Деяния 19 глава

Деяния святых апостолов
Синодальный перевод → Українська Біблія. Турконяк

Во время пребывания Аполлоса в Коринфе Павел, пройдя верхние страны, прибыл в Ефес и, найдя там некоторых учеников,

І сталося, як Аполлос був у Коринті, Павло, пройшовши внутрішні території, прибув до Ефеса і, знайшовши деяких учнів,

сказал им: приняли ли вы Святого Духа, уверовав? Они же сказали ему: мы даже и не слыхали, есть ли Дух Святой.

запитав їх: Коли ви увірували, чи отримали ви Духа Святого? Вони відповіли йому: Та ми й не чули, що є Дух Святий!

Он сказал им: во что же вы крестились? Они отвечали: во Иоанново крещение.

А він [їм] сказав: То в що ж ви хрестилися? Вони відповіли: В хрещення Івана.

Павел сказал: Иоанн крестил крещением покаяния, говоря людям, чтобы веровали в Грядущего по нём, то есть во Христа Иисуса.

Тож Павло промовив: Іван хрестив хрещенням на покаяння, кажучи людям, щоби повірили в Того, Хто йде за ним, тобто в Ісуса [Христа].

Услышав это, они крестились во имя Господа Иисуса,

Почувши, вони охрестилися в Ім’я Господа Ісуса,

и, когда Павел возложил на них руки, нисшёл на них Дух Святой, и они стали говорить иными языками и пророчествовать.

а коли Павло поклав на них руки, зійшов на них Дух Святий, і вони почали говорити мовами й пророкували.

Всех их было человек около двенадцати.

А було їх усіх чоловік з дванадцять.

Придя в синагогу, он небоязненно проповедовал три месяца, беседуя и удостоверяя о Царствии Божием.

Увійшовши до синагоги, він рішуче три місяці переконував і говорив про Царство Боже.

Но как некоторые ожесточились и не верили, злословя путь Господень перед народом, то он, оставив их, отделил учеников, и ежедневно проповедовал в училище некоего Тиранна.

А коли деякі опиралися і не вірили, злословлячи Господню дорогу на очах у безлічі народу, він відступив від них, відокремив учнів і викладав щодня в школі [одного] Тирана.

Это продолжалось до двух лет, так что все жители Асии слышали проповедь о Господе Иисусе, как Иудеи, так и Еллины.

Це було впродовж двох років, тож усі, які жили в Азії, почули Господнє Слово, — юдеї і греки.

Бог же творил немало чудес руками Павла,

Бог чинив надзвичайні чудеса руками Павла,

так что на больных возлагали платки и опоясания с тела его, и у них прекращались болезни, и злые духи выходили из них.

так що на хворих клали хусточки й пояси з його тіла, і вони оздоровлялися від недуг, а злі духи виходили.

Даже некоторые из скитающихся Иудейских заклинателей стали употреблять над имеющими злых духов имя Господа Иисуса, говоря: заклинаем вас Иисусом, Которого Павел проповедует.

Деякі з мандруючих юдейських заклиначів почали закликати Ім’я Господа Ісуса на тих, хто мав злих духів, кажучи: Заклинаємо вас Ісусом, Якого проповідує Павло!

Это делали какие-то семь сынов Иудейского первосвященника Скевы.

То були семеро синів одного юдейського первосвященика Скеви, — вони це робили.

Но злой дух сказал в ответ: Иисуса знаю, и Павел мне известен, а вы кто?

А злий дух у відповідь сказав їм: Ісуса я знаю і Павла знаю, а ви хто такі?

И бросился на них человек, в котором был злой дух, и, одолев их, взял над ними такую силу, что они, нагие и избитые, выбежали из того дома.

І накинувся на них чоловік, в якому був злий дух, і, перемігши обох, подужав їх, так що втекли з того дому нагі та побиті.

Это сделалось известно всем живущим в Ефесе Иудеям и Еллинам, и напал страх на всех их, и величаемо было имя Господа Иисуса.

Це стало відомо всім юдеям і грекам, які жили в Ефесі, і страх напав на них усіх, і величалося Ім’я Господа Ісуса.

Многие же из уверовавших приходили, исповедуя и открывая дела свои.

Чимало хто з тих, які повірили, приходили, визнаючи й розповідаючи про свої вчинки.

А из занимавшихся чародейством довольно многие, собрав книги свои, сожгли перед всеми, и сложили цены их, и оказалось их на пятьдесят тысяч драхм.

А багато ворожбитів, зібравши книги, спалили в усіх на очах. І підрахували їхню ціну та знайшли, що це п’ятдесят тисяч срібняків.

С такою силою возрастало и возмогало слово Господне.

Отак, завдяки Господній силі, Слово зростало і міцніло.

Когда же это совершилось, Павел положил в духе, пройдя Македонию и Ахаию, идти в Иерусалим, сказав: побывав там, я должен видеть и Рим.

А як це завершилося, Павло в Дусі задумав, пройшовши через Македонію і Ахаю, попрямувати до Єрусалима, говорячи: Як побуваю там, то потрібно мені й Рим побачити!

И, послав в Македонию двоих из служивших ему, Тимофея и Ераста, сам остался на время в Асии.

Пославши до Македонії двох із тих, які прислуговували йому, Тимофія і Ераста, сам затримався на якийсь час в Азії.

В то время произошёл немалый мятеж против пути Господня,

Того часу зчинився чималий заколот щодо Господньої дороги.

ибо некто серебряник, именем Димитрий, делавший серебряные храмы Артемиды и доставлявший художникам немалую прибыль,

Бо один золотар на ім’я Дмитро, який виготовляв маленькі срібні храми Артеміди, давав ремісникам чималий заробіток.

собрав их и других подобных ремесленников, сказал: друзья! вы знаете, что от этого ремесла зависит благосостояние наше;

Зібравши їх та інших, які цим займалися, він сказав: Мужі, ви знаєте, що наш прибуток — від цієї роботи;

между тем вы видите и слышите, что не только в Ефесе, но почти во всей Асии этот Павел своими убеждениями совратил немалое число людей, говоря, что делаемые руками человеческими не суть боги.

і бачите й чуєте, що не тільки в Ефесі, а майже по всій Азії цей Павло переконав і відвернув багатьох людей, говорячи, начебто те, що зроблено руками, — то не боги.

А это нам угрожает тем, что не только ремесло наше придёт в презрение, но и храм великой богини Артемиды ничего не будет значить, и испровергнется величие той, которую почитает вся Асия и вселенная.

Є небезпека, що не тільки наше ремесло прийде в занепад, але й храм великої богині Артеміди вважатимуть за ніщо. І буде знищена велич тієї, якій поклоняється вся Азія та цілий світ!

Выслушав это, они исполнились ярости и стали кричать, говоря: велика Артемида Ефесская!

Почувши це й переповнившись гнівом, вони кричали, вигукуючи: Велика Артеміда Ефеська!

И весь город наполнился смятением. Схватив Македонян Гаия и Аристарха, спутников Павловых, они единодушно устремились на зрелище.

Тож у місті зчинилася колотнеча. Схопивши Гая та Аристарха — македонців, супутників Павла, усі, як один, кинулися до амфітеатру.

Когда же Павел хотел войти в народ, ученики не допустили его.

Коли ж Павло хотів вийти до натовпу, то учні не дозволяли йому.

Также и некоторые из Асийских начальников, будучи друзьями его, послав к нему, просили не показываться на зрелище.

Дехто з азійських начальників, які були його приятелями, послали до нього і благали, щоб не йшов він до амфітеатру.

Между тем одни кричали одно, а другие другое, ибо собрание было беспорядочное, и большая часть собравшихся не знали, зачем собрались.

Отож, кожний кричав щось своє. Збори були бурхливі, та багато хто не знав, чому зібралися.

По предложению Иудеев, из народа вызван был Александр. Дав знак рукою, Александр хотел говорить к народу.

З юрби висунули Олександра, якого запропонували юдеї. Олександр, зробивши знак рукою, хотів дати пояснення юрбі.

Когда же узнали, что он Иудей, то закричали все в один голос, и около двух часов кричали: велика Артемида Ефесская!

Та довідавшись, що він юдей, усі зо дві години вигукували в один голос: Велика Артеміда Ефеська!

Блюститель же порядка, утишив народ, сказал: мужи Ефесские! какой человек не знает, что город Ефес есть служитель великой богини Артемиды и Диопета?

А міський писар, заспокоївши юрбу, сказав: Мужі ефеські, чи є якась людина, яка не знає, що місто Ефес шанує велику Артеміду та її образ, що впав з неба?

Если же в этом нет спора, то надобно вам быть спокойными и не поступать опрометчиво.

Отже, оскільки це незаперечне, треба вам вгамуватися і не робити нічого необачного.

А вы привели этих мужей, которые ни храма Артемидина не обокрали, ни богини вашей не хулили.

А ви привели цих людей, які ані храму не обікрали, ані богині нашої не зневажають.

Если же Димитрий и другие с ним художники имеют жалобу на кого-нибудь, то есть судебные собрания и есть проконсулы: пусть жалуются друг на друга.

Тому коли Дмитро й ті ремісники, які з ним, мають до когось справу, то є судді та проконсули, хай позивають один одного.

А если вы ищете чего-нибудь другого, то это будет решено в законном собрании.

А як чогось іншого домагаєтеся, то нехай вирішиться це на законних зборах.

Ибо мы находимся в опасности — за происшедшее ныне быть обвинёнными в возмущении, так как нет никакой причины, которою мы могли бы оправдать такое сборище. Сказав это, он распустил собрание.

Оскільки нам загрожує небезпека бути за сьогоднішнє звинуваченими в заколоті, і немає жодної причини, котрою зможемо виправдати цей безпорядок! Сказавши це, він розпустив збори.

Примечания:

Синодальный перевод

4 грядущего — идущего, пришедшего; (от ст.-слав. грясти — приближаться, приходить, неожиданно появляться).

« 18 глава 20 глава »