По Иоанну 20 глава

Евангелие по Иоанну
Под редакцией Кулаковых → Пераклад Яна Станкевіча

 
 

В первый день недели, рано утром, когда еще было темно, пришла к гробнице Мария Магдалина. Камень от входа в гробницу был отвален. Увидев это,
 
Першага ж дня тыдня Марыя Магдалена прыходзе да гробу рана нараніцы, як яшчэ было цемна, і бача — камень адкочаны ад гробу.

она побежала, нашла Симона Петра и другого ученика, которого Иисус особенно любил, и сказала им: «Унесли Господа нашего из гробницы, а где положили Его — не знаем!»
 
Дык бяжыць і прыходзе да Сымона Пётры а да другога вучаніка, каторага любіў Ісус, і кажа ім: «Узялі Спадара з гробу, і ня ведаем, ідзе паклалі».

Петр и тот ученик сразу же вышли из дома и поспешили к гробнице.
 
Тады вышаў Пётра а другі вучанік і прышлі да гробу.

Сначала они бежали вместе, но тот ученик, бежавший быстрее, чем Петр, оказался первым у гробницы.
 
І абодва беглі разам, але другі вучанік бег баржджэй за Пётру, і прышоў да гробу першы.

Нагнувшись, он заглянул в склеп и увидел лежавшие там погребальные пелены, но внутрь он не вошел.
 
І, нахінуўшыся, абачыў палотны лежачыя; але ня ўвыйшоў.

Тут следом за ним прибежал и Симон Петр. Он вошел в гробницу и увидел там и погребальные пелены,
 
Тады прыходзе Сымон Пётра, ідучы за ім, і ўвыйшоў у гроб, і бача палотны лежачыя.

и платок, которым повязывают голову покойника.1 Платок был свернут и лежал не вместе с пеленами, а отдельно от них.
 
А хустку, што была на галаве Ягонай, не з палотнамі лежачую, але складзеную асобна.

Тогда и ученик, прибежавший к гробнице первым, вошел в нее. Он тоже всё увидел и поверил.
 
Тады ўвыйшоў і другі, што ўперад прышоў да гробу, і абачыў, і ўверыў.

(Тогда они еще не понимали, что по Писанию Иисус должен был воскреснуть из мертвых.)
 
Бо яны яшчэ ня зналі Пісьма, што Яму належыла ўскрэсьці зь мертвых.

После этого ученики вернулись домой.
 
Дык вучанікі пайшлі ізноў двору.

А Мария стояла у гробницы и плакала. Обливаясь слезами, она заглянула, наклонившись, в гробницу
 
Але Марыя стаяла знадворку ля гробу, плачучы. І як плакала, нахінулася да гробу.

и увидела двух ангелов в белых одеждах. Они сидели там, где прежде лежало тело Иисуса: один — в изголовье, а другой — в ногах.
 
І бача двух ангілаў, у белі седзячых, адзін ля ўзгалоўя, а другі ля ног, ідзе ляжала цела Ісусава.

«Что ты плачешь, женщина?» — спросили они Марию. «Унесли Господа моего, и не знаю, где положили Его», — ответила она.
 
І яны кажуць ёй: «Жонка, чаго ты плачаш?» Кажа ім: «Бо ўзялі Спадара майго, і ня ведаю, ідзе паклалі Яго».

Сказав это, она оглянулась и увидела стоявшего позади нее Иисуса. Но она не узнала Его.
 
Сказаўшы гэта, яна абярнулася назад і бача, што стаіць Ісус, але ня ведала, што гэта быў Ісус.

«Что ты плачешь, женщина? — спросил Иисус. — Кого ищешь?» «Господин, — сказала она, думая, что это садовник, — если это ты унес Его, то скажи, где положил Его, и я заберу Его».
 
Ісус кажа ёй: «Жонка, чаго ты плачаш? каго шукаеш?» Думаючы, што гэта гараднічы, кажа Яму: «Спадару, калі ты вынес Яго адгэтуль, скажы імне, ідзе паклаў Яго, і я вазьму Яго».

«Мария!» — позвал Иисус. «Раввуни!» — воскликнула она и повернулась к Нему. ( Сказано это было по-еврейски и означало «Учитель».)
 
Кажа ёй Ісус: «Марыя!» Абярнуўшыся, яна кажа пагэбрэйску: «Рабуні!», што знача: «Вучыцелю!

«Не удерживай Меня, — остановил ее Иисус, — ведь Я еще не восходил к Отцу. Пойди к братьям Моим и скажи: „Я восхожу к Тому, Кто Отец Мой и Кто ваш Отец тоже, Он Бог Мой и ваш Бог“».
 
Ісус кажа ёй: «Не дакранайся да Мяне, бо Я яшчэ ня ўзьнёсься да Айца Свайго; але йдзі да братоў Маіх і скажы ім: узыходжу да Айца Свайго і да Айца вашага, і да Бога Свайго і да Бога вашага».

Мария Магдалина поспешила к ученикам и сказала: «Я видела Господа». И она передала им всё то, что сказал Он ей.
 
Прыходзе Марыя Магдалена, наказуючы вучанікам, што бачыла Спадара, і Ён гэта сказаў ёй.

Вечером того же первого дня недели, когда ученики Его собрались вместе и из страха перед иудейскими властями заперли двери, вдруг пришел Иисус, стал среди них и сказал им: «Мир вам!»
 
Увечары таго дня, што быў першым днём тыдня, із страху перад Юдэямі, дзьверы былі замкнёныя, ідзе былі вучанікі, прышоў Ісус, і стаў пасярэдзіне, і кажа ім: «Супакой вам!»

Сказав это, Он показал им и руки Свои, и бок Свой. Ученики были вне себя от радости, когда увидели Господа.
 
І, сказаўшы гэта, Ён паказаў ім рукі а бок. І ўсьцешыліся вучанікі, абачыўшы Спадара.

«Мир вам! — повторил [Иисус]. — Как Меня Отец послал, так и Я посылаю вас».
 
Тады сказаў ім узноў: «Супакой вам! як Мяне паслаў Айцец, і Я пасылаю вас».

Сказав это, дунул Он на них и добавил: «Примите Духа Святого!
 
І сказаўшы гэта, дыхнуў на іх, і кажа ім: «Прыйміце Духа Сьвятога.

Кому вы простите грехи, тому они простятся, а на ком оставите, на том они и останутся».
 
Каму даруеце грахі, дараваныя ім; каму задзяржыце, задзяржаныя».

Фома же по прозвищу Близнец, тоже один из Двенадцати, не был с ними, когда приходил Иисус.
 
Хама ж, адзін із двананцацёх, званы Блізьнюк, ня быў зь імі, як прыходзіў Ісус.

И он, когда другие ученики говорили ему: «Мы видели Господа», сказал: «Не поверю, пока сам не увижу на руках Его ран от гвоздей и не коснусь их пальцем,2 пока не вложу руку мою в рану у Него на боку».
 
Казалі яму іншыя вучанікі: «Мы бачылі Спадара». Ён жа сказаў ім: «Калі не абачу на руках Ягоных знаку ад гваздоў, і не ўкладу палца свайго ў раны ад гваздоў, і не ўкладу рукі свае ў бок Ягоны, не паверу».

Через восемь дней снова были Его ученики вместе. Теперь был с ними и Фома. Вдруг опять пришел к ним Иисус, хотя и была заперта дверь. Стал Он среди них и сказал: «Мир вам!»
 
І за восьмі дзён ізноў былі вучанікі ў доме, і Хама зь імі. Прыходзе Ісус, як дзьверы былі замкнёныя; і стаў пасярэдзіне, і сказаў: «Супакой вам!»

А потом Он обратился к Фоме: «Вот руки Мои, прикоснись к ним пальцем твоим.3 Протяни руку свою и вложи ее в рану Мою на боку. Не сомневайся более, но верь!»4
 
Адлі кажа Хаме: «Выцягні палец свой сюды, і глянь на рукі Мае, і выцягні руку сваю, і ўкладзі ў бок Мой; і ня будзь нявернікам, але вернікам».

«Господь мой и Бог мой!» — воскликнул Фома.
 
Адказаў Хама і сказаў Яму: «Спадар мой і Бог мой!»

А Иисус сказал ему: «Ты потому поверил, что увидел Меня? Блаженны те, кто поверил, не видев».
 
Кажа яму Ісус: «Ты ўверыў, бо абачыў Мяне; дабраславёныя, што ня бачылі і ўверылі».

Много и других знамений, которые не описаны в книге этой, сотворил Иисус перед учениками [Своими].
 
Шмат іншых знакоў учыніў таксама Ісус перад вучанікамі Сваімі, каторыя не запісаныя ў кнізе гэтай.

А об этом написано, чтобы поверили вы, что Иисус есть Мессия, Сын Божий, и чтобы, веруя, обрели жизнь во имя Его.
 
Але гэтыя запісаныя, каб вы верылі, што Ісус ё Хрыстос, сын Божы, і каб, верачы, мелі жыцьцё ў імя Ягонае.

Примечания:

 
Под редакцией Кулаковых
7  [1] — Букв.: который был на голове Его.
25  [2] — Букв.: не вложу палец мой в рану/след от гвоздей.
27  [3] — Букв.: протяни палец твой сюда и посмотри на руки Мои.
27  [4] — Букв.: и не будь неверующим, но верующим.
 
 


2007–2024. Сделано с любовью для любящих и ищущих Бога. Если у вас есть вопросы или пожелания, то пишите нам: bible-man@mail.ru.