1 Коринфянам 7 глава

Первое послание к Коринфянам апостола Павла
Еврейский Новый Завет → Сучасний переклад

Теперь, что касается вопросов, о которых вы писали: "Хорошо ли, если мужчина воздерживается от женщин?"

Тепер про те, що ви написали мені: «Чи не краще чоловікові взагалі не торкатися жінки».

Во избежание половой безнравственности, пусть у каждого мужчины будет жена, а у каждой женщины — муж.

Але щоб уникнути гріха розпусти, кожен чоловік мусить мати дружину, а кожна жінка — чоловіка.

Муж должен дать своей жене то, на что она имеет право, будучи в браке, а жена то же самое должна делать для мужа.

Чоловік мусить давати все належне своїй дружині, і так само жінка — своєму чоловікові.

Жена не властна над своим телом, но муж; подобно этому, муж не властен над своим телом, но жена.

Не жінка володіє тілом своїм, а її чоловік, так само не чоловік володіє тілом своїм, а його дружина.

Не уклоняйтесь друг от друга, разве только на определённый срок, по обоюдному согласию, и то лишь для того, чтобы больше времени провести в молитве; а затем вновь будьте вместе. В противном случае, из-за своей невоздержанности вы можете поддаться на искушения Противника.

Не відмовляйте одне одному, хіба що за спільною згодою і на деякий час для того, щоб віддатися молитві, а потім знову бути разом, щоб сатана не спокусив вас, скориставшись вашим невмінням володіти собою.

Я говорю вам это как совет, а не повеление.

Я вам кажу це не як наказ, а як поступку.

На самом деле, я хотел бы, чтобы все были как я; но у каждого свой собственный дар от Бога, у одного такой, а у другого иной.

Хотів би, щоб усі люди були такими, як я, але кожен має свій власний дар Божий: в одного такий, у другого — інший.

Теперь, в отношении одиноких и вдов говорю: хорошо, если они не станут вступать в брак, как я;

Щодо неодружених і вдів я хочу ось що сказати: для них добре, якщо вони залишатимуться самотніми, як і я.

если же они не могут воздерживаться, то должны вступить в брак, поскольку лучше вступить в брак, чем разжигаться половым влечением.

Та якщо вони не можуть втриматися, то нехай одружуються, бо краще одружитися, ніж згоріти від жадання.

Тем, кто состоит в браке, я даю повеление, и оно не от меня, а от Господа: женщина не должна разлучаться со своим мужем.

Одруженим я даю такий наказ, хоча це не я, а Господь наказує: жінці не слід шукати розлучення з чоловіком своїм.

Если же она разлучится с ним, то должна оставаться незамужней, либо примириться с мужем. Также муж не должен оставлять жену.

Якщо ж уже розлучиться, то повинна залишатися незаміжньою або нехай помириться з чоловіком своїм. Та чоловікові не слід розлучатися зі своєю дружиною.

Остальным говорю я лично, не Господь: если у какого-либо брата есть неверующая жена, и она желает жить с ним и дальше, он не должен оставлять её.

Усім іншим я скажу (та цей наказ від мене, а не від Господа): якщо якийсь брат у Христі має дружину, яка не вірує, і вона згідна жити з ним, то нехай він не розлучається з нею.

Также, если у женщины неверующий муж, который согласен жить с ней дальше, она не должна оставлять его.

Якщо жінка має чоловіка, який не вірує, і він згідний з нею жити, то їй не слід розлучатися з ним.

Ибо неверующий муж был отделён для Бога своей женой, а неверующая жена была отделена для Бога мужем — иначе ваши дети были бы "нечистыми", в данном же случае они отделены для Бога.

Бо невіруючий чоловік освячується через свою віруючу дружину, а невіруюча жінка — через свого віруючого чоловіка. Інакше діти ваші були б нечистими, а так — вони святі.

Если же неверующий супруг хочет развестись, пусть поступает так. В таких случаях ни брат, ни сестра не находятся в рабстве — Бог призвал вас жить в мире.

Однак якщо невіруючий вирішить розлучитися, то хай розлучається. Брат чи сестра у Христі вільні в таких випадках, тому що Бог покликав вас жити в мирі.

Откуда ты знаешь, жена, не спасёшь ли ты своего мужа? Или откуда тебе, муж, известно, не спасёшь ли ты свою жену?

Бо звідки ти знаєш, жінко, чи спасеш свого невіруючого чоловіка? І звідки ти, чоловіче, знаєш, чи спасеш свою невіруючу дружину?

Позвольте же каждому жить так, как Господь определил ему, и в таком положении, в каком Бог его призвал. Это правило я устанавливаю во всех собраниях.

Слід жити лише так, як Господь визначив кожному, і як Бог покликав кожного. І саме такий наказ даю я по всіх церквах.

Кто-то из вас был уже обрезан, когда был призван? Тогда пусть он не пытается утаить своё обрезание. Кто-то не был обрезан, когда был призван? Пусть не проходит обряд обрезания.

Якщо комусь було зроблене обрізання до того, як Бог його покликав, то не слід намагатися змінити це. А іншому, може, не було зроблене обрізання, коли Бог його покликав. Тоді й не варто робити цього взагалі.

Не имеет никакого значения, обрезан ты или не обрезан; соблюдение Божьих заповедей — вот что действительно имеет значение.

Обрізання, само по собі, не є чимось особливим, так само, як і необрізання. Головне — дотримуватися Божих заповідей.

Каждый должен оставаться в том положении, в котором был призван.

І нехай кожен залишається таким, яким він був, коли його покликав Бог.

Ты был призван рабом? Тогда пусть это не тревожит тебя; если же ты можешь стать свободным, воспользуйся этой возможностью.

Ти рабом був покликаний? Нехай це тебе не турбує. Та якщо зможеш стати вільним, скористайся такою нагодою.

Ибо человек, бывший рабом, когда его призвал Господь, освобожден Господом; подобно этому, тот, кто был призван свободным, является рабом Мессии.

Той, хто рабом був покликаний Богом, є вільним перед Богом. Так само і вільний, якого покликано, є рабом Христа.

Вы были куплены дорогой ценой, потому не становитесь рабами людям.

Господь сплатив за вас високу ціну, тож не ставайте рабами людей.

Братья, пусть каждый остаётся с Богом в том положении, в котором он был призван.

Брати і сестри мої! Кожному з вас слід залишатися перед Богом таким, яким його було покликано.

Теперь относительно тех, кто не вступает в брак: у меня нет повеления от Господа, но я высказываю своё мнение, как человек, который, по милости Господа, достоин доверия.

Тепер стосовно неодружених чоловіків та жінок.[10] Я не маю Господнього наказу, але висловлю свою думку як гідний довіри, бо одержав милість від Господа.

Я полагаю, что в нынешнее тревожное время лучше человеку оставаться так, как есть.

Як на мене, то, зважаючи на всі нинішні страждання й лиха, краще залишатися самотнім, як я.

То есть если у кого-то есть жена, пусть не ищет возможности разлучиться с ней; а если он не женат, пусть не ищет жены.

Якщо у тебе є жінка, не шукай з нею розлучення. У тебе немає дружини, не шукай її.

Если же ты женишься, то не согрешишь, и если девушка выйдет замуж, она не согрешит. Только у женатых будут обычные проблемы, связанные с супружеством, мне же жаль вас.

Та якщо ти одружуєшся, ти не згрішив, і якщо незаймана дівчина виходить заміж, то вона теж не згрішила. Але такі люди матимуть клопіт у цьому світі, а я прагну врятувати вас від нього.

Я хочу сказать этим, братья, что времени осталось немного: отныне пусть тот, у кого есть жена, живёт так, словно у него её нет,

Ось що я вам кажу, брати і сестри мої, час спливає. Віднині й надалі ті, хто мають жінок, мусять бути такими, ніби жінок не мають.

скорбящие пусть живут так, словно они не скорбят, радующиеся — так, словно они не радуются,

Ті, хто сумують, мусять бути такими, ніби суму не мають. Радісні повинні бути такими, ніби не мають радості. Ті, хто придбали щось, ніби вони не мають нічого.

а занимающиеся мирскими делами — так, словно они не занимаются ими, поскольку существующее положение вещей в этом мире не продлится долго.

Ті, хто користуються світським, не повинні вважати тлінні речі найважливішими. Бо існуючий світ незабаром зникне.

Я же хочу, чтобы у вас не было забот. Неженатого человека заботят дела Господа,

Я хочу, щоб ви були вільні від турбот. Неодружений чоловік дбає про Господнє, тобто як догодити Богу.

то, как угодить Господу; женатого заботят мирские дела, как угодить своей жене;

Одружений дбає про життєві справи — як догодити жінці.

потому он словно разрывается на части. Подобно этому, женщина, которая уже не замужем, или девушка, никогда не выходившая замуж, заботится о делах Господа, о том, как ей стать святой и в физическом отношении, и в духовном. Замужняя женщина беспокоится о мирских делах, о том, как угодить своему мужу.

Отже, він на роздоріжжі — як догодити Богові та дружині. Незаміжня жінка або дівчина дбає про справи Господні — щоб бути святою і тілом, і духом. Заміжня піклується про життєві справи — як би догодити чоловікові.

Я говорю вам это для вашей же пользы, а не для того, чтобы установить для вас какие-то ограничения. Мне важно, чтобы вы вели достойную жизнь и служили Господу с безраздельной преданностью.

Кажу я так для вашої ж користі, а не для того, щоб ставити вам перешкоди. Швидше я роблю це для порядку і щоб ви могли бути відданими Господу й ревно служити йому, ні на що інше не звертаючи уваги.

Если же какой-то человек считает, что он поступает бесчестно, относясь к своей невесте подобным образом, и если у него сильное половое влечение, и брак неминуем, тогда пусть делает так, как хочет — он не грешит, пусть женится.

Якщо хтось вважає, що не робить те, що слід, зі своєю нареченою або вона стара за віком,[11] й він хоче одружитися, то нехай він робить за своїм бажанням, бо це не гріх.

Если же человек твёрдо решил, не по принуждению, а полностью отдавая себе отчёт, оставить свою невесту девственницей, он поступает хорошо.

Але ж той чоловік, хто твердо вирішив не одружуватися, здатний володіти своїми пристрастями, й поклав собі зберегти свою наречену такою, як вона є, робить добре.

Итак, тот, кто женится на своей невесте, поступит хорошо, а тот, кто не женится, поступит лучше.

Отже, хто одружується з нареченою, робить добре, а хто не одружується, робить ще краще.

Жена связана со своим мужем, пока он жив, но если муж умрёт, она свободна и может выйти замуж за кого пожелает, если только он верующий в Господа.

Жінка зв’язана одруженням, поки її чоловік живий, але, якщо він помре, то вона вільна вийти заміж за кого хоче, аби тільки в Господі.

Однако, с моей точки зрения, она будет счастливее, если останется незамужней, и, говоря так, полагаю, что имею Дух Господа.

Але, на мою гадку, вона буде щасливішою, якщо залишиться такою, як є. Це моя думка, та я знаю, що маю Дух Божий.

« 6 глава 8 глава »