гніву своєї розпусти напоїла всі народи, і царі землі з нею розпусту чинили, і купці землі від її розкошів збагатилися!

Все народы она прежде опоила яростным вином своего разврата, и цари земные с ней развратничали, а купцы земные обогащались от могучей ее роскоши.

І почув я інший голос з неба, який промовив: Вийди з неї, народе Мій, щоб не був ти спільником її гріхів, і щоб ти не був захоплений її карами,

Я услышал другой голос с неба. Он говорил:— Мой народ! Покиньте ее, чтобы не соучаствовать в ее грехах и не подвергнуться ждущим ее напастям,

адже її гріхи досягли неба, і Бог згадав про її злочини.

ведь грехи ее достигли небес и Бог помнит о ее преступлениях.

Відплатіть їй так, як вона вам платила; вдвічі відплатіть за її вчинки! Чашею, якою вона черпала, — зачерпніть їй подвійно!

Воздайте ей тем, чем она воздавала другим, вдвойне отплатите ей за ее дела, и в чашу, в которой она подавала вино, налейте вдвое больше!

Скільки славилася вона і розкошувала, стільки дайте їй мук і плачу, бо вона каже у своєму серці: Сиджу, мов цариця, і я не вдова і не побачу лиха!

Сколько было у нее славы и роскоши — столько же воздайте ей муки и горя! В сердце своем она говорит: «Я восседаю царицей, я вовсе не вдова, не увижу я горя!»

За це одного дня найдуть на неї кари, і смерть, і плач, і голод; і вогнем буде спалена, адже сильний Господь Бог, Який судить її!

Потому в один день ждут ее напасти: гибель, горе и голод, будет она сожжена огнем, потому что могуч Господь Бог, и Он осуждает ее.

І заридають, і заплачуть над нею царі землі, які чинили з нею розпусту та розкошували, коли побачать дим від її пожежі.

Заплачут и зарыдают о ней земные цари, которые предавались с ней разврату и роскоши, когда увидят дым от ее пожара.

Вони стоятимуть вдалині, налякані її муками, і говоритимуть: Горе, горе! О, місто велике! О, Вавилоне, — могутнє місто! За одну годину прийшов на тебе суд!

В страхе перед ее мучениями они стоят вдали и говорят: «Горе, о горе! Великий город Вавилон, город могучий — в один час свершился над тобой суд!»

І купці землі заридають та заплачуть над ним, бо їхніх товарів більше ніхто не купує:

И земные купцы плачут и горюют о ней, потому что никто уже не покупает их товара:

речей із золота, срібла, коштовного каміння, перлів, вісону, пурпуру, шовку, кармазину, усякого дерева запашного, усякого посуду зі слонової кості, усякого посуду з коштовного дерева, міді, заліза, мармуру,

золотого товара и серебряного, драгоценных камней и жемчужин, тонкого льна и пурпура, шелка и алой ткани, благовонной древесины и изделий из слоновой кости, изделий из ценного дерева, бронзы, железа и мрамора,

кориці, пахощів, тиміаму, мира, ладану, вина, олії, борошна, пшениці, худоби, овець, коней, колісниць, рабів і людських душ.

корицы, пряностей и благовоний, умащений и ладана, вина и оливкового масла, отборной муки и зерна, скота крупного и мелкого, коней и колесниц, тел и душ человеческих.

І плоди пожадливості твоєї душі відійшли від тебе, і все сите й блискуче відійшло від тебе, — і більше їх не знайдеш.

Не стало у тебя плодов, которых так жаждала твоя душа; всё богатство твое и блеск твой погибли, их уже не сыскать!

Купці всього цього, які завдяки йому збагатилися, стануть здалека і будуть жахатися від його мук, будуть ридати і плакати,

Купцы, которые обогатились от такой торговли с ней, будут стоять вдали в страхе перед ее мучениями, с плачем и рыданиями

промовляючи: Горе, горе! О, велике місто, зодягнене у вісон, і багряницю, і кармазин, і прикрашене золотом, і коштовним камінням, і перлами,

будут говорить: «Горе, о горе! Великая столица, облаченная в тонкий лен, в пурпурные и алые ткани, украшенная золотом, драгоценными камнями и жемчугом, —

бо за одну годину загинуло таке багатство! І кожний керманич, і кожний, хто пливе до місця, і моряки, і хто працює на морі, здалека зупинилися,

и всё это богатство сгинуло в одночасье!»И все кормчие, и все мореплаватели, и все моряки, и кто только связан с мореходством, встали поодаль,

і кричали, дивлячись на дим від його пожежі, і казали: Яке місто подібне до цього великого міста?

смотрели на дым от ее пожара и кричали: «Кто подобен великой столице?!»

І посипали порохом свої голови, і кричали, і плакали, і ридали, промовляючи: Горе, горе, велике місто, — в якому збагатилися його коштовностями всі, хто мав кораблі в морі, — бо за одну годину воно спорожніло.

Они посыпали пеплом головы, кричали, вопили и горевали: «Горе, о горе! Великая столица — все, у кого есть в море корабли, разбогатели на ее достатке, но она опустошена в одночасье!»

Радійте ж із цього, небеса, і святі, й апостоли, і пророки, адже Бог здійснив ваш суд над ним!

А ты порадуйся этому, небо, и вы, святой народ, апостолы и пророки, — это ради вас Бог ее осудил!

А один сильний ангел узяв великий, наче жорно, камінь і кинув у море, кажучи: Так стрімко буде вкинене велике місто Вавилон, і не буде його більше.

Могучий ангел поднял камень, огромный, как мельничный жернов, и забросил его в море со словами:— Так же, с размаху, будет заброшен и Вавилон, великий город, и никто его не найдет!

І звуку гуслярів, і співаків, і сопілкарів, і сурмачів більше не можна буде почути в тобі, і жодний умілець будь-якого мистецтва більше не знайдеться в тобі, і шум жорен більше не почується в тобі,

Не будет у тебя больше слышно ни арфистов, ни музыкантов, ни флейтистов, ни трубачей. Не сыщется у тебя впредь никаких ремесленников и ремесел, и шума мельничных жерновов у тебя больше не будет.

і світло світильника більше не світитиме в тобі, і голос нареченого та нареченої більше не звучатиме в тобі, тому що твої купці були вельможами землі, бо твоїми чарами були введені в оману всі народи.

Больше не будет у тебя заметен свет светильника, голос жениха и невесты больше у тебя не прозвучат — а ведь твои купцы были земными вельможами, а твое колдовство сбивало с пути все народы.

І в ньому була знайдена кров пророків, і святих, і всіх убитих на землі.

Найдена в этом городе кровь пророков и святого Божьего народа, да и кровь всех, кто на земле был погублен!

« 17 глава 19 глава »