По Иоанну 20 глава

Евангелие по Иоанну
Под редакцией Кулаковых → Українська Біблія. Турконяк

В первый день недели, рано утром, когда еще было темно, пришла к гробнице Мария Магдалина. Камень от входа в гробницу был отвален. Увидев это,

Першого ж дня тижня Марія Магдалина прийшла вдосвіта, як ще було темно, до гробниці й побачила, що камінь від гробниці відвалений.

она побежала, нашла Симона Петра и другого ученика, которого Иисус особенно любил, и сказала им: «Унесли Господа нашего из гробницы, а где положили Его — не знаем!»

Тож вона побігла й прибула до Симона-Петра та до другого учня, якого Ісус любив, і каже їм: Забрали Господа з гробниці й невідомо, де Його поклали!

Петр и тот ученик сразу же вышли из дома и поспешили к гробнице.

Тоді вийшов Петро з іншим учнем, і вони пішли до гробниці.

Сначала они бежали вместе, но тот ученик, бежавший быстрее, чем Петр, оказался первым у гробницы.

Бігли обидва разом, та інший учень побіг швидше за Петра й прибув першим до гробниці.

Нагнувшись, он заглянул в склеп и увидел лежавшие там погребальные пелены, но внутрь он не вошел.

Нахилившись, побачив, що лежить полотно, однак він не ввійшов.

Тут следом за ним прибежал и Симон Петр. Он вошел в гробницу и увидел там и погребальные пелены,

Тут прибув слідом за ним і Симон-Петро; він увійшов до гробниці й побачив, що лежить полотно

и платок, которым повязывают голову покойника.1 Платок был свернут и лежал не вместе с пеленами, а отдельно от них.

та хустка, яка була на Його голові; вона лежала не з полотном, але згорнена окремо, в іншому місці.

Тогда и ученик, прибежавший к гробнице первым, вошел в нее. Он тоже всё увидел и поверил.

Тоді ж увійшов й інший учень, який прибіг першим до гробниці, — і побачив, і повірив.

(Тогда они еще не понимали, что по Писанию Иисус должен был воскреснуть из мертвых.)

Оскільки вони ще не знали Писання, що Він мав воскреснути з мертвих.

После этого ученики вернулись домой.

Отже, учні повернулися знову до себе.

А Мария стояла у гробницы и плакала. Обливаясь слезами, она заглянула, наклонившись, в гробницу

А Марія стояла надворі біля гробниці й плакала. Плачучи, нахилилася до гробниці

и увидела двух ангелов в белых одеждах. Они сидели там, где прежде лежало тело Иисуса: один — в изголовье, а другой — в ногах.

й побачила двох ангелів, які сиділи в білому: один у головах, а один у ногах, де лежало тіло Ісуса.

«Что ты плачешь, женщина?» — спросили они Марию. «Унесли Господа моего, и не знаю, где положили Его», — ответила она.

Вони сказали їй: Жінко, чому ти плачеш? Відповідає їм: Тому що взяли мого Господа і не знаю, де поклали Його!

Сказав это, она оглянулась и увидела стоявшего позади нее Иисуса. Но она не узнала Его.

Сказавши це, вона обернулася назад і побачила Ісуса, Який стояв, та не впізнала, що то Ісус.

«Что ты плачешь, женщина? — спросил Иисус. — Кого ищешь?» «Господин, — сказала она, думая, что это садовник, — если это ты унес Его, то скажи, где положил Его, и я заберу Его».

Каже їй Ісус: Жінко, чого ти плачеш? Кого шукаєш? Вона, думаючи, що це садівник, каже Йому: Пане, якщо Ти Його взяв, то скажи мені, де Ти Його поклав; я заберу Його!

«Мария!» — позвал Иисус. «Раввуни!» — воскликнула она и повернулась к Нему. ( Сказано это было по-еврейски и означало «Учитель».)

Каже їй Ісус: Маріє! Обернувшись, вона каже Йому єврейською мовою: Раввуні! — тобто: Учителю!

«Не удерживай Меня, — остановил ее Иисус, — ведь Я еще не восходил к Отцу. Пойди к братьям Моим и скажи: „Я восхожу к Тому, Кто Отец Мой и Кто ваш Отец тоже, Он Бог Мой и ваш Бог“».

Каже їй Ісус: Не доторкайся до Мене, бо Я ще не зійшов до [Мого] Отця. Іди до Моїх братів і скажи їм, що Я іду до Мого Отця і вашого Отця, до Мого Бога і вашого Бога!

Мария Магдалина поспешила к ученикам и сказала: «Я видела Господа». И она передала им всё то, что сказал Он ей.

Приходить Марія Магдалина і звіщає учням, що бачила Господа і що Він сказав їй це.

Вечером того же первого дня недели, когда ученики Его собрались вместе и из страха перед иудейскими властями заперли двери, вдруг пришел Иисус, стал среди них и сказал им: «Мир вам!»

Того ж першого дня тижня, пізньої пори, коли двері, де зібралися [Його] учні, були замкнені зі страху перед юдеями, прийшов Ісус, став посередині й каже їм: Мир вам!

Сказав это, Он показал им и руки Свои, и бок Свой. Ученики были вне себя от радости, когда увидели Господа.

Промовивши це, показав їм руки та бік. Побачивши Господа, учні зраділи.

«Мир вам! — повторил [Иисус]. — Как Меня Отец послал, так и Я посылаю вас».

Тоді Ісус знову сказав їм: Мир вам! Як послав Мене Отець, — і Я посилаю вас!

Сказав это, дунул Он на них и добавил: «Примите Духа Святого!

Промовивши це, Він дихнув і каже їм: Прийміть Святого Духа!

Кому вы простите грехи, тому они простятся, а на ком оставите, на том они и останутся».

Кому простите гріхи, — будуть прощені їм; кому затримаєте, — будуть затримані.

Фома же по прозвищу Близнец, тоже один из Двенадцати, не был с ними, когда приходил Иисус.

Хома, один із дванадцятьох, званий Близнюком, не був з ними, коли прийшов Ісус.

И он, когда другие ученики говорили ему: «Мы видели Господа», сказал: «Не поверю, пока сам не увижу на руках Его ран от гвоздей и не коснусь их пальцем,2 пока не вложу руку мою в рану у Него на боку».

Тож інші учні розповідали йому: Ми бачили Господа! Та він сказав їм: Поки не побачу на Його руках ран від цвяхів і не вкладу мого пальця в рани від цвяхів, не вкладу своєї руки в Його бік, — не повірю!

Через восемь дней снова были Его ученики вместе. Теперь был с ними и Фома. Вдруг опять пришел к ним Иисус, хотя и была заперта дверь. Стал Он среди них и сказал: «Мир вам!»

Через вісім днів знову були всередині будинку Його учні, і Хома з ними. Прийшов Ісус крізь замкнені двері та став посередині й сказав: Мир вам!

А потом Он обратился к Фоме: «Вот руки Мои, прикоснись к ним пальцем твоим.3 Протяни руку свою и вложи ее в рану Мою на боку. Не сомневайся более, но верь!»4

Потім каже Хомі: Поклади сюди свій палець, поглянь на Мої руки, простягни свою руку і доторкнися до Мого боку, — і не будь невіруючий, але віруючий!

«Господь мой и Бог мой!» — воскликнул Фома.

У відповідь Хома сказав Йому: Господь мій і Бог мій!

А Иисус сказал ему: «Ты потому поверил, что увидел Меня? Блаженны те, кто поверил, не видев».

Каже йому Ісус: Тому що ти побачив Мене, ти повірив? Блаженні ті, які не бачили, а повірили!

Много и других знамений, которые не описаны в книге этой, сотворил Иисус перед учениками [Своими].

Багато інших чудес зробив Ісус перед Своїми учнями, які не записані в цій книзі.

А об этом написано, чтобы поверили вы, что Иисус есть Мессия, Сын Божий, и чтобы, веруя, обрели жизнь во имя Его.

А це було написане, щоб ви повірили, що Ісус є Христос, Син Божий, і щоб вірячи, життя мали ви в Його Ім’я.

Примечания:

Под редакцией Кулаковых

7 [1] — Букв.: который был на голове Его.

25 [2] — Букв.: не вложу палец мой в рану/след от гвоздей.

27 [3] — Букв.: протяни палец твой сюда и посмотри на руки Мои.

27 [4] — Букв.: и не будь неверующим, но верующим.

« 19 глава 21 глава »