По Иоанну 4 глава

Евангелие по Иоанну
Открытый перевод → Переклад Куліша та Пулюя

Когда Иисус узнал, что среди фарисеев распространилась молва, будто Он приобретает больше учеников и омывает больше народу, чем Иоанн

Як же взнав Господь, що прочули Фарисеї, що Ісус більш учеників єднає і хрестить, нїж Йоан,

(хотя в действительности омывали его ученики, а не сам Иисус),

(хоч Ісус сам не хрестив, а ученики Його;)

Он из Иудеи пошёл назад в Галилею.

то покинув Юдею, та й пійшов знов у Галилею.

Его путь лежал через Самарию.

Треба ж було Йому проходити через Самарию.

Однажды Он подошел к самаритянскому городу Сихар, недалеко от участка земли, который Иаков дал своему сыну Иосифу.

Приходить оце в город Самарянський, названий Сихар, поблизу хутора, що дав Яков Йосифу, синові своєму.

Там был колодец Иакова. Иисус, утомленный дорогой, присел у колодца. Было около шести часов.

Була ж там криниця Яковова. Оце ж Ісус, утомившись у дорозї, сидїв так на криницї; було ж коло шестої години.

Тут приходит самаритянка зачерпнуть воды. Иисус попросил: — Дай мне воды.

Приходить жінка з Самариї начерпати води. Рече їй Ісус: Дай менї пити.

А учеников с Ним не было, так как они пошли в город купить еды.

Ученики бо Його пійшли в город, щоб купити їжі.

Самаритянка удивилась: — Ты, еврей, просишь воды у меня, самаритянки? (Евреи не общались с самаритянами.)

Каже ж Йому жінка Самарянка: Як се Ти, Жидовин бувши, пити просиш від мене, жінки Самарянки? Бо Жиди не сходять ся з Самарянами.

Иисус ответил: — Если бы ты знала, чем может Бог одарить и Кто просит у тебя воды, ты бы сама просила Его об этом и Он дал бы тебе живой воды.

Озвавсь Ісус і рече їй: Коли б знала дар Божий і хто се говорить тобі: Дай менї пити, ти просила б Його, й дав би тобі води живої.

Она спросила: — Господин, тебе нечем зачерпнуть, а колодец глубок. Откуда у тебя живая вода?

Каже Йому жінка: Добродїю, і черпака не маєш, і колодязь глибокий; звідкіля ж маєш воду живу?

Неужели Ты превосходишь нашего отца Иакова, давшего нам этот колодец? Он сам из него пил, а также его дети и скот.

Хиба Ти більший єси отця нашого Якова, що дав нам сей колодязь? і він сам з него пив, і сини його, й скот його.

Иисус ответил: — К пьющему эту воду снова вернется жажда.

Озвавсь Ісус і рече їй: Всякий, хто пє воду сю забажає знов;

А пьющий ту воду, что дам ему Я, никогда не узнает жажды, но вода, которую Я дам, станет в нём источником воды, рождающей вечную жизнь.

хто ж напєть ся води, що я дам йому, не забажає до віку; а вода, що дам йому, буде в йому жерелом води, що тече в життє вічнє.

Женщина говорит: — Дай мне такой воды, чтобы мне не испытывать жажды и не приходить сюда черпать воду!

Каже до Него жінка: Добродїю, дай менї сієї води, щоб не жаждувала, анї ходила сюди черпати.

Иисус сказал: — Пойди позови мужа и приходи.

Рече їй Ісус: Іди поклич чоловіка твого, та й приходь сюди.

Женщина ответила: — Я не замужем. Иисус сказал: — Верно ты говоришь, что ты не замужем.

Озвалась жінка і каже: Не маю чоловіка. Рече їй Ісус: Добре сказала єси, що чоловіка не маєш;

Ты ведь уже пять раз была замужем и твой нынешний сожитель тебе не муж. Ты сказала правду.

пять бо чоловіків мала, та й тепер которого маєш, не чоловік тобі; у сьому правду сказала єси.

Женщина ответила: — Господин мой, я вижу, что Ты — пророк.

Каже Йому жінка: Добродїю, бачу, що пророк єси Ти.

Наши предки поклонялись Богу на этой горе, а вы говорите, что поклоняться Ему нужно в Иерусалиме.

Батьки наші на сїй горі покланялись; а ви кажете, що в Єрусалимі місце, де треба покланяти ся.

Иисус сказал ей: — Поверь мне, близится и пришел уже час, когда не на этой горе и не в Иерусалиме вы будете поклоняться Отцу.

Рече їй Ісус: Жінко, вір менї, що прийде час, коли нї на горі сїй, анї в Єрусалимі покланяти метесь ви Отцеві.

Вы не знаете, чему поклоняетесь, а мы знаем, потому что спасение — от евреев.

Ви кланяєтесь, а чому — не знаєте; ми кланяємось, і чому — знаємо, бо спасеннє від Жидів.

Но близится и пришел уже час, когда истинные почитатели Отца будут поклоняться Ему в духе и истине. Таких почитателей и ищет Себе Отец.

Та прийде час, і вже єсть, що правдиві поклонники поклонять ся Отцеві духом і правдою; Отець бо таких шукає покланяючих ся Йому.

Бог есть Дух, и чтущие Его должны поклоняться Ему в духе и истине.

Дух — Бог, і хто покланяєть ся Йому, духом і правдою мусить покланятись.

Женщина сказала: — Я знаю, что должен придти Мешиха, или, как говорят, Помазанник. А когда придет, Он нам всё объяснит.

Каже Йому жінка: Знаю, що Месия прийде (званий Христос). Як прийде Він, звістить нам усе.

Иисус ответил: — Ты с Ним говоришь: это Я и есть.

Рече їй Ісус: Се я, що глаголю тобі.

В это время вернулись ученики и, увидев, что Он беседует с женщиной, удивились. Однако никто из них не спросил: «Что Тебе от нее нужно?» или «О чём Ты с ней разговариваешь?»

І прийшли на се ученики Його, й дивувались, що Він із жінкою розмовляв; та нїхто не сказав: Чого тобі треба? або: Про що розмовляєш із нею?

А женщина, оставив кувшин, пошла в город и позвала людей:

Покинула тодї відро своє жінка, й пійшла в город, і каже людям:

— Пойдите посмотрите на Человека, Который рассказал мне всю мою жизнь. Не Помазанник ли Он?

Ійдїть подивіть ся на чоловіка, котрий сказав менї все, що я зробила; чи се не Христос?

Они, выйдя из города, отправились к Нему.

Вийшли ж з города, й прийшли до Него.

Тем временем ученики упрашивали Его: — Рабби, поешь.

Тим часом просили Його ученики: Рави, їж.

Но Он сказал: — У Меня есть пища, о которой вы не знаете.

Він же рече їм: Я маю їжу їсти, котрої ви не знаєте.

Ученики стали переговариваться: «Может быть, кто-то принес Ему поесть?»

Казали ж ученики один до одного: Хиба хто принїс Йому їсти?

А Иисус сказал: — Моя пища — в том, чтобы исполнить волю Пославшего Меня и завершить Его дело.

Рече їм Ісус: Моя їжа, щоб чинити волю Пославшого мене, й скінчити Його дїло.

Вот вы говорите: «Еще четыре месяца, а уж потом будет жатва». Но Я говорю вам: поднимите глаза и посмотрите на поля — они побелели и готовы для жатвы.

Хиба ви не кажете: Що ще чотирі місяцї, та й жнива прийдуть? Ось глаголю вам: Здійміть очі ваші, та погляньте на ниви, що вже пополовіли на жнива.

Жнец получает плату и собирает урожай для вечной жизни, так что и сеятель порадуется со жнецом.

І приймає жнець плату, й збирає овощ у життє вічнє, щоб і хто сїє радував ся, і хто жне.

Выходит как в поговорке: один сеет — другой жнёт.

Бо у сьому слово правдиве: що инший, хто сїє, а инший, хто жне.

Я жать вас послал там, где вы не трудились. Трудились другие, а вы пришли за урожаем.

Я післав вас жати, коло чого ви не працювали; инші люде працювали, а ви на працю їх увійшли.

Многие самаритяне из того города поверили в Него по свидетельству женщины, утверждавшей: «Он рассказал мне всю мою жизнь».

З города ж того багато увірувало в Него Самарян через слово жінки, сьвідкуючої: Що сказав менї все, що зробила.

Придя к Иисусу, самаритяне Его просили побыть у них, и Он там пробыл два дня.

Як же прийшли до Него Самаряне, просили Його зістатись у них; і зіставсь там два днї.

Послушав Его, ещё больше людей поверило.

І багато більше увірувало за слово Його.

Они говорили женщине: — Мы верим уже не с твоих слов, но потому что сами услышали и знаем теперь, что Он — поистине Спаситель мира!

А тій жінцї казали: Що вже не задля твого оповідання віруємо; самі бо чули, й знаємо, що се справдї Спас сьвіту Христос.

Два дня спустя Иисус ушел оттуда и продолжил путь в Галилею,

Через два ж днї вийшов звідтіля та прийшов у Галилею.

(Сам Иисус говорил, что пророка не ценят на родине!)

Сам бо Ісус сьвідкував, що пророк у своїй отчинї чести не має.

Галилеяне приняли Его радушно, так как они ходили в Иерусалим на праздник и видели всё, что Он сделал во время праздника.

Як же прийшов у Галилею, прийняли Його Галилейцї, бачивши все, що зробив у Єрусалимі на сьвята: бо й вони ходили на сьвята.

Он снова пришел в галилейскую Кану, где незадолго до этого сделал воду вином. В Кфар-Нахуме жил один царский чиновник и у него был болен сын.

Прийшов же Ісус ізнов у Кану Галилейську, де зробив воду вином. І був один царський, котрого син нездужав у Капернаумі.

Услышав, что в Галилею пришел из Иудеи Иисус, он разыскал Его и просил придти к ним и исцелить сына, находящегося при смерти.

Сей, почувши, що Ісус прибув із Юдеї в Галилею, прийшов до Него, й благав Його, щоб пійшов та оздоровив сина його, бо мав умерти.

Иисус сказал: — Вы не поверите, если знаков и чудес не увидите!

Рече ж Ісус до него: Коли ознак та див не побачите, не увіруєте.

Чиновник взмолился: — Господин мой, пойдем со мной, пока не умер ребенок!

Каже до Него царський: Господи, йди перш, нїж умре дитина моя.

Иисус ответил: — Иди, твой сын жив. Тот, поверив словам Иисуса, ушел.

Рече йому Ісус: Іди, син твій живий. І увірував чоловік слову, що промовив йому Ісус, і пійшов.

На пути домой его встретили слуги и сообщили, что мальчик жив.

Вже ж він ішов, зустріли його слуги його й звістили, кажучи: Що хлопчик твій живий.

Он спросил: — В котором часу ему стало лучше? Слуги ответили: — Жар прошел у него вчера, в семь часов.

Спитав же в них про годину, коли полегшало йому. І кажуть йому: Що вчора семої години покинула його горячка.

Тогда отец понял, что это произошло в то самое время, когда Иисус ему сказал: «Твой сын жив!» — и сам поверил и вся его семья.

Зрозумів же батько, що тієї самої години, котрої сказав йому Ісус: Що син твій живий; і увірував сам і ввесь дім його.

Этот, уже второй, знак Иисус сотворил, когда вернулся из Иудеи в Галилею.

Се знов другу ознаку зробив Ісус, прийшовши з Юдеї в Галилею.

« 3 глава 5 глава »