Матвія 8 глава

Євангелія від св. Матвія
Переклад Огієнка → Еврейский Новый Завет

А коли Він зійшов із гори, услід за Ним ішов на́товп великий.

После того, как Иисус спустился вниз с холма, множество народа последовало за ним.

І ось підійшов прокаже́ний, уклонився Йому та й сказав: „Коли, Господи, хочеш, — Ти можеш очистити мене!“

Тогда мужчина, страдавший отталкивающим кожным заболеванием, подошёл, встал на колени перед ним и сказал: "Господин, если желаешь, можешь очистить меня".

А Ісус простяг руку, і доторкнувся до нього, говорячи: „Хо́чу, — будь чистий!“ І тієї хвилини очистився той від своєї прокази.

Иисус протянул руку, коснулся его и сказал: "Да, желаю! Очистись!" И в тот же миг он очистился от кожной болезни.

І гово́рить до нього Ісус: „Гляди, — не розповіда́й ніко́му. Але йди, покажися священикові, та дар принеси́, якого Мойсей заповів, їм на свідо́цтво“.

Затем Иисус сказал ему: "Смотри, не говори никому, но ради свидетельства людям пойди, и пусть священник проверит тебя, и принеси жертву, о которой повелел Моисей".

А коли Він до Капернау́му ввійшов, то до Нього набли́зився сотник, та й благати зачав Його,

Когда Иисус вошёл в Капернаум, подошёл офицер римской армии и умолял его о помощи.

кажучи: „Господи, мій слуга лежить удома розсла́блений, і тяжко страждає“.

"Господин, мой ординарец лежит дома парализованный и ужасно мучается!"

Він говорить йому: „Я прийду́ й уздоро́влю його“.

Иисус сказал: "Я пойду и исцелю его".

А сотник Йому відповів: „Недостойний я, Господи, щоб зайшов Ти під стрі́ху мою. Та промов тільки слово, — і ви́дужає мій слуга!

Но офицер ответил: "Господин, я не тот, к кому тебе следовало бы заходить в дом. Но если лишь прикажешь, мой ординарец исцелится.

Бо й я — люди́на підвла́дна, і воякі́в під собою я маю; і одному кажу: піди — то йде він, а тому: прийди́ — і приходить, або рабо́ві своєму: зроби те — і він зро́бить“.

Я и сам подчинён власти, но, имея в распоряжении солдат, говорю одному: 'Пойди!', — и он идёт; другому: 'Подойди!', — и он подходит; рабу моему: 'Делай!', — и он делает".

Почувши таке, Ісус здивувався, і промовив до тих, хто йшов услід за Ним: „Поправді кажу вам: навіть серед Ізраїля Я не знайшо́в був такої великої віри!

Слыша это, Иисус изумился и сказал людям, следовавшим за ним: "Да! Говорю вам, я не нашёл в Израиле никого, кто имел бы такую веру!

Кажу́ ж вам, що багато-хто при́йдуть від сходу та за́ходу, і засядуть у Царстві Небеснім із Авраамом, Ісаком та Яковом.

Более того, говорю вам, что многие придут с востока и с запада и займут свои места на празднике в Царстве Небес с Авраамом, Исааком и Иаковом.

Сини ж Царства — повки́дані бу́дуть до те́мряви зо́внішньої — буде там плач і скре́гіт зубів“!

А рождённые для Царства будут выброшены вон, во тьму, где будут стенать и скрежетать зубами!"

I сказав Ісус сотникові: „Іди, і як повірив ти, нехай так тобі й станеться!“ І тієї ж години одужав слуга його.

Затем Иисус сказал офицеру: "Иди; пусть будет тебе так, как ты поверил". И в тот же миг его ординарец исцелился.

Як прийшов же Ісус до Петрового дому, то побачив тещу його, що лежала в гарячці.

Иисус пошёл в дом Петра и там увидел его тёщу, которая из-за сильного жара лежала в постели.

І Він доторкнувся руки її, — і гарячка покинула ту... І встала вона, та й Йому прислуго́вувала!

Он прикоснулся к её руке, жар исчез, и она встала и начала помогать ему.

А коли настав вечір, привели́ багатьох біснуватих до Нього, — і Він словом Своїм вигнав ду́хів, а недужих усіх уздорови́в,

Когда наступил вечер, к нему привели многих людей, находившихся во власти бесов. Он изгнал духов словом и исцелил всех больных.

щоб спра́вдилося, що сказав був Ісая пророк, промовляючи: „Він узяв наші немочі, і неду́ги поніс“.

Это произошло, чтобы исполнилось сказанное через пророка Исайю: "Он сам взял наши слабости и понёс наши болезни".

А як угледів Ісус навко́ло Себе багато наро́ду, наказав перепли́нути на то́й бік.

Когда Иисус увидел вокруг себя множество народа, он распорядился, переправиться на другую сторону озера.

І приступив один книжник та й до Нього сказав: „Учителю, я піду́ за Тобою, хоч би куди ти пішов!“

К нему подошёл книжник и сказал: "Раби, я последую за тобой, куда бы ты ни пошёл".

Промовляє до нього Ісус: „Мають но́ри лисиці, а гні́зда небесні пташки́, — Син же Лю́дський не має де й голови́ прихили́ти“.

Иисус сказал ему: "Лисы имеют норы, и у птиц есть гнёзда, а у Сына Человеческого нет своего дома".

А і́нший із у́чнів промовив до Ньо́го: „Дозволь мені, Господи, перше піти та ба́тька свого похова́ти“.

Один из учеников сказал ему: "Господин, позволь мне сначала пойти похоронить моего отца".

А Ісус йому каже: „Іди за Мною, і зостав мертвим ховати мерців своїх!“

Но Иисус ответил: "Следуй за мной, и пусть мёртвые хоронят своих мертвецов".

І коли Він до чо́вна вступив, за Ним увійшли Його у́чні.

Он сел в лодку, и за ним последовали ученики.

І ось буря велика зірва́лась на морі, аж чо́вен зачав залива́тися хви́лями. А Він спав.

Затем неожиданно на озере поднялся неистовый шторм, так что волны обрушились на лодку. А Иисус спал.

І кинулись учні, і збудили Його та й благали: Рятуй, Господи, — ги́немо!“

Тогда они подошли и разбудили его, говоря: "Господин! Помоги! Мы погибаем!"

А Він відповів їм: „Чого полохливі ви, маловірні?“ Тоді встав, заказав бурі й морю, — і тиша велика настала.

Он сказал им: "Почему вы так боитесь? Как мало у вас веры!" Затем он встал и запретил ветрам и волнам, и наступил полный штиль.

А народ дивувався й казав: „Хто ж це такий, що ві́три та море слухня́ні Йому́?“

Люди были поражены. Они спрашивали: "Что это за человек, что даже ветры и море повинуются ему?"

І, як прибув Він на то́й бік, до землі Гадари́нської, перестріли Його два біснуваті, що вийшли з могильних пече́р, дуже люті, так що ніхто не міг перехо́дити тією дорогою.

Когда Иисус переправился на другую сторону озера, на территорию Гадары, из погребальных пещер вышли два человека, находившиеся во власти бесов, такие буйные, что никто не осмеливался проходить той дорогой.

І ось, вони стали кричати, говорячи: „Що́ Тобі, Сину Божий, до нас? Прийшов Ти сюди передчасно нас мучити?“

Они закричали: "Что тебе нужно от нас, Сын Божий? Ты пришёл мучить нас раньше назначенного времени?"

А опо́даль від них пасся гурт великий свине́й.

Неподалёку от них паслось большое стадо свиней.

І просилися де́мони, кажучи: „Коли виженеш нас, то пошли нас у той гурт свине́й“.

Бесы умоляли его: "Если ты изгонишь нас, пошли нас в стадо свиней".

А Він відповів їм: „Ідіть“. І вийшли вони, і пішли в гурт свиней. І ось кинувся з кручі до моря ввесь гурт, — і потопи́вся в воді.

"Хорошо, идите!" — сказал он им. Итак, они вышли и вошли в свиней, после чего всё стадо ринулось с холма в озеро и утонуло.

Пастухи ж повтікали; а коли прибули́ вони в місто, то про все розповіли́, і про біснуватих.

Свинопасы, убежав оттуда, пришли в город и пересказали всю историю, включая и то, что случилось с бесноватыми.

І ось, усе місто вийшло назу́стріч Ісусові. Як Його ж угледіли, то стали благати, щоб пішов Собі з їхнього кра́ю!

Услышав это, весь город вышел навстречу Иисусу. Увидев его, они умоляли, чтобы он покинул их область.

« 7 глава 9 глава »