По Иоанну 20 глава

Евангелие по Иоанну
Под редакцией Кулаковых → Пераклад Л. Дзекуць-Малея

 
 

В первый день недели, рано утром, когда еще было темно, пришла к гробнице Мария Магдалина. Камень от входа в гробницу был отвален. Увидев это,
 
У пе́ршы-ж дзе́нь тыдня Марыя Магдаліна прыходзіць раніцай да магілы і бачыць, што ка́мень ад магілы адва́лены.

она побежала, нашла Симона Петра и другого ученика, которого Иисус особенно любил, и сказала им: «Унесли Господа нашего из гробницы, а где положили Его — не знаем!»
 
Дык бяжыць і прыходзіць да Сымона Пятра і другога вучня, якога любіў Ісус, і кажа ім: узялі Го́спада з магілы, і ня ве́даем, дзе́ палажылі Яго.

Петр и тот ученик сразу же вышли из дома и поспешили к гробнице.
 
І выйшаў Пётр і другі вучань і пайшлі к магіле.

Сначала они бежали вместе, но тот ученик, бежавший быстрее, чем Петр, оказался первым у гробницы.
 
Бе́глі-ж абодва разам, і другі вучань баржджэй абагнаў Пятра і прыйшоў да магілы пе́ршы

Нагнувшись, он заглянул в склеп и увидел лежавшие там погребальные пелены, но внутрь он не вошел.
 
і, нахіліўшыся, бачыць ляжучы́ палатніну, але не ўвайшоў.

Тут следом за ним прибежал и Симон Петр. Он вошел в гробницу и увидел там и погребальные пелены,
 
І прыходзіць за ім Сымон Пётр і ўваходзіць у магілу ды бачыць ляжучы́ адну палатніну

и платок, которым повязывают голову покойника.1 Платок был свернут и лежал не вместе с пеленами, а отдельно от них.
 
і хустку, што была на галаве́ Яго, ды ня разам з палатнінай, але асобна скручаную на другім ме́сцы.

Тогда и ученик, прибежавший к гробнице первым, вошел в нее. Он тоже всё увидел и поверил.
 
Тады ўвайшоў і другі вучань, што ране́й прыйшоў да магілы, і ўбачыў і паве́рыў.

(Тогда они еще не понимали, что по Писанию Иисус должен был воскреснуть из мертвых.)
 
Бо яны яшчэ ня ве́далі напісанага, што Ён мусіць уваскрэснуць.

После этого ученики вернулись домой.
 
Дык вучні ізноў пайшлі да сябе́.

А Мария стояла у гробницы и плакала. Обливаясь слезами, она заглянула, наклонившись, в гробницу
 
А Марыя стаяла ля магілы і плакала; і плачучы нагнулася да магілы.

и увидела двух ангелов в белых одеждах. Они сидели там, где прежде лежало тело Иисуса: один — в изголовье, а другой — в ногах.
 
І бачыць двух ангелаў у бе́лым адзе́ньні, се́дзячы адзін угало́вах, другі ўнага́х, дзе́ ляжала це́ла Ісуса.

«Что ты плачешь, женщина?» — спросили они Марию. «Унесли Господа моего, и не знаю, где положили Его», — ответила она.
 
І яны кажуць ёй: жанчына! чаго плачаш? Яна адказвае: забралі Госпада майго, і ня ве́даю, дзе́ палажылі Яго.

Сказав это, она оглянулась и увидела стоявшего позади нее Иисуса. Но она не узнала Его.
 
Сказаўшы гэтае, аглянулася назад і ўбачыла, што стаіць Ісус, але не пазнала, што гэта Ісус.

«Что ты плачешь, женщина? — спросил Иисус. — Кого ищешь?» «Господин, — сказала она, думая, что это садовник, — если это ты унес Его, то скажи, где положил Его, и я заберу Его».
 
І кажа ёй Ісус: жанчына! чаго ты плачаш? каго шукаеш? Яна, думаючы, што гэта садоўнік, кажа яму: Госпадзе! калі ты́ вы́нес Яго, скажы мне́, дзе́ ты палажыў Яго, і я вазьму Яго.

«Мария!» — позвал Иисус. «Раввуни!» — воскликнула она и повернулась к Нему. ( Сказано это было по-еврейски и означало «Учитель».)
 
Ісус кажа ёй: Марыя! Яна, аглянуўшыся, кажа Яму: Раввуні! г. зн. Вучыцель!

«Не удерживай Меня, — остановил ее Иисус, — ведь Я еще не восходил к Отцу. Пойди к братьям Моим и скажи: „Я восхожу к Тому, Кто Отец Мой и Кто ваш Отец тоже, Он Бог Мой и ваш Бог“».
 
Ісус кажа ёй: не дакрана́йся да Мяне́, бо Я яшчэ ня ўзыйшоў да Айца Майго, але йдзі да братоў Маіх і скажы ім: узыходжу да Айца Майго і Айца вашага, і Бога Майго і Бога вашага.

Мария Магдалина поспешила к ученикам и сказала: «Я видела Господа». И она передала им всё то, что сказал Он ей.
 
Марыя Магдаліна ідзе́ й абвяшчае вучням, што бачыла Госпада, і што Ён гэта сказаў ёй.

Вечером того же первого дня недели, когда ученики Его собрались вместе и из страха перед иудейскими властями заперли двери, вдруг пришел Иисус, стал среди них и сказал им: «Мир вам!»
 
І ўве́чары таго-ж пе́ршага дня тыдня, калі дзьве́ры дому, дзе́ зьбіраліся вучні Яго, былі замкнёны ад страху перад Жыда́мі, прыйшоў Ісус і стануў пасярэдзіне і сказаў ім: мір вам!

Сказав это, Он показал им и руки Свои, и бок Свой. Ученики были вне себя от радости, когда увидели Господа.
 
І, сказаўшы гэтае, паказаў ім рукі й бок свой. І ўзрадаваліся вучні, убачыўшы Госпада.

«Мир вам! — повторил [Иисус]. — Как Меня Отец послал, так и Я посылаю вас».
 
Ісус жа сказаў ім ізноў: мір вам! Як паслаў Мяне́ Аце́ц, так і Я пасылаю вас.

Сказав это, дунул Он на них и добавил: «Примите Духа Святого!
 
Сказаўшы гэтае, дыхнуў і кажа ім: прыйміце Духа Сьвятога.

Кому вы простите грехи, тому они простятся, а на ком оставите, на том они и останутся».
 
Каму адпусьціце грахі, таму будуць адпушчаны; на кім пакінеце, на тым астануцца.

Фома же по прозвищу Близнец, тоже один из Двенадцати, не был с ними, когда приходил Иисус.
 
А Хама́, адзін з дванаццацёх, званы Блізьнюк, ня быў тут з імі, калі прыходзіў Ісус.

И он, когда другие ученики говорили ему: «Мы видели Господа», сказал: «Не поверю, пока сам не увижу на руках Его ран от гвоздей и не коснусь их пальцем,2 пока не вложу руку мою в рану у Него на боку».
 
Другія вучні сказалі Яму: мы бачылі Госпада. Але ён сказаў ім: калі ня ўбачу на руках Яго ранаў ад цьвякоў і не́ уткну́ пальца Майго ў раны ад цьвякоў, і не ўлажу рукі маёй у бок Яго, не паве́ру.

Через восемь дней снова были Его ученики вместе. Теперь был с ними и Фома. Вдруг опять пришел к ним Иисус, хотя и была заперта дверь. Стал Он среди них и сказал: «Мир вам!»
 
І цераз восем дзён ізноў былі ў доме вучні Яго і Хама́ з імі. Прыходзе Ісус пры замкнёных дзьвярох, стануў пасярэдзіне і сказаў: мір вам!

А потом Он обратился к Фоме: «Вот руки Мои, прикоснись к ним пальцем твоим.3 Протяни руку свою и вложи ее в рану Мою на боку. Не сомневайся более, но верь!»4
 
Потым кажа да Хамы́: дай сюды палец твой і паглядзі рукі Мае́; дай руку тваю і ўлажы ў бок мой; і ня будзь няве́руючым, але ве́руючым.

«Господь мой и Бог мой!» — воскликнул Фома.
 
Хама́ адказаў Яму і сказаў: Госпадзе мой і Божа мой!

А Иисус сказал ему: «Ты потому поверил, что увидел Меня? Блаженны те, кто поверил, не видев».
 
Ісус кажа яму: ты, Хама́, паве́рыў, бо бачыў Мяне́; шчасьлівыя ня бачыўшыя і паве́рыўшыя.

Много и других знамений, которые не описаны в книге этой, сотворил Иисус перед учениками [Своими].
 
І многа зрабіў Ісус перад вучнямі Сваімі другіх цу́даў, аб якіх не напісана ў гэтай кнізе;

А об этом написано, чтобы поверили вы, что Иисус есть Мессия, Сын Божий, и чтобы, веруя, обрели жизнь во имя Его.
 
а гэтае-ж напісана, каб вы паве́рылі, што Ісус ёсьць Хрыстос, Сын Божы, і, ве́руючы, ме́лі жыцьцё ў імя Яго.

Примечания:

 
Под редакцией Кулаковых
7  [1] — Букв.: который был на голове Его.
25  [2] — Букв.: не вложу палец мой в рану/след от гвоздей.
27  [3] — Букв.: протяни палец твой сюда и посмотри на руки Мои.
27  [4] — Букв.: и не будь неверующим, но верующим.
 
 


2007–2024. Сделано с любовью для любящих и ищущих Бога. Если у вас есть вопросы или пожелания, то пишите нам: bible-man@mail.ru.