1 хр. в Коринфе 7 глава

Первое послание апостола Павла христианам в Коринфе
Под редакцией Кулаковых → Сучасний переклад

Теперь про то, о чем вы писали мне. Вы говорите: «Хорошо для мужчины вообще не знать женщины».

Тепер про те, що ви написали мені: «Чи не краще чоловікові взагалі не торкатися жінки».

И всё же, чтобы не впасть в блуд, пусть у каждого будет своя жена, и у каждой женщины — свой муж.

Але щоб уникнути гріха розпусти, кожен чоловік мусить мати дружину, а кожна жінка — чоловіка.

Муж должен исполнять свои супружеские обязанности по отношению к жене, так же и жена — по отношению к мужу.

Чоловік мусить давати все належне своїй дружині, і так само жінка — своєму чоловікові.

Жена не властна над своим телом — оно принадлежит мужу, также и муж не властен над своим телом — оно принадлежит жене.

Не жінка володіє тілом своїм, а її чоловік, так само не чоловік володіє тілом своїм, а його дружина.

Не уклоняйтесь друг от друга, разве только по взаимному согласию на время, чтобы полностью посвятить себя молитве, а потом опять будьте вместе, иначе вы можете не совладать с собой, и сатана искусит вас.

Не відмовляйте одне одному, хіба що за спільною згодою і на деякий час для того, щоб віддатися молитві, а потім знову бути разом, щоб сатана не спокусив вас, скориставшись вашим невмінням володіти собою.

Не повелеваю я, но говорю так по снисхождению к вам. 1

Я вам кажу це не як наказ, а як поступку.

Хотелось бы мне, чтобы все люди были, как я, но у каждого свой особый дар от Бога: у одного такой дар, у другого — иной.

Хотів би, щоб усі люди були такими, як я, але кожен має свій власний дар Божий: в одного такий, у другого — інший.

Не состоящим в браке и вдовам я говорю, что лучше им и впредь оставаться одинокими, как и я.

Щодо неодружених і вдів я хочу ось що сказати: для них добре, якщо вони залишатимуться самотніми, як і я.

Но если они не могут воздерживаться, пусть женятся, ибо лучше жениться, чем сгорать от вожделения.

Та якщо вони не можуть втриматися, то нехай одружуються, бо краще одружитися, ніж згоріти від жадання.

А тем, кто в браке, не я повелеваю, но Господь: жена не должна оставлять мужа своего

Одруженим я даю такий наказ, хоча це не я, а Господь наказує: жінці не слід шукати розлучення з чоловіком своїм.

(если же случится такое, пусть остается одинокой или примирится с мужем), и муж не должен разводиться с женою.

Якщо ж уже розлучиться, то повинна залишатися незаміжньою або нехай помириться з чоловіком своїм. Та чоловікові не слід розлучатися зі своєю дружиною.

Остальным не Господь уже, а я говорю: если у кого из братьев жена неверующая, но согласна жить с ним, он не должен разводиться с ней.

Усім іншим я скажу (та цей наказ від мене, а не від Господа): якщо якийсь брат у Христі має дружину, яка не вірує, і вона згідна жити з ним, то нехай він не розлучається з нею.

И если у женщины муж неверующий, а он согласен жить с ней, пусть и она с ним не разводится.

Якщо жінка має чоловіка, який не вірує, і він згідний з нею жити, то їй не слід розлучатися з ним.

Ибо неверующий муж освящен2 через свою жену, как и неверующая жена освящена через своего верующего мужа. Иначе ваши дети были бы «нечисты»,3 а теперь и они святы.

Бо невіруючий чоловік освячується через свою віруючу дружину, а невіруюча жінка — через свого віруючого чоловіка. Інакше діти ваші були б нечистими, а так — вони святі.

Если же неверующий хочет разойтись, пусть так и сделает; брат или сестра в таких случаях не связаны. К миру призвал нас4 Бог.

Однак якщо невіруючий вирішить розлучитися, то хай розлучається. Брат чи сестра у Христі вільні в таких випадках, тому що Бог покликав вас жити в мирі.

Откуда ты знаешь, жена, не спасешь ли мужа? Или ты, муж, откуда знаешь, не спасешь ли жену?5

Бо звідки ти знаєш, жінко, чи спасеш свого невіруючого чоловіка? І звідки ти, чоловіче, знаєш, чи спасеш свою невіруючу дружину?

Только пусть каждый живет, как определил ему Господь, и в том положении, в каком призвал его Бог. И это я ставлю за правило во всех церквах.

Слід жити лише так, як Господь визначив кожному, і як Бог покликав кожного. І саме такий наказ даю я по всіх церквах.

Призван ли кто обрезанным, пусть остаётся с обрезанием;6 призван ли кто необрезанным, пусть не подвергается обрезанию.

Якщо комусь було зроблене обрізання до того, як Бог його покликав, то не слід намагатися змінити це. А іншому, може, не було зроблене обрізання, коли Бог його покликав. Тоді й не варто робити цього взагалі.

Обрезание ничто, и необрезание ничто, но всё — в соблюдении заповедей Божьих.

Обрізання, само по собі, не є чимось особливим, так само, як і необрізання. Головне — дотримуватися Божих заповідей.

Пусть каждый остается в том положении,7 в каком был призван.

І нехай кожен залишається таким, яким він був, коли його покликав Бог.

Был ты рабом, когда призвал тебя Бог? Пусть это тебя не тревожит. Если же представится возможность стать свободным, воспользуйся этим наилучшим образом,8

Ти рабом був покликаний? Нехай це тебе не турбує. Та якщо зможеш стати вільним, скористайся такою нагодою.

памятуя, что раб, призванный к новой жизни в единении с Господом, — воистину вольноотпущенник Господа, а всякий свободный человек, коли он призван, есть раб Христов.

Той, хто рабом був покликаний Богом, є вільним перед Богом. Так само і вільний, якого покликано, є рабом Христа.

За высокую цену вы куплены — так не будьте рабами людей!

Господь сплатив за вас високу ціну, тож не ставайте рабами людей.

Пусть каждый из вас, братья, остается с Богом в том положении, в каком был призван.

Брати і сестри мої! Кожному з вас слід залишатися перед Богом таким, яким його було покликано.

О девственности же скажу,9 что у меня нет на этот счет какого-то определенного наставления Господня. Но я поделюсь своим мнением как тот, кто по милости Господа удостоился доверия.10

Тепер стосовно неодружених чоловіків та жінок.[10] Я не маю Господнього наказу, але висловлю свою думку як гідний довіри, бо одержав милість від Господа.

Вот что, я полагаю, хорошо для человека в наше суровое время:11 хорошо ему оставаться, как он есть.

Як на мене, то, зважаючи на всі нинішні страждання й лиха, краще залишатися самотнім, як я.

Связан ты узами брака с женой? Не ищи развода. Остался без жены?12 Не ищи себе жены.

Якщо у тебе є жінка, не шукай з нею розлучення. У тебе немає дружини, не шукай її.

Впрочем, если и женишься — не согрешишь, и если незамужняя женщина13 выйдет замуж — не согрешит, но вступающих в брак ждет много мук в этой жизни,14 а я бы хотел уберечь вас от этого.

Та якщо ти одружуєшся, ти не згрішив, і якщо незаймана дівчина виходить заміж, то вона теж не згрішила. Але такі люди матимуть клопіт у цьому світі, а я прагну врятувати вас від нього.

И потому говорю вам, братья: время, отпущенное нам, коротко; пусть же те, у кого есть жены, впредь живут, так сказать, как те, у кого их нет,

Ось що я вам кажу, брати і сестри мої, час спливає. Віднині й надалі ті, хто мають жінок, мусять бути такими, ніби жінок не мають.

и плачущие — как не плачущие, и радующиеся — как не радующиеся, и покупающие — как не владеющие купленным,

Ті, хто сумують, мусять бути такими, ніби суму не мають. Радісні повинні бути такими, ніби не мають радості. Ті, хто придбали щось, ніби вони не мають нічого.

и занимающиеся делами этого мира — как люди, не закабаленные ими, ибо мир сей, какой есть, идет к своему концу.15

Ті, хто користуються світським, не повинні вважати тлінні речі найважливішими. Бо існуючий світ незабаром зникне.

Я хочу, чтобы вы были свободны от суетных тревог. Неженатый заботится о Господнем, как угодить Господу,

Я хочу, щоб ви були вільні від турбот. Неодружений чоловік дбає про Господнє, тобто як догодити Богу.

а женатый печется о мирском, о том, как угодить своей жене, —

Одружений дбає про життєві справи — як догодити жінці.

и дух его раздвоен. Так и незамужняя женщина или девушка заботится о Господнем, чтобы быть и телом и духом Ему посвященной,16 а замужняя занята мирским, тем, как угодить мужу.

Отже, він на роздоріжжі — як догодити Богові та дружині. Незаміжня жінка або дівчина дбає про справи Господні — щоб бути святою і тілом, і духом. Заміжня піклується про життєві справи — як би догодити чоловікові.

Говорю это не из желания надеть на вас узду,17 но чтобы всё у вас было как должно, и вы могли безраздельно посвятить себя Господу — ради вашего блага говорю.

Кажу я так для вашої ж користі, а не для того, щоб ставити вам перешкоди. Швидше я роблю це для порядку і щоб ви могли бути відданими Господу й ревно служити йому, ні на що інше не звертаючи уваги.

Если кто-то думает, что он поступает плохо по отношению к своей невесте,18 оставляя ее в девах во вполне уже зрелом возрасте,19 и чувствует, что ему нужно жениться,20 пусть так и делает, как хочет, — не согрешит; такие пусть вступают в брак.

Якщо хтось вважає, що не робить те, що слід, зі своєю нареченою або вона стара за віком,[11] й він хоче одружитися, то нехай він робить за своїм бажанням, бо це не гріх.

Если же кто, будучи тверд сердцем, по собственной своей воле, ничем к тому не понуждаемый, твердо решил в уме своем блюсти свою невесту в девстве, хорошо он делает.

Але ж той чоловік, хто твердо вирішив не одружуватися, здатний володіти своїми пристрастями, й поклав собі зберегти свою наречену такою, як вона є, робить добре.

Так что, кто женится на своей невесте,21 поступает хорошо, но тот, кто не женится,22 поступает лучше.

Отже, хто одружується з нареченою, робить добре, а хто не одружується, робить ще краще.

Жена связана со своим мужем, пока он жив. Если же он умрет, она вправе23 снова выйти замуж за кого хочет, но только это должен быть христианский союз.24

Жінка зв’язана одруженням, поки її чоловік живий, але, якщо він помре, то вона вільна вийти заміж за кого хоче, аби тільки в Господі.

Однако она блаженнее25 будет, если останется незамужней; такое мое мнение, а я думаю, что и во мне есть Дух Божий.

Але, на мою гадку, вона буде щасливішою, якщо залишиться такою, як є. Це моя думка, та я знаю, що маю Дух Божий.

Примечания:

Под редакцией Кулаковых

6 [1] — Сказанное здесь, вероятно, имеет отношение к первой части ст. 5 и может быть передано еще таким образом: я говорю это как получивший от Бога позволение, а не повеление так говорить.

14 [2] — См. в Словаре Святой.

14 [3] — В знач. рождены в незаконном браке.

15 [4] — В некот. рукописях: вас.

16 [5] — Друг. возм. пер.: как ты можешь знать, жена, что спасешь мужа? Или как ты можешь знать, муж, что спасешь жену?

18 [6] — См. в Словаре Обрезание.

20 [7] — Букв.: призвании.

21 [8] — Друг. возм. пер.: лучше используй свое нынешнее положение. Проблема с переводом этого и некоторых других мест в посланиях апостола Павла возникает из-за того, что он оставлял нечто недосказанным, полагаясь на понимание читателя.

25 [9] — Букв.: относительно же дев.

25 [10] — Или: оказавшийся верным.

26 [11] — Или: во времена надвигающихся бедствий.

27 [12] — Или: свободен от жены?

28 [13] — Или: девушка.

28 [14] — Букв.: но такие будут иметь скорбь/мучение по плоти.

31 [15] — Букв.: ибо проходит образ мира сего.

34 [16] — Или: святой.

35 [17] — Букв.: петлю.

36 [18] — Или: девушке.

36 [19] — Или: когда он уже в более чем зрелом возрасте. Стихи 36−38 могут быть поняты двояко. По одному пониманию, здесь говорится о дочери, которую отец может выдать или не выдать замуж, по другому — о женихе, оказавшемся перед выбором: жениться ли ему на его невесте, или, ввиду наступающих бедствий, ему и ей отказаться от мысли о браке и посвятить себя полностью служению Господу.

36 [20] — Букв.: и так должно быть.

38 [21] — Друг. возм. пер.: кто выдает замуж свою деву/невесту; см. примеч. «б» к 7:36.

38 [22] — Или: не выдает замуж.

39 [23] — Букв.: свободна.

39 [24] — Букв.: хочет, только в Господе.

40 [25] — См. в Словаре Блаженный.

« 6 глава 8 глава »