Числа 35 глава

Числа, Пятикнижие Моисея
Новый русский перевод → Переклад Хоменка

На равнинах Моава, у Иордана, напротив Иерихона, Господь сказал Моисею:

Промовив Господь до Мойсея у степах моавських над Йорданом, проти Єрихону:

«Вели израильтянам дать левитам города для обитания из удела, которым они владеют. Дайте им и пастбища вокруг городов.

“Повели синам Ізраїля, щоб із спадкоємної посілости своєї надали левітам міста на поселення, та нехай також дадуть їм пасовиська навкруги міст.

Тогда у них будут города для обитания и пастбища для стад, отар и прочего скота.

Міста їм будуть, щоб жити там, а пасовиська для їхнього товару, для отар їхніх та для всякої худоби.

Пастбища для скота вокруг городов, которые вы дадите левитам, пусть простираются на 1 000 локтей[113] вокруг городской стены.

Пасовиська навкруги міст, які дасте левітам, простягатимуться від валів міста й далі в поле на тисячу ліктів навколо.

Вне города отмерьте 2 000 локтей[114] на восток, 2 000 локтей на юг, 2 000 локтей на запад и 2 000 локтей на север, а город — посередине. Эта земля будет у них городским пастбищем для скота.

Відміряєте за містом зо східнього боку дві тисячі ліктів, із західнього боку дві тисячі ліктів і з північного боку дві тисячі ліктів, з містом посередині; і то будуть для них пасовиська навколо міст.

Шесть из городов, которые вы дадите левитам, пусть будут городами-убежищами. Туда сможет убежать убивший кого-либо. Сверх того, дайте им ещё сорок два города.

Міста ж, які віддасте левітам, — шість міст нехай будуть охоронні, куди міг би сховатись убивця; а крім тих дасте їм ще 42 міста.

Всего дайте левитам сорок восемь городов с пастбищами.

Усіх міст, що їх віддасте левітам, буде 48, з їхніми пасовиськами.

Города, которые вы дадите левитам из удела израильтян, нужно давать по уделу каждого рода: берите больше городов у родов, чей удел больше, но меньше у тех, чей удел меньше».

Щождо міст, які віддасте з посілостей синів Ізраїля, то в котрого коліна їх більше, візьмете більше, а в кого менше — візьмете менше; кожне коліно дасть із своїх міст левітам згідно з тим, що успадкує.”

Господь сказал Моисею:

Господь промовив до Мойсея:

«Обратись к израильтянам и скажи им: Когда вы переправитесь через Иордан в Ханаан,

“Скажи синам Ізраїля й повідай їм: Як перейдете через Йордан у Ханаан-землю,

то выберите себе города-убежища, куда сможет убежать всякий, кто убил человека неумышленно.

то виберете собі міста, щоб були вам містами захисту, щоб можна було туди втекти вбивці, який убив когось ненароком.

Они будут у вас убежищем от мстителя, чтобы убийце не погибнуть, прежде чем он предстанет перед обществом на суд.

Міста оті будуть вам за непорушний притулок від месника, щоб убивця не загинув перше, ніж стане на суд перед громадою.

Шесть городов, которые вы назначите, будут у вас городами-убежищами.

Міста ж, які ви призначите для того, будуть у вас-шість охоронних.

Назначьте три города на этой стороне Иордана и три — в Ханаане как города-убежища.

Три міста будуть потойбіч Йордану, а три у Ханаан-землі; то будуть міста захисту.

Шесть этих городов будут убежищем для израильтян, чужеземцев и кого-либо ещё, кто будет жить среди них: сюда сможет убежать всякий, кто убил человека неумышленно.

Для синів Ізраїля, для чужинця й для приходня, що перебуває між вами, будуть оті шість міст притулком, щоб можна було туди втекти кожному, хто б ненароком убив когось.

Если человек ударит другого железным предметом так, что тот умрет, он — убийца. Убийцу нужно предать смерти.

А коли він ударив когось залізним знаряддям так, що той помер, то він душогубець і, як душогубець, мусить бути покараний смертю.

Или если у человека в руке камень, которым можно убить, и он ударит другого так, что тот умрет, он — убийца. Убийцу нужно предать смерти.

Абож коли він ударив когось, кидавши каменюку, від якої можна загинути, так, що той помер, то він душогубець і, як душогубець, мусить бути покараний смертю.

Или если у человека в руке деревянный предмет, которым можно убить, и он ударит другого так, что тот умрет, он — убийца. Убийцу нужно предать смерти.

Абож коли ударив когось чимсь дерев'яним, що ним можна вбити, і той помер, то він душогубець і, як душогубець, мусить бути покараний смертю.

Мститель за кровь — это тот, кто предаст убийцу смерти; встретив его, он предаст его смерти.

Кровомесник сам може скарати душогубця; будь його десь зустріне, то сам може його вбити.

Если человек со злым умыслом толкнет другого или бросит в него что-нибудь так, что тот умрет,

Коли хтось із ненависти штовхне когонебудь або навмисне кине щось на когонебудь так, що той помре,

или во вражде ударит его кулаком так, что тот умрет, его нужно предать смерти — он убийца. Встретив убийцу, мститель за кровь предаст его смерти.

або, ворогуючи, вдарить його рукою так, що той помре, то вбивця мусить умерти; він — душогубець; кровомесник може вбити душогубця, як тільки зустріне його.

Но если человек без вражды, нечаянно толкнет другого или без злого умысла бросит в него чем-нибудь,

Коли ж випадком, не ворогуючи, штовхне когонебудь або кине на когонебудь чимось не навмисне,

или, не видя его, уронит на него камень, которым можно убить, и тот умрет, хотя он не враждовал с ним и не желал ему зла,

абож, не бачивши того, пустить на нього каменем, від якого можна вмерти, і коли той справді помре, а він же не ворогував з ним і не бажав йому зла, —

то пусть общество рассудит между убийцей и мстителем за кровь по этим законам.

то нехай громада розсудить згідно з цими правилами між тим, хто вдарив, та кровомесником,

Пусть народ защитит убийцу от мстителя за кровь и отправит его обратно, в город-убежище, куда он убежал. Пусть он живет там до смерти первосвященника, помазанного священным маслом.

і вирятує вбивцю з рук кровомесника та поверне його назад до міста захисту, куди він був утік; він пробуде в ньому аж до смерти первосвященика, помазаного святим миром.

Но если убийца выйдет из города-убежища, в который он убежал,

Коли ж убивця вийде за межі міста захисту, куди був утік,

и мститель за кровь найдет его вне города, то мститель за кровь может убить его и не будет виновен в убийстве.

і кровомесник зустріне його за межами міста захисту й уб'є його, він не буде винний;

Убийца должен находиться в городе-убежище до смерти первосвященника. Только после смерти первосвященника он может вернуться домой.

бо вбивця мусить сидіти у своєму охоронному місті аж до смерти первосвященика, і лише по смерті первосвященика може повернутись у свою власну землю.

Таковы установленные законы для вас и грядущих поколений, где бы вы ни жили.

Ці веління будуть вам установою правосуддя для ваших потомків, де б вони не осілися.

Любого, кто убьет человека, нужно предать смерти как убийцу, по показанию свидетелей. Но нельзя предавать смерти по показанию лишь одного свидетеля.

Кожного, хто вб'є людину, після переслухання свідків, треба вбити; одного лише свідка не вистачає, щоб засудити когось на смерть.

Не берите выкупа за жизнь убийцы, который заслужил смерть. Его непременно нужно предать смерти.

Не прийматимете викупу за душогубця, який повинен умерти: він мусить умерти.

Не берите выкупа за убежавшего в город-убежище, чтобы позволить ему вернуться и жить на своей земле, прежде чем умрет первосвященник.

Не прийматимете викупу й за такого, хто втікши з міста захисту, хоче повернутися і жити у своїй землі перед смертю первосвященика.

Не оскверняйте землю, где вы живете. Кровь оскверняет землю, и для земли, на которую была пролита кровь, нельзя совершить искупление иначе, как кровью того, кто её пролил.

Не допускайте, щоб осквернилася земля, де ви живете; кров бо оскверняє землю, і нічим не можна очистити землю від пролитої на неї крови, як тільки кров'ю того, хто кров пролив.

Не оскверняйте землю, где вы живете, и где Я обитаю; ведь Я Господь, обитаю среди израильтян».

Не оскверняйте землю, на якій живете й серед якої живу я, бо я — Господь, який живу серед синів Ізраїля.”

Примечания:

Новый русский перевод

4 [113] — Около 450 м.

5 [114] — Около 900 м.

« 34 глава 36 глава »