По Иоанну 4 глава

Евангелие по Иоанну
Открытый перевод → Пераклад Л. Дзекуць-Малея

 
 

Когда Иисус узнал, что среди фарисеев распространилась молва, будто Он приобретает больше учеников и омывает больше народу, чем Иоанн
 
Калі-ж даве́даўся Госпад, што дачуліся фарысэі, што Ісус больш вучняў здабывае і хрысьціць, чым Іоан, —

(хотя в действительности омывали его ученики, а не сам Иисус),
 
хоць Сам Ісус ня хрысьціў, але вучні Яго, —

Он из Иудеи пошёл назад в Галилею.
 
пакінуў Юдэю і пайшоў зноў у Галіле́ю.

Его путь лежал через Самарию.
 
Выпадала-ж Яму прахадзіць праз Самарыю.

Однажды Он подошел к самаритянскому городу Сихар, недалеко от участка земли, который Иаков дал своему сыну Иосифу.
 
І вось, прыходзіць Ён у Самарыйскае ме́ста, званае Сіхар, ля хутара, што даў Якаў сыну свайму Язэпу.

Там был колодец Иакова. Иисус, утомленный дорогой, присел у колодца. Было около шести часов.
 
Была тамака студня Якава. І Ісус, сто́млены падарожай, се́ў ля студні. Было каля шостае гадзіны.

Тут приходит самаритянка зачерпнуть воды. Иисус попросил: — Дай мне воды.
 
Прыходзіць жанчына з Самарыі зачарпнуць вады. Ісус кажа да яе́: дай Мне́ піць.

А учеников с Ним не было, так как они пошли в город купить еды.
 
Бо вучні Яго адыйшліся да ме́ста купіць е́жы.

Самаритянка удивилась: — Ты, еврей, просишь воды у меня, самаритянки? (Евреи не общались с самаритянами.)
 
Жанчына Самаранская кажа Яму: як Ты, Юдэй, просіш піць у мяне́, Самаранкі? Бо Юдэі ня маюць зносін з Самара́намі.

Иисус ответил: — Если бы ты знала, чем может Бог одарить и Кто просит у тебя воды, ты бы сама просила Его об этом и Он дал бы тебе живой воды.
 
Ісус адказаў ёй і сказаў: калі-б ты ве́дала дар Божы, і Хто кажа табе́: дай мне́ піць, то ты сама прасіла-б у Яго, і Ён даў бы табе́ жывое вады.

Она спросила: — Господин, тебе нечем зачерпнуть, а колодец глубок. Откуда у тебя живая вода?
 
Жанчына кажа Яму: Госпадзе! У Цябе́ й зачарпнуць няма чым, а студня глыбокая: адкуль-жа ў Цябе́ вада жывая?

Неужели Ты превосходишь нашего отца Иакова, давшего нам этот колодец? Он сам из него пил, а также его дети и скот.
 
няўжо Ты большы за айца нашага Якава, які Даў нам гэту студню і сам з яе́ піў, і дзе́ці яго, і статак яго?

Иисус ответил: — К пьющему эту воду снова вернется жажда.
 
Ісус адказаў ёй і сказаў: кожын, хто п’е гэтую ваду, зноў піць захоча;

А пьющий ту воду, что дам ему Я, никогда не узнает жажды, но вода, которую Я дам, станет в нём источником воды, рождающей вечную жизнь.
 
хто ж вып’е вады, якое Я яму дам, не запра́гне ніколі, але вада́, што дам яму, ста́нецца ў ім крыніцаю вады, што ў жыцьцё ве́чнае цячэ.

Женщина говорит: — Дай мне такой воды, чтобы мне не испытывать жажды и не приходить сюда черпать воду!
 
Жанчына кажа Яму: Госпадзе! дай мне́ гэтай вады, каб мне́ ня пра́гнуць і ня прыходзіць сюды чарпаць.

Иисус сказал: — Пойди позови мужа и приходи.
 
Кажа ёй Ісус: пайдзі, пакліч мужа твайго і прыйдзі сюды.

Женщина ответила: — Я не замужем. Иисус сказал: — Верно ты говоришь, что ты не замужем.
 
Жанчына адказала і сказала: у мяне́ няма мужа. Ісус кажа ёй: праўду ты сказала, што ў цябе́ няма мужа;

Ты ведь уже пять раз была замужем и твой нынешний сожитель тебе не муж. Ты сказала правду.
 
бо ў цябе́ было пяць, і той, якога цяпе́р ма́еш, ня муж табе́; гэта ты праўдзіва сказала.

Женщина ответила: — Господин мой, я вижу, что Ты — пророк.
 
Жанчына кажа Яму: Госпадзе! бачу, што Ты прарок;

Наши предки поклонялись Богу на этой горе, а вы говорите, что поклоняться Ему нужно в Иерусалиме.
 
бацькі нашыя пакланяліся на гэтай гарэ, а вы кажаце, што ме́сца, дзе́ павінны пакланяцца — у Ерузаліме.

Иисус сказал ей: — Поверь мне, близится и пришел уже час, когда не на этой горе и не в Иерусалиме вы будете поклоняться Отцу.
 
Ісус кажа ёй: паве́р мне́, што нады́йдзе час, калі не на гарэ гэтай і не ў Ерузаліме будзеце пакланяцца Айцу;

Вы не знаете, чему поклоняетесь, а мы знаем, потому что спасение — от евреев.
 
вы ня ве́даеце, чаму пакланя́ецеся; бо збаўле́ньне ад Юдэяў.

Но близится и пришел уже час, когда истинные почитатели Отца будут поклоняться Ему в духе и истине. Таких почитателей и ищет Себе Отец.
 
Але прыйдзе час, дый ён ужо прыйшоў, калі праўдзівыя паклоньнікі будуць пакланяцца Айцу ў духу і праўдзе, бо гэткіх паклоньнікаў шукае сабе́ Аце́ц.

Бог есть Дух, и чтущие Его должны поклоняться Ему в духе и истине.
 
Бог ёсьць Дух, і тыя, што пакланяюцца Яму, павінны пакланяцца ў духу і праўдзе.

Женщина сказала: — Я знаю, что должен придти Мешиха, или, как говорят, Помазанник. А когда придет, Он нам всё объяснит.
 
Жанчына кажа Яму: ве́даю, што прыйдзе Мэсія (гэта ёсьць Хрыстос), і калі Ён прыйдзе, абве́сьціць нам усё.

Иисус ответил: — Ты с Ним говоришь: это Я и есть.
 
Ісус кажа ёй: гэта Я, што гавару з табою.

В это время вернулись ученики и, увидев, что Он беседует с женщиной, удивились. Однако никто из них не спросил: «Что Тебе от нее нужно?» или «О чём Ты с ней разговариваешь?»
 
У гэты час прыйшлі вучні Яго і зьдзівіліся, што Ён гаворыць з жанчынаю, але ніводзін ня спытаўся: чаго Табе́ трэба? ці — аб чым гаворыш з ёю?

А женщина, оставив кувшин, пошла в город и позвала людей:
 
Тады жанчына пакінула вядро сваё і пайшла да ме́ста ды кажа людзям:

— Пойдите посмотрите на Человека, Который рассказал мне всю мою жизнь. Не Помазанник ли Он?
 
пайдзе́це й паглядзе́це чалаве́ка, які сказаў мне́ ўсё, што я рабіла; ці ня Хрыстос гэта?

Они, выйдя из города, отправились к Нему.
 
Яны выйшлі з ме́ста і пайшлі да Яго.

Тем временем ученики упрашивали Его: — Рабби, поешь.
 
Тымчасам вучні прасілі Яго, кажучы: Равві! е́ш.

Но Он сказал: — У Меня есть пища, о которой вы не знаете.
 
Ён жа сказаў ім: Я ма́ю страву, якой вы ня ве́даеце.

Ученики стали переговариваться: «Может быть, кто-то принес Ему поесть?»
 
Дзеля гэтага вучні гаварылі між сабою: няўжо-ж не́хта прынёс Яму е́сьці?

А Иисус сказал: — Моя пища — в том, чтобы исполнить волю Пославшего Меня и завершить Его дело.
 
Ісус кажа ім: Мая страва — тое, каб спаўняць волю Паслаўшага Мяне́ і скончыць дзе́ла Яго.

Вот вы говорите: «Еще четыре месяца, а уж потом будет жатва». Но Я говорю вам: поднимите глаза и посмотрите на поля — они побелели и готовы для жатвы.
 
Ці ня кажаце вы, што яшчэ чатыры ме́сяцы, і прыйдзе жніво́? а Я кажу вам: падыме́це вочы вашыя і паглядзе́це на нівы, як яны пабяле́лі і пасьпе́лі да жніва́.

Жнец получает плату и собирает урожай для вечной жизни, так что и сеятель порадуется со жнецом.
 
Хто жне́, дастае́ плату і зьбірае плён дзе́ля жыцьця ве́чнага, каб і жне́ц і сяве́ц разам ра́даваліся.

Выходит как в поговорке: один сеет — другой жнёт.
 
Бо ў гэтым ска́зана праўдзіва: адзін се́е, а другі жне́.

Я жать вас послал там, где вы не трудились. Трудились другие, а вы пришли за урожаем.
 
Я паслаў вас жаць, над чым вы не працавалі: другія працавалі, а вы прыйшлі на працу іх.

Многие самаритяне из того города поверили в Него по свидетельству женщины, утверждавшей: «Он рассказал мне всю мою жизнь».
 
І многа Самаранаў з ме́ста гэнага ўве́равалі ў Яго па слову жанчыны, якая сьве́дчыла, што Ён сказаў ёй усё, што рабіла.

Придя к Иисусу, самаритяне Его просили побыть у них, и Он там пробыл два дня.
 
І вось, як прыйшлі да Яго Самаране, то прасілі Яго пабыць у іх, і Ён прабыў там два дні.

Послушав Его, ещё больше людей поверило.
 
І яшчэ больш уве́равалі дзе́ля слова Яго,

Они говорили женщине: — Мы верим уже не с твоих слов, но потому что сами услышали и знаем теперь, что Он — поистине Спаситель мира!
 
а жанчыне гэтай казалі: ўжо не дзе́ля тваіх гутарак ве́рым, бо самы чулі і даве́даліся, што гэта праўдзівы Збаўца сьве́ту — Хрыстос.

Два дня спустя Иисус ушел оттуда и продолжил путь в Галилею,
 
Цераз два дні выйшаў Ён адтуль і пайшоў у Галіле́ю;

(Сам Иисус говорил, что пророка не ценят на родине!)
 
бо Сам Ісус сьве́дчыў, што прарок ня мае паша́ны ў сваёй бацькаўшчыне.

Галилеяне приняли Его радушно, так как они ходили в Иерусалим на праздник и видели всё, что Он сделал во время праздника.
 
Калі-ж прыйшоў у Галіле́ю, то Галіле́яне прынялі Яго, бо бачылі ўсе, што зрабіў у Ерузаліме ў часе сьвята; яны-ж бо самі хадзілі на сьвята.

Он снова пришел в галилейскую Кану, где незадолго до этого сделал воду вином. В Кфар-Нахуме жил один царский чиновник и у него был болен сын.
 
І вось Ісус ізноў прыйшоў у Кану Галіле́йскую, дзе́ зрабіў з вады віно. І быў у Капэрнауме не́йкі прыдворны, у якога занядужаў сын.

Услышав, что в Галилею пришел из Иудеи Иисус, он разыскал Его и просил придти к ним и исцелить сына, находящегося при смерти.
 
Ён, пачуўшы, што Ісус прыйшоў з Юдэі ў Галіле́ю, прыйшоў да Яго і прасіў Яго прыйсьці і аздаравіць сына яго; бо быў кана́ў.

Иисус сказал: — Вы не поверите, если знаков и чудес не увидите!
 
І сказаў яму Ісус: ня ўве́руеце, калі ня ўбачыце знакоў і цудаў.

Чиновник взмолился: — Господин мой, пойдем со мной, пока не умер ребенок!
 
Прыдворны-ж кажа Яму: Госпадзе! прыйдзі, пакуль ня ўмёр сын мой.

Иисус ответил: — Иди, твой сын жив. Тот, поверив словам Иисуса, ушел.
 
Ісус кажа яму: ідзі, сын твой здаровы! Ён паве́рыў слову, якое сказаў яму Ісус, і пайшоў.

На пути домой его встретили слуги и сообщили, что мальчик жив.
 
І на дарозе ўжо спаткалі яго слугі яго і сказалі: сын твой здаровы.

Он спросил: — В котором часу ему стало лучше? Слуги ответили: — Жар прошел у него вчера, в семь часов.
 
Ён спытаўся ў іх: а каторай гадзіне палягчэла яму? Яму сказалі: учора а сёмай гадзіне гара́чка пакінула яго.

Тогда отец понял, что это произошло в то самое время, когда Иисус ему сказал: «Твой сын жив!» — и сам поверил и вся его семья.
 
Дык даве́даўся бацька, што ў тую гадзіну, калі Ісус сказаў яму: ідзі, сын твой здаровы. І ўве́раваў сам і ўвесь дом яго.

Этот, уже второй, знак Иисус сотворил, когда вернулся из Иудеи в Галилею.
 
Гэта йзноў другі цуд зрабіў Ісус, вярнуўшыся з Юдэі ў Галіле́ю.



2007–2024. Сделано с любовью для любящих и ищущих Бога. Если у вас есть вопросы или пожелания, то пишите нам: bible-man@mail.ru.