Буття 27 глава

Перша книга Мойсеєва: Буття
Переклад Огієнка → Cовременный перевод WBTC

І сталося, що зостарівсь Ісак, і зате́мнились очі йому, і він не бачив. І покликав він старшого сина свого Ісава, і промовив до нього: „Мій сину!“ А той відказав йому: „Ось я!“

Исаак состарился, и зрение его настолько притупилось, что он стал плохо видеть. Однажды он позвал к себе своего старшего сына Исава и сказал: "Сын!" "Здесь я", — ответил Исав.

І промовив до нього Ісак: „Оце я зостарівся, не знаю дня смерти своєї...

Исаак сказал: "Я стар, и, наверное, скоро умру!

А тепер візьми знаряддя своє, — сагайдака свого й лука свого, та й вийди на поле, і злови мені здо́бич мисливську.

Возьми свой лук и стрелы, пойди в поле и налови мне дичи,

І зготуй мені наїдок смачний, як я люблю́, і принеси мені, і нехай я з'їм, щоб поблагословила тебе душа моя, поки помру“.

приготовь моё любимое кушанье и дай мне поесть, и тогда я благословлю тебя перед смертью".

А Ревека чула, як говорив Ісак до Ісава, сина свого. І пішов Ісав на поле, щоб зловити й принести здобич мисливську.

Исав отправился на охоту. Ревекка слышала, как Исаак говорил всё это своему сыну Исаву,

А Ревека сказала Якову, синові своєму, говорячи: „Ось я чула, як твій ба́тько казав до Ісава, брата твого, говорячи:

и сказала своему сыну Иакову: "Вот, я слышала, как твой отец разговаривал с Исавом

„Принеси но здобич мисливську мені, і зроби мені наїдок смачний, — нехай з'їм, і поблагословлю тебе перед лицем Господнім перед смертю своєю“.

и сказал ему: "Налови дичи и приготовь мне кушанье, чтобы я мог поесть, и тогда я благословлю тебя перед смертью".

А тепер, сину мій, послухай мого голосу, те, що я розкажу́ тобі.

Теперь, сын мой, слушай и делай, что я говорю:

Іди до отари, і візьми мені звідти двоє добрих козлят, а я їх приготую, як наїдок смачний для батька твого, як він любить.

пойди туда, где мы держим коз, и принеси мне двух козлят, я приготовлю из них еду, которую любит твой отец,

І принесеш батькові своєму, і бу́де він їсти, щоб поблагословити тебе перед смертю своєю“.

ты отнесёшь кушанье отцу, и он благословит тебя перед смертью".

І промовив Яків до Ревеки, матері своєї: „Таж брат мій Ісав — чоловік волохатий, а я — чоловік гладенький!

Но Иаков сказал своей матери Ревекке: "Мой брат Исав покрыт волосами, я же не волосатый.

Може обмацає мене батько мій, і я стану в очах його як обманець, і спроваджу на себе прокля́ття, а не благослове́ння“.

Если отец дотронется до меня, то догадается, что я не Исав, и тогда не благословит меня, а проклянёт за то, что я хотел обмануть его".

І сказала йому його мати: „На мені прокляття твоє, сину мій! Тільки послухай слів моїх, та йди принеси мені“.

Ревекка же сказала ему: "Если так случится, я приму вину на себя. Сделай всё, как я говорю, пойди и принеси мне козлят".

І пішов він, і взяв, і приніс своїй матері. І зробила мати його наїдок смачни́й, як любив його ба́тько.

Иаков пошёл, взял двух козлят и принёс их матери, а мать приготовила их по-особому, как любил его отец.

I взяла Ревека гарні вбрання́ свого старшого сина Ісава, що були в домі з нею, і вбрала молодшого сина свого Якова.

Потом Ревекка взяла одежду, которую любил носить её старший сын Исав, надела её на младшего сына Иакова

А шкури козлят наділа на руки йому, і на гладеньку шию його.

и, взяв шкуры козлят, обернула ими руки и шею Иакова.

І дала смачний наїдок та хліб, що вона спорядила, у руку Якова, сина свого.

Затем она взяла приготовленную еду и дала её Иакову;

І прибув він до ба́тька свого та й сказав: „Батьку мій!“ А той відказав: „Ось я. Хто ти, мій сину?“

Иаков же пошёл к отцу и сказал: "Отец". Отец ответил: "Кто ты, сын мой?"

А Яків промовив до батька свого: „Я Ісав перворідний. Я зробив, як сказав ти мені. Уставай, сядь і попоїж із здо́бичі мисливської, щоб душа́ твоя поблагословила мене“.

"Я Исав, твой первенец, — ответил отцу Иаков. — Я сделал всё, как ты мне сказал. Садись и поешь дичи, которую я для тебя наловил, а потом благословишь меня".

І сказав Ісак до сина свого: „Як це ти так швидко знайшов, сину мій?“ А той відказав: „Бо мені допоміг Господь, Бог твій“.

Но Исаак спросил сына: "Как это ты так быстро нашёл и убил дичь?" Иаков ответил: "Господь, Бог твой, помог мне быстро найти дичь".

І промовив Ісак до Якова: „Підійди но, і нехай я обмацаю тебе, сину мій, чи ти — це син мій Ісав, чи ні“.

Тогда Исаак сказал Иакову: "Подойди ко мне, я ощупаю тебя, сын мой, чтобы знать, ты ли мой сын Исав".

І підійшов Яків до Ісака, батька свого. А той обмацав його та й сказав: „Голос — голос Яковів, а руки — руки Ісавові“.

Иаков подошёл к отцу своему Исааку, и тот, ощупав его, сказал: "У тебя голос Иакова, но руки все в волосах, как у Исава".

І не впізнав він його, бо були́ його руки — як руки Ісава, брата його, волохаті, і поблагословив він його.

Исаак не узнал Иакова, потому что руки у него были волосатые, как у Исава, и благословил Иакова,

І сказав він: „То ти син мій Ісав?“ А той відказав: „Я“.

а потом спросил: "Ты ли мой сын Исав?" "Да, я", — ответил Иаков.

І промовив Ісак: „Подай же мені, і нехай з'їм з мисливської здо́бичі сина мого, щоб поблагословила тебе душа моя“. І подав він йому, і він їв, і приніс йому вина, і він пив.

Тогда Исаак сказал: "Принеси мне еду, я поем и благословлю тебя". Иаков дал ему еду, и он поел, потом Иаков дал ему вина, и Исаак выпил его.

І промовив до нього Ісак, його батько: „Підійди ж, і поцілуй мене, сину мій!“

Исаак сказал Иакову: "Сын, подойди, поцелуй меня".

І він підійшов, і поцілував його. А той понюхав запах вбрання його, і поблагословив його, та й сказав: „Дивись, запах сина мого — немов запах поля, що його Господь благословив!

Иаков подошёл к отцу и поцеловал его. Исаак почувствовал запах одежды Исава и благословил его, сказав: "Запах сына моего, словно запах полей, благословенных Господом.

І хай Бог тобі дасть з роси Неба, і з ситости землі, і збіжжя багато й вина молодого!

Да пошлёт тебе Господь дожди в изобилии, чтобы был у тебя хороший урожай и вино.

Нехай тобі служать наро́ди, і народи нехай тобі кланяються! Будь паном для бра́ттів своїх, і нехай тобі кланяються сини матері твоєї. Хто тебе проклинає — прокля́тий, а хто поблагосло́вить тебе — благослове́нний!“

Да служат тебе люди, и да склонятся перед тобой народы. Ты будешь править братьями своими, и сыновья матери твоей склонятся перед тобой и будут послушны тебе. Проклинающий тебя проклят будет, благословляющий же тебя будет благословен".

І сталося, як закінчив був Ісак благословляти Якова, і сталося, тільки но вийшов був Яків від обличчя Ісака, батька свого, аж Ісав, його брат, прийшов з полюва́ння свого.

Как только Исаак закончил благословлять Иакова, и тот ушёл от отца, возвратился с охоты Исав.

І також він приготовив наїдок смачний, і батьку своєму приніс. І сказав він до батька свого: „Нехай встане мій батько, і хай їсть із здобичі мисливської сина свого, щоб душа твоя благословила мене!“

Приготовив кушанье, которое любил отец, Исав принес его отцу и сказал: "Отец, это я, твой сын, встань и поешь мяса убитой мною для тебя дичи, а потом благословишь меня".

І озвався до нього Ісак, його батько: „Хто ти?“ А той відказав: „Я син твій, — твій перворідний Ісав“.

Но Исаак спросил: "Кто ты такой?" "Я твой сын, твой перворожденный, Исав, " — ответил Исав.

І Ісак затремтів тремтінням аж надто великим, та й сказав: „Хто ж тоді той, що мисливську здобич зловив, і до мене приніс, а я попоїв від усього, поки прийшов ти, і я поблагословив його? І він буде благослове́нний!“

Исаак заволновался и сказал: "Тогда кто же это приготовил для меня еду и принёс её мне до того, как ты пришёл? Я поел и благословил его, и теперь уже поздно взять обратно моё благословение".

Як Ісав почув слова́ батька свого, то закричав криком сильним та вельми гірким. І сказав він до батька свого: „Поблагослови мене, — також мене, батьку мій!“

Услышав слова отца, Исав закричал в гневе и горести, и сказал отцу: "Тогда благослови и меня тоже, отец!"

А той відказав: „Обманом прийшов був твій брат, та й забрав благослове́ння твоє!“

"Твой брат перехитрил меня, он пришёл и забрал твоё благословение!" — сказал Исаак.

І промовив Ісав: „Тому звалось ім'я́ його: Яків, і він обманив два рази мене: забрав перворідство моє, а це тепер забрав благослове́ння моє“. І сказав він: „Чи ти не заховав для мене благослове́ння?“

"Не зря его зовут Иаковом! — сказал Исав. — Он перехитрил меня дважды: сперва отнял у меня право первородства, а теперь отнял и моё благословение". И спросил Исав отца: "А для меня ты оставил какое-нибудь благословение?"

А Ісак відповів і промовив до Ісава: „Тож я вчинив його паном для тебе, та дав йому всіх братів його за рабів. І я забезпечив його хлібом і молодим вином. А що ж тоді тобі я зроблю́, сину мій?“

"Слишком поздно, — ответил Исаак. — Я отдал Иакову власть над тобой и сказал ему, что все его братья будут его слугами, и благословил его зерно и вино, и нечего мне больше дать тебе, сын мой!"

І сказав Ісав до батька свого: „Чи в тебе одне те благослове́ння, батьку мій? Поблагослови мене, — також мене, батьку мій!“ І підніс Ісав голос свій, та й заплакав...

Но Исав продолжал с рыданиями умолять отца: "Неужели у тебя только одно благословение, отец? Благослови и меня тоже, отец!"

І відповів Ісак, батько його, та й промовив до нього: „Ото буде сади́ба твоя без ситости землі, і без роси небесної згори.

И сказал тогда ему Исаак: "Не жить тебе на хорошей земле, и не будет у тебя обильных дождей,

І зо свого меча будеш жити, і будеш служити ти брату своєму. Та однако коли постараєшся, то зламаєш ярмо його з шиї своєї...“

и придётся тебе бороться за свою жизнь. Будешь ты рабом брата своего, но в борьбе обретёшь свободу и вырвешься из-под его власти!"

І знена́видів Ісав Якова через благослове́ння, що поблагословив його батько його. І сказав Ісав у серці своєму: „Нехай наближаться дні жало́би по батьку моєму, — і я вб'ю Якова, брата свого“.

После этого Исав возненавидел Иакова за то, что тот получил благословение, и решил про себя: "Отец мой вскоре умрёт, и мы будем горевать о нём, а потом я убью брата моего Иакова".

І розказано Ревеці слова Ісава, її старшого сина. І послала, і покликала Якова, молодшого сина свого, та й сказала до нього: „Ось Ісав, брат твій, тішиться тим, що уб'є тебе.

Узнав о том, что Исав задумал убить Иакова, Ревекка послала за Иаковом и сказала ему: "Послушай, твой брат Исав задумал убить тебя.

А тепер, сину мій, послухай мого голосу, — і встань, і втечи собі до Лавана, брата мого, до Харану.

Так вот, сын мой, сделай, как я говорю: мой брат Лаван живёт в Харане, пойди и спрячься у него.

І посидиш у нього кілька ча́су, аж поки відвернеться лютість твого брата,

Побудь у него некоторое время, пока твой брат не перестанет сердиться.

аж поки відвернеться гнів твого брата від тебе, і він забуде, що́ ти зробив був йому. Тоді я пошлю й заберу́ тебе звідти. Чого маю я стратити вас обох одного дня?“

Твой брат скоро забудет о том, что ты ему сделал, и тогда я пошлю за тобой слугу, чтобы ты возвратился, а иначе я в один день потеряю обоих сыновей".

І сказала Ревека Ісакові: „Життя мені обридло через дочок Хетових. Коли Яків візьме жінку з дочок Хетових, як ці, з дочок цього Краю, то нащо й жити мені?“

Ревекка сказала Исааку: "Твой сын Исав женился на хеттеянках, и это меня очень печалит, потому что они не нашего рода. Если Иаков тоже женится на одной из таких, то к чему мне жить!"

« 26 глава 28 глава »