Числа 14 глава

Числа, Пятикнижие Моисея
Синодальный перевод → Українська Біблія. Турконяк

И подняло всё общество вопль, и плакал народ во всю ту ночь;

І піднялася вся громада, і здійняла голосіння; народ плакав усю ту ніч.

и роптали на Моисея и Аарона все сыны Израилевы, и всё общество сказало им: о, если бы мы умерли в земле Египетской, или умерли бы в пустыне сей!

Усі ізраїльські сини нарікали на Мойсея і Аарона. Уся громада казала їм: Краще б ми повмирали в Єгипетській землі чи в цій пустелі! О, якби ми повмирали!

и для чего Господь ведёт нас в землю сию, чтобы мы пали от меча? жёны наши и дети наши достанутся в добычу врагам; не лучше ли нам возвратиться в Египет?

І навіщо нас Господь вводить у цю землю: щоб нам полягти в битві? Наші жінки й діти стануть здобиччю. Тому, хіба тепер не краще нам повернутися в Єгипет?

И сказали друг другу: поставим себе начальника и возвратимся в Египет.

І вони говорили один одному: Поставмо собі проводиря та повертаймося в Єгипет!

И пали Моисей и Аарон на лица свои пред всем собранием общества сынов Израилевых.

Тоді Мойсей з Аароном упали на обличчя перед усією громадою ізраїльських синів,

И Иисус, сын Навин, и Халев, сын Иефонниин, из осматривавших землю, разодрали одежды свои

а Ісус, син Навина, і Халев, син Єфонії, — з тих, хто оглядав землю, — роздерли на собі одяг,

и сказали всему обществу сынов Израилевых: земля, которую мы проходили для осмотра, очень, очень хороша;

і говорили до всієї громади ізраїльських синів, кажучи: Земля, що її ми оглянули, є дуже-дуже добра.

если Господь милостив к нам, то введёт нас в землю сию и даст нам её — эту землю, в которой течёт молоко и мёд;

Якщо Господь вибирає нас, то і введе нас у цю землю й дасть її нам, — землю, що тече молоком і медом.

только против Господа не восставайте и не бойтесь народа земли сей; ибо он достанется нам на съедение: защиты у них не стало, а с нами Господь; не бойтесь их.

Але не будьте відступниками від Господа! Тож ви не лякайтеся народу тієї землі, бо він для нас — пожива. Адже сприятливий час відійшов від них, а серед нас — Господь! Не бійтеся їх!

И сказало всё общество: побить их камнями! Но слава Господня явилась в скинии собрания всем сынам Израилевым.

Однак уся громада сказала: Закидати їх камінням! Та Господня слава з’явилася в хмарі над наметом свідчення — усім ізраїльським синам.

И сказал Господь Моисею: доколе будет раздражать Меня народ сей и доколе будет он не верить Мне при всех знамениях, которые делал Я среди его?

І Господь сказав Мойсеєві: Доки цей народ підбурюватиме Мене? Доки не віритимуть Мені посеред усіх ознак, котрі Я вчинив серед них?

Поражу его язвою, и истреблю его, и произведу от тебя народ многочисленнее и сильнее его.

Уражу їх смертю і знищу їх! А тебе й дім твого батька зроблю великим та численним народом, — більшим, ніж цей.

Но Моисей сказал Господу: услышат Египтяне, из среды которых Ты силою Твоею вывел народ сей,

Та Мойсей сказав Господу: І почує єгиптянин, що Своєю силою Ти вивів з-поміж них цей народ.

и скажут жителям земли сей, которые слышали, что Ты, Господь, находишься среди народа сего, и что Ты, Господь, даёшь им видеть Себя лицом к лицу, и облако Твоё стоит над ними, и Ты идёшь пред ними днём в столпе облачном, а ночью в столпе огненном;

Але всі, хто живе на цій землі, чули, що Ти є Господом для цього народу, якому з’являєшся віч-на-віч, Господи; і Твоя хмара стала над ними, і Ти йдеш перед ними в хмарному стовпі вдень та в стовпі вогню вночі.

и если Ты истребишь народ сей, как одного человека, то народы, которые слышали славу Твою, скажут:

А вигубиш цей народ як одну людину, то народи, які чули Твоє Ім’я, говоритимуть, кажучи:

«Господь не мог ввести народ сей в землю, которую Он с клятвою обещал ему, а потому и погубил его в пустыне».

Оскільки Господь не зміг ввести цей народ в землю, котру їм пообіцяв у клятві, то вигубив його в пустелі.

Итак, да возвеличится сила Господня, как Ты сказал, говоря:

А тепер, хай же прославиться Твоя сила, Господи, як Ти сказав, промовляючи:

«Господь долготерпелив и многомилостив, прощающий беззакония и преступления, и не оставляющий без наказания, но наказывающий беззаконие отцов в детях до третьего и четвёртого рода».

Господь довготерпеливий, дуже милосердний і правдивий; прощає беззаконня, несправедливості й гріхи та жодним чином не вважатиме чистим [1] винного, Котрий воздає за гріхи батьків дітям до третього й четвертого поколінь.

Прости грех народу сему по великой милости Твоей, как Ты прощал народ сей от Египта доселе.

Прости гріх цьому народові за великим Твоїм милосердям, як і був Ти милосердним до них від Єгипту й аж дотепер!

И сказал Господь Моисею: прощаю по слову твоему;

А Господь сказав Мойсеєві: Я ще раз виявлю милосердя до них — за твоїм словом.

но жив Я, и славы Господней полна вся земля:

Але живу Я, і живе Моє Ім’я, і Господня слава наповнить усю землю!

все, которые видели славу Мою и знамения Мои, сделанные Мною в Египте и в пустыне, и искушали Меня уже десять раз, и не слушали гласа Моего,

Тому всі люди, які бачили Мою славу й ознаки, котрі Я вчинив у Єгипті і в цій пустелі, та випробовували Мене ось уже в десятий раз, і не послухалися Мого голосу, —

не увидят земли, которую Я с клятвою обещал отцам их; все, раздражавшие Меня, не увидят её;

таки не побачать землі, котру Я пообіцяв у клятві їхнім батькам! Але їхні діти, які є тут зі Мною, які не знають ще ні добра, ні зла, усякий недосвідчений та молодий, — цим Я дам землю! А всі, хто підбурював Мене, не побачать її!

но раба Моего, Халева, за то, что в нём был иной дух, и он совершенно повиновался Мне, введу в землю, в которую он ходил, и семя его наследует её;

Халев же, Мій раб, — оскільки в нього був інший дух і він пішов слідом за Мною, — то введу його в землю, в яку він уже ходив, і його потомство успадкує її!

Амаликитяне и Хананеи живут в долине; завтра обратитесь и идите в пустыню к Чермному морю.

Та амалик і ханаанець живуть у долині. Завтра ви поверніть і йдіть до пустелі шляхом Червоного моря.

И сказал Господь Моисею и Аарону, говоря:

І промовив Господь до Мойсея й Аарона, кажучи:

доколе злому обществу сему роптать на Меня? ропот сынов Израилевых, которым они ропщут на Меня, Я слышу.

Доки бути цій злій громаді? Те, що вони нарікають на Мене, і скарги ізраїльських синів на вас Я почув.

Скажи им: живу Я, говорит Господь: как говорили вы вслух Мне, так и сделаю вам;

Скажи їм: Я живу! — каже Господь. Що ви сказали до Моїх вух, те дійсно і зроблю вам.

в пустыне сей падут тела ваши, и все вы, исчисленные, сколько вас числом, от двадцати лет и выше, которые роптали на Меня,

У цій пустелі поляжуть ваші кості, — уся ваша кількість, ваші пораховані від двадцятилітніх і старші, які нарікали на Мене.

не войдёте в землю, на которой Я, подъемля руку Мою, клялся поселить вас, кроме Халева, сына Иефонниина, и Иисуса, сына Навина;

Ніхто з вас не ввійде в землю, над якою Я простягнув Свою руку, поклявшись вас на ній поселити, — крім Халева, сина Єфонії, та Ісуса, сина Навина.

детей ваших, о которых вы говорили, что они достанутся в добычу врагам, Я введу туда, и они узнают землю, которую вы презрели,

А дітей, про яких ви сказали, що стануть здобиччю, Я введу в землю, і вони успадкують землю, яку ви відкинули.

а ваши трупы падут в пустыне сей;

А ваші кості поляжуть у цій пустелі.

а сыны ваши будут кочевать в пустыне сорок лет, и будут нести наказание за блудодейство ваше, доколе не погибнут все тела ваши в пустыне;

Тож ваші сини будуть поглинатися пустелею сорок років і розплачуватимуться за вашу розпусту, доки не перетворяться в прах ваші кості в пустелі.

по числу сорока дней, в которые вы осматривали землю, вы понесёте наказание за грехи ваши сорок лет, год за день, дабы вы познали, что значит быть оставленным Мною.

За кількістю тих днів, упродовж яких ви оглядали землю, — сорок днів, — будете розплачуватися за ваші гріхи сорок років — рік за день, — і ви пізнаєте гнів Мого обурення.

Я, Господь, говорю, и так и сделаю со всем сим злым обществом, восставшим против Меня: в пустыне сей все они погибнут и перемрут.

Я, Господь, це сказав! Насправді так зроблю із цією нікчемною громадою, яка об’єдналася проти Мене! Вони будуть вигублені в цій пустелі, — тут вони загинуть!

И те, которых посылал Моисей для осмотрения земли, и которые, возвратившись, возмутили против него всё сие общество, распуская худую молву о земле,

А ті люди, яких посилав Мойсей оглядати землю і які, повернувшись, нарікали на неї перед громадою та розпускали погані чутки про землю, —

сии, распустившие худую молву о земле, умерли, быв поражены пред Господом;

померли від пошесті перед Господом ті люди, які говорили погане проти землі.

только Иисус, сын Навин, и Халев, сын Иефонниин, остались живы из тех мужей, которые ходили осматривать землю.

А Ісус, син Навина, і Халев, син Єфонії, залишилися живими з тих чоловіків, які ходили оглянути землю.

И сказал Моисей слова сии пред всеми сынами Израилевыми, и народ сильно опечалился.

І Мойсей переказав ці слова всім ізраїльським синам, і народ дуже засмутився.

И, встав рано поутру, пошли на вершину горы, говоря: вот, мы пойдём на то место, о котором сказал Господь, ибо мы согрешили.

А вставши вранці, вони пішли на вершину гори й говорили: Ось ми, присутні тут, підемо до краю, про який сказав Господь, бо ми згрішили.

Моисей сказал: для чего вы преступаете повеление Господне? это будет безуспешно;

Та Мойсей сказав: Чому ви порушуєте слово Господа? Успіху не буде у вас!

не ходите, ибо нет среди вас Господа, чтобы не поразили вас враги ваши;

Не йдіть, бо немає з вами Господа, тож ви впадете перед вашими ворогами.

ибо Амаликитяне и Хананеи там пред вами, и вы падёте от меча, потому что вы отступили от Господа, и не будет с вами Господа.

Адже там перед вами — амалик і ханаанець, і поляжете від меча, бо ви відвернулися, виявивши непослух Господу, тож Господа не буде посеред вас.

Но они дерзнули подняться на вершину горы; ковчег же завета Господня и Моисей не оставляли стана.

І все ж таки вони рішуче пішли на вершину гори. А ковчег Господнього завіту і Мойсей не рушали з табору.

И сошли Амаликитяне и Хананеи, живущие на горе той, и разбили их, и гнали их до Хормы,

Амалик же і ханаанець, які засіли на тій горі, спустилися і розгромили їх, і вигублювали їх аж до Ерми. І вони повернулися до табору.

Примечания:

Синодальный перевод

25 Чермное, не чёрное. Чермное — от церковно-книжного, устарелого — багровое, темнокрасное. Чермное море — современное Красное море.

« 13 глава 15 глава »