Филип’ян 2 глава

Послання св. апостола Павла до филип'ян
Українська Біблія. Турконяк → Синодальный перевод (МП)

Отже, коли є якась втіха в Христі, коли є якась відрада в любові, коли є якась спільність духа, коли є якесь милосердя і щедрість,

Итак, если [есть] какое утешение во Христе, если [есть] какая отрада любви, если [есть] какое общение духа, если [есть] какое милосердие и сострадательность,

доповніть мою радість, щоб ви думали те саме, мали ту саму любов, були однодушні й однієї думки.

то дополните мою радость: имейте одни мысли, имейте ту же любовь, будьте единодушны и единомысленны;

Нічого не робіть наперекір чи з марнославства, але в покорі вважайте одне одного більшим за себе.

ничего [не делайте] по любопрению или по тщеславию, но по смиренномудрию почитайте один другого высшим себя.

Нехай кожний дбає не про себе, а про інших.

Не о себе [только] каждый заботься, но каждый и о других.

Плекайте в собі ті самі думки, що й у Христі Ісусі.

Ибо в вас должны быть те же чувствования, какие и во Христе Иисусе:

Він, маючи Божу природу, не вважав посяганням бути рівним Богові,

Он, будучи образом Божиим, не почитал хищением быть равным Богу;

але понизив Самого Себе, прийнявши образ раба, постав у подобі людини і з вигляду був як людина;

но уничижил Себя Самого, приняв образ раба, сделавшись подобным человекам и по виду став как человек;

Він упокорив Себе, був слухняним аж до смерті, і до смерті хресної.

смирил Себя, быв послушным даже до смерти, и смерти крестной.

Тому Бог надзвичайно звеличив Його та дав Йому Ім’я, яке вище всякого іншого імені,

Посему и Бог превознес Его и дал Ему имя выше всякого имени,

аби перед Ім’ям Ісуса поклонилося кожне коліно — і піднебесних, і земних, і підземних;

дабы пред именем Иисуса преклонилось всякое колено небесных, земных и преисподних,

і щоб кожною мовою для слави Бога Отця було визнано, що Ісус Христос — це Господь.

и всякий язык исповедал, что Господь Иисус Христос в славу Бога Отца.

Тому, мої любі, так як ви завжди були слухняні, не тільки коли я був присутній, але значно більше тепер, коли я відсутній, зі страхом і трепетом звершуйте своє спасіння.

Итак, возлюбленные мои, как вы всегда были послушны, не только в присутствии моем, но гораздо более ныне во время отсутствия моего, со страхом и трепетом совершайте свое спасение,

Адже то Бог за Своєю доброю волею викликає у вас і бажання, і дію.

потому что Бог производит в вас и хотение и действие по [Своему] благоволению.

Усе робіть без нарікань і сумніву,

Всё делайте без ропота и сомнения,

щоб ви, непорочні та чисті, були бездоганними Божими дітьми серед лукавого й розбещеного роду, серед якого ви сяєте, мов світила у світі,

чтобы вам быть неукоризненными и чистыми, чадами Божиими непорочными среди строптивого и развращенного рода, в котором вы сияете, как светила в мире,

дотримуючи слово життя мені для похвали в день Христа, що я недаремно біг, недаремно трудився.

содержа слово жизни, к похвале моей в день Христов, что я не тщетно подвизался и не тщетно трудился.

Та хоч і приношу себе на служіння і в жертву вашої віри, я радію і веселюся разом з усіма вами.

Но если я и соделываюсь жертвою за жертву и служение веры вашей, то радуюсь и сорадуюсь всем вам.

Так само й ви радійте та веселіться разом зі мною.

О сем самом и вы радуйтесь и сорадуйтесь мне.

Маю в Господі Ісусі надію незабаром послати до вас Тимофія, щоб і я заспокоївся духом, довідавшись, що з вами.

Надеюсь же в Господе Иисусе вскоре послать к вам Тимофея, дабы и я, узнав о ваших обстоятельствах, утешился духом.

Оскільки я не маю нікого іншого з такою ж душею, хто би щиріше дбав про вас,

Ибо я не имею никого равно усердного, кто бы столь искренно заботился о вас,

адже всі шукають свого, а не того, що належить Ісусу Христу.

потому что все ищут своего, а не того, что [угодно] Иисусу Христу.

Його ж досвідченість ви знаєте, що він, наче син батькові, послужив мені для Євангелія.

А его верность вам известна, потому что он, как сын отцу, служил мне в благовествовании.

Надіюся послати його, як тільки довідаюся, що буде зі мною.

Итак я надеюсь послать его тотчас же, как скоро узнаю, что будет со мною.

Але переконаний у Господі, що й сам незабаром прийду.

Я уверен в Господе, что и сам скоро приду к вам.

Вважав за потрібне послати до вас Епафродита — мого брата, помічника і співвоїна, а вашого посланця і служителя в моїй потребі.

Впрочем я почел нужным послать к вам Епафродита, брата и сотрудника и сподвижника моего, а вашего посланника и служителя в нужде моей,

Адже він побивався за всіма вами й був дуже стривожений, оскільки ви почули, що він захворів.

потому что он сильно желал видеть всех вас и тяжко скорбел о том, что до вас дошел слух о его болезни.

Бо він захворів і був при смерті, але Бог помилував його, і не тільки його, а й мене, щоб я не мав смутку за смутком.

Ибо он был болен при смерти; но Бог помиловал его, и не его только, но и меня, чтобы не прибавилась мне печаль к печали.

Тому я швидко послав його, аби, побачивши його, ви знову зраділи, та щоб і я не страждав.

Посему я скорее послал его, чтобы вы, увидев его снова, возрадовались, и я был менее печален.

Прийміть же його в Господі з повною радістю і шануйте таких,

Примите же его в Господе со всякою радостью, и таких имейте в уважении,

бо він за справу Христа був близько до смерті, наражаючи своє життя на небезпеку, аби доповнити недостаток вашого служіння для мене.

ибо он за дело Христово был близок к смерти, подвергая опасности жизнь, дабы восполнить недостаток ваших услуг мне.

Примечания:

Синодальный перевод (МП)

15 чадами — детьми.

« 1 глава 3 глава »