По Иоанну 18 глава

Евангелие по Иоанну
Открытый перевод → Переклад Куліша та Пулюя

После этих слов Иисус с учениками вышел. Пройдя долину Кидрона, они вошли в сад.

Се промовивши Ісус, вийшов з учениками своїми за потік Кедрон, де був сад, у котрий ввійшов Він і ученики Його.

А это место знал и предавший Его Иуда, так как Иисус там часто встречался с учениками.

Знав же й Юда, що зрадив Його, се місце, бо почасту збирались там Ісус і ученики Його.

Поэтому Иуда и пришел туда с римской когортой и стражниками, которых ему дали первосвященники и фарисеи. Они были с факелами, фонарями и при оружии.

Тодї Юда, взявши роту та архиєрейських і Фарисейських слуг, приходить туди з лихтарнями, та факлями, та з зброєю.

Иисус, зная всё, что с Ним случится, вышел вперед и спросил: — Кого вы ищете?

Знаючи ж Ісус усе, що настигає на Него, вийшов і рече їм: Кого шукаєте?

Они ответили: — Иисуса Назарея. Иисус сказал: — Это — Я. С ними стоял и Иуда, который выдал Его.

Відказали Йому: Ісуса Назорея. Рече їм Ісус: Се я. Стояв же й Юда зрадник Його, з ними.

Когда Он сказал «это — Я», они, отступив назад, пали ниц.

Як же сказав їм: Що се я, відступили вони назад, та й попадали на землю.

Иисус опять спросил: — Кого вы ищете? — а они ответили: — Иисуса Назарея.

Знов же спитав їх: Кого шукаєте? Вони ж сказали: Ісуса Назорея.

Иисус говорит: — Я сказал вам, что это — Я. Если вы ищете Меня, отпустите остальных.

Відказав Ісус: Сказав вам, що се я. Коли ж мене шукаєте, дайте сим відійти.

Он сказал это, чтобы исполнилось Его слово: «Тех, кого Ты Мне дал, Я не потерял».

Щоб справдилось слово, що промовив: Що которих дав єси менї, не згубив я з них нїкого.

Тут Шимон Петр выхватил меч, который носил с собой, ударил слугу первосвященника и отрубил ему правое ухо. Слугу звали Малх.

Тодї Симон Петр, маючи меч, вийняв його, і вдарив слугу архиєрейського, та й відтяв йому ухо праве. Було ж імя слузї Малх.

Иисус сказал Петру: — Вложи меч в ножны. Чашу, которую мне дал Отец, неужели я не выпью?

Рече тодї Ісус Петрови: Вкинь меч твій у похву. Чашу, що дав менї Отець, хиба не пити її?

Тогда когорта с трибуном и еврейские стражники схватили Иисуса и, связав Его,

Тодї рота, й тисячник, і слуги Жидівські схопили Ісуса, та й звязали Його,

отвели сперва к Хана-ну, так как он был тестем Кайафы в тот год первосвященника.

і повели Його перш до Анни, був бо тестем Каяфі, що був архиєреєм того року.

Это был тот самый Кайафа, который подал евреям мысль, что было бы благом одному человеку умереть за народ.

Був же Каяфа той, що порадив Жидам, що лучче нехай один чоловік умре за людей.

Шимон Петр и другой ученик пошли вслед за Иисусом. Этот ученик был знакомым первосвященника и смог войти за Иисусом во двор,

Пійшов же слїдом за Ісусом Симон Петр та ще другий ученик. Той же ученик був знаний архиєреві, і прийшов з Ісусом у двір архиєрейський.

тогда как Петр остался за воротами. Однако другой ученик, знакомый первосвященника, вернувшись и переговорив с привратницей, провел во двор и Петра.

Петр же стояв перед дверми знадвору. Вийшов тодї другий ученик, що був знаний архиєреві, і сказав дверницї, і ввела Петра.

Другая привратница спросила Петра: — Ты что, тоже из Его учеников? Петр ответил: — Нет.

Каже тодї слуга дверниця Петрові: Чи й ти єси з учеників чоловіка сього? Каже той: Нї.

Стоявшие там слуги и стражники от холода развели огонь и грелись. Стоял и грелся с ними и Петр.

Стояли ж раби й слуги, що розложили огонь; холодно бо було, та й грілись. Стояв з ними й Петр, і грів ся.

В это время первосвященник расспрашивал Иисуса о Его учениках и учении.

Тодї архиєрей спитав Ісуса про учеників Його й про науку Його.

Иисус ответил: — Я обращался к миру открыто, Я учил только в синагоге и в Храме, где собираются все евреи, а тайно не говорил ничего.

Відказав йому Ісус: Я глаголав ясно сьвітові; я завсїди учив у школї і в церкві, куди Жиди завсїди сходять ся, і потай не глаголав нїчого.

Что Ты меня расспрашиваешь? Спроси, что Я говорил, у тех, кто слышал: они знают, что Я сказал.

Чого мене питаєш? Спитай тих, що слухали, що я глаголав їм; ось вони знають, що я казав.

Когда Он это сказал, рядом стоявший стражник ударил Его по лицу со словами: — Так Ты отвечаешь первосвященнику!

Як же Він се промовив, один із слуг, стоячи тут, ударив у лице Ісуса, кажучи: Так відказуєш архиєреві?

Иисус ответил: — Если Я что-то не так сказал, докажи, что Я неправ, а если Я прав, за что Ты меня бьешь?

Відказав йому Ісус: Коли недобре сказав я, сьвідкуй про недобре; коли добре, за що мене бєш?

Тогда Ханан отправил Иисуса связанным к Кайафе, первосвященнику.

Післав Його Анна звязаного до Каяфи архиєрея.

А Шимон Петр стоял и грелся. Его спросили: — Ты что, тоже из Его учеников? Тот ответил: — Нет.

Симон же Петр стояв та грів ся. Кажуть тодї йому: Чи й ти з Його учеників? Він же відрік ся і сказав: Нї.

Один из слуг первосвященника, родственник того, кому Петр отрубил ухо, спросил: — Разве не тебя я видел с Ним в саду?

Каже один із слуг архиєрейських, свояк того, котрому відтяв Петр ухо: Чи ж не бачив я тебе в саду з Ним?

Петр опять ответил: — Нет, — и тотчас запел петух.

Знов тодї відрік ся Петр, і зараз півень запіяв.

От Кайафы Иисуса повели в преторий. Было раннее утро и сопровождавшие Иисуса в преторий не вошли, чтобы не соприкоснуться с нечистым и не лишать себя пасхальной трапезы.

Ведуть тодї Ісуса від Каяфи у претор; був же ранок; і не ввійшли вони в претор, щоб не опоганитись та щоб їсти їм пасху.

Тогда Пилат вышел к ним сам и спросил: — В чем вы Его обвиняете?

Вийшов тодї Пилат до них, і каже: Яку вину приносите на чоловіка сього?

Они ответили: — Если бы Он не был преступником, мы бы не передали Его к тебе.

Озвались і казали йому: Коли б Він не був лиходїй, не віддавали б ми Його тобі.

Пилат сказал: — Возьмите Его себе и судите по своему Закону. Евреи ответили: — Нам не позволено карать смертной казнью, —

Каже тодї їм Пилат: Візьміть ви Його й по закону вашому осудїть Його. Сказали тодї йому Жиди: Нам не годить ся вбивати нїкого.

чтобы исполнились слова Иисуса, которыми Он сказал, какой смертью умрет.

Щоб Ісусове слово справдилось, що промовив, означуючи, якою смертю має вмерти.

Пилат вернулся в преторий, вызвал Иисуса и спросил: — Ты царь евреев?

Увійшов тодї знов Пилат у претор, і покликав Ісуса, і каже Йому: Ти єси цар Жидівський?

В ответ Иисус спросил и его: — Этот вопрос твой собственный или тебе обо Мне сказали другие?

Відказав йому Ісус: Від себе ти се говориш, чи инші тобі сказали про мене?

Пилат ответил: — Разве я еврей? Мне Тебя выдали твой народ и первосвященники. Что Ты сделал?

Озвавсь Пилат: Хиба я Жид? Нарід Твій і архиєреї видали менї Тебе. Що зробив єси?

Иисус ответил: — Моё царство — не от этого мира. Если бы оно было от этого мира, Мои слуги за Меня бы сражались, чтобы не попал Я в руки евреев. Но Моё царство — не отсюда.

Відказав Ісус: Царство моє не од сьвіта сього. Коли б од сьвіта сього було царство моє, слуги мої воювали б, щоб не видано мене Жидам; тільки ж царство моє не звідсїля.

Пилат спросил: — Значит, Ты всё-таки царь? Иисус ответил: — Ты говоришь, что Я — царь. Я для того родился и пришел в мир, чтобы свидетельствовать об истине. Всякий, кто причастен к истине, слушает Меня.

Рече тодї Йому Пилат: Так Ти цар? Відказав Ісус: Ти кажеш, що цар я. Я на се родивсь і на се прийшов у сьвіт, щоб сьвідкувати правдї. Кожен, хто від правди, слухає мого голосу.

Пилат сказал: — Что такое истина? — и после этих слов снова вышел к евреям и сказал: — Я считаю, что Он ни в чём не виноват.

Каже Йому Пилат: Що таке правда? І, се сказавши, знов вийшов до Жидів, і каже їм: Нїякої вини не знаходжу я в Йому.

А у вас есть обычай, чтобы я отпускал вам на Пасху одного узника. Хотите отпущу вам «царя евреев»?

Єсть же звичай у вас, щоб одного вам відпускав я на пасху. Хочете ж, щоб випустив вам царя Жидівського.

Но они закричали: — Нет, не его! Отпусти Бар-Аббу! — А Бар-Абба был разбойник.

Закричали тодї вони всї знов, кажучи: Не Сього, а Вараву. Був же Варава розбійник.

« 17 глава 19 глава »