По Иоанну 20 глава

Евангелие по Иоанну
Под редакцией Кулаковых → Пераклад Чарняўскага 2017

 
 

В первый день недели, рано утром, когда еще было темно, пришла к гробнице Мария Магдалина. Камень от входа в гробницу был отвален. Увидев это,
 
А ў першы дзень тыдня на досвітку, калі было яшчэ цёмна, прыйшла да магілы Марыя Магдалена і ўбачыла, што камень адвалены ад магілы.

она побежала, нашла Симона Петра и другого ученика, которого Иисус особенно любил, и сказала им: «Унесли Господа нашего из гробницы, а где положили Его — не знаем!»
 
Дык пабегла і прыйшла да Сімона Пётры і другога вучня, якога любіў Ісус, і кажа ім: «Узялі Госпада з магілы, і не ведаем, дзе Яго паклалі!»

Петр и тот ученик сразу же вышли из дома и поспешили к гробнице.
 
Дык выйшлі тады Пётра і той другі вучань ды прайшлі да магілы.

Сначала они бежали вместе, но тот ученик, бежавший быстрее, чем Петр, оказался первым у гробницы.
 
І беглі яны абодва разам, але той другі вучань апярэдзіў Пётру і першы дабег да магілы,

Нагнувшись, он заглянул в склеп и увидел лежавшие там погребальные пелены, но внутрь он не вошел.
 
і, нахіліўшыся, убачыў пакладзеныя пялёны, аднак не ўвайшоў.

Тут следом за ним прибежал и Симон Петр. Он вошел в гробницу и увидел там и погребальные пелены,
 
Прыйшоў затым следам і Сімон Пётра, і ўвайшоў у магілу, і ўбачыў пакладзеныя пялёны

и платок, которым повязывают голову покойника.1 Платок был свернут и лежал не вместе с пеленами, а отдельно от них.
 
і хусту, якая была на Яго галаве, і ляжала не разам з пялёнамі, але асобна скручаная на адным месцы.

Тогда и ученик, прибежавший к гробнице первым, вошел в нее. Он тоже всё увидел и поверил.
 
Тады ўвайшоў туды і той вучань, які першы прыйшоў да магілы, і ўбачыў, і паверыў.

(Тогда они еще не понимали, что по Писанию Иисус должен был воскреснуть из мертвых.)
 
Бо яны яшчэ не ведалі Пісання, што трэба было, каб Ён уваскрос з мёртвых.

После этого ученики вернулись домой.
 
Тады вучні зноў вярнуліся да сябе.

А Мария стояла у гробницы и плакала. Обливаясь слезами, она заглянула, наклонившись, в гробницу
 
А Марыя стаяла звонку ад магілы, плачучы. Калі ж яна галасіла, то нахілілася да магілы

и увидела двух ангелов в белых одеждах. Они сидели там, где прежде лежало тело Иисуса: один — в изголовье, а другой — в ногах.
 
і ўбачыла двух анёлаў у белым, што сядзелі, аднаго ля галавы, а другога ля ног, дзе было пакладзена цела Ісуса.

«Что ты плачешь, женщина?» — спросили они Марию. «Унесли Господа моего, и не знаю, где положили Его», — ответила она.
 
І кажуць яны ёй: «Жанчына, чаго плачаш?» Кажа ім: «Узялі Госпада майго, і не ведаю, дзе паклалі Яго»

Сказав это, она оглянулась и увидела стоявшего позади нее Иисуса. Но она не узнала Его.
 
Як сказала гэта, аглянулася назад і ўбачыла, што стаіць Ісус, а не ведала, што гэта Ісус.

«Что ты плачешь, женщина? — спросил Иисус. — Кого ищешь?» «Господин, — сказала она, думая, что это садовник, — если это ты унес Его, то скажи, где положил Его, и я заберу Его».
 
Кажа ёй Ісус: «Жанчына, чаму плачаш? Каго шукаеш?» А яна, думаючы, што гэта садоўнік, кажа Яму: «Гаспадару, калі ты Яго ўзяў, скажы мне, дзе ты паклаў Яго, і я вазьму Яго».

«Мария!» — позвал Иисус. «Раввуни!» — воскликнула она и повернулась к Нему. ( Сказано это было по-еврейски и означало «Учитель».)
 
Кажа ёй Ісус: «Марыя!» А яна, павярнуўшыся, кажа Яму: «Рабоні!», што значыць «Настаўнік».

«Не удерживай Меня, — остановил ее Иисус, — ведь Я еще не восходил к Отцу. Пойди к братьям Моим и скажи: „Я восхожу к Тому, Кто Отец Мой и Кто ваш Отец тоже, Он Бог Мой и ваш Бог“».
 
Кажа ёй Ісус: «Не дакранайся да Мяне, бо Я яшчэ не ўзышоў да Айца Майго, але ідзі да братоў Маіх і скажы ім: узыходжу да Айца Майго і Айца вашага і Бога Майго і Бога вашага».

Мария Магдалина поспешила к ученикам и сказала: «Я видела Господа». И она передала им всё то, что сказал Он ей.
 
Дык пайшла Марыя Магдалена, каб абвясціць вучням: «Я бачыла Госпада!» і што Ён ёй гэта сказаў.

Вечером того же первого дня недели, когда ученики Его собрались вместе и из страха перед иудейскими властями заперли двери, вдруг пришел Иисус, стал среди них и сказал им: «Мир вам!»
 
Калі ж настаў вечар таго першага дня тыдня і там, дзе былі вучні сабраныя, дзверы былі замкнёныя дзеля страху перад юдэямі, прыйшоў Ісус, і стаў пасярэдзіне, і кажа ім: «Супакой вам!»

Сказав это, Он показал им и руки Свои, и бок Свой. Ученики были вне себя от радости, когда увидели Господа.
 
І, калі гэта сказаў, паказаў ім рукі і бок Свой. Узрадаваліся тады вучні, убачыўшы Госпада.

«Мир вам! — повторил [Иисус]. — Как Меня Отец послал, так и Я посылаю вас».
 
Тады Ісус сказаў ім зноў: «Супакой вам! Як Мяне паслаў Айцец, так і Я пасылаю вас».

Сказав это, дунул Он на них и добавил: «Примите Духа Святого!
 
І, калі гэта сказаў, дыхнуў на іх і кажа ім: «Вазьміце Духа Святога.

Кому вы простите грехи, тому они простятся, а на ком оставите, на том они и останутся».
 
Каму б ні даравалі вы грахі, тым яны дараваны; каму б ні затрымалі, [на тым] яны затрымаліся».

Фома же по прозвищу Близнец, тоже один из Двенадцати, не был с ними, когда приходил Иисус.
 
А Тамаш, адзін з дванаццаці, званы Блізнюк, не быў разам з імі, калі прыйшоў Ісус.

И он, когда другие ученики говорили ему: «Мы видели Господа», сказал: «Не поверю, пока сам не увижу на руках Его ран от гвоздей и не коснусь их пальцем,2 пока не вложу руку мою в рану у Него на боку».
 
Казалі яму іншыя вучні: «Мы бачылі Госпада». А ён сказаў ім: «Калі не ўбачу ран ад цвікоў на руках Яго, і не ўкладу пальца майго ў раны ад цвікоў, і не ўкладу сваёй рукі ў бок Яго, не ўверу».

Через восемь дней снова были Его ученики вместе. Теперь был с ними и Фома. Вдруг опять пришел к ним Иисус, хотя и была заперта дверь. Стал Он среди них и сказал: «Мир вам!»
 
І па васьмі днях зноў сабраліся вучні ў доме, і Тамаш з імі. Прыйшоў Ісус, калі дзверы былі замкнёны, і стаў пасярод іх, і сказаў: «Супакой вам».

А потом Он обратился к Фоме: «Вот руки Мои, прикоснись к ним пальцем твоим.3 Протяни руку свою и вложи ее в рану Мою на боку. Не сомневайся более, но верь!»4
 
Потым сказаў Тамашу: «Укладзі палец твой сюды і паглядзі на рукі Мае, выцягні руку сваю і ўкладзі ў бок Мой, ды не будзь бязверным, але верным».

«Господь мой и Бог мой!» — воскликнул Фома.
 
Адказаў Тамаш і сказаў Яму: «Госпад мой і Бог мой!»

А Иисус сказал ему: «Ты потому поверил, что увидел Меня? Блаженны те, кто поверил, не видев».
 
Кажа яму Ісус: «Тамаш, ты паверыў, бо Мяне ўбачыў. Шчасныя тыя, што не бачылі Мяне, а ўверылі».

Много и других знамений, которые не описаны в книге этой, сотворил Иисус перед учениками [Своими].
 
Многа яшчэ іншых знакаў учыніў Ісус у прысутнасці вучняў Сваіх, якія не запісаны ў гэтай кнізе;

А об этом написано, чтобы поверили вы, что Иисус есть Мессия, Сын Божий, и чтобы, веруя, обрели жизнь во имя Его.
 
гэтыя ж запісаны, каб вы верылі, што Ісус ёсць Хрыстос, Сын Божы, ды каб, верачы, мелі жыццё ў імя Яго.

Примечания:

 
Под редакцией Кулаковых
7  [1] — Букв.: который был на голове Его.
25  [2] — Букв.: не вложу палец мой в рану/след от гвоздей.
27  [3] — Букв.: протяни палец твой сюда и посмотри на руки Мои.
27  [4] — Букв.: и не будь неверующим, но верующим.
 
 


2007–2024. Сделано с любовью для любящих и ищущих Бога. Если у вас есть вопросы или пожелания, то пишите нам: bible-man@mail.ru.