По Иоанну 4 глава

Евангелие по Иоанну
Открытый перевод → Українська Біблія. Турконяк

Когда Иисус узнал, что среди фарисеев распространилась молва, будто Он приобретает больше учеников и омывает больше народу, чем Иоанн

Як тільки Ісус дізнався, що фарисеї почули, що Він збирає та хрестить більше учнів, ніж Іван, —

(хотя в действительности омывали его ученики, а не сам Иисус),

хоч Сам Ісус не хрестив, а лише Його учні, —

Он из Иудеи пошёл назад в Галилею.

то Він залишив Юдею і знову пішов до Галилеї.

Его путь лежал через Самарию.

Потрібно Йому було перейти через Самарію.

Однажды Он подошел к самаритянскому городу Сихар, недалеко от участка земли, который Иаков дал своему сыну Иосифу.

Він приходить до самарійського міста, що називається Сихар, поблизу поля, яке Яків дав своєму синові Йосифові.

Там был колодец Иакова. Иисус, утомленный дорогой, присел у колодца. Было около шести часов.

Була там криниця Якова. Ісус, втомившись з дороги, сів отак біля криниці. Було десь близько шостої години [1].

Тут приходит самаритянка зачерпнуть воды. Иисус попросил: — Дай мне воды.

Приходить жінка із Самарії по воду. Каже їй Ісус: Дай Мені напитися!

А учеников с Ним не было, так как они пошли в город купить еды.

Учні ж Його пішли в місто, щоб купити їжі.

Самаритянка удивилась: — Ты, еврей, просишь воды у меня, самаритянки? (Евреи не общались с самаритянами.)

Тоді жінка-самарійка промовила до Нього: Як Ти, будучи юдеєм, просиш пити у мене, коли я — жінка-самарійка? Адже юдеї не спілкуються із самарійцями!

Иисус ответил: — Если бы ты знала, чем может Бог одарить и Кто просит у тебя воды, ты бы сама просила Его об этом и Он дал бы тебе живой воды.

Ісус у відповідь сказав їй: Коли б ти знала Божий дар і Хто Той, що говорить тобі: Дай мені напитися! — ти просила б у Нього, і Він дав би тобі живої води.

Она спросила: — Господин, тебе нечем зачерпнуть, а колодец глубок. Откуда у тебя живая вода?

Каже йому жінка: Пане, Ти не маєш відра, а криниця глибока, звідки маєш живу воду?

Неужели Ты превосходишь нашего отца Иакова, давшего нам этот колодец? Он сам из него пил, а также его дети и скот.

Хіба Ти більший за нашого батька Якова, який дав нам криницю: і сам з неї пив, і сини його, і худоба його?

Иисус ответил: — К пьющему эту воду снова вернется жажда.

У відповідь Ісус сказав їй: Кожний, хто п’є цю воду, буде спраглий знову,

А пьющий ту воду, что дам ему Я, никогда не узнает жажды, но вода, которую Я дам, станет в нём источником воды, рождающей вечную жизнь.

а хто питиме воду, яку Я йому дам, не матиме спраги повік, бо вода, яку Я йому дам, стане в ньому джерелом води, що тече в життя вічне.

Женщина говорит: — Дай мне такой воды, чтобы мне не испытывать жажды и не приходить сюда черпать воду!

Каже Йому жінка: Пане, дай мені цієї води, щоб я не мала спраги й не приходила сюди черпати!

Иисус сказал: — Пойди позови мужа и приходи.

Говорить їй [Ісус]: Іди, поклич свого чоловіка і приходь сюди.

Женщина ответила: — Я не замужем. Иисус сказал: — Верно ты говоришь, что ты не замужем.

У відповідь жінка сказала Йому: Не маю я чоловіка. Каже їй Ісус: Добре ти сказала, що не маєш чоловіка,

Ты ведь уже пять раз была замужем и твой нынешний сожитель тебе не муж. Ты сказала правду.

бо п’ятьох чоловіків ти мала, і той, якого нині маєш, не є твоїм чоловіком. Це ти правду сказала.

Женщина ответила: — Господин мой, я вижу, что Ты — пророк.

Каже жінка Йому: Пане, я бачу, що Ти — Пророк.

Наши предки поклонялись Богу на этой горе, а вы говорите, что поклоняться Ему нужно в Иерусалиме.

Наші предки поклонялися на цій горі [2] , а ви кажете, що в Єрусалимі те місце, де потрібно поклонятися.

Иисус сказал ей: — Поверь мне, близится и пришел уже час, когда не на этой горе и не в Иерусалиме вы будете поклоняться Отцу.

Ісус промовив до неї: Жінко, вір Мені, що надходить час, коли ні на цій горі, ні в Єрусалимі не будете поклонятися Отцеві.

Вы не знаете, чему поклоняетесь, а мы знаем, потому что спасение — от евреев.

Ви поклоняєтеся Тому, Кого не знаєте; ми ж поклоняємося Тому, Кого знаємо, бо спасіння від юдеїв.

Но близится и пришел уже час, когда истинные почитатели Отца будут поклоняться Ему в духе и истине. Таких почитателей и ищет Себе Отец.

Але надходить час, — і вже тепер він є, — коли правдиві поклонники будуть поклонятися Отцеві в Дусі та істині, бо Отець шукає Собі таких поклонників.

Бог есть Дух, и чтущие Его должны поклоняться Ему в духе и истине.

Бог є Дух, і хто Йому поклоняється, повинен поклонятися у Дусі та істині.

Женщина сказала: — Я знаю, что должен придти Мешиха, или, как говорят, Помазанник. А когда придет, Он нам всё объяснит.

Відказує Йому жінка: Знаю, що прийде Месія, Який називається Христос [3]; коли Він прийде, то сповістить нам усе!

Иисус ответил: — Ты с Ним говоришь: это Я и есть.

Каже їй Ісус: Це Я — Той, Хто говорить з тобою!

В это время вернулись ученики и, увидев, что Он беседует с женщиной, удивились. Однако никто из них не спросил: «Что Тебе от нее нужно?» или «О чём Ты с ней разговариваешь?»

І тоді надійшли Його учні й дивувалися, що Він розмовляв із жінкою. Однак ніхто з них не спитав: Чого хочеш? — або: Чому розмовляєш з нею?

А женщина, оставив кувшин, пошла в город и позвала людей:

А жінка залишила своє відро, пішла до міста й каже людям:

— Пойдите посмотрите на Человека, Который рассказал мне всю мою жизнь. Не Помазанник ли Он?

Ходіть і подивіться на Чоловіка, Який мені сказав усе, що я зробила! Чи часом Він не Христос?

Они, выйдя из города, отправились к Нему.

Вони вийшли з міста й пішли до Нього.

Тем временем ученики упрашивали Его: — Рабби, поешь.

Тим часом учні просили Його, кажучи: Равві, їж!

Но Он сказал: — У Меня есть пища, о которой вы не знаете.

Та Він сказав їм: Я маю їсти поживу, якої ви не знаєте.

Ученики стали переговариваться: «Может быть, кто-то принес Ему поесть?»

Тоді учні почали перемовлятися між собою: Чи не приніс хто Йому їсти?

А Иисус сказал: — Моя пища — в том, чтобы исполнить волю Пославшего Меня и завершить Его дело.

Каже їм Ісус: Моя пожива — чинити волю Того, Хто послав Мене, та довершити Його справу.

Вот вы говорите: «Еще четыре месяца, а уж потом будет жатва». Но Я говорю вам: поднимите глаза и посмотрите на поля — они побелели и готовы для жатвы.

Чи не кажете ви, що за чотири місяці настануть жнива? А я кажу вам: Підійміть ваші очі й погляньте на ниви, які вже дозріли для жнив.

Жнец получает плату и собирает урожай для вечной жизни, так что и сеятель порадуется со жнецом.

Хто жне, той одержує нагороду і збирає врожай для вічного життя, щоб разом раділи ті, хто сіє і хто жне.

Выходит как в поговорке: один сеет — другой жнёт.

Адже тут справджується приказка: Один сіє, а інший жне.

Я жать вас послал там, где вы не трудились. Трудились другие, а вы пришли за урожаем.

Я послав вас жати там, де ви не трудилися; інші трудилися, а ви пожинаєте їхню працю!

Многие самаритяне из того города поверили в Него по свидетельству женщины, утверждавшей: «Он рассказал мне всю мою жизнь».

Багато самарійців з того міста повірило в Нього через слова, які засвідчила жінка: Він сказав мені все, що я зробила.

Придя к Иисусу, самаритяне Его просили побыть у них, и Он там пробыл два дня.

Ось чому, коли прийшли до Нього самарійці, то просили Його, щоби побув у них. І Він пробув там два дні.

Послушав Его, ещё больше людей поверило.

Значно більше повірило через Його слово.

Они говорили женщине: — Мы верим уже не с твоих слов, но потому что сами услышали и знаем теперь, что Он — поистине Спаситель мира!

Жінці ж казали: Вже не через твоє свідчення віримо, а тому, що самі чули та знаємо, що Він — справжній Спаситель світу, [Христос].

Два дня спустя Иисус ушел оттуда и продолжил путь в Галилею,

А через два дні Він вийшов звідти [і пішов] до Галилеї,

(Сам Иисус говорил, что пророка не ценят на родине!)

бо Сам Ісус засвідчив, що пророк не має пошани на своїй батьківщині.

Галилеяне приняли Его радушно, так как они ходили в Иерусалим на праздник и видели всё, что Он сделал во время праздника.

Отже, коли прийшов у Галилею, галилейці прийняли Його, побачивши все, що Він учинив у Єрусалимі на святі, оскільки й вони ходили на свято.

Он снова пришел в галилейскую Кану, где незадолго до этого сделал воду вином. В Кфар-Нахуме жил один царский чиновник и у него был болен сын.

Отож, [Ісус] знову прийшов до Кани Галилейської, де перетворив воду у вино. У Капернаумі був якийсь придворний, син котрого нездужав.

Услышав, что в Галилею пришел из Иудеи Иисус, он разыскал Его и просил придти к ним и исцелить сына, находящегося при смерти.

Почувши, що Ісус прийшов з Юдеї до Галилеї, він пішов до Нього і просив [Його], щоби прийшов і оздоровив його сина, який був при смерті.

Иисус сказал: — Вы не поверите, если знаков и чудес не увидите!

А Ісус сказав йому: Якщо не побачите ознак і чудес, не повірите!

Чиновник взмолился: — Господин мой, пойдем со мной, пока не умер ребенок!

Каже Йому придворний: Господи, прийди, поки не померло моє дитя!

Иисус ответил: — Иди, твой сын жив. Тот, поверив словам Иисуса, ушел.

Говорить йому Ісус: Іди, твій син живе! І повірив чоловік у слова, які сказав йому Ісус, і пішов.

На пути домой его встретили слуги и сообщили, что мальчик жив.

Відразу ж, як він входив, його раби зустріли його [і сповістили йому], кажучи, що його син живий.

Он спросил: — В котором часу ему стало лучше? Слуги ответили: — Жар прошел у него вчера, в семь часов.

Він же запитав у них про час, коли йому покращало. А йому сказали, що вчора о сьомій годині [4] залишила його гарячка.

Тогда отец понял, что это произошло в то самое время, когда Иисус ему сказал: «Твой сын жив!» — и сам поверил и вся его семья.

Тож батько зрозумів, що то була якраз та година, о котрій сказав йому Ісус: Твій син живе! Тож повірив він сам і весь його дім.

Этот, уже второй, знак Иисус сотворил, когда вернулся из Иудеи в Галилею.

Це вже було друге чудо, яке вчинив Ісус, прийшовши з Юдеї в Галилею.

« 3 глава 5 глава »