Филип’ян 2 глава

Послання св. апостола Павла до филип'ян
Українська Біблія. Турконяк → Перевод Еп. Кассиана

Отже, коли є якась втіха в Христі, коли є якась відрада в любові, коли є якась спільність духа, коли є якесь милосердя і щедрість,

Итак, если есть какое утешение во Христе, если есть какая отрада любви, если есть какое общение духа, если есть какое сострадание и милосердие, —

доповніть мою радість, щоб ви думали те саме, мали ту саму любов, були однодушні й однієї думки.

доведите мою радость до полноты, так чтобы мыслить вам одно и то же, имея одну и ту же любовь, будучи единодушны и единомысленны,

Нічого не робіть наперекір чи з марнославства, але в покорі вважайте одне одного більшим за себе.

ничего не делая из-за соперничества, ни из-за тщеславия, но в смирении почитая друг друга выше себя,

Нехай кожний дбає не про себе, а про інших.

каждый преследуя не собственную выгоду, но и выгоду других.

Плекайте в собі ті самі думки, що й у Христі Ісусі.

Имейте между собой те же мысли, что и во Христе Иисусе,

Він, маючи Божу природу, не вважав посяганням бути рівним Богові,

Который, будучи в образе Божием, не счёл для Себя хищением быть равным Богу,

але понизив Самого Себе, прийнявши образ раба, постав у подобі людини і з вигляду був як людина;

но уничижил Себя, приняв образ раба, быв в подобии человеческом и по виду став как человек.

Він упокорив Себе, був слухняним аж до смерті, і до смерті хресної.

Он смирил Себя, быв послушным до смерти, и смерти крестной.

Тому Бог надзвичайно звеличив Його та дав Йому Ім’я, яке вище всякого іншого імені,

Потому и Бог превознёс Его и даровал Ему Имя, которое выше всякого имени,

аби перед Ім’ям Ісуса поклонилося кожне коліно — і піднебесних, і земних, і підземних;

чтобы во имя Иисуса преклонилось всякое колено небесных и земных и преисподних,

і щоб кожною мовою для слави Бога Отця було визнано, що Ісус Христос — це Господь.

и всякий язык исповедал, что Иисус Христос — Господь, во славу Бога Отца.

Тому, мої любі, так як ви завжди були слухняні, не тільки коли я був присутній, але значно більше тепер, коли я відсутній, зі страхом і трепетом звершуйте своє спасіння.

Итак, возлюбленные мои, раз вы всегда были послушны, то, — не только как в моем присутствии, но гораздо больше теперь в мое отсутствие, — совершайте свое спасение со страхом и трепетом,

Адже то Бог за Своєю доброю волею викликає у вас і бажання, і дію.

ибо это Бог действует в вас, производя и хотение и действие, по Своему благоволению.

Усе робіть без нарікань і сумніву,

Всё делайте без ропота и сомнения,

щоб ви, непорочні та чисті, були бездоганними Божими дітьми серед лукавого й розбещеного роду, серед якого ви сяєте, мов світила у світі,

чтобы быть вам неукоризненными и чистыми, детьми Божиими непорочными, среди рода порочного и развращенного, в котором вы сияете как светила в мире,

дотримуючи слово життя мені для похвали в день Христа, що я недаремно біг, недаремно трудився.

содержа слово жизни мне в похвалу в день Христов, что я не впустую бежал и не впустую потрудился.

Та хоч і приношу себе на служіння і в жертву вашої віри, я радію і веселюся разом з усіма вами.

Но, если я и становлюсь жертвенным возлиянием к жертве и служению вере вашей, то я радуюсь и радуюсь со всеми вами.

Так само й ви радійте та веселіться разом зі мною.

Также и вы радуйтесь и радуйтесь со мной.

Маю в Господі Ісусі надію незабаром послати до вас Тимофія, щоб і я заспокоївся духом, довідавшись, що з вами.

Надеюсь же в Господе Иисусе скоро послать к вам Тимофея, чтобы и мне ободриться, узнав о ваших обстоятельствах.

Оскільки я не маю нікого іншого з такою ж душею, хто би щиріше дбав про вас,

Ибо у меня нет никого подобного ему, кто по-настоящему позаботится о ваших делах.

адже всі шукають свого, а не того, що належить Ісусу Христу.

Ибо все ищут своего, не того, что принадлежит Христу Иисусу.

Його ж досвідченість ви знаєте, що він, наче син батькові, послужив мені для Євангелія.

А как он показал себя, вы знаете, потому что он вместе со мной, как сын с отцом, послужил Евангелию.

Надіюся послати його, як тільки довідаюся, що буде зі мною.

Итак я надеюсь послать его тотчас же, как только мне будет видно, как обстоят мои дела;

Але переконаний у Господі, що й сам незабаром прийду.

но я уверен в Господе, что и сам скоро приду.

Вважав за потрібне послати до вас Епафродита — мого брата, помічника і співвоїна, а вашого посланця і служителя в моїй потребі.

Но я счёл нужным послать к вам Епафродита, брата и сотрудника и сподвижника моего, вашего же посланника и служителя в нужде моей,

Адже він побивався за всіма вами й був дуже стривожений, оскільки ви почули, що він захворів.

так как он стремился ко всем вам и не находил себе покоя, потому что вы услышали о его болезни.

Бо він захворів і був при смерті, але Бог помилував його, і не тільки його, а й мене, щоб я не мав смутку за смутком.

И была ведь болезнь его к смерти; но Бог помиловал его, и не его только, но и меня, чтобы не прибавилась мне печаль к печали.

Тому я швидко послав його, аби, побачивши його, ви знову зраділи, та щоб і я не страждав.

Итак я поспешил послать его, чтобы вы, увидев его снова, возрадовались, и у меня было меньше печали.

Прийміть же його в Господі з повною радістю і шануйте таких,

Примите же его в Господе со всякой радостью и таких, как он, имейте в почете,

бо він за справу Христа був близько до смерті, наражаючи своє життя на небезпеку, аби доповнити недостаток вашого служіння для мене.

потому что он за дело Христово был близок к смерти, подвергая опасности жизнь, чтобы, служа мне, восполнить ваше отсутствие.

« 1 глава 3 глава »