Дії 12 глава

Дії святих апостолів
Переклад Куліша та Пулюя → Синодальный перевод (МП)

 
 

Під той же час здвигнув цар Ірод руки, щоб мучити деяких із церкви.
 
В то время царь Ирод поднял руки на некоторых из принадлежащих к церкви, чтобы сделать им зло,

Вбив же Якова, брата Йоанового, мечем,
 
и убил Иакова, брата Иоаннова, мечом.

а видївши, що се подобаєть ся Жидам, постановив схопити й Петра. (Були ж днї опрісноків.)
 
Видя же, что это приятно Иудеям, вслед за тем взял и Петра, — тогда были дни опресноков, —

І схопивши його, посадив у темницю, передавши чотиром четверицям воїнів стерегти його, задумавши після пасхи вивести його перед народ.
 
и, задержав его, посадил в темницу, и приказал четырем четверицам воинов стеречь его, намереваясь после Пасхи вывести его к народу.

Стережено ж Петра в темницї; церква ж без перестану молилась Богу за него.
 
Итак Петра стерегли в темнице, между тем церковь прилежно молилась о нем Богу.

Як же мав його вивести Ірод, спав тієї ночи Петр між двома воїнами, скований двома залїзами; а сторожі перед дверима стерегли темницї.
 
Когда же Ирод хотел вывести его, в ту ночь Петр спал между двумя воинами, скованный двумя цепями, и стражи у дверей стерегли темницу.

І ось ангел Господень став перед ним, і сьвітло засияло в будинку; торкнувши ж у бік Петра, підвів його, говорячи: Уставай боржій. І поспадали кайдани з рук його.
 
И вот, Ангел Господень предстал, и свет осиял темницу. [Ангел,] толкнув Петра в бок, пробудил его и сказал: встань скорее. И цепи упали с рук его.

І рече ангел до него: Підпережись та підвяжи постоли твої. Зробив же так. І рече йому: Надїнь одежу твою, та йди за мною.
 
И сказал ему Ангел: опояшься и обуйся. Он сделал так. Потом говорит ему: надень одежду твою и иди за мною.

І, вийшовши, пійшов слїдом за ним, і не знав, що се правда, що сталось через ангела; думав же, що видїннє бачить.
 
[Петр] вышел и следовал за ним, не зная, что делаемое Ангелом было действительно, а думая, что видит видение.

Минувши ж перву сторожу й другу, прийшли до залїзних воріт, що вели в город, котрі самі собою відчинились їм; і вийшовши пройшли одну улицю, і зараз відступив ангел від него.
 
Пройдя первую и вторую стражу, они пришли к железным воротам, ведущим в город, которые сами собою отворились им: они вышли, и прошли одну улицу, и вдруг Ангела не стало с ним.

І, прийшовши Петр до себе, рече: Тепер знаю справдї, що післав Господь ангела свого, і вирвав мене з руки Іродової і від усього дожидання народу Жидівського.
 
Тогда Петр, придя в себя, сказал: теперь я вижу воистину, что Господь послал Ангела Своего и избавил меня из руки Ирода и от всего, чего ждал народ Иудейский.

І зміркувавши, прийшов до хати Мариї, матери Йоана, званого Марком, де многі зібрались і молились.
 
И, осмотревшись, пришел к дому Марии, матери Иоанна, называемого Марком, где многие собрались и молились.

Як же постукав Петр у сїнешні двері, вийшла послухати дївчина, на ймя Рода;
 
Когда же Петр постучался у ворот, то вышла послушать служанка, именем Рода,

і, пізнавши голос Петра, з радощів не відчинила дверей, а вбігши, сповістила, що Петр стоїть під дверима.
 
и, узнав голос Петра, от радости не отворила ворот, но, вбежав, объявила, что Петр стоит у ворот.

Вони ж сказали до неї: Збожеволїла єси. Вона ж таки говорила, що се так. Вони ж казали: Се ангел його.
 
А те сказали ей: в своем ли ты уме? Но она утверждала свое. Они же говорили: это Ангел его.

Петр же не перестав стукати; відчинивши ж, увидїли його, та й здивувались.
 
Между тем Петр продолжал стучать. Когда же отворили, то увидели его и изумились.

Махнувши ж їм рукою, щоб мовчали, оповів їм, як Господь вивів його з темницї. Рече ж: Сповістїть Якова та братів про се. І, вийшовши, пійшов у друге місце.
 
Он же, дав знак рукою, чтобы молчали, рассказал им, как Господь вывел его из темницы, и сказал: уведомьте о сем Иакова и братьев. Потом, выйдя, пошел в другое место.

Скоро ж настав день, зробивсь немалий переполох між воїнами, що стало ся з Петром.
 
По наступлении дня между воинами сделалась большая тревога о том, что сделалось с Петром.

Ірод же, пошукавши його, й не знайшовши, судив сторожів, та й звелїв покарати їх. І перейшовши з Юдеї в Кисарию, жив (там).
 
Ирод же, поискав его и не найдя, судил стражей и велел казнить их. Потом он отправился из Иудеи в Кесарию и [там] оставался.

Лютував же Ірод на Тирян та на Сидонян. Прийшовши ж однодушно до него, й приєднавши Бласта, царського постельника, просили примирря; бо земля їх живилась од царської.
 
Ирод был раздражен на Тирян и Сидонян; они же, согласившись, пришли к нему и, склонив на свою сторону Власта, постельника царского, просили мира, потому что область их питалась от [области] царской.

Призначеного ж дня Ірод, одігшись у царські шати і сївши на престолї, промовляв до них:
 
В назначенный день Ирод, одевшись в царскую одежду, сел на возвышенном месте и говорил к ним;

Народ же покликував: Голос Бога, а не чоловіка!
 
а народ восклицал: [это] голос Бога, а не человека.

Зараз же поразив його ангел Господень за те, що не віддав слави Богу; і з'їли його черви, і вмер.
 
Но вдруг Ангел Господень поразил его за то, что он не воздал славы Богу; и он, быв изъеден червями, умер.

Слово ж Боже росло і множилось.
 
Слово же Божие росло и распространялось.

Варнава ж та Савло вернулись із Єрусалиму, сповнивши службу, і взявши з собою Йоана, званого Марком.
 
А Варнава и Савл, по исполнении поручения, возвратились из Иерусалима (в Антиохию), взяв с собою и Иоанна, прозванного Марком.



2007–2024. Сделано с любовью для любящих и ищущих Бога. Если у вас есть вопросы или пожелания, то пишите нам: bible-man@mail.ru.