По Иоанну 4 глава

Евангелие по Иоанну
Под редакцией Кулаковых → Українська Біблія. Турконяк

[1-2] К тому времени до фарисеев дошел слух, что у Иисуса больше учеников и большее число людей крестит Он, чем Иоанн (крестил, правда, не Сам Иисус, а ученики его). Узнав об этой молве,1

Як тільки Ісус дізнався, що фарисеї почули, що Він збирає та хрестить більше учнів, ніж Іван, —

хоч Сам Ісус не хрестив, а лише Його учні, —

Иисус покинул Иудею и вновь отправился в Галилею.

то Він залишив Юдею і знову пішов до Галилеї.

Путь Его лежал через Самарию,

Потрібно Йому було перейти через Самарію.

и случилось Ему дойти до самаритянского города Сихарь, что рядом с тем известным полем, которое Иаков2 выделил сыну своему Иосифу.

Він приходить до самарійського міста, що називається Сихар, поблизу поля, яке Яків дав своєму синові Йосифові.

Был там колодец3 Иакова. Уставший от дороги, Иисус присел около него. Дело было в полдень.

Була там криниця Якова. Ісус, втомившись з дороги, сів отак біля криниці. Було десь близько шостої години [1].

Пришла туда за водой какая-то женщина самарянская. Иисус попросил ее: «Дай Мне напиться!»

Приходить жінка із Самарії по воду. Каже їй Ісус: Дай Мені напитися!

(Учеников Его не было тогда: они ушли в город купить еды.)

Учні ж Його пішли в місто, щоб купити їжі.

«Как?! Ты, иудей, просишь у меня, самаритянки, пить?» — удивилась женщина (иудеи ведь не имели дел с самаритянами).4

Тоді жінка-самарійка промовила до Нього: Як Ти, будучи юдеєм, просиш пити у мене, коли я — жінка-самарійка? Адже юдеї не спілкуються із самарійцями!

«Если бы знала ты, что Бог дарует, если бы знала, Кто просит у тебя напиться, — ты и сама попросила бы Его, и Он дал бы тебе живой воды», — ответил Иисус.

Ісус у відповідь сказав їй: Коли б ти знала Божий дар і Хто Той, що говорить тобі: Дай мені напитися! — ти просила б у Нього, і Він дав би тобі живої води.

«Тебе, Господин, и зачерпнуть-то нечем, — промолвила [женщина], — а колодец так глубок — откуда же взять Тебе „живую воду“5?

Каже йому жінка: Пане, Ти не маєш відра, а криниця глибока, звідки маєш живу воду?

Разве больше Ты отца нашего Иакова, давшего нам этот колодец, из которого и сам он пил, и его сыновья, и скот свой они поили? »

Хіба Ти більший за нашого батька Якова, який дав нам криницю: і сам з неї пив, і сини його, і худоба його?

Иисус сказал на это: «Кто эту пьет воду, тот снова захочет пить.

У відповідь Ісус сказав їй: Кожний, хто п’є цю воду, буде спраглий знову,

Но кто выпьет воды, которую Я дам ему, забудет тот, что такое жажда.6 Вода, которую дам Я, станет тем неиссякающим ключом, который будет бить в нем на всем пути его к вечной жизни».7

а хто питиме воду, яку Я йому дам, не матиме спраги повік, бо вода, яку Я йому дам, стане в ньому джерелом води, що тече в життя вічне.

«Так дай же мне, Господин, — попросила женщина, — воды Твоей, чтобы не хотелось уже мне больше пить и не нужно было ходить сюда за водой».

Каже Йому жінка: Пане, дай мені цієї води, щоб я не мала спраги й не приходила сюди черпати!

«Ступай, позови своего мужа, — ответил Иисус, — и вместе с ним приходи сюда».

Говорить їй [Ісус]: Іди, поклич свого чоловіка і приходь сюди.

«Нет у меня мужа», — сказала она Ему. «Правильно говоришь ты, — заметил Иисус, — нет у тебя мужа.

У відповідь жінка сказала Йому: Не маю я чоловіка. Каже їй Ісус: Добре ти сказала, що не маєш чоловіка,

Было у тебя уже пять мужей, а тот, с кем теперь ты живешь, не муж тебе; ты правду сказала».

бо п’ятьох чоловіків ти мала, і той, якого нині маєш, не є твоїм чоловіком. Це ти правду сказала.

«Я вижу, Господин, что Ты пророк! — удивилась женщина. —

Каже жінка Йому: Пане, я бачу, що Ти — Пророк.

Объясни тогда, почему наши предки на этой горе совершали свои богослужения,8 а вы, иудеи, говорите, что место, где следует это делать, — в Иерусалиме?»

Наші предки поклонялися на цій горі [2] , а ви кажете, що в Єрусалимі те місце, де потрібно поклонятися.

Иисус ответил: «Верь мне, женщина: недалеко уже время,9 когда вы будете поклоняться Отцу не на этой горе и не в Иерусалиме.

Ісус промовив до неї: Жінко, вір Мені, що надходить час, коли ні на цій горі, ні в Єрусалимі не будете поклонятися Отцеві.

Вы ведь, самаритяне, и не знаете, чему поклоняетесь, а мы знаем, недаром от иудеев — спасение.

Ви поклоняєтеся Тому, Кого не знаєте; ми ж поклоняємося Тому, Кого знаємо, бо спасіння від юдеїв.

Близко время, и даже наступило уже оно, когда истинно почитающие Отца будут в духе и истине поклоняться Ему — такого Он ждет поклонения.10

Але надходить час, — і вже тепер він є, — коли правдиві поклонники будуть поклонятися Отцеві в Дусі та істині, бо Отець шукає Собі таких поклонників.

Бог — это дух, и те, кто хочет поклоняться Ему, должны поклоняться в духе и истине».

Бог є Дух, і хто Йому поклоняється, повинен поклонятися у Дусі та істині.

«Я знаю, — отозвалась женщина, — что придет Мессия, то есть Христос.11 Вот Он и объяснит нам всё, когда придет».

Відказує Йому жінка: Знаю, що прийде Месія, Який називається Христос [3]; коли Він прийде, то сповістить нам усе!

Тогда Иисус сказал: «ЭТО Я,12 Я, говорящий теперь с тобой».

Каже їй Ісус: Це Я — Той, Хто говорить з тобою!

В это время вернулись как раз ученики Его. Удивились они, увидев, что разговаривает Иисус с женщиной, но никто не решился спросить, почему Он заговорил с ней и о чем.

І тоді надійшли Його учні й дивувалися, що Він розмовляв із жінкою. Однак ніхто з них не спитав: Чого хочеш? — або: Чому розмовляєш з нею?

Женщина та оставила свой кувшин и ушла в город; и стала она там говорить людям:

А жінка залишила своє відро, пішла до міста й каже людям:

«Пойдите, посмотрите на Человека, Который рассказал мне про всё, что я делала прежде. Уж не Христос ли Он?»

Ходіть і подивіться на Чоловіка, Який мені сказав усе, що я зробила! Чи часом Він не Христос?

Люди вышли из города и направились к Нему.

Вони вийшли з міста й пішли до Нього.

Ученики тем временем просили Его: «Равви, поешь что-нибудь! »

Тим часом учні просили Його, кажучи: Равві, їж!

Но Он сказал им: «У Меня есть пища, о какой не знаете вы».

Та Він сказав їм: Я маю їсти поживу, якої ви не знаєте.

В недоумении спрашивали они друг друга: «Не приносил ли кто поесть Ему?»

Тоді учні почали перемовлятися між собою: Чи не приніс хто Йому їсти?

Иисус же продолжал: «Исполнить волю Пославшего Меня и дело Его завершить13 — вот пища Моя.

Каже їм Ісус: Моя пожива — чинити волю Того, Хто послав Мене, та довершити Його справу.

Не говорите ли вы: „Пройдет четыре месяца, и наступит жатва“? Но оглянитесь, говорю вам, посмотрите на нивы: побелели они, созрели для жатвы.

Чи не кажете ви, що за чотири місяці настануть жнива? А я кажу вам: Підійміть ваші очі й погляньте на ниви, які вже дозріли для жнив.

Так что получает уже жнец награду свою, собирая урожай для вечной жизни, и могут радоваться вместе и сеятель, и жнец.

Хто жне, той одержує нагороду і збирає врожай для вічного життя, щоб разом раділи ті, хто сіє і хто жне.

Справедлива пословица: „Один сеет, а другой жнет“.

Адже тут справджується приказка: Один сіє, а інший жне.

Я послал вас жать то, над чем не вы трудились, а другие, они трудились, но суждено вам разделить с ними плоды трудов их».

Я послав вас жати там, де ви не трудилися; інші трудилися, а ви пожинаєте їхню працю!

А та самаритянка продолжала свидетельствовать повсюду: «Он рассказал мне всё, что я делала прежде ». И многие жители города того уверовали в Него,

Багато самарійців з того міста повірило в Нього через слова, які засвідчила жінка: Він сказав мені все, що я зробила.

поэтому, когда самаритяне пришли к Иисусу, они попросили Его побыть с ними. Он оставался у них два дня,

Ось чому, коли прийшли до Нього самарійці, то просили Його, щоби побув у них. І Він пробув там два дні.

и тогда еще больше людей уверовало в Иисуса, после того, как сами они услышали Его.

Значно більше повірило через Його слово.

Они говорили той женщине: «Не с твоих уже слов веруем, но потому, что сами слышали Его. Теперь мы знаем: Он воистину Спаситель мира».

Жінці ж казали: Вже не через твоє свідчення віримо, а тому, що самі чули та знаємо, що Він — справжній Спаситель світу, [Христос].

Через два дня Иисус ушел оттуда в Галилею

А через два дні Він вийшов звідти [і пішов] до Галилеї,

(Он ведь Сам говорил ученикам Своим, что не признают пророка в отечестве его).

бо Сам Ісус засвідчив, що пророк не має пошани на своїй батьківщині.

Многие галилеяне тоже были на празднике в Иерусалиме и видели все чудеса, которые совершил там Иисус, потому с радостью встретили они Его у себя в Галилее.

Отже, коли прийшов у Галилею, галилейці прийняли Його, побачивши все, що Він учинив у Єрусалимі на святі, оскільки й вони ходили на свято.

Иисус потом вновь появился в Кане, в том самом селении галилейском, где он превратил однажды воду в вино. Там остановился в то время царедворец, у которого в Капернауме страдал от тяжелой болезни сын.

Отож, [Ісус] знову прийшов до Кани Галилейської, де перетворив воду у вино. У Капернаумі був якийсь придворний, син котрого нездужав.

Прослышав, что Иисус опять пришел из Иудеи в Галилею, отец явился к Нему и стал просить Его пойти в Капернаум, дабы исцелить сына его, который уже при смерти.

Почувши, що Ісус прийшов з Юдеї до Галилеї, він пішов до Нього і просив [Його], щоби прийшов і оздоровив його сина, який був при смерті.

«Неужели не уверует из вас никто, не увидев знамений и чудес?» — отозвался на эту просьбу Иисус.

А Ісус сказав йому: Якщо не побачите ознак і чудес, не повірите!

Царедворец торопил: «Господин! Пойдем скорее, пока не умерло дитя мое».

Каже Йому придворний: Господи, прийди, поки не померло моє дитя!

«Иди домой, — ответил ему Иисус, — жив твой сын и будет здоров ». Поверил человек тот словам Иисуса и пошел.

Говорить йому Ісус: Іди, твій син живе! І повірив чоловік у слова, які сказав йому Ісус, і пішов.

Был он еще в пути, когда встретили его слуги и сказали, что мальчик жив и здоров.

Відразу ж, як він входив, його раби зустріли його [і сповістили йому], кажучи, що його син живий.

Отец спросил, в котором часу стало легче его сыну. «Вчера около часа дня оставила его лихорадка», — ответили слуги.

Він же запитав у них про час, коли йому покращало. А йому сказали, що вчора о сьомій годині [4] залишила його гарячка.

Понял отец, что в тот самый час произошло исцеление, когда Иисус сказал ему: «Жив твой сын и будет здоров ». Уверовал царедворец в Иисуса, а с ним и весь дом его.

Тож батько зрозумів, що то була якраз та година, о котрій сказав йому Ісус: Твій син живе! Тож повірив він сам і весь його дім.

Это было второе чудесное знамение в Галилее, которое совершил Иисус по возвращении из Иудеи.

Це вже було друге чудо, яке вчинив Ісус, прийшовши з Юдеї в Галилею.

Примечания:

Под редакцией Кулаковых

1 [1] — Букв.: поэтому, когда узнал Иисус (в некот. рукописях: Господь), что услышали фарисеи…

5 [2] — См. в Словаре Иаков.

6 [3] — Или: источник; то же ниже здесь и в ст. 14.

9 [4] — Друг. возм. пер.: иудеи не пользуются общей посудой с самаритянами.

11 [5] — В обычном словоупотреблении выражение «живая вода» — проточная ключевая вода (ср. Быт 26:19). Женщина-самаритянка, как видно, не понимает слов Иисуса, думая, что Он говорит о проточной воде, однако Иисус при этом имеет в виду несопоставимо большее.

14 [6] — Букв.: не будет жаждать вовек.

14 [7] — Букв.: источником воды, бьющей ключом в жизнь вечную. Здесь, говоря о живой воде, Иисус, как видно, имеет в виду Себя Самого (Ин 7:37). Присутствие Иисуса в человеке поддерживает его духовно, чтобы мог он обрести жизнь вечную.

20 [8] — Букв.: поклонялись.

21 [9] — Букв.: приходит час; то же в ст. 23.

23 [10] — Или: ибо они и есть те почитатели, которых ищет Отец.

25 [11] — Или: Помазанник.

26 [12] — В Евангелии по Иоанну греч. выражение эго эйми — Я ЕСМЬ (слав. «Аз есмь») — связано с формулой самооткровения Бога в ВЗ: «Я — Тот, Кто существует (вечно)» (Втор 32:39; Ис 43:10), оно напоминает о том имени, которое Бог открыл Моисею, как одно из Своих имен (Исх 3:13).

34 [13] — Или: совершить.

« 3 глава 5 глава »